Навигация
Керування знаннями і корпоративна пам’ять
52606
знаков
0
таблиц
0
изображений
3.2 Керування знаннями і корпоративна пам’ять
Більшість оглядів концепції керування знання (KM) приділяють увагу тільки первинному опрацюванню корпоративної інформації типу електронної пошти, програмного забезпечення колективної роботи або гіпертекстових баз даних. Вони формують істотну частину з необхідної, але виразно недостатньої, технічної інфраструктури для керування знаннями.
Одним з нових рішень щодо керування знаннями є поняття корпоративної пам’яті (corporate memory), що за аналогією з людською пам’яттю дозволяє користуватися попереднім досвідом і уникати повторення помилок.
Корпоративна пам’ять фіксує інформацію з різних джерел підприємства іі робить цю інформацію доступною для фахівців з метою вирішення виробничих завдань.
Корпоративна пам’ять не дозволяє зникнути знанням фахівців, що вибувають (вихід на пенсію, звільнення та ін.). Вона зберігає великі обсяги даних, інформації й знань із різних джерел підприємства. Вони відображені в різних формах, таких як бази даних, документи й бази знань (Додаток А).
Введемо два рівні корпоративної пам’яті (так звані явні й неявні знання).
Рівень 1. Рівень матеріальної або явної інформації – це дані й знання, які можуть бути знайдені в документах організації у формі повідомлень, листів, статей, довідників, патентів, креслень, відео- і аудіозаписів, програмного забезпечення тощо.
Рівень 2. Рівень персональної або прихованої інформації – це персональні знання, невідривно пов’язані з індивідуальним досвідом. Вони можуть бути передані через прямий контакт – «віч-на-віч», через процедури видобування знань. Саме приховане знання – те практичне знання, що є ключовим при ухваленні рішення й керуванні технологічними процесами.
У дійсності ці два типи інформації, подібні до двох сторін однієї й тої самої медалі, однаково важливі у структурі корпоративної пам’яті (Додаток А).
При розроблені систем KM можна виділити ряд етапів.
1. Нагромадження. Стихійне й безсистемне нагромадження інформації в організації.
2. Видобування. Процес, ідентичний традиційному видобуванню знань для експертних систем. Це один з найбільш складних і трудомістких етапів. Від його успішності залежить подальша життєздатність системи.
3. Структурування. На цьому етапі повинні бути виділені основні поняття, вироблена структура подання інформації, що має максимальну наочність, простоту зміни й доповнення.
4. Формалізація. Подання структурованої інформації у форматах машинного опрацювання, тобто на мовах опису даних і знань.
5. Обслуговування. Під процесом обслуговування розуміється коректування формалізованих даних і знань (додавання, відновлення): «чищення», тобто видалення застарілої інформації; фільтрація даних і знань для пошуку інформації, необхідної користувачам.
Якщо перші чотири етапи звичайні для інженерії знань, то останній є специфічним для систем керування знаннями. Як уже було сказано, він розпадається на три дрібніших процеси:
§ коректування формалізованих знань (додавання, відновлення);
§ видалення застарілої інформації;
§ фільтрація знань для пошуку інформації, необхідної користувачеві, виділяє компоненти даних і знань, що відповідають вимогам конкретного користувача. За допомогою тої самої процедури користувач може довідатися про місцезнаходження інформації, що його цікавить.
Розглянута вище класифікація не є єдиною, але вона дозволяє зрозуміти, що відбувається в реальних системах керування знаннями.
3.3 Системи OMIS
Автоматизовані системи KM, або Organizational Memory Information Systems (OMIS), призначені для нагромадження й керування знаннями підприємства [23]. OMIS включають роботу як на рівні 1 – з явним знанням компанії у формі баз даних і електронних архівів, так і на рівні 2 – зі схованим знанням, фіксуючи його в певному (більш-менш формальному) поданні у формі експертних систем або баз даних.
OMIS часто використовують допоміжні довідкові системи, так звані helpdesk-додатки.
Вкажемо основні функції OMIS.
ü Збирання і систематична організація інформації з різних джерел у централізоване й структурне інформаційне сховище.
ü Інтеграція з наявними автоматизованими системами. На технічному рівні це означає, що корпоративна пам’ять повинна бути безпосередньо пов’язана за допомогою інтерфейсу з інструментальними засобами, які в цей час використовуються в організації (наприклад, текстові процесори, електронні таблиці, системи).
ü Забезпечення погрібної інформації на запит (пасивна форма) і при необхідності – активна форма. Занадто часті помилки – це наслідок недостатньої інформованості. Цього неможливо уникнути за допомогою пасивної інформаційної системи, тому що службовці часто надто зайняті, щоб шукати інформацію, або просто не знають, що потрібна інформація існує. Корпоративна пам’ять може нагадувати службовцям про корисну інформацію й бути компетентним партнером для спільного вирішення завдань.
Кінцева мета OMIS полягає в тому, щоб забезпечити доступ до знань щоразу, коли це необхідно. Щоб забезпечити це, OMIS реалізує активний підхід поширення знань, що не надається на запити користувачів, а автоматично забезпечує корисні для рішення завдання знання. Щоб запобігати інформаційному перевантаженню, цей підхід має бути поєднаний з високою вибірковою оцінкою доречності. Закінчена система повинна діяти як інтелектуальний помічник користувача.
Використання корпоративної пам’яті часто переслідує більш помірковані цілі, ніж використання інтелектуальних систем. Це пов’язано з тим, що технології опрацювання даних (баз даних і гіпертекстових систем) застосовуються набагато ширше, ніж технології систем, заснованих на знаннях. OMIS зберігають і забезпечують видачу на запит погрібної інформації, але залишають її інтерпретацію й оцінку в специфічному контексті завдання головне користувачеві.
З іншого боку, корпоративна пам’ять розширює ці технології роботою зі знаннями, щоб поліпшити якість рішення завдань. Так, OMIS включає підсистеми пояснень, які дозволяють безпосередньо відповідати на запитання: «Чому?» і «Чому немає?». У простій базі даних або гіпертекстовій системі користувачі повинні були б шукати потрібну інформацію для відповіді на такі запитання безпосередньо, а для цього необхідно відфільтрувати велику кількість потенційно потрібної інформації, що, однак, не буде застосовуватися у специфічному випадку.
У Додатку Б зображена архітектура для OMIS і корпоративної пам’яті (частково з роботи). Ядром системи є Інформаційне сховище (Information Depository).
Додаток Б також дає уявлення про деякі види інформації, що включається до корпоративної пам’яті. Якщо сховища даних містять, в основному, кількісну інформацію, то сховища знань більше орієнтовані на якісний матеріал. КМ-системи генерують системи із широкого діапазону даних, сховищ даних, статей новин, зовнішніх баз, WWW-сторінок.
Програмний інструментарій для OMIS включає як оригінальні розроблення, наприклад, KARAT, так і стандартні засоби, наприклад, LOTUS NOTES, яка забезпечила один з перших інструментаріїв зберігання якісною й документальною інформацією. Але сьогодні у зв’язку з бурхливим розвитком Інтернету, КМ-системи все частіше використовують Web-технологію.
Похожие работы
... «Черкаси» 2.1 Управління змістом проекту, цілі та задачі Проект, що розглядається в межах цього дослідження, спрямований на створення підприємства з надання послуг громадського харчування. Задум проекту полягає у будівництві приміщення нового ресторану з яскраво вираженим національним колоритом, національною кухнею на високому рівні кулінарної майстерності, яка підкріплюється високим рі ...
... ів з професій (Типові навчальні плани і програми, кваліфікаційні характеристики і т. ін.), що входять до цього переліку, практично робить неможливим перехід на підготовку робітничих кадрів згідно з означеним документом, оновлення змісту професійно-технічної освіти. Сьогодні, на нашу думку, першочерговим завданням у розв'язанні проблеми розробки і впровадження державних стандартів профтехосвіти у ...
... і, перебудову управлінської ієрархії), систем планування, контролю, оцінки діяльності персоналу, його винагороди. Подібні корінні перебудови - результат явної невідповідності стратегії і структури. Досвід внутрішньо фірмового управління 1950-1970-х років, коли жорсткість формалізованих, бюрократичних структур, очевидно, суперечила збільшеній динаміці змін зовнішнього середовища, показав, що часті ...
... забезпечує безперервність циклу "наука - техніка - виробництво - збут - споживання" не зможуть успішно діяти на ринку, не маючи інформації. 2.2 Можливості застосування в інформаційній діяльності організації або установи експертних систем Область застосування експертних систем розширяється швидко. І уряд, і промисловість починають фінансувати комерційні експертні системи, так що вже через дек ...
0 комментариев