Предмет спортивної психології
Робота практичного психолога в спорті
Психологічна специфіка спортивної діяльності
Особливості емоційних переживань в спорті
Психологічний аналіз перемог i поразок в змагання
Конфлікти в спортивному колективі
Проблеми психології спорту
СИСТЕМА ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВОЇ ПІДГОТОВКИ СПОРТСМЕНІВ
Аутогенне тренування
Регуляція сну, короткостроковий відпочинок, активізація сил організму
МОТИВИ СПОРТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Особливості характеристик самооцінки спортсмена
МЕТОДИ МЕНТАЛЬНОГО ТРЕНІНГУ В СПОРТІ
Методи гіпнозу
Навигация
МОТИВИ СПОРТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Особливості психологічних проблем спортсменів та методи їх вирішення
132326
знаков
0
таблиц
0
изображений
3. МОТИВИ СПОРТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Основною психологічною рисою мотивів, спонукаючи людину займатися спортом, є відчуття задоволення, що викликається заняттям даним видом спорту i невiддiльне від самої спортивної діяльності. Разом з цим ці мотиви мають складний характер відповідно складності i різноманіттю самої спортивної діяльності i можуть бути пiдроздiленi таким чином.
Безпосередні мотиви спортивної діяльності:
1) переживання спортсменом своєрідного почуття задоволення від прояву м’язової активності;
2) естетична насолода красою, точністю, спритністю своїх рухів;
3) прагнення проявити себе сміливим i рішучим при виконанні важких i небезпечних вправ;
4) задоволення, що викликається участю в змаганні, що є найважливішою i обов’язковою стороною спорту;
5) прагнення добитися рекордних результатів, довести свою спортивну майстерність, добитися перемоги, як би важка вона не була i ін.
Опосередковані мотиви спортивної діяльності:
1) прагнення стати сильним, міцним, здоровим (“займаюся спортом, тому що він укріплює здоров’я i робить людину бадьорою i енергійною”);
2) прагнення через спорт підготувати себе до практичної дiяльностi (“займаюся спортом, оскільки хочу бути сильнішим фізично”);
3) усвідомлення суспільної важливості спортивної діяльності (“хочу завойовувати світові рекорди, захищати спортивний прапор своєї країни”).
Мотиви спортивної діяльності не лише багатообразні, вони вiдрiзняються динамічним характером, закономірно змінюючи один одного в процесі тривалих занять спортом. А. Ц. Пунi на підстави спеціального дослідження мотивів спортивної діяльності встановив наступну динаміку розвитку мотивів, спонукаючи займатися спортом.
Початкова стадія заняття спортом. У цей період мають місце перші спроби включатися в спортивну діяльність. Мотиви, спонукаючи до цього, характеризуються:
а) дифузнiстю інтересів до фізичних вправ (підлітки починають займатися зазвичай не одним, а декількома видами спорту, причому часто зовсім не тими, в яких вони надалі можуть показати свою спортивну майстерність);
б) безпосередністю (“займаюся тому що люблю фізичну культуру”);
в) пов’язану з умовою середовища, що сприяють заняттям даним видом спорту (живу у Феодосії, як же я міг не плавати?”; “з малих років ходив на лижах, оскільки жив на околиці міста”);
г) часто включають елементи потреби (треба було відвідувати уроки фізичної культури”).
Стадія спеціалізації у вибраному виді спорту. На цій стадії мотивами спортивної діяльності є:
а) пробудження i розвиток спеціального інтересу до певного виду спорту;
б) прояв здібностей до цього виду спорту i прагнення до їх розвитку;
в) емоційно насичене хвилювання спортивного успіху i прагнення до його закріплення;
г) розширення спеціальних знань, вдосконалення спортивної техніки придбання більш високої міри тренованості.
Ці нові по своїй якості мотиви характеризуються рядом особливостей. Вони зв’язуються із спортивною спеціалізацією (спортсмен стає гімнастом, боксером, лижником, плавцем i тому подібне) i з придбанням спортивної кваліфікації 3-го, 2-го, 1-го розрядів. В той же час вони стають більш опосередкованими, переносяться з самої спортивної діяльності на її результат, виражаються в прагнення до певного спортивного успіху, рекорду.
Безпосередній інтерес до самої спортивної діяльності, звичайно, зберігається i на цій стадії розвитку мотивів, але набуває нових якісних особливостей в порівнянні з безпосередньою зацікавленістю спортом взагалі на першій стадії. Спортсмена залучає в даному виді спорту багатство його технічного i тактичного вмісту (прагнення до високої досконалості техніки, ретельна підготовка до змагань, розробка тактичних комбінацій i тому подібне). Спортивна діяльність стає в цей період органічною потребою, що вимагає свого задоволення; велика фізична напруга при заняттях спортом перетворюється на своєрідну необхідність (мотивами занять спортом є вироблена звичка,, необхідність фізичного навантаження”).
Стадія спортивної майстерності. На цій стадії мотивами спортивної діяльності є:
а) прагнення підтримати свою спортивну майстерність на високому рiвнi i добитися ще більших успiхiв в спортивній боротьби, яка стає усе більш гострою i важкою;
б) прагнення служити своїм спортивними досягненнями, як прикладом для наслідування молодим спортсменам;
в) прагнення сприяти розвитку даного виду спорту, збагаченню i вдосконаленню його техніки i тактики, потреба передати свій досвід молодим спортсменам.
Мотиви спортивної діяльності на цій стадії характеризуються яскраво вираженою соціальною спрямованістю
3.1 Особа в спортивній діяльності
Виділяють З підходи до вивчення особи.
1) Заснований на припущенні, що основні структурні одиниці особи — це її особливості, які є відносно стабільними i постійними. Знання характерних особливостей особи не завжди дозволяє прогнозувати її поведінку в певній ситуації.
2) Ситуаційний — протилежний до першого підходу. Для довкілля i пiдкрiплення для посилення представляють модель поведінки.
З) Взаємозв’язаний пiдхiд — згідно цьому, ситуація i людина це 2 зміни, яки спільно представляють поведінку людини. Аби зрозуміти поведінку людини, потрібно зрозуміти його характерні особливості i конкретну ситуацію.
Похожие работы
... логічні категорії, як «Я-ти», «Ми-вони», які допомагають аналізувати цілісність, виявити в цілісності групи, класу, підкласів. Аналіз досліджень психологічних характеристик членів товариської групи свідчить, що на сьогодні існують різні підходи до розуміння і використання терміну пов’язаного з формуванням особистостей, груп, інших соціальних спільнот або суто міжособистісного сприймання [[10],с. ...
... різних умовах; • узагальнюючим критерієм оцінки рівня досконалості володіння вправою є ступінь надійності її використання в життєдіяльності. 3.2 Засоби і методи розвитку рухових якостей дітей 3.2.1 Використання різних методів для розвитку рухових якостей дітей В теорії і практиці фізичного виховання розрізняють два підходи до навчання вправ: загалом, або по частинах з наступним об'єднанням ...
... мотиваційних сил, але і створює свої, організаційно-ментальні форми, що якісно відрізняються від суми узагальнених індивідуальних проявів. Це породжує одну з найбільш складних проблем соціальної психології організацій – переходу або трансформації мотиваційних комплексів особистості в організаційні (колективні) форми як параметри організаційного клімату та формування особистіших «мотиваційних пол ...
... 'яті, мислення, і також оптимізувати зберігання і передачу інформації. Кібернетика надає велику дію на процес інтелектуальної діяльності і дозволяє комплексно вивчити різні властивості осіб в процесі праці. Індустріально-педагогічна психологія інтенсивно розвивається як в нашій країні, так і за кордоном. Проте треба мати на увазі, що цілі індустріально-педагогічної психології в країнах капіталі ...
0 комментариев