Комерційна інформація

План

Вступ

1.  Комерційна інформація і засоби її захисту

2.  Організована злочинність, її особливості і небезпека для бізнесу

3.  Значення ергономіки в системі безпеки життєдіяльності

Висновок

Використана література

Вступ

У сучасних умовах становлення ринкових вiдносин, для яких характернi нестабiльнiсть та змiннiсть зовнiшнього оточення, демонополiзацiя виробництва та лiбералiзацiя економiки, порiвнювання в правах рiзноманiтних форм та вiдносин власностi, эростання насиченостi ринку та підсилення конкуренції мiж товаровиробниками рiвень та якiсть комерцiйної роботи стають одними з найважливiших факторiв ефективного функцiонування пiдприємства на ринку товарiв i послуг.

Підприємництво у ринковій економіці неможливе без ризику. Він є стимулом розвитку комерційної діяльності, змушує підприємців ретельно аналізувати прибутковість проектів, розробляти ефективні інвестиційні кошториси, заходи щодо економії засобів виробництва та ресурсів, наймати кваліфікований персонал.

Що ж означає ризикове підприємництво? Термінологічний словник довідник "Маркетинг" дає таке його тлумачення: ризикове підприємництво характерне для дрібних фірм, заснованих у наукомістких галузях, які займаються створенням і поширенням нової технології.

Приймаючи це пояснення, додамо, що ризикове підприємництво характерне не тільки для дрібних форм (хоч там ризик більший) і воно поширюється не тільки на наукомісткі галузі, а й на інші сфери виробництва, торгівлі, банківської справи та бізнесу взагалі.

Ризик - це можливі збитки або недоотримання доходів порівняно з варіантом, передбаченим прогнозом, планом, проектом, програмою.

Кожному відомо, що ризик - це небезпека. Підприємницький чи господарський ризик слід розглядати як небезпеку збитків, втрат ресурсів, капіталу, що можуть виникнути у зв'язку з виробництвом продукції, наданням послуг, їх реалізацією, здійсненням товарно-грошових і фінансових операцій.

1. Комерційна інформація і засоби її захисту

Успішне здійснення комерційної діяльності не можливе без збору та аналізу інформації про ситуацію, що склалася на ринку товарів і послуг.

Комерційна інформація має відповідати таким вимогам:

-  достовірність (повинна бути надійною і аргументованою);

-  оперативність (своєчасно отримувати цю інформацію);

-  систематичність (інформація повинна надходити безперервно, систематично і постійно оновлюватися);

-  комплектність (має відображати діяльність суб’єкта господарювання).

Інформація тісно пов’язана з ризиком комерційної діяльності.

Суть і зміст комерційного ризику. Діяльність підприємства завжди пов'язана з невизначеністю. Наявність невизначеності в діяльності комерційних суб'єктів, або іншими словами, ймовірного характеру в проходженні подій, пов'язаних з функціонуванням всіх елементів ринку, обумовлює виникнення ризиків, без врахування яких неможливий ефективний розвиток підприємств.

Економічний ризик - об'єктивно-суб'єктивна категорія, яка пов'язана з подоланням невизначеності та конфліктності у ситуації неминучого вибору і відображає міру (ступінь) досягнення сподіваного результату, невдачі та відxилення від цілей з урахуванням впливу контрольованих та неконтрольованих чинників за наявності прямих та зворотних зв'язків.

Особливо обтяжена ризиком комерційна діяльність.

Комерційний ризик - це ризик, що виникає внаслідок будь-яких видів діяльності, пов'язаних з виробництвом продукції, товарів, послуг, їх реалізацією, товарно-грошовими і фінансовими операціями, комерцією, здійсненням соціально-економічних і науково-технічних проектів.

У цих видах діяльності мають справу з використанням і оборотом матеріальних, трудових, фінансових, інформаційних (інтелектуальних) ресурсів, тобто ризик, пов'язаний з повною чи частковою загрозою втрати цих ресурсів. Визначають ризик як загрозу зазнати збитків у вигляді додаткових затрат, непередбачених у прогнозах, проектах, програмах, або ж одержати доходи, менші за очікувані. Причому, якщо затрати необхідні у будь-якому випадку, то збитки є наслідком невизначеності.

Об'єктом ризику називають економічну систему, ефективність та умови функціонування якої наперед точно не відомі.

Під суб'єктом ризику розрізняють особу (індивід або колектив), яка зацікавлена в наслідках керування об'єктом ризику і компетентна приймати рішення щодо об'єкта ризику.

Джерело ризику - це чинники (явища, процеси), які спричиняють невизначеність результатів (конфліктність).

Основне призначення комерційної інформації – планування комерційної діяльності її аналіз, контроль за її результатами. В комерційній діяльності торгових підприємств можна виокремити такі види інформації:

-  про кон’юктуру ринку (співвідношення попиту і пропозиції на товар у певному сегменті ринку, рівень цін, ємність ринку тощо);

-  про покупців і мотиви їх покупок (чисельність населення, склад рівень доходів типи покупців, національні звичаї, традиції);

-  про товар (опис товару, аналіз сукупних характеристик товару, співвідношення цін якості);

-  про конкурентне середовище;

-  про можливість підприємства і його конкурентоспроможності (аналіз фінансового стану, аналіз ліквідності тощо).

Під час розвитку ринкових відносин в Україні безумовно буде посилюватися конкуренція. Щоб вижити за цих умов, необхідно впроваджувати нові технології і технічні новинки, йти на сміливі, нетрадиційні дії, які, в свою чергу, підвищують ризик. Отже, необхідно навчитися прогнозувати події, оцінювати економічний ризик, йти на нього, але не переходити допустимих меж.

Конкуренція змушує комерсантів активно вивчати інформацію, щоб уникнути можливих помилок під час здійснення обтяжених ризиком виробничих, фінансових, комерційних та інших операцій.

Ризик визначається багатьма причинами. В найбільш загальному вигляді комерційний ризик, основним джерелом якого є внутрішня і зовнішня невизначеність, можливий через такі головні причини:

-  непередбачені зміни у зовнішньому середовищі, що несподівано настали, які відображаються (чи можуть відобразитися) на діяльності підприємств (зміни цін, зміни в податковому законодавстві, коливання валютного курсу, зміни в соціально-політичній ситуації тощо);

-  зміна стосунків підприємства з його контрагентами. Ці зміни можуть бути викликані як самим підприємством, так і контрагента;;ш даного підприємства (можливість укласти більш вигідний договір, продовження або скорочення терміну-договору, більш привабливі умови діяльності, зміна ділової орієнтації партнерів, зміни в умовах переміщення товарних, фінансових і трудових ресурсів між підприємствами тощо), що потягне за собою зміни досягнутих раніше домовленостей або відмови від них;

- зміни, що відбуваються всередині самого підприємства, або інші причини внутрішнього походження (невідповідність рівня кваліфікації працівників підприємства запланованим виробничим завданням, несподіваний вихід з ладу основних виробничих фондів тощо);

- зміни, що відбуваються внаслідок науково-технічного прогресу (наприклад, зміна ставлення до ручної праці після виникнення машин).

Ці причини умовно можна поділити на дві великі групи:

- причини об'єктивного характеру, тобто такі, які не залежать від підприємства;

- причини суб’єктивного характеру, які безпосередньо залежать від підприємства.

Всім відомо, що на фірмах, підприємствах є своя комерційна таємниця яку не можна розголошувати. Комерційна таємниця – це та інформація яка секретна тому що вона в цілому або в певній формі і у сукупності її складових невідома і не легкодоступна для осіб, що зазвичай мають справу з даним видом інформації.

Кабінетом міністрів України встановлено перелік відомостей, що не можуть становити комерційну таємницю:

-  статут і установчий договір та документи які дозволяють займатися підприємницькою діяльністю;

-  інформація за всіма встановленими формами державної звітності;

-  дані необхідні для перевірки обчислення та сплати податків та інших видів обов’язкових платежів;

-  документи про сплату податків;

-  відомості про чисельність працюючих, їх склад, плату в цілому та за професіями і посадами, також інформація про наявність вільних робочих місць;

-  відомості про участь посадових осіб підприємства в малих підприємствах об’єднаннях, спілках і інших організаціях які займаються підприємницькою діяльністю;

-  дані про платоспроможність;

-  інформація про забруднення навколишнього середовища, недотримання безпечних умов праці. Про реалізацію продукції, що завдає шкоди людині а також інформація про розміри нанесених збитків.

Інформація є різна. За суспільним призначенням її поділяють на:

-  масова інформація (призначена всім суб’єктам ринку);

-  спеціальна інформація (розрахована на різні категорії фахівців);

-  особиста інформація (адресується обмеженому колу осіб).

За ступенем оброблення є: первина інформація – це інформація яка виникає безпосередньо під час або в результаті наукової роботи, виробничої і суспільної діяльності суб’єктів ринку; вторинна інформація – виникає як результат аналітико-синтетичної переробки (первинної інформації). За формую подання : не документальна і документальна інформація.

Класифікація інформації – це її поділ на класифікаційні угрупування за різними ознаками. Такі угрупування називають інформаційними об’єктами. Існує багато видів наукової класифікації інформації: об’єктивна, атрибутивна, функціональна, прагматична, законодавча і ін.

На підприємствах слід розробляти і затверджувати "Положення про охорону комерційної таємниці і комерційної інформації". Крім цього в положенні необхідно складати перелік відомостей які становлять комерційну таємницю і видати наказ про затвердження цього переліку. Ще одним кроком захисту комерційної інформації є договір про нерозголошення комерційної таємниці. Цей договір підписується з працівниками підприємства, які мають доступ до конфіденційної інформації.

Крім того в трудових контрактах необхідно робити запис, що до обов’язків працівників не розголошування комерційної таємниці а також запис щодо їх відповідальності – звільнення тощо.

Охорона комерційної таємниці органами державної влади

1. Органи державної влади зобов'язані охороняти від недобросовісного комерційного використання інформацію, яка є комерційною таємницею та створення якої потребує значних зусиль і яка надана їм з метою отриманню встановленого законом дозволу на діяльність, пов'язану з фармацевтичними сільськогосподарськими, хімічними продуктами, що містять нові хімічні сполуки. Ця інформація охороняється органами державної влади також від розголошення, крім випадків, коли розголошення необхідне для забезпечення захисту населення або не вжито заходів щодо її охорони від недобросовісного комерційного використання.