2. Нормативно-правова база
Центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів здійснює свою діяльність на основі положення, Законів України:
· «Про освіту»;
· «Про державну допомогу сім‘ям з дітьми»;
· «Про фізичну культуру і спорт»;
· «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»;
· «Про пенсійне забезпечення»;
· «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
· «Про благодійництво та благодійні організації»;
· «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні».
А також в Основних законодавствах України про культуру, в Основних законодавствах України про охорону здоров‘я.
Основні положення соціальної політики держави щодо дітей-інвалідів визначені у законі України «Про основи соціальної захищеності інвалідів України», який був прийнятий у березні 1991 року.
На допомогу соціальних реабілітацій дітей з обмеженими функціональними можливостями використовуються такі базові документи світового співтовариства:
· Всесвітня декларація прав людини (1948 рік);
· Декларація про права розумово відсталих осіб (1971 р.);
· Конвенція про права дитини (1989 р.);
· Всесвітня декларація про особливості впливу, захисту і розвитку дітей (1990 р.) та ін;
3. Техніко-соціальна характеристика Центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів
3.1 Історична довідка
Пологові травми, низький рівень медицини та наша екологія призводить до того, що досить часто народжуються діти з тяжкими ускладненнями. Життя сім'ї різко змінюється. Батьки починають велику боротьбу за існування своєї дитини. Посильну допомогу таким сім'ям і надає Центр соціальної реабілітації дітей з особливими потребами. Центр був створений 25 червня 2002 року при дошкільному закладі № 8 «Калинонька», за сприяння управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету міської ради. Протягом свого існування Центр досягнув чималих успіхів у вихованні та розвитку дітей з особливими вадами. Кожна дитина, яка відвідує Центр зігріта турботою і любов'ю. кожен день здобуває свою особисту перемогу у боротьбі зі своєю недугою.
На даний час у центрі працює дві групи, які відвідує шістнадцять дітей різного віку і різними діагнозами.
З дітьми, які відвідують Центр, щоденно працюють вихователі-реабілітологи. Вони проводять індивідуальні заняття з дітьми згідно затверджених індивідуальних планів реабілітації.
Діти отримують допомогу спеціалістів:
- логопеда;
- психолога;
- масажиста.
За станом здоров'я щоденно спостерігає лікар.
З дітьми, яким виповнилось 6-7 років здійснюється індивідуальне навчання, яке проводять вчителі шкіл.
Цікаві ранки та розваги для дітей організовані за допомоги музичного керівника.
Очолює колектив Центру педагог вищої категорії «відмінник народної освіти».
Чудово обладнана ігрова кімната дає змогу дітям відчувати затишно та спокійно, адже тут є сухий басейн,лабіринт, дидактична черепаха, ігрове поле, яскравий кораблик, де діти граються і разом з тим навчаються. А в затишній спальні можна відпочити після цікавих ігор та занять.
В роботі з дітьми ніщо не дає таких результатів, як щира цілеспрямована, послідовна, творча, колективна праця.
У соціальній реабілітації та оздоровчій роботі використовуються, впроваджуються ефективні методики: музикотерапія, лялько терапія, казко терапія, та інші. Для неперервності реабілітаційного процесу колектив підтримує тісний контакт із родинами своїх вихованців.
3.2 Юридичний статус
Повна назва закладу: «Старокостянтинівський міський центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів (д/с №8 „Калинонька”)». Місце знаходження: м. Старокостянтинів, вул. Софійська, 15. Заклад відноситься до державної форми власності. Засновник: Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради.
Старокостянтинівський міський центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів здійснює свою діяльність на основі положення (Додаток 1), Законів України:
- Про державну допомогу сім‘ям з дітьми;
- Про освіту;
- Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні;
- Про фізичну культуру і спорт;
- Про благодійництво та благодійні організації;
Основні положення застосування щодо дітей-інвалідів визначені у законі України «Про основи соціальної захищеності інвалідів України».
3.3 Організаційна структура закладу
Відділення постійного перебування (Додаток 2):
1) Методичний кабінет;
2) Кабінет долікарського огляду;
3) Кабінет трудової реабілітації;
4) Кабінет соціальної реабілітації;
5) Кабінет педагогічної реабілітації.
6) Кабінет психологічної реабілітації;
7) Відділення медичного супроводу;
8) Майстерні для трудової реабілітації;
9) Соціально-побутовий блок (харчоблок з їдальнею)
10) Блок господарського обслуговування.
Директор центру – Гусарчук Галина Андрійвна
Кількість груп – 2
Кількість дітей – 16
Робота з дітьми-інавлідами спрямована на :
- здійснення соціальної реабілітації;
- виявлення та вибір дітей, що мають вади в психологічному розвитку в тісному контакті з органами охорони здоров'я, навчальними закладами;
- залучення батьків, інших членів сім'ї до участі в реабілітаційному процесі;
- перебування дитини-інваліда у реабілітаційному центрі в денний час, що є соціальною підтримкою сім'ї;
- перебування у дитячому колективі без ізоляції від суспільства, у звичайних умовах;
- поступову інтеграцію дітей-інвалідів до навчальних закладів.
Кадровий паспорт:
Всього педагогів – 9, з них:
6 педагогів з вищою освітою
4 – спеціаліста
1- I категорії
1 – II категорії
1 – «Відмінник народної освіти», вища категорія.
3.4 Характеристика групи дітей-інвалідів
У групі перебуває 16 діток, з них:
3 дівчаток:
Гаврищук Юлія (1 дитина в сім'ї), в центрі перебуває з 1998 року, з таким діагнозом, як ДЦП, спастичний тетрапарез, збіжна косоокість, порушення функції ходи.
Сергійко Людмила ((3) 2 дитина в сім'ї), в центрі перебуває з 2007 року,з таким діагнозом, як ЗПМР, помірна розумова відсталість.
Григорчук Ніна ((2) 2 дитина в сім'ї), в центрі перебуває з 1994 року, з таким діагнозом, як ДЦП, сколіоз грудного відділу, залишкові явища перенесеної ЧМТ,деформація грудної клітки, реберний горб.
13 хлопчиків:
Перепилиця Богдан ((3) 2 дитина в сім'ї), в центрі перебуває з 1999 року, з таким діагнозом, як хвороба Дауна, збіжна косоокість, плоскостопість.
Борозняк Максим ((2) 2 дитина в сім'ї), в центрі перебуває з 2002 року, з таким діагнозом, як ДЦЩатонічна форма), ЗПМР)
Іграк Андрій ((2) 2 дитина в сім'ї), в центрі перебуває з 2004 року, з таким діагнозом, як змішані специфічні розлади, загальний недорозвиток мови, гіпердинамічна поведінка, алалія важкого ступення.
Снігур Євген ((2) 1 дитина в сім'ї), в центрі перебуває з 2005 року, з таким діагнозом, як помірна розумова відсталість на фоні вродженої енцефалопатії, ЗРМ.
Максимов Дмитро ((2) 1 дитина в сім'ї), в центрі перебуває з 2003 року, з таким діагнозом, як хвороба Дауна, цукровий діабет.
Шевчук Олександр ((2) 2 дитина в сім'ї), в центрі перебуває з 2002 року, з таким діагнозом, як хвороба Дауна(кіфотична форма), вроджена вада серця, дизпанкреатизм.
Продай Максим (1 дитина в сім'ї), в центрі перебуває з 2005 року, з таким діагнозом, як ДЦП, спастичний тетрапарез з судомним синдромом, розумове відставання.
Вертоградський Євген (1 дитина в сім "і), в центрі перебуває з 2005 року), з таким діагнозом, як хвороба Дауна. ЗПМР, гострий реніт.
Терьохін Андрій ((2) 1 дитина в сім'ї), в центрі перебуває з 2006 року, з таким діагнозом, як ЗПМР, вроджена вада серця.
Гейла Артем ((2) 2 дитина в сім'ї), в центрі перебуває з 2004 року, з таким діагнозом, як ДЦП, псевдобульбарний синдром, ЗПМР, ЗРМ І-ІІ рівня, симптоматична епілепсія.
Шевчук Вадим (1 дитина в сім'ї), в центрі перебуває з 2003 року, з таким діагнозом, як ДЦП, ЗПМР.
Жмирик Олександр (1 дитина в сім'ї), в центрі перебуває з 2007 року, з таким діагнозом, як епісудогенний синдром на резусноорганічній основі, гіпердинамічний синдром, ЗРР.
Скалка Вадим (1 дитина в сім'ї), в центрі перебуває з 2007 року, з таким діагнозом, як ДЦП з порушенням функції ходьби, спастична диплегія, збіжна косоокість.
Шевчук Вадим, Скалка Вадим, Гейла Артем - діти які не можуть себе обслуговувати, вони потребують цілковитої допомоги дорослого.
Всі інші дітки частково знаходять спільну мову, заняття, тому краще сказати, що група ділиться на 3 мікро групи.
До першої мікро групи можна віднести тих діток, котрі взагалі не беруть участі в колективних справах (заняттях, у святкових виставах). Не можуть себе реалізувати ні в якій діяльності, окрім часткового самообслуговування. Це: Іграк Андрій, Снігур Євген (розвивається звукова сфера мови), Вертоградський Євген, Продай Максим, Борозняк Максим, Жмирик Олександр, Шевчук Вадим, Скалка Вадим, Гейла Артем (лише в усній формі може приймати участь у занятті, або з допомогою дорослого на підлозі чи на столі, рідко коли в нього щось з цього виходить).
До другої мікро групи відносяться ті дітки, котрі частково беруть участь у заходах центру (у святкових виступах, інколи на заняттях можуть дати вірну відповідь на дане запитання, або частково виконати (з допомогою старшого) якесь завдання), деякі з них повністю себе відкрити не можуть, тому часто можуть бути скованими; їх завжди потрібно стимулювати до колективних справ. Це: Сергійко Людмила(вивчає сурдопедагогічну мову, є помітні успіхи), Терьохін Андрій (помітно розвинені артистичні здібності), Перепелиця Богдан (розвивається словесна сторона мови).
В третю мікро групу можна віднести тих діток, які приймають активну участь в житті центру, із частковою відповідальністю відносяться до навчання. Це: Шевчук Олександр, Гаврищук Юлія, Максимов Дмитро, Григорчук Ніна.
В групі можна виділити тих хто претендує! на місце лідера - Гаврищук Юлія, яка часто намагається ним стати; також інколи лідером хочеться бути і Шевчуку Олександру; часто застосовує рису лідерства й Сергійко Людмила, коли намагається допомогти виховувати менших, але не дивлячись на їхні прагнення їм ніхто не підкоряється і лідерами їх ніхто не вважає.
Отже лідерства в групі не має, проте є дуже багато відторгнених діток. Це: Іграк Андрій, Перепелиця Богдан, Продай Максим, Борозняк Максим, Жмирик Олександр.
В групі існує одна чудова риса - всі старші дітки допомагають реабілітологам і помічникам реабілітологів виховувати менших діток.
Також на допомогу реабілітологам та помічникам реабілітологів завжди приходять батьки, які приймають активну участь у житті своїх дітей в центрі, завжди надають допомогу до різних заходів. Батьки та працівники центру працюють у тісному зв'язку і з однією метою: надати дітям з особливими потребами можливості оволодіти певними знаннями і навичками, які в майбутньому дадуть хоча б якусь можливість приймати участь в соціальному й економічному житті.
... актуальним. Також діти з розумовою неповносправністю потребують спілкування в колі ровесників, вчителів, батьків та друзів. Діти з особливими потребами становлять об’єкт соціальної роботи з надзвичайно складною структурою. 1.2 Особливості релігійного виховання підлітків з особливими потребами в сім’ї Людина є сотворена Богом, її покликання – відкрити своє синівство та усім серцем і душею ...
... за поведінкою дитини («авторитарна гіперсоціалізація»); 4) міжособистісна дистанція у спілкуванні з дитиною («симбіоз»). РОЗДІЛ 2 ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ОСОБИСТІСНОГО ПРИЙНЯТТЯ БАТЬКАМИ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ 2.1Організація дослідження Метою даного дослідження було виявлення особливостей особистісного прийняття батьками дітей з особливими потребами. Поставлена мета ...
... іально-реабілітаційного центру; Об'єкт дослідження — логопедична реабілітація в умовах соціально-реабілітаційного центру. Предмет дослідження — подолання порушень мовлення у дітей в умовах соціально-реабілітаційного центру. Методи дослідження: історико-теоретичний аналіз і синтез зарубіжного й вітчизняного досвіду для обґрунтування теоретичних положень з проблеми подолання мовленнєвих порушень ...
... соціальних служб та соціальних професій. При цьому, виходять з міркування, що і безпритульні, і діти, і молодь, яка живе у бідності, потребують не лише матеріальної, але й педагогічної підтримки. Соціальна і соціально-педагогічна робота представляє собою особистісну службу допомоги людям і направлена на вирішення всієї сукупності проблем в контексті "особистості і навколишнього середовища", де в ...
0 комментариев