Шляхи розвитку готельного господарства України

2.2 Шляхи розвитку готельного господарства України

Позитивним у розвитку готельного господарства є зростання житлової площі номерів. Так, якщо у 1996 р. в Україні цей показник складав 999,9 тис. м², у 1997 р. – 1002 тис., то у 1998 р. – 1010,6 тис.м². Таким чином, житлова площа готельних номерів у 1998 р. проти 1996 р. збільшилась на 1,1%, а проти 1997 р. – на 0,9%. Це відбувається переважно за рахунок реконструкції та модернізації місць розміщення, скорочення простою частини номерного фонду. Одним із складових показників експлуатації готелів є кількість фактично наданих місць за певний період.

У 1998 р. готельними підприємствами України було надано 8728,8 тис. людино-діб, у тому числі 7588,5 тис. – громадянам України (86,9%), 1140,3 тис. – іноземцям (13,1%).

Для успішного розвитку готельного господарства також є удосконалення системи управління якістю на ринку готельних послуг України. Дослідження вітчизняних та закордонних вчених свідчать про те, що для сучасного ринку характерна стійка тенденція до підвищення цінових форм конкуренції і, особливо, конкуренції якості. Виходячи з цього, кожна організація, яка хоче досягнути успіху, повинна розробляти та впроваджувати ефективні системи управління якістю. [19; 221]

З переходом до ринкової економіки готельні комплекси України теж вимушені розробляти свої такі системи, спрямовані на споживача.

В більшості країн світу система управління якістю розглядається як система, що інтегрує діяльність різних суб‘єктів та орієнтується на вивчення рівня якості, його досягнення, підтримання і підвищення з метою випуску продукції та послуг, що повністю і найекономічнішим шляхом задовольняє потреби споживача.

На сучасному етапі, поряд з позитивними змінами, які впливають на підвищення якості обслуговування в готельних комплексах, мають місце деякі недоліки в управлінні підприємствами. [19; 222]

Якість обслуговування туристів у готелях є важливим чинником розвитку туризму. Дослідження показують, що якість обслуговування туристи оцінюють в чотири рази вище, ніж адекватність і поміркованість ціни, і в 1,2 рази вище, ніж якість самого турпродукту.

Для вирішення проблеми підвищення якості надання туристичних послуг були організовані спроби розробити єдину світову систему класифікації готелів. Експерти Міжнародної готельної асоціації виразили сумніви не тільки в можливості, але й у доцільності прийняття єдиної світової класифікації готелів. Вони відмітили, що характеристики готелів часто не співставні по типу готелів (курортний, замковий, мотель) за їх місцерозташуванням (центр міста, сільська місцевість, курорт). Жодна з класифікацій не може дати уяви про існування в тому чи іншому готелі атмосфери гостинності. [1; 15] Тому більшість розроблених регіональних систем готельної класифікації носить швидше індикативний, рекомендований характер. При цьому у більшості країн попередня класифікація готелів є необхідною умовою при отриманні ліцензії на право діяльності у сфері готельного господарства. [2; 16]

З метою захисту інтересів споживачів туристичних послуг, створення рівних можливостей для суб‘єктів підприємництва на ринку туристичних послуг, у відповідності до Закону України “Про туризм” прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 17.05.94 р. № 316 “Положення про порядок видачі суб‘єктам підприємницької діяльності спеціальних дозволів (ліцензій) на здійснення окремих видів діяльності”.

Державним комітетом України по туризму була затверджена Інструкція про порядок видачі підприємництва спеціальних дозволів (ліцензій) на діяльність, пов‘язану з наданням туристичних послуг.

Метою ліцензування є забезпечення прав і законних інтересів держави та споживачів цих послуг, підвищення рівня туристичного обслуговування.

Крім ліцензування, згідно статті 15 Закону України "Про туризм" від 15.09.95 р., готельні послуги та послуги харчування, що надають суб‘єкти туристичної діяльності, підлягають обов‘язковій сертифікації. Для туристичних і готельних послуг вона введена в дію з 04.04.98 р., для послуг громадського харчування – з 01.07.98 р. [3; 189]

Сертифікація – діяльність з підтвердження відповідності послуг встановленим вимогам, її здійснюють органи з сертифікації Системи УкрСЕПРО, зареєстровані у Держстандарті України. Для готелів з 01.01.97 р. діє Державний стандарт України "Класифікація готелів" (ДСТУ 28681.4-95). (Див.Дод.1) Його було розроблено в Росії на основі європейської системи класифікації готелів і прийнято як міждержавний для країн СНД. [3; 189]

Відповідно до цього документу готелі в Україні класифікують на 5 категорій зірок, що позначаються символом "*", на підставі комплексу вимог до матеріально-технічного забезпечення номенклатури та якості послуг, рів-ня обслуговування. Особливої уваги заслуговують вимоги безпеки та вимоги до персоналу, що є новими для нашого готельного господарства. [23; 89]

Сертифікація здійснюється за двома схемами. Перша з них передбачає проведення атестації готелю з перевіркою на відповідність вимогам нормативних документів. У результаті цього готелю надається певна категорія – "зірки" та видається сертифікат відповідності, термін дії якого 2 роки. Друга схема складніша, бо проводиться перевірка системи якості готельних послуг. Термін дії сертифікату, виданого за такою схемою, не більше 3 років. Якщо готель не відповідає у повному обсязі навіть вимогам найнижчої категорії – "*", але відповідає вимогам безпеки, то йому буде видано сертифікат з терміном дії 1 рік.

То ж у найближчий час готельне господарство України очікує велика робота щодо оновлення його матеріально-технічної бази та підвищення рівня обслуговування до відповідності новому стандарту, вимоги якого наближено до міжнародного рівня. [3; 190]

Одним із напрямком розвитку готельного господарства є створення малих готелів. Як показує іноземний досвід, в останній час більшою популярністю у туристів користуються малі готелі місткістю 20-30 місць. Вони, як правило, розміщуються в курортних місцях, де незначний наплив туристів дозволяє ближче до природи, і вздовж найбільш насичених автомагістралей. [22; 223]

Будівництво малих готелів на трасах викликано тим, що 2/3 туристів за останні роки і в перспективі будуть мандрувати на автомобільному транспорті. Малі готелі передбачають аналогічну інфраструктуру. Зокрема, це можуть бути ресторани на 20-30 місць, а при деяких – “сімейні кухні”. Практично при всіх готелях будуть бари, які працюють цілодобово. [22; 224]

Так, наприклад, у Донецькому регіоні маркетингові дослідження, проведені з метою розширення ринку готельно-туристичних послуг, дозволили обгрунтувати будівництво малих готелів в селищі Седово і в районі транспортного розгалуження поблизу м.Донецька, як моделі комплексного обслуговування туристів в невеликих курортних зонах під час мандрівок. Вони мають конкретну мотивацію. За останній літній сезон в селищі Седово відпочивало більше 400 тис. осіб, в тому числі 10 тис. неорганізовано. Як показало анкетне опитування, в селищі відпочивало до 90% людей із середнім достатком. Із цієї кількості 83,2% виявили бажання користуватися малим готелем, якби проживання і харчування в ньому не перевищувало 25-30 грн. на добу. Для відпочиваючих розроблений проект малого готелю на 30 осіб. При ньому розміщені ресторан і бар на 50 місць. В ресторані передбачається реалізувати комплекси сніданків та обідів. Згідно розрахункам рентабельність роботи комплексу підприємств харчування складає 19,5%, а окупається він за 2 роки.

Будівництво готелів на 30 місць в районі транспортного розгалуження поблизу м. Донецька обумовлено наявністю: міжнародної траси Росія-Україна-Закавказзя-Туреччина, республіканської – Київ-Запоріжжя-Донецьк, і регіональної – Донецьк-Маріуполь.

Дослідження показали, що через дану транспортну розв‘язку за добу проходить близько 1200 одиниць автотранспорту, у тому числі 100 автомобілів і 600 легкових авто. Сумарний пасажиропотік – більше 700 осіб. Харчування і розміщення для цього пасажиропотоку не організовано.

Малий готель на 40 місць з комплексом підприємств харчування, у склад якого буде входити ресторан, бар і підприємства швидкого обслуговування, повинен вирішити цю проблему.

Таким чином, дані розробки будуть сприяти подальшому розвитку готельно-туристичного комплексу України. [22; 224]

Програмою розвитку туризму в Україні до 2005 року передбачено будівництво 78 нових готелів та інших об‘єктів на 15,7 тис. місць, а також проведення реконструкцій 61 об‘єкту на 21,5 тис. місць. (Див.Дод.1,табл.1)

Знайти державні кошти для вирішення цих питань нелегко. Справа не стоїть на місці, якщо керівники піклуються про надходження коштів у місцеві та державні бюджети. Взяти хоча б Київ, де знайшли кошти і була проведена реконструкція готелів “Дніпро”, “Русь”. До 2010 року у столиці намічено будівництво п‘яти п‘ятизіркових готелів, двадцяти чортирьохзіркових, сорока трьохзірковий. [26; 8]

В цілому за 1999 рік у розвиток матеріально-технічної бази туризму в державі було вкладено 75 млн. гривень, із них: із місцевого бюджету Хмельницької обл. – 4,4 млн., часних інвестицій в готель “Дніпро” – 6,7 млн., по Криму – 3 млн., інвестицій із Росії – 6 млн., власних коштів підприємств – 54,4 млн. Безумовно, це дуже скромні цифри для такої країни як наша. Будівництво і реконструкція будівлі готелю потребує крупних інвестицій. Наприклад, вартість реконструкції московського готелю “Інтурист” складає $120-150 млн. [26; 8]

Орієнтиром у роботі по приведенню готельного сектору країни до міжнародних стандартів слугують затверджені в листопаді 1989 р. секретаріатом Всесвітньої туристичної організації рекомендації. Вони, в першу чергу, стосуються якості обладнання, систем водопостачання, опалення, вентиляції, рівня санітарної безпеки, технічного оснащення номерів, додаткових приміщень, кухні і т.д. Наприклад, обов‘язковою є вимога до готелів всіх категорій відносно холодного та гарячого водопостачання напротязі доби.

Стандарти передбачають наявність в готелях, починаючи з категорії три зірки, стаціонарного аварійного генератора для постійного забезпечення електроенергією готельних служб (ліфти, холодильники і т.інш.). Для України це особливо актуально у зв‘язку з проблемами енергозабезпечення в регіонах.

Особлива увага приділяється питанням обслуговування туристів-інвалідів. Готелі повинні мати достатню кількість інвалідних візків, визначену кількість спеціальних номерів з туалетами, ваннами, обладнаних для туристів-інвалідів.

Рекомендації ВТО висувають високі умови до якості питної води в готелях. Туристам не рекомендується вживати воду з кранів, тому готелі повинні мати спеціальні установки для забезпечення якості питної води. Лід в готелях та ресторанах виготовляється тільки з якісної питної води, а у нас, як правило, льодогенератори підключені до загальної системи водопостачання. Це – одна з багатьох проблем якості обслуговування в готельному господарстві. [29; 9]

У сучасних умовах ефективність підприємств готельного господарства безпосередньо залежить від обсягів та структури інвестицій. Так, з метою сприятливого інвестиційного клімату 24 грудня 1998 року прийнято Закон України “Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності у Донецькій області”. Він передбачає формування у даному регіоні двох спеціальних економічних зон (СЕЗ) “Донецьк” (технопарк) у м.Донецьку і “Азов” (зовнішньоторгівельна) у м.Маріуполь.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 р. №1165, готельне господарство входить до переліку пріоритетних видів економічної діяльності на територіях пріоритетного розвитку у Донецькій області, для яких встановлено спеціальний режим інвестування. Інвестори мають такі переваги: розв‘язання питань, що стосується вкладення капіталу у розвиток індустрії гостинності СЕЗ, гарантії незмінності економіко-правового механізму протягом 30 років на територіях пріоритетного розвитку, забезпечення ефективності інвестиційних вкладень. [15; 112]

Корисною формою знаходження інвесторів є проведення виставок, бізнес форумів, конгресів ділових кіл, науково-практичних конференцій, семінарів, на яких є можливість ознайомитися з каталогами, пропозиціями інвестиційних проектів.

Так, у м.Києві 2-24 серпня 1999 р. у Національному виставковому центрі було проведено міжнародну виставку “Україна – шлях у нове тисячо-ліття”, на якій було запропоновано інвестиційні проекти по регіонах. [16; 96]

По СЕЗ туристично-рекреаційного типу “Курортополіс Трускавець” перспективними інвестиційними проектами міста визначено нове будівництво готелю нового курортного типу на 30 місць (розмір інвестицій – 1,0 млн. грн.), пансіонату на 2,5 місць (0,8 млн.) та на 60 місць (4,2 млн.), спортивного комплексу (1,5 млн.), реконструкція існуючих готелів Трускавець, “Дружба”, “Червона рута” та будівництво нового готелю на 400 місць з відповідною інфраструктурою (7,5 млн.) відпочинково-рекреаційного комплексу курорту м. Трускавець (5 млн.) і т.д.

По Автономній Республіці Крим до переліку привабливих інвестиційних проектів у сфері готельного та санаторно-курортного господарства входять: у м.Ялта – реконструкція і модернізація ВАТ “Готельний комплекс “Ялта-Інтурист” (вартість проекту – 15 млн.дол.США), будівництво готелів “Сі енд Сі Трейд” (3,5 млн.) і “Санкт-Петербург” (25 млн.) у м.Алушта – завершення будівництва комплексу пансіонату “Нева” (55,38 млн.дол.). [15; 112]

Перспективи розвитку готельного господарства столиці України визначаються у Програмі розвитку туризму і готельного господарства в м. Києві до 2010 року, яка затверджена розпорядженням Київської міської державної адміністрації (№1501) 30 вересня 1997 року. Управління готельного господарства, туризму та екскурсій настирливо працює над реалізацією цієї програми, яка передбачає будівництво в місті до 2010 року чотирьох-п‘ятизіркових готелів. Сьогодні столиця нашої держави відчуває потребу у високо комфортабельних європейського рівня п‘ятизіркових готелів. Вже розпочалося будівництво таких готелів, і після вводу їх в експлуатацію потреби міста будуть забезпечені у певній мірі. Київська міська адміністрація активно залучає іноземні інвестиції в готельний бізнес. Щоб створити гарні умови для роботи, необхідно вирішити ряд проблем. Зокрема, західні фірми хотіли б отримати землю у свою власність, а не на 49 років в оренду. Інвесторам, які мають наміри будувати готелі в Києві, необхідно надати пільги по обкладенню податками на в‘їзне обладнання і меблі. Також необхідно спростити процедуру узгодження загальної документації, розподілу землі, затвердження проекту. [4; 22] Міська адміністрація, управління готельного господарства, туризму та екскурсій намагається завершити початі проекти.

Зараз інвестори проводять інтенсивну роботу по залученню кредитних ресурсів для завершення будівництва цих об‘єктів.

Реконструкцію п‘ятизіркового готелю “Театральний” на 250 місць, планується завершити в першому півріччі 2001 року. Вартість проекту на 1 березня 2000 року складає $45 млн., вже освоєно $15 млн. У першому півріччі 2000 року планується ввести в експлуатацію будинок готельно-офісного типу по вул.Прорізній (“чотири зірки”). [4; 23] (Див.Дод.2, табл.2)

Виникли складності з продовженням будівництва п‘ятизіркового готелю “Інтер-Континенталь” біля Софіївського собору. Причина – відсутність грошей у замовника. Готель на 250 номерів вартістю $50 млн. мабуть буде добудовувати компанія “Нафтогаз Україна”. Сьогодні капіталовкладення у цей проект вже склали близько $7 млн.

В силі залишається проблема по введенню в дію офісно-готельного комплексу “Київ-Торонто” на 250 номерів по вул.Горького,79. Вартість проекту складає $20 млн., освоєний незначний обсяг інвестицій - $0,5 млн.

Південнокорейська фірма “Daewoo” поки що не відмовилась від здійснення проекту міжнародного готельного офісного центру у районі Бесарабського кварталу. Там передбачено розміщення готелю “п‘ять зірок” вартістю $195 млн.

У ближчі 3 роки у Києві повинний з‘явитися новий готель, який ввійде в мережу Radisson. Сьогодні вже отримані кредити і протягом 24 місяців його побудують на розі Ярославого Валу і вулиці Стрілецької. Це перший готель, який буде належати безпосередньо мережі. [9; 18]

Крім будівництва нових комфортабельних офісних номерів запланована реконструкція діючих готельних комплексів “Київ”, Московський. Планується провести значний обсяг ремонтно-будівельних робіт в готелі “Україна” (збільшити кількість апартаментів, побудувати басейн, підземний гараж). За останні роки в модернізацію столичних готелів інвестовано більше 100 млн. грн.

Буде продовжена реконструкція діючих готелів, побудованих 20-30 років тому. Передбачається оновити їх номерний фонд сучасними меблями, технологічним обладнанням, впроваджувати засоби автоматики, телемеханіки, електронної апаратури, словом, вивести готелі на рівень трьох-чотирьохзіркових. [4; 24]

Прикладом зрушень в інвестиційному процесі є будівництво нового готелю “Асторія” в м. Харкові. Компанією “Готель Асторія” у 1998 р., на будівництво готелю було залучено 1,35 млн.грн. вітчизняних інвесторів. У Криму на власні інвестиційні та бюджетні кошти будується, реконструюється та облаштовується понад 30 об‘єктів туристичного призначення. Тільки АТ Кримтур на подібні цілі у 1998 р. використало 2 млн.грн., а туристичними підприємствами м.Севастополя – понад 1 млн.грн.

Згідно з вимогами декрету Кабінету Міністрів України “Про стандартизацію і сертифікацію” і Закону України “Про туризм” з 1 жовтня 1999 року почалося проведення обов‘язкової сертифікації готельних послуг.

Сьогодні близько 30 готелів пройшли сертифікацію: “чотири зірки” отримали 3 готелі, “три зірки” – 16, “дві зірки” – 12 і “одну зірку” – 5 готелів. Більше 30 підприємств готельного господарства подали заявки в органи сертифікації.

Сьогодні, коли туризм стає однією з провідних галузей світової економіки і мільйони людей кожного дня відправляються в ділові або розважальні поїздки, готелі займають все більше і більше місця в житті сучасної людини, стаючи її другою домівкою. Є надія, що в недалекому майбутньому готелі України увійдуть у світову систему сервісного обслуговування багаточисельних гостей нашої держави.

ВИСНОВОК

У невиробничій сфері перспективним та інвестиційно-привабливим видом підприємства є готельний бізнес, головне призначення якого – надання місць розміщення для обслуговування туристів та відвідувачів, що здійснюють поїздки з метою задоволення пізнавальних, рекреаційних потреб, вирішення комерційних та службових справ.

В останні роки готельне господарство виявилось непідготовленим до ефективного функціонування в умовах ринкової економіки. Це пов‘язано з рядом проблем: недостатня законодавчо-правова база, великі ставки оподаткування, недостатня організація аквізиції туристів в Україні, недостатні інвестиції у готельний бізнес. Основною причиною відставання готельної галузі від світової являється застаріла матеріальна база готелів. Готелі були побудовані за проектами, які на сьогоднішній день застаріли. В готелях практично відсутні сучасні засоби зв‘язку та комунікації, конференцзали і аудиторії, які мають аудіовізуальну техніку та технічні засоби для синхронного перекладу. При цьому тарифи на проживання в готелях України, як правило, не нижчі, а в багатьох випадках і не перевищують тарифи в європейських готелях аналогічних розрядів.

Щоб готельна база України відповідала міжнародним стандартам, необхідно її модернізувати та реконструювати. До 2010 року передбачається реконструювати заклади розміщення туристів і відпочиваючих місткістю близько 28 тис. місць та побудувати нові на 20,5 тис. місць. Перші кроки у цьому напрямі вже зроблені. Так, у 1998 році підприємствами галузі на реконструкцію та модернізацію матеріальної бази було використано 120 млн. рн. Будівельні, ремонтні та опоряджувальні роботи проведено на 118 об‘єктах галузі. З них, прямі інвестиції склали 44,4 млн. грн., кредиторські та власні кошти 55,4 млн. грн.

Також, щоб привести діючу матеріальну базу до вимог ВТО проводиться сертифікація туристичних, готельних послуг та послуг харчування. Під сертифікацію підпадають 86 готелів, 67 турбаз, 25 санаторіїв, 44 пансіонати та будинки відпочинку, 15 клієнтів, 6 мотелів, 472 пункти харчування.

Розвиток туризму, промисловості, торгівлі, економіки, а також культури і спорту обумовлює підвищення мобільності людей з метою встановлення контактів, обміну досвідом, оздоровлення і відпочинку. Нестача і погана матеріальна база готелів ускладнює всі ці процеси, зате розвиток готельного господарства веде і до розвитку суміжних видів підприємницької діяльності і сприяє пожвавленню усіх суспільно-економічних контактів, підсилює економічний потенціал держави.

Належний рівень розвитку готельного господарства допоможе увійти нашій державі до провідних туристичних країн світу.

Список використаної літератури

Вихристенко Б.І. Сучасний стан і завдання розвитку туристичної галузі України // Туристично-краєзнавчі дослідження. Збірник наукових статей – К.: 1998 р. – Випуск 1 – Ч.2. – 565 с.

Готельне господарство: основні показники, оцінка якості послуг. – Київський інститут туризму, економіки і права. – Київ.: 1999 – 76 с.

Гресєва І.М. Класифікація готелів за кордоном і в Україні // Туристично-краєзнавчі дослідження– К.: 1998 – Випуск 1. – Ч.1 – 565с.

Гостиницы в интерьере города // Гостиничный бизнес.–2000.- №1–98с.

Герасименко В.Ц. Основы туристичекого бизнеса. – Одесса: “Черноморье”, 1997. – 160 с.

Гостиничный и туристический бизнес. Под ред.проф.Чудновского А.Д. – М.: Ассоциация авторов и издателей “ТАНДЕМ”. Изд-во ЭКМОС, 1998. – 352 с.

Гергуль А.І. Нові явища у готельному бізнесі світу кінця ХХ ст. та їх вплив на готельне господарство Європи. // Туристично-краєзнавчі дослідження. – К.: 1999. – Випуск 2. – 655 с.

З історії вітчизняного туризму. Збірник наукових статей.–К.: 1997. –315с.

Звезды зажигаются людьми // Гостиничный бизнес. – 2000. - № 1.– 98 с.

Кухар О.В. Сучасні проблеми готельного господарства Києва // Туристично-краєзнавчі дослідження. – К.: 1998. – Випуск 1.–Ч.2.–565 с.

Ковешников В.С., Бунтова Н.В. Основные тенденции развития туризма в Украине // Развитие туризма – важное направление подъема экономики Украины: материалы 3 Международной научно-практической конференции. Донецк; ДИТБ, 1999. – 364 с.

Конищева Н.И., Козачковская Г.В. Новые организационные формы развития индустрии туризма // Там же. – С. 39-40

Кузнецова Н.М. Основи економіки готельного та ресторанного господарства. ФПУ інститут туризму. – К.: 1997. – 176 с.

Ковешников В.С., Бунтова Н.В. Проблеми підвищення ефективності управління готельним господарством в сучасних умовах. // Туризм на порозі ХХІ ст.: освіта, культура, екологія: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (18-20 жовтня 1999 р. м. Київ). – К.: Вид-во КІТЕП“, 1999. – 268 с.

Кияниця А.В., Виноградська А.М. Інвестиції в готельно-туристичний бізнес. Там же. – С. 108-114

Лобанов А.Г. Привлечение инвестиций в туризм Украины // Там же. – С. 98

Международный туризм. – 1999. – зима

Международный туризм. – 2000. – зима

Мельниченко С.В. Вдосконалення системи управління якістю на ринку готельних послуг України // Туризм на порозі ХХІ ст.: освіта, культура, екологія: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (18-20 жовтня 1999 р. м.Київ). – К.: Вид-во “КІТЕП”, 1999. – С. 221-223

Мозгова О. Готель бізнес класу п‘ять зірок. // Галицькі контракти. – 2000. - № 6, 7-13 лютого. – С. 24

Науменко Г.Я. Завдання і перспективи розвитку туристичної галузі в України Розвиток туризму в Україні. Проблеми і перспективи. – К.: 1995. – С. 321

Роберман Н.Д. Создание малых гостиниц – одно из направлений развития туризма в Донецком регионе // Развитие туризма – важное направление подъема экономики в Украине: материалы 3 международной научно-практической конференции. – Донецк; ДИТБ, 1999. – С. 223-225

Союз профессионалов // Гостиничный бизнес. – 2000. - № 1. – 62-63 с.

Сарновська С.О., Самітова А.М. Значення законодавства в готельному бізнесі Туризм на порозі ХХІ ст.: освіта, культура, екологія: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (18-20 жовтня 1999 р. м.Київ). – К.: Вид-во КІТЕП, 1999. – С. 214

Туризм в Україні на зламі тисячоліть. Думки фахівців // 6 континетов. – 2000. № 1. – 3 апреля. – 5-6 с.

Туризм на пороге ХХІ в. // Гостинный бизнес. – 2000. - № 1. – 6-9 с.

Туристические новости. – 1996. - № 1. – С. 5

Украина. – 1998. - № 3-4 (жовтень).

Цибух В.І., Вихристенко Б.І., Попович С.І. Стан і перспективи розвитку туризму в Україні // Туристично-краєзнавчі дослідження. – К.: 1999. – Випуск 2. – С. 655

Цыбух В.И., Туризм – важная и перспективная отрасль экономики Украины Туристические новости. – 1998, октябрь. – С.1

Щербакова М., Юрій Халіпов: нам потрібен європейський готельний бізнес. Найкраще п‘ятизірковий … // Галицькі контракти. – 1998. – 30 липня. – С. 38 42.