Методика використання нестандартних форм організації навчання при вивченні теми "Домашнє господарство як економічний суб’єкт"

Методика використання нестандартних форм організації навчання при вивченні теми “Домашнє господарство як економічний суб’єкт”

ЗМІСТ

Вступ

РОЗДІЛ 1. Використання нестандартних форм організації навчання як дидактична проблема

1.1 Трактування "нестандартних форм організації навчання" в науковій літературі. Класифікація нестандартних форм навчання

1.2 Особливості використання нестандартних форм навчання при викладанні економічних дисциплін

РОЗДІЛ 2. Методика використання нестандартних форм організації навчання на уроках курсу "Економіка"

2.1 Роль курсу "Економіка" в системі загальної та економічної освіти. Особливості навчання у вивченні курсу "Економіка" учнями старшого шкільного віку

2.2 Використання нестандартних форм організації навчання при вивченні теми "Домашнє господарство як економічний суб’єкт"

Висновки

Список використаних джерел

ВСТУП

Сьогодні вже немає сенсу обговорювати питання про те, чи варто вводити економіку в шкільні програми. Відповідь надана самою шкільною практикою: велика кількість шкіл вже зробила так, не діждавшись офіційного рішення Міністерства освіти.

Розуміння економіки суттєва частина громадського виховання. Засоби масової інформації кожного дня бомбардують людей проблемами, пов'язаними з податками, відсотками на займи, безробіттям, інфляцією і т. і.

Школа повинна забезпечити добру економічну освіту, щоб сформувати у учнів критичне мислення та прищепити уміння й навички, необхідні їм як громадянам для прийняття розумних рішень і впливу на формування економічної політики в країні.

Фундаментальна задача процесу навчання – навчити учнів робити правильний економічний вибір з урахуванням пріоритету проблем і обмеженими ресурсам, тобто формування активної життєвої позиції людини.

Тому важливою ланкою перебудови учбового процесу, на сучасному етапі є розвиток творчих здібностей майбутніх спеціалістів на основі активізації пізнавальної діяльності. Зростаюче значення у формуванні творчих здібностей набуває активне навчання з використанням нестандартних форм організації.

Виходячи з цього тема курсової роботи: Методика використання нестандартних форм організації навчання при вивчені теми "Домашнє господарство як економічний суб’єкт".

Мета: Вивчити, теоретично обґрунтувати можливості використання нестандартних форм організації занять при викладанні курсу "Економіка". Практично представити вибрану форму на прикладі теми.

Завдання:

1. Вивчити сутність проблеми в науковій літературі.

2. Вивчити можливості використання нестандартних форм при викладенні теми.

3. Представити розробку заняття, враховуючи вікові особистості групи навчання.

Узгоджуючи вище сказане і ще раз зазначаючи необхідність викладення економічних дисциплін в шкільних закладах сьогодення, об'єктом курсової роботи є методика викладання економічних дисциплін, предметом – використання нестандартних форм організації навчання при викладанні курсу “Економіка”. При написанні курсової роботи використовувалися методи аналізу і узагальнення психолого-педагогічної і методичної літератури і періодичних видань з проблеми, що досліджується.

РОЗДІЛ 1

Використання нестандартних форм організації навчання як дидактична проблема

 

1.1 Трактування "нестандартних форм організації навчання" в науковій літературі. Класифікація нестандартних форм навчання

Підвищення якості знань школярів і стимулювання їхнього інтересу до навчання – важливі задачі удосконалювання процесу навчання, а в зв'язку зі стандартизацією освіти вони набувають особливої актуальності. Їхнє рішення бачиться в даний час у збагаченні змісту, методів і організаційних форм навчання.

70–80-ті роки характеризуються участю педагогів-новаторів і регіональних вчительських об'єднань у пошуку шляхів удосконалювання структури уроку. Впроваджувалися нові форми навчання, заохочувались нестандартні уроки, діяли різноманітні майстерні, студії і т.д. Більшість педагогів прагнули до інтеграції різноманітних організаційних форм, де урок був би сполученою ланкою. При цьому вчителя випробують структурні елементи різноманітних організаційних форм навчання, що виражається в таких назвах, як урок-дискусія, урок-студія і т.д. Сучасний урок, зберігаючи властиві йому характерні ознаки. являється не як статична, а як форма навчального процесу, що постійно розвивається.

Необхідно бачити удосконалювання процесу навчання в розвитку класно-урочної системи, у використанні сучасного уроку в якості сполученої ланки в інтеграції різноманітних організаційних форм. Звідси буде змінюватися і структура класичного уроку. У надрах класно-урочної системи народжуються нестандартні уроки, що залучають до творчої діяльності, дозволяють гнучко використовувати результати методичних досліджень, врахувати інтереси вчителя й учнів.

На теперішній час в психолого-педагогічній літературі мало уваги приділяється нетрадиційній формі організації навчання, відсутні детальний опис і трактування поняття нестандартного заняття. Проаналізував сутність проблеми, систематизуючи отриманні дані і спираючись на книгу Підласого И.П. "Педагогика", можна дати слідуюче визначення даного терміну.

Нестандартне заняття – це імпровізоване навчальне заняття, яке має нестандартну (невстановлену) структуру. Ця структура складається з двох головних компонентів: моделі (опис границь дії, наближеність її до дійсності) та безпосереднього самого процесу проведення.

Таке заняття складається з 4 фаз. Вони є наступними:

1.  Фаза підготовки - на цій фазі здійснюється знайомство з вихідною ситуацією, правила дій, розподіл ролей і ситуацій;

2.  Фаза вияснення додаткових питань;

3.  Проведення самого нестандартного уроку;

4.  Фаза підведення підсумків, тобто фаза рефлексії.

Таким чином, давши трактування вище розглянутому терміну, визначивши його структуру і складники (фази), є сенс перейти саме до виділення певної класифікації таких занять з метою правильного впровадження їх в систему шкільного навчання при вивченні економічних дисциплін, щоб подолати відрив викладення практичного матеріалу від реальної дійсності життя.

Проаналізував наявну психолого-педагогічну літературу, зокрема підручники Підкасистого П.И., Підласого И..П., Бондарчук Е.И. та Бондарчук Л.И., Аксьонової О.В., а також періодичний матеріал "Педагогика" і "Географія та основи економіки в школі" тощо, можна зробити висновок, що жоден з авторів не дає повної класифікації нестандартних форм навчання. Вони лише пояснюють поняття "нетрадиційності" через розгляд окремих типів занять, поверхнево згадуючи про них в темах класно-урочної системи учбового процесу. Хоча на сучасному етапі існує нагальна потреба впровадження форм і методів активного навчання для подолання відриву традиційного навчання від реальної, конкретної діяльності.

Лише в методичних порадах до виконання практичної частини курсової роботи з "Методики викладання економіки" виділяється декілька десятків типів нестандартних занять. Їх назва дає уявлення про мету, задачі, методику проведення таких занять.

1. Уроки - "занурення".

2. Уроки – ділова гра.

3. Уроки – прес-конференції.

4. Уроки – змагання.

5. Уроки типу КВК.

6. Театралізовані уроки.

7. Уроки – консультації.

8. Комп'ютерні уроки.

9. Уроки з груповими формами роботи.

10. Уроки взаємонавчання учнів.

11. Уроки творчості.

12. Уроки – аукціони.

13. Уроки, які ведуть учні.

14. Уроки – заліки.

15. Уроки – сумніви.

16. Уроки – творчі звіти.

17. Уроки - формули.

18. Уроки - конкурси.

19. Бінарні уроки.

20. Уроки – узагальнення.

21. Уроки – фантазії.

22. Уроки – гра.

23. Уроки - "суд".

24. Уроки пошуку істини.

25. Уроки – лекції "Парадокси".

26. Уроки – діалоги.

27. Уроки – рольові ігри.

28. Уроки — конференції.

29. Уроки – семінари.

30. Інтегральні уроки.

31. Міжпредметні уроки.

32. Уроки – екскурсії.

В цьому переліку в розряд нестандартних уроків попали деякі типи занять, які в колишніх класифікаціях фігурували як допоміжні, позакласні і позаурочні форми організації учбової роботи. За формою проведення існує наступна класифікація нестандартних занять:

1. Заняття у формі змагань та ігор: конкурс, турнір, ділова гра, вікторина тощо.

2. Заняття у формі публічного спілкування: прес конференція, аукціон, мітинг, дискусія, діалог, телеміст тощо.

3. Заняття, що спираються на фантазію: урок-казка, урок-сюрприз то інші.

4. Заняття комбіновані з іншими організаційними структурами: урок-консультація, урок-практикум, урок-семінар та інші.

5. Заняття, побудовані на імітації діяльності при проведенні суспільно-культурних заходів: заочна екскурсія, екскурсія у минуле, подорож, літературна прогулянка, літературна гостинна, інтерв'ю, репортаж.

6. Перенесення в рамках заняття традиційних форм позааудиторної роботи: КВК, "слідство ведуть знавці", "спектакль", концерт тощо.

7. Інтегровані заняття.

Саме завдяки даним класифікаціям ми маємо уявлення про те, які взагалі існують нестандартні заняття. Це дозволяє при більш детальному аналізі особливостей використання нетрадиційних форм організації навчання при викладанні економічних дисциплін і з врахуванням вікових особливостей учнів, їх рівнем активності впроваджувати ті або інші заняття в класно-урочну систему учбового процесу в сучасних шкільних закладах нашої країни з метою подолання економічної неграмотності і виховання економічної свідомості дітей. Тобто з метою забезпечити добру економічну освіту, щоб сформувати у учнів критичне мислення та прищепити уміння й навички, необхідні їм як громадянам для прийняття розумних рішень і впливу на формування економічної політики в країні.