Войти на сайт

или
Регистрация

Навигация


Міністерство освіти і науки України

Бердянський державний педагогічний університет

Інститут філології та соціальних комунікацій

Кафедра: соціальних комунікацій

Дисципліна: газетно – журнальне виробництво

Реферат на тему:

Новітні інформаційні жанри

 

Виконала студентка: Лутчак Вікторія

II курс 26 група

Викладач: Носко А. М.

Бердянськ

2010


План

 

Вступ

1  Традиційна класифікація інформаційних жанрів

2  Динаміка розвитку інформаційних жанрів

Висновок

Список використаної літератури


Вступ

 

Система жанроутворення та динаміка розвитку одних жанрів і стагнація інших зумовлені складними процесами, що відбуваються у соціально-економічній структурі суспільства, дістаючи адекватну інтерпретацію в засобах масової інформації. В українській пресі традиційно склалися усталені форми та методи масованого впливу на читача через друковане слово. Проте жанри журналістики мають тенденцію до швидких і часом малопрогнозованих змін, оскільки ситуація в сучасному суспільстві також змінюється кардинально і за мінімально стислі часові параметри. Україна, яка прагне вступити до європейської спільноти, вже відчула вплив не тільки позитивних євроінтеграційних процесів, а й наступ транснаціональних корпорацій і масової культури. Це певним чином позначається на розвитку друкованих ЗМІ в Україні, коли вітчизняні газети та журнали змушені боротися за право потрапити до читача, долаючи опір кольорових космополітичних видань, за якими стоять поважні транснаціональні корпорації з їх величезним рекламним бюджетом. Тож особливого значення у становленні вітчизняної журналістики набуває проблема розвитку жанрів преси як дієвого знаряддя оптимізації творчого процесу. Нестабільність політичної ситуації в Україні, не прогнозованість становища вітчизняного бізнесу, погіршення соціально-побутових умов життя людей потребують відповідної реакції з боку журналістів під час виконання ними їх професійних обов’язків.

Водночас відбувається переорієнтація друкованих ЗМІ відповідно до нових потреб інвесторів. Серед останніх переважають вже не політичні партії, рухи та об’єднання, що було характерним явищем для 90-х років минулого століття аж до початку нового тисячоліття. Замовниками друкованої продукції стають вітчизняні та іноземні бізнесмени, які звикли кінцевою метою своєї діяльності бачити прямий економічний зиск, в окремих випадках - рекламу власної продукції, що в остаточному результаті також спрямована на досягнення матеріальної вигоди. Спостерігається явище своєрідного симбіозу, тобто злиття двох головних тенденцій: політичної та економічної доцільності у фінансуванні друкованих ЗМІ. Відбувається це, як правило, під час різноманітних кампаній у країні, коли великий бізнес, маючи на меті привести до державних установ чи виборних органів різного рівня своїх представників, інтенсивно фінансує друковані ЗМІ, намагаючись здобути максимально ефективний результат.

Як наслідок політичного протистояння, що набуло гострих форм у часи «Помаранчевої революції», змінилися тенденції розвитку суспільної свідомості, насамперед - громадської моралі, як її складника. Чітко визначилися цільові групи читачів, на яких розраховане конкретне друковане видання. Тривають процеси диференціації аудиторії не лише за цільовими інтересами, а й за суб’єктивними характеристиками, що полягають у регіональній специфіці, розширенні діапазону проблем, у вирішенні яких зацікавлені певні верстви суспільства; зрештою, змінився світогляд конкретного індивіда-читача. Все це змушені враховувати як видавці, так і творчі редакції українських газет і журналів, плануючи розвиток своїх періодичних видань. Оскільки процес цей відбувається в умовах жорсткої конкуренції, що повсякчас зростає з капіталізацією суспільних відносин, планування творчої діяльності має спиратися не тільки на власний професійний досвід редакційного колективу, а й на останні журналістикознавчі студії в цій царині, які, у свою чергу, акумулювали світові тенденції розвитку практичної журналістської творчості, а також на журналістикознавчі праці, присвячені цій проблемі.


1 Традиційна класифікація інформаційних жанрів

До традиційних аналітичних жанрів належать: інформаційне повідомлення, замітка, кореспонденція, репортаж, інтерв’ю, звіт, опитування, питання – відповідь, порада, прес – реліз, некролог.

Інформаційне повідомлення - це оперативний короткий виклад сутності актуальних: факту, події, явища (5-30 рядків).

Замітка - розширена (у міру) інформація, що може містити короткий виклад (два-три речення) передісторії факту, події або явища (30 - 70).

Кореспонденція - це те, у що перетворюють свої замітки всі початківці або слабкі журналісти. Насправді ж кореспонденція відрізняється від замітки більшими інформативними можливостями за рахунок обсягу, розповідності та широти висвітлення (деталізація, прогнозування) (30 - 100).

Репортаж - виклад актуального фактичного матеріалу, отриманого з «місця події». Оповідач - безпосередній учасник події або спостерігач. Тут припустимі емоційність, вигуки, суб'єктивні відчуття. Найчастіше використовується пряма мова, короткі діалоги (від 100 та більше).

Інтерв'ю - діалог журналіста з іншою особою, що має на меті коротке висвітлення факту, події, явища, розповідь про самого суб'єкта.

Звіт - інформація яка пишеться після прес-конференцій, презентацій, симпозіумів, з'їздів. Також замітка або кореспонденція, що послідовно перераховує отриману фактуру, іноді з вкрапленням прямої мови головних діючих осіб (50 - 300).

Опитування - симбіоз журналістики та соціології. Подання колективної думки щодо однієї або декількох спеціально обраних проблем, тем, питань (не більше 150).

Питання-відповідь - відповідь фахівця або редакції на питання читачів, наприклад, «прямий зв'язок». Як прийом часто завершує бесіду або інтерв'ю (до 20).

Порада - близький попередньому жанр, що відрізняється лише відсутністю запитання. У кожному разі це – вузькоспеціалізована інформація: «поради садівникам», «наш домашній лікар» (не більше 80).

Прес-реліз - «закулісний жанр», тому що готується, як правило, PR-журналістом для колег із суспільно-політичних ЗМІ або фахівців. Фактологічна презентація об'єктів, суб'єктів і подій, що служить сировиною або одним із джерел для підготовки публікації різного жанру (до 2 сторінок).

Некролог - це розповідь про етапи життя померлого зі словами прощання і скорботи (не більше 150)

 


Информация о работе «Новітні інформаційні жанри»
Раздел: Журналистика
Количество знаков с пробелами: 24523
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
12226
0
0

... 9.Особливість жанру - питально-відповідна форма. 10.Наявність суб’єктивної авторської думки. Позиція автора може виражатися через формулювання запитань, їх порядок.   Репортаж   1.Жанр – репортаж 2. Визначення: жанр журналістики, що дає оперативне наочне уявлення про подію через призму світогляду автора, його учасника або очевидця. 3.Функції: -проінформувати про конкретну подію - дати ...

Скачать
31496
0
0

... з ними завдання і проблеми у формі стиснутого аналізу чи недоліків досягнень, а також виражає їхню оцінку, прогнозує розвиток і т.д. Коментар різниться від інформаційних жанрів саме наявністю аналізу. Від статті, огляду, й інших аналітичних жанрів коментар відрізняється тим, що в ньому звичайно аналізується якесь явище, що вже відоме аудиторії, і в цьому аналізі превалює відношення до предмета ві ...

Скачать
30598
0
0

... погляди провідних вітчизняних і зарубіжних дослідників, систематизувавши та узагальнивши різноманітні жанрові тлумачення, можна окреслити поняття кореспонденції в журналістській творчості таким чином. По-перше, незважаючи на велику кількість підходів до визначення кореспонденції як жанру, всі вони вказують на такі неодмінні риси: обмеженість часом і місцем, актуальність і оперативність, аналітичн ...

Скачать
140818
2
0

... ці засоби.[9] 1.3. Журналістика, як інформаційний простір (Дивіться Додаток 2) Останнім часом у слововжиток міцно увійшло поняття інфор­маційного простору, під яким розуміють сукупність територій, охопле­них засобами масової інформації певної категорії (регіональними, національними, світовими)[20;36]. Найчастіше цей термін вживають у зна­ченні національного інформаційного простору, який ...

0 комментариев


Наверх