2 РОЛЬ ДЕРЖАВИ В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

Сьогодні поняття «держава» тлумачиться по-різному. Частіше за все цей термін порівнюють зі словами «країна», «народ», «суспільство». Вчені К.Гербер, П.Лабанд, А.Дайсі, А.Есмен – прихильники юридичного позитивізму – трактували це поняття як «правову форму для спільного життя народу, верховну юридичну особу, юридичне уособлення нації»[8, с.46]. Вчений Кельзен ототожнював державу з правом. На його думку, «держава являє собою систему відносин панування і підлеглості, де воля одних виступає мотивом інших»; цей вчений також вважав, що держава – це відносно централізований правопорядок, і у кожному елементі цієї системи повинна бути гармонія.

Таким чином, держава – це система відносин, як і ринок, схожі навіть їх характери – вони носять економічну спрямованість, правову природу. Зрозуміло, що ринок – це самостійний механізм, як і держава. Але чи можуть вони існувати окремо один від одного? Чи потрібний державний контроль у сфері ринку? На ці питання я відповім у подальшому.

Що представляє собою регулювання державними структурами? Це поняття можна розуміти у широкому та вузькому аспектах: або це безпосереднє втручання держави в економіку, або адміністративно – правова регламентація підприємницької діяльності. На думку вченого Швайка, державне регулювання – це комплекс заходів держави, спрямованих на скерування поведінки товаровиробника в напрямі, необхідному для досягнення поставлених органами державної влади цілей [12, с.37]. Іншими словами, держава передусім є керівним елементом у співвідношенні «держава-ринок»: у цьому я повністю згодні з вченим, тому що вважаю так: жодна структура не можу функціонувати правильно, якщо в неї нема чітко сформульованого завдання, курсу, на який треба спрямувати свою діяльність.

Отже, державний контроль має далеко не останню роль у загальній картині ринкової економіки. Але є також і інший компонент цієї системи – ринок. У першому питанні моєї курсової роботи було розглянуто поняття ринку, але я вважаю необхідним згадати його визначення за вченим Базилнвичем. На думку цього вченого, ринок – це система економічних відносин, пов’язаних з обміном товарів та послуг на основі широкого використання різноманітних форм власності, товарно – грошових і фінансово – кредитних механізмів [2, с189].

На підставі матеріалу, розглянутого у першому питанні роботи та конкретно цього визначення, я можу стверджувати, що ринок – це самостійна система, яка у своїй основі приховує найголовніше – зацікавленість продавця у реалізації виготовленого товару, а покупця – у придбанні необхідного товару. Але чи є ця самостійність повною, цілою? Цим питанням я повертаюсь до тієї думки, що була наведена вище – чи можливе існування ринку без держави? Після того, як були розглянуті запропоновані вченими визначення двох складових, що разом утворюють ринковий сектор економіки, я вважаю доцільним приступити дол. цього важливого питання.

Вчений Адам Сміт називав ринок «вільною рукою», що є ліберальним поглядом на сумісне існування ринку та держави. Така політика почала активно розвиватися у XIX столітті, і отримала назву «економічний лібералізм» [1, с.348]. На мій погляд, ці ідеї, що мали таке кредо – “laissez faire”, у перекладі з французької «хай буде,як буде», є цікавими, але не тими, що розкривають спроможність ринку повноцінно розвиватися. Але перспективи окремого, самостійного прогресу у ринку досить невеликі, навіть якщо повністю дотримуватися доктрини «ліберальної свободи», тому що у ринкової системи є як плюси, так і мінуси.

Негативні сторони ринкового механізму, що мають місце у його діяльності, докладно описані вченим Гукасьяном.

Ø  По-перше, ринок не гарантує прав на доходи або труд, більш за те, він підштовхує суспільство на розділення «бідні - багаті»;

Ø  По-друге, ринок не надає стимулів для виготовлення суспільно – корисних благ та послуг, наприклад, медицина, освіта і т.д.;

Ø  По-третє, ринок орієнтований лише на задоволення потреб тих верств населення, що мають гроші, а не соціально – ризикованих, малозабезпечених людей.

[4, с.100]

Наведені причини мають соціальну природу, і саме тому треба замислитись про сумісність ринку з державою.

Повернемось до визначення поняття «держава»: вчений Малий називає її юридичним уособленням нації, народу, отже, країна не може існувати без людей. А якщо ринок не задовольняє природні, соціальні потреби тих, хто уособлює продавця та покупця, як він може існувати самостійно? Отже, на підставі негативних факторів, що були розглянуті, я роблю висновок, що повністю окреме існування ринку та повне невтручання держави неможливі, бо така політика призведе до деградації ринкового механізму, що в своїй основі має людський інтерес.

У економічної свободи також є інший аспект – вона не повинна перетворювати ринковий сектор з того, що частково контролюється у той, що уособлює анархію

[1, с.348]. У цьому я згодна з вченим Амосовим, тому що не контрольованість справді не дає курсу на розвиток, а залишає будь-яку систему на тому рівні, на якому вона була раніше, а з часом призводить до її занепаду та повного руйнування.

Першим необхідність державного втручання в ринкову економіку всебічно дослідив та обґрунтував англійський вчений Дж.М.Кейнс, що було описано у його науковій праці «Загальна теорія зайнятості, процента і грошей» (1936). На той час класична теорія ринку вичерпала себе та ще раз довела, що вона є ідеалістичним уявленням, і з’явилися потреби у нових, дієвих регуляторах ринкової економіки, але управління цими важелями може взяти на себе тільки держава [12, с.35].

На думку сучасних вчених, теорія Кейнса неодноразово підтверджується, тим самим вказуючи на негативні сторони теорії Сміта про економічний лібералізм. Наприклад, вчений Ясін вважає, що у корені державного регулювання ринкової економіки лежить мінімальний набір функцій держави, або «ліберальний мінімум»: сформоване законодавство, забезпечення законності та правопорядку, вирішення правових сутичок або судовий апарат, примус до виконання законів та судових рішень або правоохоронний апарат [13, с.21]. Вчений Ясін називає таку діяльність держави функціями «ночного сторожа», і таку думку підтверджують таку російську вчені – Садков та Греков, що за такою спрямованістю державної політики криється макроекономічна стабільність – той фактор, що веде до добробуту в усі країні.

Кейнс докладно розписав ті функції, що за його теорією, повинна виконувати держава. Мета державного втручання в ринкову економіку полягає у тому, щоб забезпечити:

ü  прибутковість капіталу;

ü  запобігання соціальній нестабільності, безробіттю;

ü  підтримання рівня життя народу;

ü  зникнення ризику проявів інфляції;

ü  відповідальність за стан виробництва;

ü  формування сукупного попиту;

ü  використання трудових ресурсів у максимально дозволеному обсязі;

ü  регулювання доходів населення.

[12 с.37]

Більшість цих функцій також має соціальне підґрунтя, як і негативні риси діяльності ринкового механізму, наведені вище. Вчений Ф.Хайєк каже про це так: «Конкурентний лад – єдиний, де людина залежить лише від самої себе, а не від милості сильних світу цього» {13, с.22].

Ця цитата підкреслює важливу роль держави у ринковій економіці, тому що саме вона виконує ті обов’язки, які спрямовані на розвиток та гідне існування народу країни.

Отже, ринок та ринкова економіка – продукт тривалої еволюції товарно – грошових відносин та держави - використовують саморегулювання для досягення таких цілей, як спрямування обмежених ресурсів суспільства на виробництво найбільш затребуваних товарів, застосування новітніх досягнень наукового прогресу у комбінації з робочою силою. Але вчений Федоренко вважає, що ідеальне функціонування «вільної руки» можливе лише за ідеальних умов [11, с.358]. Саме ті умови, що максимально наближені до ідеальних. може надати та підтримувати тільки держава.

Ринкова економіка розподіляє всіх учасників на три типи: держава, домогосподарства та підприємці. У кожної з цих груп є свої функції, які наведені за думкою вченого Базилевича.

Держава має такі функції:

Р пред’являє попит на економічні ресурси для здійснення економічної діяльності у державному секторі економіки

Р пред’являє попит на засоби виробництва для виробництва суспільних та інших благ

Р пропонує гроші та пред’являє попит на гроші

Р пропонує суспільні блага без безпосередньої їх оплати, що поліпшує продуктивність підприємницького сектору і зменшує витрати на утримання домогосподарств

Р здійснює урядове регулювання ринкової економіки

Домогосподарства виконують такі функції:

Р як власники економічних ресурсів, пропонують на ринку ресурсів фактори виробництва

Р отримують доходи від реалізованих ресурсів

Р використовують доходи на придбання споживчих товарів та послуг для задоволення особистих потреб

Підприємства виконують такі функції:

Р пред’являє попит на ресурси

Р пропонують товари та послуги як для підприємницького, так і державного секторів, домогосподарств

Р інвестують отримані доходи

[2, с.197]

Виходячи з цього, держава є повноправним суб’єктом ринкової економіки, як і підприємства та домогосподарства. Якщо хоча б один з цих трьох елементів системи не буде виконувати свої функції, то ринкова економіка не зможе існувати.

Я вважаю, що ринкова економіка не може бути реалізована у тому випадку, якщо вона не знаходиться під частковим або навіть мінімальним контролем держави, у якій вона впроваджується. Про це свідчать теорії вчених – економістів, що були наведені вище. Також я вважаю доцільним включення до цього питання таких висновків вченого Гукасьяна, що остаточно доводять необхідність, незамінність державного контролю у сфері ринкової економіки.

¯  По-перше, ринок являється найбільш ефективною формою організації економіки, але він не завжди та не і усьому здібний забезпечити саморегулювання та рівновагу економічної системи у цілому.

¯  По-друге, недосконалість ринку повинна компенсуватися відповідними функціями держави.

 «Економічна свобода набагато ілюзорніша, ніж це видається на перший погляд, - казав вчений Р.Хейлбронер. – Кожен має право чинити на ринку так, як йому заманеться. Однак якщо хто-небудь визнає за краще робити те, що ринок не схвалює, ціною індивідуальної свободи виявляється економічне розорення». Ця цитата доводить могутність ринкової структури в її середині, але не висвітлює вразливості ринкової економіки зовні. Так, держава у цьому випадку – керівник, помічник та «нічний сторож» ринкової економіки.



Информация о работе «Держава та ринок»
Раздел: Экономика
Количество знаков с пробелами: 39911
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 4

Похожие работы

Скачать
97411
3
3

... державного регулювання. Взаємодія цих двох сторін економічного механізму і нестійкий баланс їх відносин свідчать про посилення в окремі періоди або економічної ролі держави, або дії стихійно-ринкових сил. [18] 1.3 Місце держави в ринковій економіці   Сучасна ринкова економіка не може існувати без державної господарської діяльності. Дискутуються тільки масштаби втручання держави в економіку. ...

Скачать
29513
0
0

... на стимулювання економічної активності, тобто головна мета політики держави – економічний ріст, по досягненні якого можна подумати й про вирішення соціальних проблем. Основними причинами еволюції економічної ролі держави стали зміни, що відбувалися перш за все у матеріальному виробництві, серед яких не лише збільшення об’ємів виробництва та ускладнення економічних зв’язків, але й посилення ролі ...

Скачать
823470
10
9

... ї моделі економіки і способів її побудови; на визначенні пріоритетних цінностей та економічного порядку, який повинен забезпечувати реалізацію цієї моделі. Тому розроблення філософії взаємодії держави і ринку передбачає дослідження багатогранності цього процесу, урахування впливу інституційного середовища на конкретну модель економіки. Без визначення цілей, цінностей у суспільстві неможливо ...

Скачать
83656
0
0

... і підприємств. 3.3    Методи державного регулювання Державне регулювання економіки передбачає використання ряду методів. Під методами державного регулювання економіки розуміють способи впливу держави в особі законодавчих і виконавчих органів на сферу підприємництва, інфраструктуру ринку, некомерційний сектор економіки з метою створення або забезпечення умов їх діяльності відпо­відно до нац ...

0 комментариев


Наверх