Огляд, як різновид інформаційно-аналітичних документів

1.3 Огляд, як різновид інформаційно-аналітичних документів

У структурі інформаційної діяльності вагоме значення належить оглядово-аналітичній діяльності. Мета цього напряму — інформаційне забезпечення управлінських рішень і створення системи інформаційної підтримки базової діяльності користувачів інформації. Основним засобом виконання цих завдань є підготовка оглядової інформації, що дозволяє систематизовано та узагальнено оцінити стан певної галузі науки, техніки, виробництва, культури, освіти (досягнутий рівень, тенденції та перспективи розвитку, організаційно-економічну ситуацію тощо).

Підготовка оглядової інформації базується на основних процесах обробки документальних джерел. Головними серед них є:

·  витяг з документів і систематизація відомостей та кількісних даних, які характеризують різні аспекти стану розглянутого об'єкта;

·  оцінка новизни, достовірності та взаємозалежності відібраних даних, їх доповнення та уточнення змісту;

·  логічна переробка отриманих даних з метою одержання нової інформації щодо стану певної галузі суспільної діяльності, тобто визначення досягнутого рівня, тенденцій і перспектив розвитку.

За результатами переробки першоджерел готуються оглядово-аналітичні документи: різного роду огляди, щорічні доповіді про найважливіші досягнення у певній галузі, аналітичні довідки, інформаційні повідомлення тощо.

До змісту оглядово-аналітичних документів висувають наступні вимоги: актуальність, достовірність, об'єктивність, фактографічність, наявність висновків та їх обґрунтованість, стислість.

Останнім часом результати оглядово-аналітичної діяльності, засоби для їх створення та процеси підготовки інформаційних документів дедалі частіше об'єднуються поняттям "інформаційно-аналітичні дослідження".

Інформаційно-аналітичні дослідження потребують пошуку й опрацювання не окремих документів, а вихідної інформації, що відповідає інформаційним потребам користувача. Тому результатом інформаційно-аналітичних досліджень є формування інформаційної моделі проблеми (теми запиту користувача інформації). Такі завдання виконують інформаційні документи, що вміщують оглядову інформацію.

Огляд — це синтезований текст, в якому подано зведену характеристику певного питання чи проблеми, що базується на використанні інформації, отриманої з ряду першоджерел за певний проміжок часу. Основним чинником, який визначає зміст і форму огляду, є мета його підготовки. Залежно від неї всі огляди можна поділити на дві групи: бібліографічні та огляди стану питання. Бібліографічний огляд вміщує впорядковану сукупність бібліографічних описів джерел інформації; анотації, що розкривають їх зміст; текст, який пов'язує між собою описи окремих джерел. Мета підготовки такого огляду — допомогти фахівцям орієнтуватися в документальному потоці та вибирати найцікавіші джерела для вивчення.

На відміну від бібліографічних оглядів, у яких відображено відомості про документи, огляди стану питання містять інформацію із документів-першоджерел про результати досліджень, стан і шляхи розвитку певної галузі науки, техніки та виробництва. Залежно від цілей підготовки розрізняють два види таких оглядів — реферативні та аналітичні.

Реферативний огляд вміщує систематизовані та узагальнені відомості щодо стану і шляхів розвитку певної галузі науки, техніки й виробництва. Ці дані отримано внаслідок аналізу першоджерел, але без їх критичного опрацювання. Збережено висновки та оцінки авторів першоджерел щодо фактів, теорій, методів, про які йдеться у документах. Мета підготовки реферативного огляду — надання чіткого уявлення про стан робіт і висвітлення основних результатів досліджень у даній галузі науки, орієнтування в сукупності фактів, отриманих ученими та фахівцями.

Найбільш складним і синтетичним видом вторинної інформації є науково-аналітичні огляди літератури. Вони вміщують систематизовані та узагальнені відомості про стан, тенденції та перспективи розвитку певної галузі суспільної діяльності чи окремої проблеми.

Аналітичний огляд — це детальна розповідь, де подано зведену характеристику певного питання, проблеми, теми, що базується на інформації, отриманій з літератури. Як правило, в кожному огляді використовуються десятки джерел (книг, статей, доповідей, патентів тощо). Їх мета — узагальнити основні тенденції розвитку наукової думки (стан дослідження важливих проблем тієї чи іншої галузі знання, інформацію про наукові школи та теорії, погляди провідних представників науки). Обов'язковим елементом такого огляду є критична оцінка відомостей із першоджерел, власні висновки авторів-укладачів оглядів про стан, тенденції та перспективи розвитку даної галузі, рекомендації щодо використання виявлених у першоджерелах результатів досліджень, пропозиції стосовно можливих варіантів вирішення розглянутої проблеми. Мета підготовки аналітичного огляду — висвітлити цілісну картину проблемної ситуації з обов'язковим визначенням труднощів і проблем розвитку в даній галузі та висуненням пропозицій щодо можливих шляхів їх розв'язання.

Тобто, огляд як інформаційний твір може бути не тільки узагальнювальною характеристикою вихідних джерел, а й вміщувати висновки та рекомендації для розв'язання проблеми. Як інформаційна основа прийняття управлінських рішень і результат інформаційно-аналітичної роботи, він широко застосовується в економічній та політичній сферах. Існує багато різновидів інформаційних документів, складених з використанням його методики. До них можна віднести оглядові довідки, інформаційні довідки, інформаційні звіти, дайджести тощо. Названі документи, що містять прогноз розвитку проблемної ситуації, є засобом інформаційної підтримки прийняття управлінських рішень. Огляди дозволяють зекономити час фахівців, позбавляють їх необхідності безпосереднього перегляду документів під час пошуку потрібних матеріалів, акцентують увагу на особливо цікавих документах.

Отже, для забезпечення користувачів необхідною інформацією створюють оглядово-аналітичні документи, вихідні джерела яких є лише засобом виявлення та перетворення первинної інформації.

1.4 Дайджест як вид інформаційно-аналітичного документу

Форма подання матеріалу у вигляді дайджесту своєчасна і актуальна. Вона дозволяє з мінімальною витратою часу познайомитися як з останніми новинками теми, що вивчають, так і з масивом документів. У дайджесті укладач намагається зібрати воєдино розрізнений матеріал у разі складення дайджесту з багатьох джерел.

Дайжест (от лат. digest –коротке викладення) –це фрагменти текстів документів (цитати, витяги), підібрані за якоюсь темою, не забезпечений загальними публікаціями і знаходиться у сфері інтересів реальних або потенціальних читачів.

Мета - дайджести створюють тоді, коли виникають нові напрями в дослідженнях і розробках актуальних проблем науки і суспільного життя, у разі підвищеного і стійкого інтересу різних груп користувачів, але при цьому немає узагальнювальної роботи.

Досягнення поставленої мети вимагає вирішення наступних завдань:

1. Знайомство з вмістом первинного документа.

2. Виявлення у тексті документа основних напрямів теми.

3. Вибір відповідно до заданого переліку тем, необхідних до включення в дайджест;

4. Складення дайджесту на основі вибраних фрагментів з тексту первинного документа.

Як основний метод перетворення інформації використовують екстрагування, тобто вилучення з документа найбільш цінних в смисловому відношенні цитат. Так само під час складання дайджестів використовують методику нормалізованого згортання, в результаті якої змінюють фізичний об'єм документа, але при цьому інформативність його не зменшується

Етапи складання дайджесту

Підготовчий этап

План-проспект - основний документ, що визначає напрями роботи над дайджестом. У плані-проспекті викладають детальний вміст майбутнього дайджесту. На відміну від дайджесту інформацію видають в нім коротко, дотримуючись послідовності основного видання. У нім також як, і в основному виданні існує декілька етапів. План-проспект - мініатюра основного видання. Допомагає ефективно і раціонально організувати майбутню роботу. Головне завдання початкового етапу - встановлення цільового і читацького призначення майбутнього дайджесту.

Необхідно вибрати і вивчити тему. Тему вивчають з точки зору новизни, актуальності, інтересу до неї читачів, забезпеченості літературою. Вона має бути суспільно значимою, відповідати реальним і потенційним потребам користувачів. Укладачеві необхідно розібратися в основній проблемі, що стосується теми. Тему можна розглядати зі всіх або деяких сторін, захоплювати або не захоплювати прилеглі галузі знань, розглядати питання лише в теоретичному або практичному аспектах.

Потрібно визначити тип, вид і жанр. У плані-проспекті слід також визначити види видань, які будуть включені. Це можуть бути книги, журнальні статті і інші види друкарської і недрукарської продукції. Визначаючи, які види літератури охопить посібник, укладачеві необхідно враховувати їх значення для освітлення предмету (наприклад, для історичної тематики - законодавчі акти, мемуари, листування, щоденники і так далі).

Визначити об'єми, терміни складання посібника. Укладач дайджеста в плані-проспекті вказує кількість сторінок майбутнього видання і терміни, в які воно буде готове.

Вибрати оформлення Обмовляється спосіб друку видання – друкарський або «власними силами», питання зовнішнього і внутрішнього оформлення майбутнього дайджеста (обкладинка, палітурка, внутрішнє оформлення, ілюстративний матеріал). Обговорюють і затверджується план-проспект

Основний етап

Розробка плану. Планом є складений в певному порядку перелік розділів і питань, які мають бути висвітлені в дайджесті. Правильно побудований план роботи допомагає ефективно організувати матеріал, забезпечуючи послідовність його викладу. В процесі роботи план може уточнюватись. Можуть розширюватися окремі розділи і підрозділи, вводитися нові за рахунок матеріалу, що представляє інтерес.

Вияв творів друку і бібліографічний пошук. Завдання даного етапу — встановити наявність літератури за даною темою і, а також матеріалів, що відсутні. Оцінка документа на даному етапі носить попередній характер. Укладач обстежує різні джерела: каталоги, картотеки, відповідні розділи фонду, бібліографічні видання, бази даних, довідково-правові системи, Інтернет

Вивчення творів друку. Головне завдання – встановлення відповідності виявлених творів друку темі дайджесту. Це досягається шляхом перегляду. В процесі вивчення книг і статей здійснюється остаточний відбір

Бібліографічне угрупування. Основне завдання даного етапу – вибір оптимальної структури (побудови), тобто формування майбутнього дайджеста.

Одиницею угрупування є – фрагменти текстів (інколи дуже невеликі за об'ємом).

Вибір оптимальної побудови основних ділень – розділів, підрозділів і більш дробових ділень, порядку їх дотримання один за одним. Затим укладач дає заголовок кожному, встановлює порядок їх дотримання і логічну підрядність. Залежить від теми, характеру і вмісту представленої літератури в хронологічній послідовності, в логічному порядку – від загального до приватного. Угрупування матеріалу може бути:

·  • тематичною;

·  • хронологічною – (тимчасова послідовність);

·  • логічною – (внутрішня закономірність):

·  від часткового до загального;

·  від загального до часткового.

Заключний етап

Підготовка тексту передмови і інших допоміжних елементів. Головне завдання – розкрити читачам задум укладача, допомогти вільно орієнтуватися в дайджесті.

Передмова Передмовою повинно відкриватися будь-яке, навіть порівняльний невеликий посібник. Тут дають характеристику цільового і читацького призначення посібника, приводять відомості про відбиту в нім літературу, роз'яснюють загальний принцип угрупування матеріалу (при цьому розділи дайджесту не перераховують, для цієї мети слугує зміст), перераховують допоміжні покажчики. Оцінюється актуальність, тобто важливість, злободенність, сучасність тематики дайджесту. Визначається Визначається новизна, тобто що нового, раннього не відомого, принесено в проблему.

Додатки Художнє оздоблення передбачає використання різних ілюстративних матеріалів. Це можуть бути: фотографії, фотокопії обкладинок або титульних листів видань, портрети діячів науки, культури, мистецтв, краєзнавства, таблиці, графіки. Карти в краєзнавчих посібниках. Це додатково розкриє основний матеріал.

Редагування дайджесту. На завершальному етапі виконують редагування всіх текстів, в процесі якого усуваються допущені помилки. Розрізняють бібліографічне, літературне і технічне редагування. Перше здійснюють протягом всієї роботи над посібником, друге і третє – після її закінчення.

Зовнішнє оформлення дайджесту

Основне завдання – прийняти остаточне рішення у процесі оформлення дайджесту. На обкладинці можна вказати лише заголовок посібника, а на титульному аркуші – повне найменування організації, що випускає прізвище і ініціали укладача, заголовок дайджесту, місце і рік видання. Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Підпункти, як правило, заголовків не мають. Заголовки повинні чітко і коротко відображати вміст розділів, підрозділів. Заголовки розділів, підрозділів друкують з абзац з прописної букви без крапки в кінці Не допускають переносити частину слова в заголовку. Для набору різних структурних частин посібника (передмови, основного тексту, допоміжних покажчиків і так далі) можна застосовувати шрифти різних розмірів. Різні шрифти використовують для заголовків розділів, підпунктів. При цьому необхідно дотримувати одноманітність використовуваних розмірів і видів шрифтів.

1.5 Хрестоматія як вид інформаційно-аналітичного документів

Хрестоматія (грец. chrestomátheia, від chrestós - корисний і manthano - вчуся), учбова книга, що є збіркою систематично підібраних матеріалів за якою-небудь галуззю знань, - художніх, мемуарних, наукових, публіцистичних або уривків з них, а також різних документів. Зазвичай матеріали, що включаються до хрестоматії, підбирають відповідно до цілей вчення певного предмету.

Вперше хрестоматією була названа збірка вибраних місць з творів грецьких письменників, складений грецькою граматикою Елладієм (4 ст н. е.). У дореволюційній школі Росії поряд з Хрестоматією історико літературного характеру і хрестоматією, створеною на основі тематичної і ідейно-художньої спільності окремих творів, існувало багато спільного.

У сучасній середній і вищій школі існують хрестоматія по суспільно-політичних дисциплінах, предметах математичного циклу, літературі, мовознавстві, мистецтві і ін. Включені в Хрестоматію тексти часто супроводжуються невеликими довідками про авторів і короткими коментарями. Довідковий апарат Хрестоматії для вищої школи за своїм характером наближається до апарату наукових видань. До Хрестоматії за принципами складання примикають збірки систематично підібраних документів і матеріалів, що носять довідковий характер, книги текстів для читання на іноземних мовах (адаптовані або оригінальні), т.з. книги для читання з якої-небудь галузі знання, призначені перш за все для самоосвіти, а також антології - збірки вибраних творів якої-небудь літератури або літературного жанру.

Висновки

Інформаційно-аналітична діяльність є невід'ємною частиною всіх сфер суспільного життя і дуже важливою для розвитку сучасної науки, тому природнім є те, що на сьогоднішній день існує багато видів аналітичних документів, які можуть застосовуватись у різних видах людської діяльності . Але очевидним є й те, що не існує універсальної класифікації аналітичних документів, але учені виділяють наступні види найпопулярніших аналітичних документів: анотація, реферат, дайджест, хрестоматія, огляди, а також різноманітні документи графічного характеру, такі як схеми, графіки, діаграми, таблиці, карти або плани. Така різноманітність їх видів обумовлена сферами застосування. адже інформаційне забезпечення важлива умова будь-якої галузі науки або практичної діяльності, в тому числі й формування інформаційної культури та професійної підготовки спеціалістів.

Список використаної літератури

1. Сілкова, Г. В. Інформаційно-аналітична діяльність у структурі інформаційної діяльності // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія . – 2007р. - №4. – 37-44.

2. Сляднева, Н. А. Информационно-аналитическая деятельность. Проблемы и перспективы// Информационные ресурсы России. – 2001р. - №2(57). – 14-21.

3. Хромченко, Л. Г. Організація інформаційної діяльності (теоретичні основи): навч. Посіб. Для студентів сеціальності «Міжнародна інформація», «Міжнародні економічні відносини»/ Л. Г. Хромченко, О. С. Раковська-Башмакова, А. С. Шраєр; за ред..Х. В. Чаковського. – Х. : «МСУ Харків», 2008. – 352с.

4. Янг. Э, Куин. Л. Как написать действенный аналитический документ в сфере государственной политики: практическое пособие для советников

по государственной политике в Центральной и Восточной Европе / Э. Янг, Л. Куин . – К.: «К.И.С.» . – 2003. – 122с.

2003