Значення засобів народної педагогіки у вихованні культури поведінки молодших школярів

2.3. Значення засобів народної педагогіки у вихованні культури поведінки молодших школярів.

Під культурою поведінки учнів початкових класів необхідно розуміти звичну систему дій і вчинків, притаманних дитині, в яких відображаються позитивні мотиви її поведінки та сукупність уявлень і знань про норми моралі. З огляду на це, виділяємо такі компоненти поняття культури поведінки: інтелектуальний, емоційний, діяльнісно-практичний.

В основі реалізації завдань виховання культури поведінки, на мою думку, має лежати синтез загальнолюдського досвіду і моральних цінностей та особливостей українського менталітету. Тому необхідно звертатися до джерел української народної педагогіки, в яких нагромаджений досвід народу щодо виховання та навчання дітей, його погляди на мету, завдання й методи виховання молодого покоління, традиційні для українців форми та засоби виховного впливу. На основі багатовікового досвіду українців склалися народна філософія, мораль, система знань і вірувань, які й утворили основу української народної педагогіки. Педагогічні знання та вміння народу сконцентровані в українському фольклорі, традиціях, звичаях та обрядах, що можна використовувати як засоби виховного впливу на учнів початкових класів.

Так, у народних прислів'ях, казках, легендах чітко сформульований ідеал виховання, визначено моральні якості, притаманні вихованій людині. В прислів'ях зібрані конкретні правила культурної поведінки, викладені в дотепних формах, що полегшує їх усвідомлення молодшими школярами. Українські народні казки містять відомості про форми та способи культурної поведінки, а також про наслідки порушень визначених норм. Іншими словами, можна сказати, що в прислів'ях, приказках, легендах, казках сконцентрований моральний зразок, вироблений українським народом. Виховна цінність народної гри полягає в тому, що в ігровій ситуації діти беруть на себе певні ролі і виконують ігрові дії. Це потребує усвідомленого дотримання визначених правил та норм поведінки. Внаслідок цього в учня, з одного боку, накопичується соціальний досвід, закріплюються певні позитивні форми та способи поведінки, а з іншого — він привчається дотримуватися вимог, які до нього ставляться. Таким чином, використання засобів народної педагогіки, а саме, фольклору, в процесі виховання культури поведінки молодших школярів дає змогу впливати на інтелектуальну, емоційну, практично-діяльнісну сфери особистості дитини.

Обмаль часу обмежує можливості вчителя щодо організації спеціальних занять з формування культури поведінки. Тому ми спинимося на використанні засобів народної педагогіки в навчальній діяльності.

Мета проведення різноманітної роботи з прислів'ями не полягає лише у визначенні і вивченні конкретних правил культурної поведінки (формування інтелектуального компонента). Доцільно ставити дітям і такі запитання: Чому саме таке правило зафіксовано в прислів'ї? До чого може привести порушення цього правила? Чому необхідно його виконувати? За допомогою подібних запитань з'ясовується причинно-наслідковий зв'язок, який міститься в прислів'ї, що дає змогу викликати у дітей відповідні емоції (формування емоційного компонента).

Для формування позитивно-емоційного ставлення до правил культурної поведінки велике значення має українська народна казка Пропонуємо деякі види роботи:

І. З поданих уривків казок виберіть різні форми привітання.

Вибігла лисичка на поле, сіла, виїла мачок із пиріжка, а туди напхала сміттячка, стулила його та й біжить. От біжить, а хлопці товар женуть.

— Здорові були, хлопці!

— Здорова, здорова, лисичко-сестричко!

— Поміняйте мені бичка-третячка на маковий пиріжок!

“Лисичка-сестричка і вовчик-панібрат”

— Пустіть переночувати!

— Ой, лисичко-сестричко, у нас хатка маленька, — ніде тобі лягти.

— Дарма, я під лавкою зігнуся, хвостиком обгорнуся та й переночую.

“Лисичка-сестричка"

...Іде та й іде Котигорошка — аж стоїть дім зміїв, і сестра з колодязя бере воду.

— Здрастуй, сестро! — каже Котигорошка. Вона йому:

— Хіба ти мені брат? Він каже:

— Побачиш, який я тобі брат! От заходить змій.

— А, здрастуй! — каже.

— Здрастуй! Змій питає

— Чого ти прийшов?

— За сестрою та за братами.

" Котигорошко"

З'ясуйте, як би ви віталися з учителем, дорослими, товаришами. Чому ви обрали саме таке привітання?

II. З поданих уривків запам'ятайте ввічливі слова,

... Вилизькала та до журавля:

— Вибачай, журавлику, — що мала, тим тебе й приймала, а більше нема нічого.

— То спасибі ж, — мовить журавель. — Приходь же, лисичко, тепер ти до мене в гості.

" Лисичка та журавель".

— Здоров, Іване-царенку! Куди тебе Бог несе?

— Іду, — каже, — дідусю, світ за очі, шукати сбое, жінки, вона десь у тридесятім царстві, у Баби-Яги— костяної ноги... Чи ви, дідусю, не знаєте, де вона живе?

— Чому не знати? Знаю.

— Скажіть, будь ласка, дідусю, й мені!

" Царівна-жаба".

Виділені слова записуються на дошці і використовуються в наступному завданні.

III. Озвучте малюнок. Учням пропонується сюжетний малюнок на теми " Ми прийшли в бібліотеку", "На перерві", "Ми робимо покупки" та інші. Дітям необхідно в парах скласти діалог з використанням ввічливих слів, виділених із казки. Такий вид роботи сприяє розвитку практично-діяльнісного компонента поведінки.

 Висновки

На нашу думку виховання культури поведінки – одна з актуальних проблем морального виховання, яке в сучасних умовах набуває дедалі більшого соціального значення. Культура поведінки є виявом загальної культури людини у її діях, вчинках, ставленні до інших людей. На практиці я переконалася, що показником культури поведінки у трудовій діяльності є дисциплінованість, яка є однією з головних умов сумлінного ставлення до праці, показником моральної надійності людини.

Робивши цю курсову роботу ми зауважили, що практична реалізація завдань естетичного виховання учнів сучасної школи (ступеня стримується теоретичною не розробленістю його основ, відсутністю експериментальної обґрунтованості. Шкільна практика засвідчує, що вчитель початкових класів, втративши орієнтири у моральному вихованні, відчуває найбільші складнощі саме у розв’язанні завдань становлення і розвитку у молодших школярів першооснов моральної культури. Сучасна школа виявилася нездатною до результативного формування моральної та естетичної культури з урахуванням досягнень сучасної науки, оскільки практика свідчить: вся робота обмежувалася окремими заходами, виховними “моментами”. В умовах переважання навчальної програми сучасної початкової школи особлива роль у формуванні моральної та естетичної культури належить позаурочній діяльності, адже вона входить в зазначений арсенал активних форм, специфічних методів і прийомів виховної роботи.

Аналіз шкільної практики виховання дає нам можливість зробити висновок про сильні й слабкі сторони, побачити вузькі місця в роботі, спрямованій на формування першооснов моральної та естетичної культури молодших школярів. Педагоги прагнуть позбутися формальності стосунків учителів і учнів і будувати їх на засадах взаєморозуміння й тактовності, створювати умови для вияву ініціативи й активності вихованців.

На практиці формування естетичної та моральної культури школярів ми здійснювали у нерозривній єдності процесів навчання й позаурочної роботи. Залучали дітей до різнопланових сфер діяльності, застосовуючи такі форми роботияк бесіда, тематична розповідь тощо. Водночас у практиці шкільного вихованни я виявилиі негативні тенденції:

-  відсутні цілісність та системність у естетичному вихованні, у тому числі в роботі щодо формування першооснов моральної та естетичної культури з урахуванням загальнолюдських цінностей і народної педагогіки;

-  наявне домінування вербальних методів виховання, невиправдано мало уваги приділяється розвиткові емоційної сфери дитини;

-  епізодично забезпечується реалізація принципу особистісного підходу до вихованця, молодші школярі недостатньо навчаються особистісно орієнтованого спілкування;

-  дітей практично не вчать елементарних прийомів самооцінки, самовдосконалення поведінки, елементарних основ психоаналізу та психокорекції.

Також для формування моральної культури, її першооснов важливою є тенденція до обґрунтування своїх вчинків і оцінювання їх молодшими школярами.

Усе сказане дає нам змогу зробити висновок про те, що формування засад моральної й естетичної культури необхідно починати в молодшому шкільному віці, маючи опорою напрацювання дошкільних закладів. Психологічні особливості молодших школярів такі, що саме впродовж цього періоду життя процес становлення першооснов моральної й естетичної культури відбувається найсприятливіше.

Список використаної літератури

 

1.  Цибар Т.М. Роль праці в естетичному вихованні підлітків (історико-педагогічний аспект) / Т.М. Цибар // Науковий вісник Чернівецького університету. Педагогіка та психологія: Зб. Наук. Праць. – Чернівці: Рута, 2007. – Вип.300. – С.172 – 180.

2.  Цибар Т.М. Естетичне виховання учнівської молоді на уроках образотворчого мистецтва / Т.М. Цибар // Науковий вісник Ужгородського національного університету: Серія “Педагогіка. Соціальна робота”. – Ужгород, 2007. – Вип.11. – С.155 – 156.

3.  . Харламов И.Ф. Педагогика: Курс лекций. - М.: Просвещение, 1990.

4.   Урунбасарова Э.А. Проблемы нравственного воспитания в исторических трудах педагогической науки. - Алматы: Казгосиздат, 1999.

5.  Барандій М. Культура поведінки. – Л.: 1997. – 32с.

6.  Сметанський М. Суть виховання як складової педагогічного процесу / М. Сметанський // Шлях освіти. – 2006- № 4 – с.14-17.

7.  Сухомлинський В.А. Как воспитать настоящего человека ( Советы воспитателям) / Сухомлинський В.А « Радянська школа». – К.:

Просвещение, 1975. – с.236.

8.  Левчук Л., Олещенко О. Основи естетики: Навч. посібник. – К.,2000.

9.  Москвичева Л.Н. Эстетическое развитие личности и ее творческий потенциал. – М., 1985.

10.  Филипьев Ю.А. Искусство в системе человеческих ценностей. – М., 1996.

11.  Цимбалюк Н. Скромність прикрашає людину: виховна бесіда / Цимбалюк Н. – К.: Вид. дім « Шкіл. Світ», - 2006. – с.24-26.

12.  Бех І. Моральний розвиток особистості в історико-педагогічному осмисленні / Бех І.// Рідна школа. – 2004.- Січ. – с.16-19.

13.  Концепція виховання учнівської молоді в умовах відродження української національної культури // Інформ. зб. МОН України. – 1992.- № 5. – с.2-10.

14.  Миропольська Н.Є. До проблеми виховання духовності особистості / Миропольська Н.Є// Духовність особистості: методологія. Теорія і практика. – Луганськ,2006. - № 1 (14). – с. 165-175.

15.  Богданова О.С., Петрова В.І. Воспитание культури поведения учащихся I-III классов. –М., 1998.

16.  Волченко Л.Б. Культура поведения, етикет, мораль. –М., 1992. – 420 с.

17.  Горєва В.М. Виховання культури поведінки школярів. –К.: Т-во “Знання”, 1988. – 48 с. (Сер VII Пед.; №7).

18.  Георгієвський В.А., Шитиков Л.И. Проведение праздников в навчальных классах. –М.: Просвещение, 1993. – 160 С.

19.  Киричук О.В. Формування в учнів активної життєвої позиції. – Київ: Рад. шк., 1995. – 136 с.

20.  Мацулевич В.П. Програма і методичні рекомендації по вихованню культури поведінки, навичок свідомої дисципліни, морально-етичних норм в учнів 1-4 кл. –К.: “Радянська школа”, 1986. – 54 с.

21.  Мойсеєв Н.Є. Педагогіка. Навчальний посібник. – К.: Либідь, 1999. – 350 с.

22.  Немежанська О.А. Це чарівне слово “гра”. – К.: Молодь, 2004. – 184 с.

23.  Фібула М.М. Педагогіка. Навчальний посібник. – К.: “Академвидав”, 2005. – 560 с.

24.  Ходаков М.С. Естетика поведінки. – М.: “Радянська школа”, 1984.

25.  Т.Р.Гуменкова. “Першооснови моральної культури”. Формування особистості школяра. // Початкова школа. – 2000. – 13-20 червня. –с.14-15.

26.  Л.П.Павленко. Почитай подумай. Виховання школяра. // Рідна школа. – 2005. – 4 січня. – с.50-51.

27.  Шеремет И.И. Трансформация в сфере воспитания. / И.И. Шеремет, Е.В. Стронова // Грани. – 2004. - № 1. – с.107-109.