Навигация
Поняття про індуктивні умовиводи
35342
знака
0
таблиц
0
изображений
1. Поняття про індуктивні умовиводи
Індуктивні умовиводи – це міркування, у яких рух думки йде від часткових випадків до загальної закономірності (Україна – країна Європейського континенту. Білорусь - країна Європейського континенту. Обидві країни – європейські);
Серед принципово іншого виду умовиводів – індуктивних виділяють такі:
повна індукція – заключення належить тільки до тих випадків, які розглянуті у посилках. Наприклад: Прямокутні трикутники мають площу, що дорівнює половині добутку (множенню) основи на висоту. Тупокутні трикутники мають площу, яка дорівнює половині добутку основи на висоту. Гостровугільні трикутники мають площу, яка дорівнює половині добутку основи на висоту. Значить всі трикутники мають площу, яка дорівнює половині добутку основи на висоту.
неповна індукція – заключення належить не лише до випадків, які розглянуті у посилках, але і до всіх випадків того ж роду.
2. Найтиповіші помилки в індуктивних умовиводах
До помилок, зв'язаним з індукцією, відносяться насамперед поспішні узагальнення (fallacia fictae universalitatis).
Коли туристи після поверхневого знайомства з яким-небудь народом роблять спроби характеризувати його, наприклад коли вони вимовляють: “греки брехливі””:, “турки жорстокі” і т.п., то вони впадають саме в помилку поспішного узагальнення.
Помилка post hoc ergo propter hoc (“після цього значить через це”) називається також помилкою): nоn causa pro causa (“від того, що не є причиною, до причини”).
Якщо хто-небудь помітив, що після якої-небудь події виникає яка-небудь дія, то він вважає першу подію причиною, хоча в дійсності, може бути, є події, від яких дана подія знаходиться в більшій залежності і яка власне є справжньою причиною даної дії.
Коли після появи комети виникали які-небудь нещастя, то звичайно комету вважали причиною нещасть.
Коли в трубці виникала порожнеча і вода в ній піднімалася, то думали, що порожнеча є причиною підняття води.
Якщо після введення якої-небудь форми правління виникають які-небудь події, то звичайно ці форми правління вважаються причиною їх, тим часом як справжні причини, можливо, полягають у чому-небудь іншому, наприклад деякою мірою розумового чи морального розвитку суспільства.
Є випадки, які особливо підштовхують до тих чи інших висновків. Це буває звичайно тоді, коли в нас буває інтерес пам'ятати випадки, які підтверджують одне положення, і забувати випадки, що спростовують це положення, якщо пророкування якого-небудь календаря один раз збувається, то неосвічені люди схильні в цьому випадку черпати для себе впевненість у правдивості пророкування цього календаря, зовсім упускаючи з виду тисячу випадків, у яких його пророкування не збувалися. На цьому заснована віра в різних провісників, шарлатанів і т.п.
Варто привести кілька прикладів помилок індукції по простому перерахуванню.
Деякі часто міркують так: “більшість жінок у минулому не дорівнювало чоловікам по енергії і розуму; тому варто визнати, що жінка взагалі нижче чоловіка”.
Але те положення, що в минулому жінки в розумовому житті не дорівнювали чоловікам, є положенням емпіричним, справедливе лише для відомого часу і при відомих умовах.
Іншим часом і при інших умовах може бути зовсім інакше.
Помилкою по простому перерахуванню потрібно вважати твердження, що війна завжди буде між народами, тому що дотепер вона завжди була.
Фактично логічні помилки в індуктивних умовиводах, як і в інших міркуваннях, є недотримання основних законів логіки. У наведених вище прикладах переважає порушення закону достатніх підстав.
Серед доведення чи спростування також можуть бути припущені помилки в індуктивних умовиводах. Ось деякі з них:
1. Хибність основ (аргументів) – основна помилка, яка полягає у тому, що у якості аргументів беруться не істинні, а хибні судження, які видають або намагаються видати за істинні. Класичний приклад такої помилки – хибність аргументів Птоломея, який вважав вірною геоцентричну будову Сонячної системи тому, що Сонце нібито обертається навколо Землі.
2. “Передбачення аргументів” – теза спирається на недоведені аргументи, які можуть бути істинними і тоді теза може бути істинною.
3. “Хибне коло” – теза доводиться аргументами, а істинність аргументів базується на цій же тезі. Прикладом цього може бути таке доведення “Вартість товарів на ринку визначається вартістю праці, а вартість праці повинна залежати від вартості товарів на ринку”.
4. Уявне слідування – людина поєднує непоєднувані аргументи словами “значить”, “слідує”, “отже”, “таким чином”, “у підсумку маємо” тощо. Тоді складається видимість того, що теза аргументами підтверджується.
5. Аргумент приймається безумовно істинним – він може бути істинним лише з урахуванням певного часу, відношення, місця – він ніколи не є істинним безумовно. Так їжею, отрутою і ліками часто є одна і таж речовина, але її властивості залежать від дози, часу прийняття.
3. Види наукової дедукції та особливості уникнення логічних помилок
Наукова індукція – це умовивід, в якому узагальнення будується шляхом відбору необхідних і виключення випадкових обставин. В залежності від способів дослідження розрізняють: (1) індукцію методом відбору (селекції) і (2) індукцію методом виключення (елімінації).
(1) Індукція методом відбору, чи селективна індукція – це умовивід, в якому висновок про приналежність ознаки класу (множині) базується на знанні про взірець (підмножині), отриманий методичним відбором явищ з різних частин цього класу. Тут треба врахувати показовість (представительность) чи репрезентативність взірця і різноманітність умов спостереження.
(2) Індукція методом виключення, чи елімінативна індукція – це система умовиводів, в якій висновки про причину досліджуваних явищ будуються шляхом виявлення обставин, які підтверджують, і виключення обставин, не задовольняючих властивостям причинного зв’язку. Причинним є таки зв’язок між двома явищами, коли одно з них – причина – передує і викликає інше – дію.
Важливими властивостями причинного зв’язку, які визначають методичність елімінативної індукції, виступають такі її характеристики, як:
1) все загальність,
2) послідовність в часі,
3) необхідність,
4) однозначність.
(1) Все загальність причинного зв’язку означає, що в світі не існує безпричинних явищ (крім самого світу);
(2) Послідовність в часі – причина – завжди передує дії (зразу – довго) (poct hoc, ergo propter hoc – після нього значить по причині цього) /Блискавка – грім – одне явище/.
(3) Причинний зв’язок відрізняється властивістю необхідності (дія необхідно є, коли є її причина), однозначний характер причинного зв’язку проявляється в тому, що кожна конкретна причина завжди викликає певну, відповідну їй дію.
Сучасна логіка описує п’ять методів встановлення причинних зв’язків:
(1) метод подібності,
(2) метод різниці (відмінності);
(3) сполучний метод подібності і сумісності,
(4) метод супутніх змін;
(5) метод залишку (остач.).
Розглянемо логічну структуру цих методів.
(1) По методу подібності порівнюють декілька випадків, в кожному з яких досліджуване явища настає і при цьому всі випадки схожі в одному і відмінні у всіх інших обставинах. Тобто, цей метод знаходження спільного в різному.
Висновок
Логіка вивчає правильне мислення людини. Мета викладення логіки - формування логічної культури. Вміння критично мислити, активно застосовувати логічні знання в практиці, уникати логічних помилок, спростовувати хибні думки сприяє прогресу в усіх сферах життя.
Література
Гвоздік О.І. Логічні числення: принципи побудови та застосування в юриспруденції.-К., 2003.
Жеребкін В.Є. Логіка.-Х.-К.,1998.
Наумов А.В., Новиченко А.С. Законы логики при квалификации преступлений.-М.,1978.
Конверський А.Є. Логіка для юристів.-К.,2004.
Титов В.Д. Історичні взаємозв'язки між логікою та правом. -Х., 1994.
Титов В.Д. Логическое знание в его социально-исторической детерминации.- Х., 2004.
Щербина О.Ю. Логіка для юристів:Курс лекцій.-К.,2004.
Михалкин Н.В. Логика и аргументація в судебной практике.- С.-П., 2004.
Логіка (За заг.ред. проф.. В.Д. Титова)- Х., «Право», 2006.
Похожие работы
... ічного університету, доктором технічних наук, професором М-П.Зборщиком. Висновок установи, в якій виконано дисертацію, с першою і дуже важливою її експертизою з точки зору відповідності дисертації вимогам “Порядку”. Висновок затверджується ректором (директором) або проректором (заступником директора) з наукової роботи, які несуть персональну відповідальність за якість, об'єктивність і строки пі ...
... . У такий спосіб забезпечувалося формування дикції та літературної вимови у школярів. Контрольний етап експериментального дослідження спрямовувався на виявлення ефективності розробленої нами системи вправ із формування дикції у молодших школярів та порівняння отриманих результатів із результатами навчання контрольного класу. В основі занять з дикції лежали вправи з розвитку і контролю дихання, ...
... мір примусу. Досвід Франції можна використати для організації судового контролю за досудовим слідством України. 3.2. Вдосконалення прокурорського нагляду як гарантії забезпечення прав учасників кримінального судочинства при проведенні досудового слідства Кримінально-процесуальний Кодекс України наділяє прокурора владно-розпорядчими кримінально-процесуальними повноваженнями. Так, відповідно ...
... ірити результати первинної експертизи. Таким чином, відомості, які містяться у висновку експерта є фактичними даними про ті чи інші обставини об’єктивної дійсності, а сам висновок експерта джерелом доказів. Ще однією особливістю змісту висновку експерта є науковий характер фактичних даних, що містяться у висновку експерта, що виступає гарантією об’єктивності і достовірності висновку експерта. ...
0 комментариев