ПРОБЛЕМИ ТРОНСФОРМАЦІЇ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО

2. ПРОБЛЕМИ ТРОНСФОРМАЦІЇ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО

ПОТЕНЦІАЛУ

Комплексні науково-технічні проекти як засіб організації космічної діяльності в умовах глобалізації

Посилення процесів глобалізації у різних сферах суспільного поступу, відкриття міжнародних ринків привели до визнання необхідності комерціалізації космічної діяльності. Цьому факту сприяли останні досягнення технологічного прогресу, що дали підстави для злиття інформаційних технологій та технологій зв’язку, а також приватизація багатьох традиційних державних видів космічної діяльності. Прикладом може служити майже повністю приватне фінансування абсолютно нових мобільних систем зв’язку, заснованих на використанні су путникових угруповань на низькій та середній навколоземних орбітах вартістю в 2,5—5 млрд. Дол. США в останні 3—5 років. Тільки в 1996 році для фінансування таких космічних проектів на фінансові ринки було мобілізовано 3 млрд. Дол. США. Сучасний проект супутникового зв’язку „Турая” (2001 р.), вартість якого склала 1 млрд. 100 млн. Дол. США, має забезпечити охоплення його послугами 100 країн світу (400 тис. Клієнтів) на території Індійського субконтиненту, Середньої Азії, Близького Сходу, Північної та Центральної Африки та Європи. Проект впроваджує компанія „Турая”, створена у 1997 році в ОАЕ як приватна акціонерна компанія. Засновниками стали 18 провідних національних телекомунікаційних операторів, а системним Інтегратором проекту—„Hughes Network System”, виробник супутникового обладнання для зв’язку. Передбачається, що користуватися послугами системи „Турая” стануть корпоративні клієнти—транспортні авіакомпанії, флот, енергетика, служби безпеки, установи міністерств оборони, а також приватні особи. В Україні партнерами „Турая” стали компанії „Український мобільний зв’язок” та „Голден телеком GSM”.

У свою чергу попит на супутникові послуги спричинив стимулюючий вплив на ринок пускових послуг. За оцінками, загальний вартісний обсяг ринку пускових послуг складе за десятирічний період 1997—2006 років 33,4 млрд. Дол. СІЛА. Біля двох третин цього обсягу буде визначено за комерційними операторами, а решту— за урядовими космічними агентствами. Таким чином, хоча більшою мірою розвиток космічної діяльності сьогодні все ж таки залежить від урядового фінансування та державних програм (таблиця), глобальні трансформації створюють сприятливі умови для того, щоб саме комерційний сектор виступив головним споживачем продукції промисловості, пов’язаної з цією діяльністю.

Комерціалізація космічної діяльності набула стрімких темпів. Йде переорієнтація ресурсів відповідних галузей промисловості на комерційні можливості, розпочався процес трансформації космічної діяльності в напрямку функціонування на підставі комерційних проектів, що сприяють міжнародній інтеграції в умовах глобального ринку. Цей процес дозволяє як промислове розвинутим, так і країнам, що розвиваються, отримати певні переваги від використання космічних технологій через зміцнення економіки, розвиток ринків, створення робочих місць, підвищення рівня життя. Крім того, спільна космічна діяльність сприяє скороченню розриву у розвитку різних країн, підтримує прогресивне міжнародне співробітництво.

Проблеми ефективності космонавтики, її комерціалізації, інформаційної результативності тільки починають розроблятися у вітчизняній науковій літературі. У сучасних наукових працях з питань стратегії космічної діяльності та розвитку міжнародного ринку космічних послуг (В. ГІ. Горбулін, О. О. Негода, Я. С. Яцків, В. І. Лялько, А. П. Завалішин), правового забезпечення інвестиційної діяльності в космічній індустрії та дослідженнях (О. В. Бєглий, О. В. Кудрявченко, Р. В. Пере-дерій) визначаються роль космічної галузі в процесі інтеграції України зі світовою економікою шляхом виходу на міжнародні ринки космічних технологій, значення участі суб’єктів космічної діяльності України в міжнародному розподілі праці, що стане потужним стимулом розвитку прогресивних технологій та виробництв, національної економіки загалом.

Нові політичні та економічні умови, тиск міжнародних ринкових сил вимагають сучасних організаційних підходів до здійснення космічної діяльності, передусім удосконалення її організаційно-управлінського механізму. Одним із перспективних заходів у цьому напрямку є створення проектно-орієнтованих виробничо-комерційних систем, які націлені на кінцевий результат і мають заздалегідь визначені вартісні та якісні характеристики для кожного комплексного проекту. Саме управління проектами є основною формою планування та контролю поточної діяльності організацій, котрі створюють нові виробничі потужності та технологічні процеси, розробляють програмне забезпечення, проводять маркетингові дослідження, впроваджують новий продукт на ринок. Комплексний науково-технічний проект у сфері космічної діяльності є сукупністю заходів, здійснюваних під контролем держави, що мають за мету вирішення складної науково-технічної проблеми (розробка загальної концепції, проектування, виробництво та практичне використання). Менеджмент такого проекту передбачає:

- розробку і обґрунтування концепції проекту;

- оцінку його ефективності з урахуванням факторів ризику та невизначеності;

- бізнес-план проекту;

- системне планування проекту на всіх фазах його життєвого циклу;

- визначення виконавців (застосування конкурсів, тендерів, торгів);

- підбір ефективної команди управління проектом (призначення „власників” бізнес-процесів для організації реалізації проекту);

- інформаційне забезпечення проекту на основі принципу системності створення баз і банків даних, мереж зв’язку для передачі інформації;

- забезпечення ефективного контролю, а також управління змінами в процесі реалізації проекту, що має важливе значення в умовах нестабільного зовнішнього середовища.

Враховуючи масштабність, складність, ресурсоємкість та високу вартість космічних науково-технічних проектів, слід визнати необхідність удосконалення методів їх комплексної оцінки. Остання має передбачати аналіз заданого науково-технічного потенціалу та вивчення запланованих результатів науково-технічної діяльності. Зіставлення ресурсів, що витрачаються на проект, та результатів, отриманих в ході його реалізації, є оцінкою проведеної науково-технічної діяльності. При виконанні подібного аналізу необхідно системно представити основні показники і фактори ефективності наукових колективів і порівняти їх з комплексом можливостей, ресурсів та умов здійснення проекту. Керівники проекту несуть відповідальність за такі основні аспекти його реалізації, як терміни, витрати, якість одержаних результатів та ефективність. У відповідності із загальноприйнятими принципами управління проектами вважається, що ефективне управління термінами робіт є основою успіху за всіма показниками. Там, де терміни значно запізнюються, можливі перевитрата коштів, ресурсів та виникнення серйозних проблем з якістю результатів. Проте в оцінці економічної ефективності комплексних науково-технічних проектів у сфері космічної діяльності є своя особливість: необхідно враховувати космічну діяльність як ключовий елемент ланцюжка створення додаткової вартості. Значна частина цього ланцюжка належить послугам, а вартісний обсяг цієї частини—разом із наземним сегментом та сегментом користувачів—здатний у декілька разів перевищувати вартість космічних апаратів та ракет-носіїв. У силу цього космічна промисловість не може бути обмеженою сегментом виробництва космічної техніки.

Комплексні проекти в галузі космічної діяльності дозволяють отримувати прямі, непрямі та соціально-економічні ефекти. Прямі економічні ефекти зумовлюються безпосередньо основними завданнями, які ставляться перед космічними проектами ( результати промислової діяльності, реалізація готової продукції, застосування нового технологічного процесу). Непрямі ефекти спеціально не обговорюються і не очікуються від контрактів, що реалізуються, але виявляються у вигляді певних переваг у різних сферах суспільного виробництва. Соціально-економічні ефекти мають макроекономічний характер і пов’язані з процесом поліпшення економіки країни та соціальними потребами. Космічна діяльність здійснює вплив на такі важливі сфери, як охорона навколишнього середовища, сталий розвиток, сільське господарство, прогнозування стихійних криз, освіта, охорона здоров’я та ін. Тому сукупний ефект комплексного проекту має розглядатися саме в такому системному контексті, адже роль космічної діяльності в процесі вироблення державної політики та прийнятті рішень на регіональному, національному та міжнародному рівнях постійно зростає.

Реалізація комплексного космічного проекту потребує концентрації помітної частини національного науково-технічного потенціалу, матеріальних та людських ресурсів, а також побудови спеціалізованої функціональної структури, здатної забезпечити прийняття стратегічних рішень на вищому державному та міжнародному рівнях. Надзвичайно важливим є також створення умов для міжнародної кооперації в проектах, впровадження механізмів заохочення співробітництва між урядами, космічною галуззю, бізнесовими структурами, науковим співтовариством.

Сьогодні основні зусилля Україна спрямовує на забезпечення сприятливих міжнародно-правових умов для виходу підприємств та установ космічної галузі на світовий ринок. Вивчаються можливості створення міжнародного інвестиційного фонду з метою залучення інвесторів до взаємовигідного співробітництва в спільних комерційних проектах. Обговорюється участь Центру прийому наукової інформації в перспективних міжнародних проектах через створення на його базі міжнародного центру космічних досліджень. Підприємства космічної галузі беруть активну участь у підготовці та реалізації міжнародних космічних проектів, найбільш значні з яких „Морський старт” (Sea Launch), „Старт з пустелі” (Desert Launch), „Дніпро”, „Циклон-4”, „Україна: Глобальний розвиток за допомогою Інтернету”. У1995 році ДКБ „Південне” та ВО „Південмаш” разом із компаніями „Боїнг” (США), „Кварнер” (Норвегія) і „Енергія” (Росія) утворили спільне підприємство „Сі лонч” для реалізації унікального міжнародного проекту „Морський старт”. Цей проект вперше реалізує ідею використання морської платформи для комерційних космічних запусків з екваторіальної зони. Для його реалізації проведено модернізацію української ракети-носія „Зеніт-2” у триступінчату ракету-носій „Зеніт-38Ь”. У рамках проекту вже проведено декілька запусків. Надалі його учасники планують здійснювати до восьми запусків на рік.

Проект „Старт з пустелі” передбачає надання пускових послуг з космодрому Байконур. Проект розробляється під егідою спільного підприємства „Сі лонч”. Протягом 2000—2002 років планується здійснити модернізацію ракети-носія „Зеніт-2” у „Зеніт-2М” з початком комерційних запусків цих ракет-носіїв у 2002 році. На базі міжконтинентальної балістичної ракети РС-20 (58-18 „Сатана”) при активній співпраці українських та російських підприємств у 1999 році створено ракету-носій „Дніпро”. Протягом 2000—2003 років планується розробити модифікації цього носія, що дозволить збільшити масу корисного навантаження, яке виводиться на кругову орбіту, та доставляти на орбіту, перехідну до геостаціонарної, корисне навантаження масою до 500 кг. Ракета-носій „Дніпро” повністю відповідає найвищим вимогам розробників космічних апаратів, а можливості стартового та технічного комплексу дозволяють запускати ракету-носій з високою частотою. Учасниками комерційного проекту „Дніпро” є Російська Федерація, Україна та Казахстан. До складу міжнародної космічної компанії „Космотрас”, створеної для реалізації цього проекту, входять українські та російські підприємства. Кількість і технічний ресурс ракет, що підлягають модернізації, дозволяють надавати пускові послуги до 2007 року.

У проекті „Циклон-4” українськими ДКБ „Південне” та ВО „Південмаш” планується розробити на базі високо надійної ракети-носія „Циклон-3” більш потужну ракету „Циклон-4”, яка матиме високоточну систему керування. Роботи з розробки ракети-носія „Циклон-4” повинні закінчитися в 2002 році, коли планується перший запуск. У середньому заплановано 6 запусків на рік.

Проект „Спектр-УФ” (спостереження об’єктів Всесвіту в діапазоні ультрафіолетових довжин хвиль) допоможе вирішити такі важливі астрофізичні питання, як одержання зображень та спектрів космічних об’єктів, визначення хімічного складу та структури зоряних атмосфер, фізичних умов та характеру руху в атмосферах слабких зірок. У цьому проекті співпрацюють Україна, Росія, Італія та Німеччина. Велике значення для його реалізації мають телескоп ультрафіолетового діапазону Т-170, комплекс апаратури для реєстрації та аналізу даних та система стабілізації, що виготовляються на Україні.

Комплекс проблем, пов’язаних з іоносферними явищами, планується вирішувати за допомогою іоносферних супутникових досліджень у рамках міжнародних проектів „Попередження” та „Варіант”. Супутниковий проект „Попередження” спрямований на вивчення іоносферно-літосферних зв’язків та попередження стихійних лих. Основною проблемою, яка має бути досліджена в межах цього проекту, є існування електромагнітних передвісників землетрусів в іоносфері Землі. Проект здійснюватиметься під керівництвом українських вчених та з використанням вітчизняного космічного апарата. У рамках проекту передбачається запуск супутникового угруповання, а також розгортання наземної системи вимірювань. „Варіант” — це міжнародний супутниковий проект, що має за мету реєстрацію тонкої структури електричних струмів та електромагнітних полів в іоносферно-магнітній плазмі. Експеримент буде проведено на борту українського супутника дистанційного зондування Землі „СІЧ-ЇМ” (розробник та виконавець — КБ „Південне”), який планується у 2002 р. Вивести на полярну кругову орбіту. У підготовці експериментів за програмою „Варіант” беруть участь КБ „Південне”, Львівський центр космічних досліджень, Київський національний університет ім.Т.Шевченка, Центр космічних досліджень Польської академії наук, Інститут космічних досліджень РАН, Шеффілдський університет (Великобританія), лабораторія фізики та хімії оточуючого середовища ЬРСЕІСЙЕЗ (Франція). Найважливіше значення має технологічне завдання проекту — порівняльне експериментальне дослідження різних методик виміру просторового струму у космічній плазмі. Такий експеримент буде проведено вперше у світовій практиці космічних досліджень.

Традиційним для українських вчених є дослідження Сонця. Беручи участь у проектах „Фобос” і „Коронас”, Кримська астрофізична обсерваторія, Головна астрономічна обсерваторія Національної академії наук України та Київський національний університет одержали вагомі наукові результати. Міжнародний космічний проект „Фотон”—третій супутниковий проект у програмі дослідження сонячної активності „Коронас”. Він є частиною спільної програми фундаментальних космічних досліджень з використанням космічних апаратів, яку здійснюють Національне космічне агентство України та Російська академія наук. Наземну підтримку проекту „Фотон” має забезпечити Харківський національний університет.

Львівський центр Інституту космічних досліджень розробляє проект К.ОУ, метою якого є створення та запуск супутникового угруповання для вивчення космічної погоди, а також здійснює співробітництво в межах проекту „Demeter” (Франція), спрямованого на вивчення електромагнітних передвісників сейсмічних катастроф як на поверхні Землі, так і в іоносфері.

Для організації виконання комплексного проекту в сфері космічної діяльності потрібна міжнародна стратегія, яка характеризується переходом від конфронтації до широкомасштабної міжнародної кооперації у здійсненні глобальних завдань світового соціально-економічного розвитку. У межах такої стратегії має бути заплановано та кількісно обґрунтовано синергічний ефект космонавтики, сутність якого полягає в тому, що сукупні зусилля держав, а також організацій та установ — суб’єктів космічної діяльності—дають результат, значно перевищуючий суму результатів науково-дослідної діяльності, досягнутих кожним Із них окремо. Цей ефект—економічна основа зацікавленості будь-якого мікро чи макроекономічного учасника всесвітньої системи розподілу та кооперації праці в процесі підтримки та розвитку цієї системи. Проте, на жаль, існують об’єктивні фактори, які загрожують плідній інтеграції „космічних” країн у спільних проектах.

Перш за все це застосування режимів контролю, обмежуючих експорт деяких видів технологій та матеріалів. Крім того, при передачі технології в процесі реалізації спільного проекту одержувач має бути здатний зберегти, підтримувати та вдосконалювати її. Тут важливого значення набувають рівень підготовки кадрів і організація професійної освіти в країнах-партнерах. Має місце також брак інформації про практичну корисність космічної діяльності в країнах, що розвиваються і не здійснюють самостійних запусків. Якщо буде розповсюджуватися ґрунтовніша інформація про економічні ефекти космічної діяльності, урядові директивні органи, можливо, виявлятимуть більшу зацікавленість щодо участі в комплексних науково-технічних проектах та розширюватимуть фінансування програм у галузі науково-технічної освіти. Заважає ефективному впровадженню комплексних міжнародних проектів у сфері космічної діяльності відсутність компетентних осіб, здатних відстоювати необхідність використання космічних технологій та їх подальшого розвитку на локальному рівні перед урядовцями, які визначають політику і приймають рішення на національному рівні. Це в значній мірі збільшує ізоляцію копа користувачів космічними послугами у цих країнах. Хоча переважна кількість країн зацікавлена в отриманні доступу до інформації проектів у галузі моніторингу земного середовища, іноді це стає майже неможливим внаслідок дії ринкових факторів. Так, зростаюча прибутковість застосування даних спостереження Землі чи використання удосконалених супутників у комерційних цілях робить їх привабливими для приватних фірм, і тому вони обмежують доступ до зібраних даних для своїх міжнародних партнерів.

Необхідно відзначити ще один фактор, який гальмує розвиток міжнародного співробітництва у комплексних науково-технічних проектах в галузі космічної діяльності. Підвищення ролі приватного сектору та зменшення державного фінансування космічних програм у цілому свідчать про тенденцію переходу космічної діяльності у комерційну сферу, а це призводить до затримки субсидій або відміни фінансування неприбуткових космічних проектів. Венчурні інвестори бажають дуже швидкого розвитку проекту, наявності не тільки бізнес-продукту, але й бізнес-моделі, тобто бачення того, як швидко будуть рухатись капітали. Виникає загроза припинення важливих некомерційних проектів, фундаментальних досліджень, довгострокових експериментів, нехтування інтересами окремих держав на користь глобальних ринкових вигод.

ВИСНОВОК

Космічна галузь значною мірою визначає довгостроковий економічний розвиток держави, виступає каталізатором розроблення та впровадження високих технологій, забезпечує науково-технологічний рівень інших галузей. Структурна перебудова космічної галузі є одним Із пріоритетів державної промислової політики, засобом реалізації інноваційної стратегії економічного зростання, утвердження України як високотехнічної держави.

Враховуючи необхідність забезпечення ефективного використання науково-технічного і виробничого потенціалів космічної галузі та створення умов для впровадження космічних технологій у виготовлення високотехнологічної конкурентоспроможної продукції Президент України підписав Указ „Про заходи щодо використання космічних просторів для інноваційного розвитку економіки держави”, чим схвалив ініціативу по розробці Міжвідомчої програми впровадження космічних технологій та створення і виготовлення високотехнологічної цивільної продукції для потреб внутрішнього ринку і на експорт на 2001 — 2005 роки. Документом також затверджена Концепція структурної передбудови інноваційного розвитку космічної галузі, яка визначає основну мету, принципи, завдання та шляхи реформування підприємств І галузі в цілому і є основою для розроблення Програми структурної перебудови та інноваційного розвитку в сфері космічних технологій.

Необхідність структурної перебудови будь-якої галузі визначають певні передумови, і основними в цій сфері являються:

Глобальні структурні зміни у світовій економіці;

нові тенденції і пріоритети космічної діяльності;

недостатня економічна ефективність функціонування підприємств галузі;

надмірність існуючих виробничих потужностей з огляду на реальні потреби внутрішнього та зовнішнього ринків;

невідповідність організаційних структур і форм управління вимогам функціонування галузі в ринкових умовах.

В зв’язку з цим, без проведення докорінних змін дуже важко буде створити економічно рентабельну галузь, здатну виробляти конкурентоспроможну продукцію в умовах ринкової економіки.

Також необхідно зазначити, що принципами структурної перебудови, зокрема, є забезпечення виконання загальнодержавних космічних і оборонних програм, участь в міжнародних космічних програмах і проектах, комерціалізація космічної діяльності, поєднання ринкових механізмів та ефективного державного регулювання, збереження базових космічних технологій на головних підприємствах галузі, пріоритетність вирішення соціальних проблем. Принципи є основними цілями щодо завдань і порядку їх вирішення з метою формування комплексу ефективно функціонуючих виробництв, які базуються на космічних технологіях. Концепцією передбачені два напрями використання цих технологій.

По-перше, розроблення і виробництво продукції космічного призначення на експорт та за державними замовленнями, що має стимулювати подальше підвищення технологічного рівня підприємств космічної галузі. По-друге, розроблення та виробництво цивільної продукції з використанням космічних технологій для забезпечення внутрішнього ринку продукцією підприємств, які зазнали конверсії оборонних потужностей І диверсифікації виробництв.

Реструктуризація підприємств здійснюватиметься відповідно до принципів структурної перебудови галузі, але при цьому враховуватимуться стратегічні значення підприємства в забезпеченні потреб національної безпеки та оборони держави, наявність науково-технічного і виробничого потенціалів для організації технологічно замкнутих виробництв, критичних технологій, технологій подвійного призначення, ноу-хау, що удосконалить управління постійною галуззю, забезпечить фінансову та виробничу стабільність.

Але у галузі зберігаються підприємства, потужності яких достатньо завантажені, підприємства, що забезпечують збереження науково-технічного та виробничого потенціалів галузі підприємства, що надають стратегічне значення та такі, що виробляють непрофільну продукцію з використанням космічних технологій, тому в зв’язку з цим, структурна перебудова здійснюватиметься з урахуванням пріоритетності таких напрямів космічної діяльності, як дослідження з найбільш актуальних проблем космічної науки в межах міжнародних програм, збереження та дальший розвиток виробництва існуючих ракет – носіїв, таких як „Зеніт”, „Циклон”, „Дніпро”, створення нового покоління конкурентоспроможних малих космічних апаратів – мікро супутників, модернізація національної космічної системи спостереження Землі, модернізація та використання в національних і міжнародних проектах унікальної наземної космічної інфраструктури.

Космічна галузь України має потужний потенціал інноваційного розвитку, який за умови забезпечення послідовної інвестиційної підтримки, організації взаємодії з іншими галузями, має забезпечити потреби внутрішнього ринку у високотехнологічній продукції в паливно-енергетичній агропромисловості, машинобудівній, транспортній, медичній, телекомунікаційній та інших галузях.

Для забезпечення інноваційного розвитку галузі використовуватимуться як державні інвестиційні ресурси, так і позабюджетні кошти і з урахуванням цього, Програмою передбачається залучення централізованих капітальних вкладень, інвестування підприємств галузі за рахунок коштів, що будуть отримані від приватизації державного майна, залучення міжнародної фінансової і технічної допомоги.

Структурна перебудова проводитиметься у два етапи, що можливо дасть більш ефективний результат. На першому етапі, у 2001-2002 роках буде формуватися базова частина галузі, до складу якої входитимуть диверсифіковані підприємства, здатні конкурувати на вітчизняному і міжнародному ринках космічної та цивільної продукції. Передбачається здійснення аналізу стану господарської діяльності кожного підприємства, перш за все фінансового стану, ефективності управління, стану виробництва, виробничих зв’язків, якості продукції.

На другому етапі, у 2003 – 2005 роках, завершуватиметься формування на нових засадах комплексу підприємств галузі, спрямованих ефективно функціонувати в умовах ринкової економіки, реалізовуватимуться міжвідомчі програми впровадження космічних технологій у створення та виробництво високотехнологічної цивільної продукції; буде вводитися в дію низка нормативно-правових актів, що забезпечать послідовний процес структурної перебудови та інноваційного розвитку космічної галузі.

Залишається тільки чекати результатів реалізації структурної перебудови, яка, будемо сподіватись, забезпечить збереження і дальший розвиток космічних технологій, впровадження замкнутих технологічних циклів створення, експлуатації та використання космічних засобів господарського, наукового і військового призначення, підвищить рівень наукових досліджень та розробок у галузі, збільшить вагу нових видів конкурентоспроможної продукції для внутрішнього ринку України, вирішить низку соціальних проблем, зокрема створення нових робочих місць.

ЛІТЕРАТУРА

1.  // Геологічний журнал – 2002р. - №2

2.  // Урядовий кур’єр – 2002р. – 21березня - №54

3.  // Краєзнавство, географія, туризм – 2001р. - № 48

4.  // Вісник законодавства України – 2001р. - №9

5.  // Наука та наукознавство – 2001р. - №1

6.  // Військо України – 2001р. – № 5 – 6

7.  // Обзор краинского рынка – 2001р. - №10

8.  // Наука та наукознавство – 2001р. - №4

9.  // Пульсар – 2001р. - №6

10.  // науковий світ – 1999р. - №5