Використання методу проектів на уроках хімії

3. Використання методу проектів на уроках хімії

Розглянемо проект "Хімічні реакції, що лежать в основі виробництва сульфатної кислоти".

Тема уроку. Хімічні реакції, покладені в основу виробництва сульфатної кислоти, закономірності їх перебігу, охорона праці і довкілля (дослідницький проект з хімії в 9-му класі гімназії).

Ідея проекту. Питання виробництва неорганічних та органічних речовин в шкільному курсі вивчення хімії є складним і не зрозумілим для учнів. Школярі не можуть застосувати набуті знання про закономірності перебігу хімічних реакцій, на конкретних прикладах пояснити вибір умов проведення виробничого процесу, необхідної апаратури. На цьому уроці я вирішила вперше використати метод проектів. Запитань виникло багато: чи зможуть учні самостійно опрацювати цей матеріал, зробити логічні й правильні висновки, де вони візьмуть необхідну літературу, як підвести дітей до формулювання проблеми?

Етапи роботи над проектом

Робота над проектом зайняла один спарений урок, не враховуючи попередньої підготовки вчителя і самостійного опрацювання матеріалу учнями вдома.

I етап. Вибір проблеми, яка була б достатньо складною і одночасно доступною та зрозумілою кожному учневі.

II етап. Вибір об’єкта дослідження (бесіда з теми).

III етап. Вибір предмета дослідження ( пояснення вчителя, виявлення питань, які потрібно обговорити в групах).

IV етап. Формулювання гіпотез.

V етап. Визначення напрямків роботи, безпосередніх завдань.

VI етап. Визначення шляхів пошуку інформації.

VII етап. Захист власних ідей.

VIII етап. Оцінювання роботи над проблемою.

Мета проекту: розширити уявлення учнів про хімічне виробництво і загальні наукові принципи на прикладі виробництва сульфатної кислоти.

Завдання проекту:

-навчитися формулювати основні наукові принципи хімічних виробництв; навчитися складати технологічні схеми хімічних процесів;

-навчитися визначити оптимальні умови проведення процесу;

-уміти проводити економічний аналіз;

-уміти складати план природоохоронних заходів та заходів з охорони праці на виробництві.

Обладнання: схеми "Наукові основи виробництва", "Комплексне використання мідної руди", "Контактний спосіб виробництва сульфатної кислоти".

Виконання проекту

І. Організація класу.

II. Підведення учнів до формування проблеми.

" Мозкова атака" (5 хв)

У таблиці вказано умови, які впливають на швидкість хімічних реакцій. Навести по одному прикладу для кожної умови, скласти рівняння реакцій, обґрунтувати їх здійснення.

1. Природа реагуючих речовин.

2. Концентрація реагуючих речовин ( рідини і гази);

3. Поверхня реагуючих речовин (тверді речовини).

4. Температура.

5. Наявність каталізатора (інгібітору).

Обговорення наведених прикладів.

Допоміжні запитання вчителя (З хв):

- Чому сульфатна кислота є одним з найважливіших хімічних продуктів?

- Які властивості Ні80 4 зумовлюють таку її "популярність"?

- Які існують вимоги до якості кислоти?

- Які ви знаєте нові галузі використання кислоти?

Формулювання проблеми: наукові аспекти процесу виробництва сульфатної кислоти.

ІІІ. Вибір предмета дослідження.

Обговорення проблеми в групах (8-10 хв)

І група - група наукового прогнозування - обговорює питання наукових основ будь-якого виробництва. Результати роботи оформляє у вигляді схеми:

Кожний напрямок захищає один учень.

II група - група технологів- описує технологічний процес виробництва.

1. Добування сульфур (IV) оксиду SO₂, випалювання піриту FeS₂

2. Очищення сульфур (IV) оксиду.

3. Окиснення сульфур (IV) оксиду до сульфур (VI) оксиду.

4. Гідратація сульфур (VI) оксиду: FeS₂ → SO₂ →SОз →Н₂ SО₄

Проблема вибору сировини.

ІІІ група - виробнича - вивчає виробничі процеси: подача піриту, повітря, відведення SO₂, умови проведення процесу випалювання , пояснення їх з точки зору закономірностей перебігу реакцій, очищення і окиснення SO₂, гідратація SO₂ в SО₃, апарати, які використовуються ( схема "Контактний спосіб виробництва, сульфатної кислоти").

IV група - група охорони праці і довкілля - вивчає умови захисту кожного працівника підприємства, охорони довкілля.

IV. Захист проектів.

Кожна група захищає свій проект 5-7 хв.

Відповіді на запитання опонентів - 10 хв.

V. Висновок ( спосіб розв'язання проблеми). Майбутнє належить новим екологічно безпечним, маловідходним і, де можливо, безвідходним технологічним процесам.

VI. Контроль засвоєння знань.

Обчислення за схемами перетворень.

VII. Узагальнення, висновки, оцінювання роботи учасників проекту.

Дослідницький проект з хімії 11-й клас

 

Тема. Властивості карбонових кислот

Мета: навчити учнів застосовувати набуті знання про властивості карбонових кислот на практиці; формувати навички і вміння проведення хімічного експерименту та аналізу явищ, що спостерігаються, вміння робити висновки.

Обладнання: на столах в учнів набори реактивів: мурашина, оцтова, масляна кислоти, лакмус, фенолфталеїн, метилоранж, цинк, натрій гідроксид, натрій карбонат, спиртівки, пробірки, пробіркотримач.

Тип уроку: практичне здобуття знань.

Форма роботи: урок-проект.

Девіз:" Розум мислителя не відчуває себе щасливим, поки він не зв’яже в одне розрізнені факти, які спостерігає" ( Хевіші); "Скажи мені - і я забуду, покажи мені - і я запам'ятаю".

Хід уроку

І. Організація класу.

Інструктаж з питань техніки безпеки щодо роботи з кислотами, лугами, спиртівкою. Запис у зошитах для спостережень теми, обладнання.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

"Мозковий штурм" (5 хв)

Учні складають якнайбільше рівнянь реакцій:

1) СНзСООН + Мg

2) НСООН + Na₂СОз

3) СзН₇СООН+КОН

4) С₂Н₅СООН + Zn

5) СНз СООН + К₂СОз

6) СзН₇СООН + Са(ОН)₂

7) НСООН + NaОН

8) С₅Н₁₁СООН + К₂СОз

ІІІ. Формулювання проблеми проекту.

Допоміжні запитання:

- Які речовини ви зустрічаєте в даних рівняннях?

- З якими речовинами реагують карбонові кислоти?

- Чи подібні карбонові кислоти властивостями до неорганічних кислот? Якщо так, то за якими властивостями?

Учні формулюють проблему і записують її в зошиті.

Проблема проекту: експериментальне вивчення карбонових кислот і

порівняння їх властивостей із загальними властивостями кислот.

IV. Формулювання гіпотез.

Шість груп (по 4-5 осіб) працюють за планом:

1. Дія на індикатори.

2. Взаємодія з металами.

3. Взаємодія з основами.

4. Взаємодія із солями слабких кислот.

План складається учнями за допоміжними запитаннями вчителя:

- Як можна визначити належність сполуки до класу кислот? (Дія індикаторів).

- Які кислоти належать до металів?

- Які кислоти належать до основ?

- Як називаються дані реакції?

- З якими солями реагують кислоти?

Учні записують план в зошити.

V. Виконання проекту.

Групи 1а, 16 досліджують властивості мурашиної кислоти, групи 2а, 26 - оцтової кислоти, групи 3а, 36 - масляної кислоти.

Виконання експерименту, обговорення в групах, чорнове оформлення ( кожний етап по 5 хв).

Спостереження оформляється за таким планом:

1. Назва досліду.

2. Короткий опис експерименту.

3. Що спостерігали.

4. Рівняння реакцій.

5. Висновок.

Після кожного етапу групи звітують. Оцінюється робота всієї групи. Додаткові бали можна отримати, поставивши запитання доповідачам (опонування):

- Чому в першому досліді не використали фенолфталеїн?

- Чи карбонові кислоти реагуватимуть з міддю? магнієм?

- Як проводили реакцію з лугами?

- Для чого використовували фенолфталеїн?

VI. Загальні висновки про властивості карбонових кислот, порівняння із загальними властивостями кислот.

VII.  Оцінювання роботи груп.

Прикладний проект у навчанні хімії