Навигация
Напрямки формування туристичного ринку України
61198
знаков
8
таблиц
3
изображения
2. Напрямки формування туристичного ринку України
2.1 Перспективи розвитку регіонального туризму в Україні
Складні та неоднозначні трансформаційні процеси, що відбуваються в економіці України, знаходять відображення і в соціально-економічному розвитку її регіонів. Однак структура економіки регіонів та їх інфраструктурне забезпечення не відповідає завданням ринкової економіки. В той же час територіальна концентрація виробництва, щільність населення країни та достатній рівень розвитку людського капіталу, вигідне транскордонне положення, якість та унікальність окремих видів ресурсів транскордонних регіонів (наприклад, Карпатського) повинні сприяти ефективному їх використанню.
На нашу думку, одним із перспективних напрямів розвитку регіонів України може стати туризм, який має відповідне природно-ресурсне, інфраструктурне, трудоресурсне, організаційно-інформаційне забезпечення у регіонах і подальший розвиток якого повинен враховувати особливості регіонів, тому що сьогодні розвиток регіонів України характеризуються значними відмінностями в рівнях соціально-економічного розвитку, неузгодженістю ряду законодавчих і нормативних актів, недостатньо чітко визначеною загальнодержавною стратегією. Спостерігається надмірна концентрація населення і виробництва у великих містах, неефективний, уповільнений розвиток більшості середніх і маленьких міст. Це є наслідком надмірного втручання держави в регіональну політику протягом довготривалого періоду, що призвело до значних територіальних диспропорцій економічного розвитку країни, погіршення демографічної ситуації в країні, стану зайнятості, зниженню якості життя населення, занепаду сільської місцевості.
В регіональному розрізі збереглась тенденція диспропорційності розвитку туризму. Більше половини обсягів туристичної діяльності припадає на три регіони – АР Крим, м. Київ, Одеську область – які розвинені всебічно у різних галузях економіки. Водночас у регіонах, що є депресивними в інших галузях, туризм також не набув належного розвитку, не зважаючи на наявність необхідних для цього природних, історико-культурних та трудових ресурсів. Від 48 % до 67 % обсягів туристичної діяльності в Україні забезпечують підприємства АР Крим, м. Києва та Одеської області.
Таблиця 5
Туристична діяльність регіонів у 2003р.
| АР Крим | м. Київ | Одеська обл. | Разом | |
| Загальна кількість туристів в’їзних (іноземних) виїзних внутрішніх | 16 % 27 % 0,4 % 16 % | 21 % 26 % 50 % 13 % | 11 % 16 % 4 % 10 % | 48 % 69 % 54 % 39 % |
| Кількість екскурсантів | 51 % | 5 % | 3 % | 59 % |
| Обсяг наданих послуг | 22 % | 38 % | 7 % | 67 % |
| Платежі до бюджету | 23 % | 29 % | 11 % | 63 % |
| Середньооблікова чисельність працівників | 22 % | 18 % | 11 % | 51 % |
На Карпатський регіон (Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Чернівецька області) припадає 5-12 % загальних обсягів туристичної діяльності. Наступні 10 регіонів з року в рік вирізняються низькими показниками роботи суб’єктів туристичної діяльності та посідають останні місця за рейтингом (табл.5.)
Таблиця 6
Рейтинг областей за туристичною діяльністю
| Назва області | Рейтинг області за сукупністю всіх основних показників | ||
| 2001 р. | 2002 р. | 2003 р. | |
| Сумська | 27 | 27 | 27 |
| Чернігівська | 26 | 26 | 25 |
| Житомирська | 25 | 25 | 26 |
| Черкаська | 24 | 24 | 23 |
| Тернопільська | 23 | 23 | 18 |
| Рівненська | 21 | 22 | 24 |
| Кіровоградська | 20 | 18 | 19 |
| Вінницька | 16 | 21 | 22 |
| Луганська | 22 | 19 | 21 |
| Хмельницька | 19 | 20 | 20 |
Найменш розвинутою туристична діяльність є в Сумській, Чернігівській, Житомирській областях. Питома вага кількості туристів, обслугованих підприємствами цих областей не перевищує 1 % від загального по Україні обсягу. Таке становище зберігається впродовж останніх 4 років (табл.6).
У 2003 р. помітно активізувалась туристична діяльність в Волинській, Тернопільській, Закарпатській, Івано-Франківській областях завдяки проведенню комплексних рекламно-інформаційних заходів щодо презентації вітчизняного турпродукту на державному та регіональному рівнях. Найбільшими темпами приросту туристичних потоків, зокрема в’їзного та внутрішнього, вирізняється серед цих регіонів Тернопільська область (рис.2).
Водночас, туристичний та природно-рекреаційний потенціал цих областей, а також Вінницької, Луганської, Кіровоградської, Рівненської, Хмельницької, Черкаської, для яких питома вага кількості обслугованих туристів не перевищує 1,8 % від загального по Україні обсягу, можна використовувати набагато ефективніше.
Рис.2. Динаміка туристичної діяльності України в 2004р.
В цих регіонах для успішного розвитку туризму, окрім природнокліматичних ресурсів, наявні також комплекс об’єктів історико-культурної спадщини, сприятливе екологічне становище, вигідне географічне розташування, з огляду на близькість кордонів з європейськими державами, розвинену систему транспортного сполучення тощо.
Доцільно розбудовувати туристичну інфраструктуру у Херсонській, Волинській, Полтавській, Миколаївській областях, залучаючи для цього внутрішні та іноземні інвестиційні ресурси враховуючи сприятливі для розвитку туризму екологічні та природнокліматичні умови. На даному етапі туризм в цих областях розвивається повільно, втрачаються, з різних причин, потенційні можливості економічного зростання та досягнення продуктивної зайнятості населення. [6, 152]
Незважаючи на позитивні зрушення в туристичній сфері України, розвиток туризму в регіонах відбувається повільно порівняно зі світовими туристичними регіонами. Аналіз розвитку туризму в регіонах України доводить наявність досить сприятливих чинників для сталого розвитку туризму. В той же час наявні ресурси не використовуються належним чином через низький рівень розвитку інфраструктури, в якій одне з перших місць належить транспортній системі. Важливими проблемами залишаються подальше вдосконалення залізничної мережі регіонів, електрифікація окремих відрізків доріг, реконструкція і модернізація залізничних вокзалів.
Треба підкреслити, що і наявна матеріально-технічна база туризму в регіонах використовується неефективно через низку причин:
- асортимент туристичних послуг і рівень сервісу значно відстають від зарубіжних стандартів;
- ціни на готельні послуги мають постійну тенденцію до зростання, хоча це не завжди пов'язано з покращенням комфортності та рівня обслуговування;
- структура номерного фонду не відповідає потребам клієнтів (у готелях регіонів недостатньо одномісних номерів).
Аналіз діючих сьогодні пансіонатів, баз та інших закладів відпочинку в регіонах, засвідчує неналежну комфортність переважної більшості з них, невисокий рівень та асортимент послуг, занепад матеріально-технічної бази» сезонність роботи і пов'язане з нею неефективне використання наявного туристичного потенціалу.
Саме тому головними питаннями сьогодення та найближчої перспективи, вважаємо, є не збільшення кількості об'єктів і їх потужностей, а налагодження конкурентоспроможного ринку туристичних послуг шляхом модернізації існуючої матеріально-технічної бази. Для цього на державному рівні необхідно вирішити ряд першочергових питань:
- розробка державних гарантій повернення інвестицій;
- зменшення відсотку за наданий кредит до 5—7%;
- надання «податкових канікул» суб'єктам господарювання, що здійснюють реконструкцію туристичних об'єктів, на період проведення цих робіт.
До проблем місцевого рівня належить зменшення загального терміну оформлення земельної ділянки у власність або під забудову (сьогодні він становить від 3 до 9 місяців); наявність додаткових умов при наданні дозволів на ділянку (наприклад, будівництво 10 км. доріг, ремонт школи тощо).
На нашу думку, Черкащина – один із пріоритетних регіонів розвитку туризму. Сьогодні на Черкащині працюють 32 суб'єкти туристичної діяльності. За 6 місяців 2005 року вони надали послуги 15 442 туристам, з яких 13593 українців та 502 представників інших країн. Місцеві турфірми за 6 місяців 2005 року надали послуги 13331 екскурсантам. Втім, на туристсько-екскурсійні об'єкти області значну кількість українських та іноземних туристів привозять столичні туроператори.
Серед нових об'єктів та атракцій, що останнім часом з'явились у області, можна назвати фольклорно-екскурсійний тур "Посвята у козаки" біля знаменитого козацького дуба у Холодному яру. На Черкащині також активно розвивається молодіжний туризм. Зокрема, на річці Рось третій рік діє перший молодіжний готель (хостел) - "Модус". Це сучасний молодіжний оздоровчий, спортивно-туристичний та навчальний центр.
Пріоритетними напрямами розвитку туризму на Черкащині є внутрішній та в'їзний туризм. До послуг туристів у області є понад 30 готелів, мотелів, кемпінгів та туристичних баз. Туристичний потенціал Черкащини дозволяє розвивати тут практично всі види сучасного туризму: історико-культурний, пізнавальний, екологічний, спортивний та ін. Все більшої ваги в області набуває сільський туризм. У селах Черкаського регіону туристи ознайомляться з місцевими звичаями, народними художніми промислами - гончарством, килимарством, плетінням, виробами з дерева.
В області є всі можливості для розвитку активного туризму. Територією Черкащини протікає 1037 річок, узбережжя яких використовуються для відпочинку. Тут влаштовуються сплави на човнах та катамаранах, а також спортивні змагання.
Область має значні запаси мінеральних вод з лікувальними властивостями. Зокрема, Звенигородська мінеральна вода (відкрита у 1962 р.) є багатою на радон, залізо, сірковуглець. Мінеральні води "Мошногірська", "Славутич" використовуються для лікування органів травлення.
Черкащину називають Шевченковим краєм: Тарас Шевченко народився у Моринцях, а на Чернечій горі поблизу Канева знаходиться його могила. Наразі розроблена система туристсько-екскурсійних маршрутів по місцям, пов'язаних із Тарасом Шевченком.
Згідно Розпорядження Президента України від 29.04.2005 №1016/2005-р "Про відродження та розвиток історичних і культурних центрів Черкащини" в області було розроблено Концепцію державної програми "Золота підкова Черкащини". Реалізація цієї програми сприятиме зростанню популярності історико-культурної спадщини Черкащини, яка пов'язана з історією українського козацтва, іменами Богдана Хмельницького та Тараса Шевченка.
Фінансування заходів, передбачених програмою "Золота підкова Черкащини", здійснюватиметься за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, а також за рахунок залучення інвестицій.
Отже, сьогодні розвиток туризму в регіонах України знаходитеся на етапі, коли необхідно активізувати дослідження традиційних і нових сегментів ринку, попиту споживачів, інформаційних технологій та управлінських методик.
Ефективне функціонування цієї сфери потребує точних статистичних даних, глибоких досліджень, якісного менеджменту на основі принципів стійкого розвитку. Зростання показників розвитку туризму значною мірою залежить від стану безпеки та захисту туристів (туристам необхідно надавати точні дані щодо стану безпеки в туристичних регіонах). Також треба здійснювати подальше спрощення адміністративних та податкових обмежень у сфері туризму. За такого підходу розвиток туризму стимулюватиме розвиток багатьох галузей, безпосередньо з ним пов'язаних. У результаті, крім прямої економічної вигоди і соціальних зрушень, українські регіони стануть привабливими для інвесторів, у тому числі іноземних. Саме тому, на нашу думку, туризм повинен поступово займати вагоме місце в економічній структурі регіонів України.
Похожие работы
... , що не мають відповідного дозволу, створити 2-3 екскурсійних пункти в центральній частині міста; · тощо. РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ РОЗВИТКУ НОВИХ РЕКРЕАЦІЙНИХ ЗОН ТУРИСТИЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ У м. КИЄВІ 3.1.Мета розвитку рекреаційних зон туристичного призначення в м. Києві Київ – столиця України, один з найважливіших політичних, економічних, наукових, культурно-освітніх та релігійних центрів ...
... , не має строгого функціонального прикріплення їх до певних мовленнєвих сфер отже, загальномовним засобом, пов’язаним з усіма функціональними стилями. Зміни і тенденції, які спостерігаємо в мові української преси початку XXI ст., оновлюють структуру та семантику синтаксичних одиниць, стилістично маркують їх, даючи змогу констатувати функціонально-стилістичну самобутність синтаксичної організації ...
... зовнішніми обставинами своєрідної соціальної капсулізації. Висновки Розв`язуючи поставлені в дипломній роботі завдання щодо з’ясування питання про особливості пристосування протестантських громад до українських умов в період незалежності України були зроблені такі висновки, які виносяться на захист: Радикальні політичні зміни в колишньому СРСР, утворення нової держави України дали змогу ...
... ічного складу населення України становить п'ять антропологічних областей і, власне, п'ять антропологічних типів: центральноукраїнський, карпатський, нижньодніпровський, деснянський, або валдайський, та волинський. Буковина — історично-етнографічний регіон України, що формувався на стику різних земель, держав і народів, був тривалий час відірваним від українського материнського етнорегіону. З XII ...
0 комментариев