Навигация
Ресурсні фактори розміщення продуктивних сил
50977
знаков
9
таблиц
2
изображения
2.2 Ресурсні фактори розміщення продуктивних сил
Територія Львівської області характеризується наявністю різноманітних ґрунтоутворюючих і підстилаючих порід, які сприяють великій строкатості ґрунтового покриву. Аналіз ґрунтової карти засвідчує, що у північній її частині, особливо на Малому Поліссі, переважають дерново-підзолисті ґрунти, у північносхідній — чорноземи, в центральній — сірі й темно-сірі опідзолені, у Карпатах — буроземні ґрунти. У долинах річок, особливо великих, таких як Дністер, Західний Буг, Стир тощо, поширені дернові й лучні, лучно-болотні та болотні ґрунти. Основні типии ґрунтів різняться між собою особливостями географічного поширення, яке підпорядковане закономірностям горизонтальної і висотної зональності.
До найпоширеніших ґрунтоутворюючих порід на Львівщині належать лесоподібні суглинки, які вкривають підвищення рівнинної частини реґіону. Власне на лесоподібних відкладах утворились найродючіші опідзолені ґрунти широколистяних лісів. Найпоширенішими в області є ясно-сірі, сірі лісові й темно-сірі опідзолені та чорноземи опідзолені (близько 60 % площі реґіону). Вони залягають здебільшого на невисоких плато і слабопологих схилах,рідко зустрічаються на пологих і коротких спадистих схилах.
Основні родовища корисних копалин Львівської області
Мінерально-сировинні ресурси Львівської області на 41,6 % охоплюють паливно-енергетичну сировину (нафту, вільний газ, конденсат, кам’яне і буре вугілля, торф), друге місце належить покладам, які необхідні для виробництва будівельних матеріалів (34,9 %), третє – покладам прісних і мінеральних підземних вод (19,5 %), решта припадає на такі корисні копалини, як самородна сірка, сіль (натрієва, магнієва й калійна), германій, озокерит (загалом близько 4,0 %).
Родовища паливно-енергетичної сировини у реґіоні розташовані нерівномірно і мають два осередки. Найвища їх щільність припадає на райони Червонограда (кам’яне вугілля) і Дрогобича (нафтогазові поклади).
У реґіоні наявно 36 родовищ вільного газу, добувні поклади яких становлять 114,7 млрд м³, а це 8,4 % від загальних запасів України. Із них три родовища – Гаївське, Більче-Волицьке і Хідновицьке – є найбільшими за обсягами видобутку газу (близько 5 % від видобутку по Україні). Розвідку і розроблення цих родовищ розпочато у 50–60 роках минулого століття. Всього в області експлуатують 33 родовища газу-метану, загальний видобуток яких складає 0,94 млрд. м³. Для п’яти родовищ розраховано промислові запаси інших видів газоподібних корисних копалин – етану, пропану і бутану. Їхнє добування здійснюють лише на Бориславському і Заводівському родовищах, а обсяги не перевищують 7 тис. т.
За балансовими запасами газу (млрд. м3) найбільшими є Залужанське (27,7),Летнянське (14,5), Вишнянське (9,5), Більче-Волицьке (8,1), Орховицьке (7,6) і Пинянське (7,0) родовища.
Нині вивчено закономірності розподілу метану у кам’яновугільних відкладах Львівсько-Волинського басейну та обґрунтовано можливості його використання. Загальні ресурси метану в межах басейну оцінюють в 10 млрд м3. Необліковані викиди метану в атмосферне повітря простежуються на всіх шахтах ДП «Львіввугілля».
Нафта у Львівській області виявлена у 19 родовищах з добувними промисловими покладами 220,0 млн. т, що становить 18,8 % від загальних запасів по Україні. Розробляють 11 покладів нафти, на яких щороку добувається 246 тис. т або 4,2 % від загальнодержавного видобутку.
Головні за запасами нафтові поклади приурочені до флішових відкладів передових складок Складчастих Карпат, де відкрито 14 нафтових родовищ. За балансовими запасами нафти (млн. т) найбільшими є Бориславське (98,1), Стинавське (44,4), Орів-Уличнянське (20,8), Орховицьке (15,7), Семигинівське (13,9) і Старосамбірське (11,8) родовища. Обсяги добування ропи сьогодні поступово зростають, але залишаються незначними і лише на Старосамбірському і Бориславському родовищах перевищують 50 тис. т в рік. Розвідані запаси нафти відпрацьовані на 70–75 %, однак існують потенційні ресурси реґіону, які освоєні лише на третину.
Газовий конденсат на Львівщині представлений вісьмома родовищами з добувними промисловими покладами понад 2 млн. т, що становить 1,1 % від загальних запасів по Україні. За балансовими запасами конденсату (млн. т.) найбільшими є Іваниківське (1,36), Залужанське (0,61) і Гаївське (0,20) родовища.
Усі ділянки розробляють, але добувають лише біля 2 тис. т. в рік. Більшість родовищ розміщені в межах Дрогобицького передгір’я.
Кам’яне вугілля розробляють у Львівсько-Волинському басейні, який є південно-східним продовженням Люблінського басейну з Польщі. На території Львівської області розміщені два з трьох геолого-промислових районів басейну: Червоноградський (Забузьке, Сокальське і Межирічанське родовища) і Південно-
Західний (Тяглівське і Любельське родовища). Добування кам’яного вугілля проводили лише в межах Червоноградського ГПР, Цей район вважають головним, в його межах наявно майже 700 млн. т кам’яного вугілля або 70–90 % усіх запасів басейну. Експлуатація шахт Межирічанського родовища почалася в 1957 р., і нині тут працює десять шахт: «Великомостівська», «Бендюзька», «Межирічанська», «Відродження», «Лісова», «Зарічна», «Візейська», «Надія», «Степова» і «Червоноградська».
Сьогодні ліквідовано два підприємства: № 1 «Червоноградська» і № 5 «Великомостівська». До мокрої консервації підготовлено ще три копальні: «Великомостівська», «Бендюзька» і «Візейська».
Щорічний видобуток кам’яного вугілля на усіх шахтах знизився та становить лише 1,35–1,67 млн. т.
Поклади бурого вугілля належать до Північно-Подільської (Придністровської) вугленосної площі із загальними запасами близько 9,1 млн т. Буровугільна площа має протяжність у вигляді вузької смуги завширшки 7–10 км вздовж зони контакту Розточчя і Подільської височини з Малим Поліссям. Щодо якості, то вугілля неоднорідне з переважанням лігнітів та бурого вугілля низького ступеня вуглефікації (марки Б 1-2). На Львівщині розвідано чотири буровугільних родовища:
Рава-Руське, Нестерівське (Жовківське), Золочівське і Ясенівське.
Сьогодні залишкові запаси бурого вугілля у реґіоні є незначними. Ресурси Північно-Подільської вугленосної площі зараховані до перспективних.
Менілітові сланці розвинуті в межах Карпатського сланцевого району, виходять на земну поверхню або перекриті малопотужними четвертинними відкладами. Сланцеві поклади трапляються у вигляді пластів і прошарків потужністю від 2 до 9 м. На основі запасів єдиного розвіданого на Львівщині Верхньосиньовидненського родовища запроектовано кар’єр і цех помолу сланців для використання їх для виробництва руберойду. Загальні балансові запаси цього родовища становлять 3,8 млн. т.
Для Львівщини властиве багатство покладів торфу. У реґіоні поширені евтрофні, пов’язані з річковими долинами, заплавні, притерасні, долинні і староруслові болота з низовинним типом торфових покладів. Торфові родовища розміщені у всіх рівнинних ландшафтних областях, особливо на Малому Поліссі і Передкарпатті. Найбільша їхня концентрація в межах заплав річок Дністер і Стир. На території Львівської області нараховують 128 родовищ торфу, серед яких 46 періодично розробляються. Запаси торфу
по області становлять 67,3 млн м3 за промисловими категоріями А+В+С1. Найбільшими торфовищами є Великоболітське (16,5 млн т.), Стоянівське (9,1), Солокійське (6,3), Полонинське (4,8) і Смільнянське (3,6). Сьогодні видобуток торфу здійснюють лише на Лопатинському і Стоянівському родовищах для потреб торфобрикетних заводів.
Цементна сировина за своїм значенням належить до першої десятки найважливіших видів мінеральних ресурсів.
Основною сировиною для виробництва цементу є карбонатні (вапняки, гіпси, крейда, мергелі) та глинисті (глини, суглинки, леси, глинисті сланці, аргіліти) породи, які використовують у певних пропорціях у шихті.
Найціннішою будівельною сировиною є гіпси і вапняки. Широким розвитком у межах Дністровського гіпсоносного району характеризуються верхньотортонські гіпси, що приурочені до Волино-Поділля. Це район неглибокого залягання (від 0 до 35 м) гіпсо-ангідритової товщі, який тягнеться вздовж долини р. Дністер, утворюючи смугу завдовжки 330 км та потужністю до 40 м. Поряд з гіпсоносними відкладами в цьому районі поширені нижньокрейдові і неогенові вапнякові товщі потужністю до 120 м.
Пісок будівельний представлений 34 родовищами алювіальних і воднольодовикових пісків, з яких 13 перебувають у промисловій експлуатації. Видобуток будівельного піску становить 568,7 тис. м3 або 7,7% від загальноукраїнських обсягів. Найбільшими кар’єрами (понад 50 тис.м3/рік) є Ясеницький, Розвадівський, Південно-Тростянецький і Сихівський. Сьогодні реґіон повністю забезпечений будівельним піском.
У Львівській області існує чотири родовища скляної сировини, з яких два (Великоглібовицьке і Сихівське) розробляють поклади кварцових пісків. Видобуток піску становить 41,3 тис. т. Пісок формувальний можна використовувати на будівельні потреби та як нерудну сировину для потреб металургії. У реґіоні існує Волощинський кар’єр формувального піску, який сьогодні не розробляють.
Похожие работы
... захищені. Всі розвідані або діючі водозабори підземних вод в області є інфільтраційними. Якість підземної води повністю залежить від якісних характеристик поверхневого стоку і потребує особливого захисту. Розміщення небезпечних відходів у навколишньому середовищі є суттєвим чинником негативного впливу на земельні та інші природні ресурси області та здоров’я людей, а також одним із потенційних ...
... без додаткових інвестицій, як інституціальні перетворення, удосконалення фінансово – кредитної системи, поєднання ринкових регуляторів, посилення державного регулювання економіки.7. Перспективи розвитку і розміщення харчової промисловості в умовах ринкової економіки. Командно - адміністративна система господарювання, що функціонувала в період з 1920-х років і до середини 1980-х років і ...
... . В умовах різкого зниження обсягів застосування добрив дуже важливо використовувати їх найбільш ефективно. Розділ 4. Основні напрямки іноваційно-екологічної конверсії промислових і аграрних підприємств 4.1 Конверсія промислових підприємств Розвиток екологічної кризи поставив складні задачі перед промисловим виробництвом. Виникла необхідність наукового аналізу взаємодії промислового ...
... парку "Міжрічинський" здійснюють служби державної охорони зазначених об’єктів. Таблиця 3.2 Державний контроль за дотриманням природоохоронного законодавства на територіях та об‘єктах природно-заповідного фонду Чернігівської області № Найменування заходів Роки 2008 2009 1. Проведено перевірок 248 277 2. Виявлено порушень 93 106 3. Видано приписів 90 106 4. ...
0 комментариев