Звітність підприємств

Зміст

1. Склад та порядок формування фінансової звітності підприємства ТзОВ «Формат-М»

1.1 Сутність і порядок формування бухгалтерського балансу

1.2 Сутність і порядок формування Звіту про фінансові результати підприємства

2. Склад та особливості формування податкової звітності підприємства ТзОВ «Формат-М»

2.1 Особливості формування Податкової декларації з податку на прибуток підприємства ТзОВ «Формат-М»

2.2 Особливості формування Податкової декларації з ПДВ підприємства ТзОВ «Формат-М»

2.3 Особливості формування Розрахунку комунального податку підприємства ТзОВ «Формат-М»

3. Склад та особливості формування соціальної звітності підприємства ТзОВ «Формат-М»

4. Склад та порядок формування статистичної звітності підприємства ТзОВ «Формат-М»

5. Порядок формування звітності підприємства (розрахункова частина)

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Актуальність теми роботи. Сучасний механізм обліку був відомий і працював ще до моменту появи першої публікації на облікову тему. З розвитком економічних відносин облік удосконалюється як надбудова суспільної формації, зростає його значення в доказах майнової відповідальності. Поняття обліку є досить широким і багатогранним, так як він пов’язаний з господарською діяльністю людей.

З огляду на це він перетворився на міжнародну мову бізнесу – став обов'язковою передумовою успішної діяльності всіх господарюючих суб'єктів. Він тісно пов'язаний із такими науками, як статистика, фінанси, менеджмент, із правовими та соціальними науками.

Бухгалтерський облік є, так би мовити, літописом діяльності будь-якого господарства, дає йому змогу поновити кожен господарський факт з усіма подробицями. Бухгалтерська інформація надає суцільну, без будь-яких пропусків, картину бізнесу і має найбільшу повноту. Така повнота інформації забезпечує підприємцям достатню свободу в прийнятті управлінських рішень, а підсумкове узагальнення інформації та одержання підсумкових показників, що характеризують діяльність підприємства, здійснюється шляхом складання звітності за звітний період.

Мета курсової роботи полягає в поглиблені знань та отриманні практичних навичок закриття звітного періоду та формування фінансової, податкової,соціальної та статистчної звітності підприємства ТзОВ«Формат-М».

Завданням курсової роботи є:

ü  закріплення теоретичних знань;

ü  визначення складу звітності підприємства ТзОВ «Формат-М»;

ü  дослідження порядку формування звітності підприємства ТзОВ «Формат-М» та контролю за правильністю її складання і своєчасного подання;

ü  формування фінансової звітності підприємства ТзОВ «Формат-М»; за даними числового прикладу.

Об'єктом дослідження є ТзОВ «Формат-М»

Предмет дослідження є фінансова, податкова, соціальна та статистична звітність підприємства ТзОВ «Формат-М».

Структура роботи. В першому розділі курсової роботи описується фінансова звітність підприємства. В другому – склад та особливості формування податкової звітності, а в третьому – соціальної звітності, в четвертому – статистичної звітності. П’ятий розділ курсової роботи є розрахунковим. В ньому досліджується порядок формування звітності умовного підприємства.

1. Склад та порядок формування фінансової звітності підприємства

1.1 Сутність і порядок формування бухгалтерського балансу

В сучасних динамічних ринкових умовах різко зросла потреба в інформації про майно, поточну діяльність підприємства, її результати. Не маючи таких даних, неможливо прийняти правильні рішення щодо напрямів подальшого розвитку. Саме тому значної ролі на ТзОВ «Формат-М», як важливого інформаційного джерела набуває звітність. Звітність - це система узагальнюючих взаємопов'язаних показників, які відображають стан і використання господарських засобів суб'єкта підприємницької діяльності, їх призначення, джерела формування, фінансових результати, напрями використання прибутку тощо. Вона дозволяє визначити загальну вартість майна, вартість оборотних засобів, величину власних і залучених коштів підприємства. Звітність можна назвати своєрідною інтерпретацією інформації про результати діяльності, фінансовий стан господарюючого суб'єкта в певній системі показників. Крім того, звітність забезпечує виконання головних функцій бухгалтерського обліку. Так, складання звітності повинно сприяти збереженню майна суб'єкта підприємницької діяльності, його раціональному використанню. Це можливо за наявності інформації про стан і вартість господарських засобів підприємства. Закономірно, що звітність забезпечує управлінський персонал інформацією, необхідною для ефективного керівництва діяльністю господарюючого суб'єкта. І, нарешті, саме у формі звітності можна отримати інформацію про фінансовий результат кожної здійсненої господарської операції ТзОВ «Формат-М».

Отже, надання користувачам інформації про результати діяльності господарюючого суб'єкта за визначений період часу з метою оцінки фінансового стану, ступеню виконання поставлених завдань і є метою складання звітності, її показники використовуються юридичними та фізичними особами для прийняття відповідних рішень. Звітність складається на підставі облікових даних. Методологічно і організаційно вона є невід'ємним елементом системи бухгалтерського обліку на нашому підприємстві і виступає завершальним етапом облікового процесу, що обумовлює органічну єдність показників, які в ній відображаються, з первинною документацією та обліковими регістрами.

Фінансова звітність – це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан , результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за період.

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам повної, правдивої, неупередженої інформації про фінансові результати діяльності та фінансовий стан підприємства для прийняття ними відповідних рішень. Фінансова звітність складається на підставі облікових даних. Вона особлива тим, що поєднує у собі дані і бухгалтерського, і статистичного, і оперативного обліку. Саме тому цей вид звітності є основним джерелом інформації для оцінки фінансового стану підприємства у вартісному вираженні.

Підприємство ТзОВ «Формат-М» складає квартальну та річну фінансову звітність, яку подає користувачам відповідно до чинного законодавства. Відмінність між квартальним і річним фінансовим звітом полягає в тому, що перший складають в основному за даними поточного обліку, а показники річної звітності підтверджуються результатами інвентаризації активів та зобов'язань, що забезпечує їх достовірність. Квартальна фінансова звітність представляється підприємством не пізніше 25 числа місяця, що випливає після звітного кварталу, а річна – не пізніше 20 лютого, що випливає за звітним роком.

Форми фінансової звітності підписуються керівником підприємства і головним бухгалтером, а у випадку відсутності на підприємстві бухгалтерської служби — керівником спеціалізованої організації або фахівцем-бухгалтером, які за угодою виконували роботу з ведення бухгалтерського обліку і складання звітності. Особи, які підписали звітність, несуть повну відповідальність за достовірність звітних даних.

Підприємство подає фінансову звітність таким адресатам:

— органам, до сфери управління яких належать підприємство;

— трудовим колективам на їх вимогу;

— власникам (засновникам) відповідно до установчих документів;

— іншим органам та користувачам, зокрема органам державної статистики.

Датою подання фінансової звітності для підприємства вважається день фактичної її передачі за належністю, а в разі надсилання її поштою — дата одержання адресатом звітності, зазначена на штемпелі підприємства зв'язку, що обслуговує адресата. У разі, коли дата подання звітності випадає на неробочий день, термін подання переноситься на перший після вихідного робочий день.

Пунктом 11.3 статті 11 Закону № 996 визначено, що для суб’єктів малого підприємництва національними положеннями встановлюється скорочена звітність у складі Балансу (форма №1-м; додаток 1) і Звіту про фінансові результати (форма № 2-м; додаток 2).

Баланс — це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал. Метою складання Балансу є надання користувачам повної правдивої і неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.

Баланс, як і будь-який інший звіт, узагальнює інформацію. У балансі інформація систематизується на основі класифікації господарських засобів на оборотні та необоротні активи, а також за джерелами їх утворення. Подальша деталізація засобів і джерел їх утворення в активі та пасиві Балансу поглиблює цю класифікацію у вигляді балансових статей та їх груп.

Баланс є відкритою формою звітності, яка забезпечує можливість ознайомлення з фінансовим станом і результатами господарської діяльності підприємства. У балансі відображаються всі позитивні та негативні моменти в роботі підприємства.

Крім того, форма балансу дозволяє визначити зміну фінансового стану та результатів діяльності підприємства порівняно з попереднім періодом. Завдяки стислій та компактній формі, баланс є досить зручним документом. Разом з цим, вся інформація у ньому представлена на певний момент часу і з цієї точки зору є обмеженою.

Баланс суб’єкта малого підприємництва має розділи активу та пасиву аналогічні балансу за формою № 1, але у структурі розділів є відмінності, які полягають у зменшенні статей, які відображаються за рахунок їх укрупнення. Дані за статтями наводяться на початок та кінець звітного року. Актив показує економічні ресурси підприємства, що повинні принести прибуток у результаті господарської діяльності. Пасив балансу відображає право власності на ці економічні ресурси і складається з капіталу і зобов’язань, які підприємство має перед кредиторами.

Перший розділ активу балансу має назву необоротні активи.

У статті «Незавершене будівництво» (рядок 020) відображається вартість незавершених капітальних інвестицій, які здійснюються за власних потреб суб’єкта малого підприємництва.

У статті «Основні засоби» (рядок 030-032) наводиться вартість власних та отриманих на умовах фінансового лізингу об’єктів і орендованих цілісних державних майнових комплектів, що включаються до складу основних засобів.

Особливістю форми № 1-м є те, що в статті «Довгострокові фінансові інвестиції» (рядок 040) не виділяються окремими рядками фінансові інвестиції, що враховуються методом участі в капіталі. У цьому рядку відображаються фінансові інвестиції на термін більше одного року.

Суми інших необоротних активів, що не можуть бути включені в перераховані вище статті Балансу, враховуються із статті «Інші необоротні активи» (рядок 070).

У рядку 080 «Усього за розділом 1» наводиться загальна сума необоротних активів, яка дорівнює сумі рядків 020, 030, 040 та 070. У другому розділі активу балансу відображається наявність оборотних активів.

Усі виробничі запаси, що враховуються на рахунках бухгалтерського обліку відображаються в статті «Виробничі запаси» (рядок 100).

Заборгованість замовників й інших дебіторів за виконані роботи і послуги відображається в рядку «Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги» ( рядок 160-162).

У статті «Дебіторська заборгованість за рахунками з бюджетом» (рядок 170) показуються визнана заборгованість казначейських, фінансових і податкових органів.

Заборгованість дебіторів, що не включена в перераховані вище статті дебіторської заборгованості і відображається в складі оборотних активів, показується в статті « Інша поточна дебіторська заборгованість» (рядок 210).

У статті «Поточні фінансові інвестиції» (рядок 220) показуються фінансові інвестиції на термін не більше одного року, що можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент часу.

Кошти в касі, на поточних та інших банківських рахунках, що можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти цих засобів відображаються в статті « Кошти і їхні еквіваленти» у розрізі засобів у національній (рядок 230) та іноземній валюті ( рядок 240).

У статті «Інші оборотні активи» (рядок 250) наводяться суми оборотних активів, що не включені в згадані вище статті розділу «Оборотні активи».

У розділі « Витрати майбутніх періодів» (рядок 270) відображаються витрати, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належать до наступних звітних періодів.

У рядку 280 «Баланс» наводиться загальна сума активів підприємства, яка повинна дорівнювати сумі рядків 080, 260 та 270.

У першому розділі пасиву балансу наводяться дані про власний капітал підприємства. У статті «Статутний капітал» (рядок 300) відображається сума внесків засновників, зафіксована в статутних документах.

У статті «Додатковий капітал» (рядок 320) відображаються суми дооцінки необоротних активів, вартість безоплатно отриманих підприємством від інших юридичних та фізичних осіб необоротних активів та інші види додаткового капіталу.

У статті «Резервний капітал» (рядок 340) наводиться сума резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.

Нерозподілений прибуток і непокриті збитки відображаються в рядку 350 пасиву Балансу. Непокриті збитки та прибуток, використаний у звітному періоді, записуються в дужках і віднімаються при визначенні підсумку власного капіталу.

Неоплаченим капіталом є сума заборгованості власників із внеском в статутний фонд. У рядку 360 « Неоплачений капітал» наводиться саме ця сума.

За рядком 380 наводиться загальна сума власного капіталу. Значення рядка повинно відповідати алгебраїчній сумі рядків 300-360.

У складі забезпечень наступних витрат і цільового фінансування (рядок 430) відображаються суми забезпечення для відшкодування наступних витрат і платежів, а також залишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень з бюджету та інших джерел.

У статтях розділу «Довгострокові зобов’язання» (рядок 480) наводиться сума заборгованості підприємства банкам за отримані від них позики, яка не є поточним зобов’язанням, сума довгострокової заборгованості підприємства за зобов’язаннями щодо залучення позикових коштів, на які нараховуються відсотки, та за іншими довгостроковими зобов’язаннями.

Переходячи до аналізу четвертого розділу пасиву Балансу – «Поточні зобов’язання» - відзначимо, що в рядку 500 «Короткострокові позики банків» відображаються отримані підприємством від банків короткострокові позики. У рядку 510 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями» показується сума довгострокових зобов’язань, яка підлягає погашенню протягом 12 місяців з дати балансу. У статті «Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги» (рядок 530) показується сума заборгованості постачальникам і підрядникам за матеріальні цінності, виконані роботи та отримані послуги. Заповнення рядків «Поточні зобов’язання із розрахунків з бюджетом, зі страхування, оплати праці» не повинно викликати особливих труднощів. У ці рядки переносяться кредитові залишки з рахунків 641 «Розрахунки з податків», 65 «Розрахунки зі страхування», 66 «Розрахунки з оплати праці».

Суми зобов’язань, що не ввійшли в інші статті, наведені в розділі «Поточні зобов’язання», зокрема заборгованість за отриманими авансами, заборгованість засновникам у зв’язку з розподілом прибутку, заборгованість пов’язаним сторонам відображаються в рядку 610 « Інші поточні зобов’язання».

По рядку 620 наводиться загальна сума поточних зобов’язань підприємства. Сума по рядку повинна дорівнювати сумі рядків 500-610.

У рядок 630 «Доходи майбутніх періодів» включається сальдо з доходів, отриманих протягом поточного чи попередніх звітних періодів, що відносяться до наступних звітних періодів, відображених на рахунку 69 «Доходи майбутніх періодів».

По рядку 640 «Баланс» наводиться алгебраїчна сума 1-5 розділів пасиву. Ця сума дорівнює сумі рядків 380, 430, 480, 620 та 630, а також повинна бути рівною рядку 280 активу балансу.

Звітні форми повинні бути заповнені чітко, щоб не можна було двояко читати написані цифри. Якщо ж виникла потреба внести обґрунтовані зміни показників в окремі форми звітності, це завіряється керівником малого підприємства і головним бухгалтером. При цьому виправлення вносяться у всі взаємопов'язані показники різних звітних форм, і на протязі трьох днів виправлені звіти подаються в ті адреси, в які були подані недостовірні дані. Виправлення у звітні форми вносяться незалежно від того, ким виявлені викривлення звітності. Основою для внесення виправлень є акти аудиторської перевірки чи інші документи, підписані представниками органів, що проводили перевірку, і відповідальними працівниками підприємства, або рішення суду, арбітра, постанови слідчих органів. Якщо помилкові дані звітності були опубліковані, виправлення повідомляються також для публікації.