Виявлення, фіксація і вилучення слідів ніг людини і взуття

5 Виявлення, фіксація і вилучення слідів ніг людини і взуття

 

Мал. 1. Доріжка слідів взуття

 

АБ - лінія направлення руху; ВГДЕЖ – лінія ходьби; ГК - права лінія кроків; ДЖ - ліва лінія кроків; ГД к ЕЖ - довжина розстановки|розставляння| ніг при лівому кроці; ДЕ - довжина розстановки|розставляння| ніг при правому кроці; ЕЗ (так само як і ДМ и ЖК) - ширина розстановки|розставляння| ніг при ходьбі;; ЗИ - розворот лівої стопи; КЛ - разворот правої стопи; ДЗ=ЕМ - довжина правого кроку; ЕК=ЖЗ - довжина лівого кроку (так само як і ГМ)

Виявлення слідів ніг і взуття не викликає труднощів і не вимагає спеціальних технічних засобів і способів. Для цього необхідне лишє хороше освітлення.

Інша справа − визначити і вибрати сліди, які пов'язані саме із вчиненням даного злочину, і відсіяти всі інші. Це виконується шляхом реконструкції дій і можливого місця перебування злочинця по обстановці місця події і експрес−перевіркою виявлених слідів із взуттям потерпілих та інших осіб, які могли залишити їх поза зв'язком зі злочином.

Сліди ніг виявляють на самому місці події і на шляхах підходу до нього і залишення його. Якщо на самому місці події не вдалося знайти слідів ніг, придатних для ототожнення, то шляхи підходу і відходу повинні бути оглянуті особливо ретельно і на найбільшій відстані від місця події. При цьому треба шукати місця з грунтом, найкраще відображуючим сліди, а також місця подолання перешкод (рівчак, калюжа).

На місцях подій сліди ніг можуть бути знайдені на підлозі, де були злочинці, на східцевих площинах і східцях, на підвіконнях, різній меблі – столах, стільцях, диванах і т.п.

Сліди ніг можуть бути знайдені і у взутті покинутому (заміненому) або загубленому злочинцем.

Виявлені сліди ніг ретельно оглядаються з метою встановлення механізму їх утворення і виявлення в них ідентифікаційних ознак, та особливостей зовнішньої будови, моделі чи характерних прикмет для здобуття інформації, потрібної при розшуку злочинця.

Рішення цих питань допоможе вибрати, які сліди необхідно вилучити, і які способи фіксації найкрще використати.

Сліди, обрані для фіксації, необхідно оберігати від можливих пошкоджень, Для цього їх накривають ящиками, дошками, листами фанери, картону, обгороджують.

Першим і ов'язковим способом фіксації виявлених слідів є їх опис у протоколі огляду місця події.

У ньому відображується:

- місце знаходження слідів і характер поверхні, на якій вони утворені, їх кількість, направлення, взаємне розміщення і розміщення відносно характерних предметів;

- вид слідів, їх форму, розміри;

- які частини взуття та особливості його зовнішньої будови спостерігаються в слідах;

- які технічні засоби використані при вилученні слідів.

Другим способом фіксації слідів є фотографування.

При цьому необхідно дотримуватися таких правил:

- фотоапарат розміщується так, щоб оптична вісь об'єктиву була направлена в центр сліду, а плівка була паралельна його площині;

- повздовж сліду кладеться масштабна лінійка;

- освітлення повинно бути таке, яке забезпечує якісне опрацювання детелей сліду;

- фотографування слідів на снігу проводиться за допомогою жовтого чи оранжевого фільтру, на панхроматичному матеріалі із застосуванням бленди;

- доріжка сіідів фотографується методом панорамної зйомки;

- поверхневі сліди, утворені фарбою, кров'ю і т.п. речовинами, фотографують з застосуванням світлофільтрів, вибір яких залежить від фону слідосприймальної поверхні і кольорової характеристики сліду. Сліди з переважаючим сірим тоном фотографують при верхньому розсіяному і боковому косонаправленому освітленні. Поверхневі сліди з нечіткими контурами фотографують при освітлені, спрямованому під кутом 20 – ЗО ° до площини сліду.

Мал.2. Частини підошви взуття

а — носочний зріз; б — внутрішній зріз; в — зовнішній зріз; г — задній зріз; д — підметкова частина; е — задній зріз підметки; ж — проміжкова частина; з — каблучна частина; и — передній зріз каблука

Відкопіювання поверхневих слідів ніг.

Сліди, утворені шляхом нашарування таких сипучих матеріалів, як мука, крейда, гіпс, цемент, пил і т.п., фіксуються за допомогою відкопіювавня їх:

- на дактилоскопічну плівку, як і сліди рук. Правда, формат доактилоплівки такий, що дозволяє копіювати лише фрагменти слідів, скажімо, каблук;

- на спеціально підготовлений фотопапір білий чи чорний (засвічений, проявлений і зафіксований). Перед відкопіюванням папір треба зволожити (на 1-2 хв покласти у воду). Для цього слід використовувати старий непридатний для фоторобіт папір. Також можна копіювати і на форматну фотоплівку. Для захисту відкопійованого сліду просушений емульсійний шар паперу чи плівки прикривається целофаном.

Дія відкопіювання слідів придатна і тонка листова гума товшиною 3 – 4 мм. Копіюючу поверхню гуми треба попередньо обробити наждачною шкуркою.

Потожирові відбитки слідів босих ніг на скляних кусках розбитого вікна, полірованих поверхнях меблів і т.п, відшукуються і вилучаються таке як і аналогічні відбитки слідів рук.

Виготовлення зліпків (відбитків) з об’ємних слідів. Це найбільш розповсюджений, відносно простий і якісний спосіб фіксації об'ємних, тобто найінформативніших слідів ніг.

Найчастіше для цього використовується гіпс. Розчинений у воді гіпс ретельно перемішується до одержання однорідної маси без грудочок. По консистенції він повинен нагадувати негусту сметану. Розчин якісного гіпсу густіє на протязі 25 – 30 хв. Твердіння прискорюється, якщо в розчин додати кислий або сірково-кислий натрій, мідний купорос або хлористий натрій з кількості 1 – 1,5% від ваги взятого гіпсу.

Крупнозернисті поверхні заливаються густим розчином, мтлко–зернисті – рідким.

Найбільш вживані концентрації гіпсового розчину такі, в яких на 1-у вагову частину води прихопиться від однієї до 2–х вагових частин гіпсу. На зліпок з повного сліду босої чи взутої ноги необхідно 500 – 600 гр. гіпсу.

Перед заливанням сліду розчином треба провести підготовчу роботу, зі сліду видаляють сторонні частини (пінцетом). Якщо слід недостатньо глибокий, його оточують бар'єрчиком з грунту, полосок фанери, картону чи шерсті, щоб не розтікався розчин. Свіжовипавший сніг зі сліду здувають чимось на зразок віяла або обережно видаляють флейцем (якщо сам слід досить твердий). Потім готують каркас: дві подовжніх палочки і дві–три поперечні, та бирку на шпагаті.

Після виливання в слід половини розчину кладеться попередньо змочений каркас. Шпагат бирки кріпиться до каркасу, а сама бирка кладеться поза слідом, потім в слід заливається залишок розчину. Через 25 – 30 хв. зліпок можна виймати.

Частки грунту, що пристали до гіпсу, змиваються водою. Ні в якому разі не можна чистити зліпок щіточкою, чи ганчіркою навіть під струменем води. Дрібні деталі будуть знищені і зліпок зіпсований. Ще крще повну очистку зліпка робити після його просушки і повного затвердіння при кімнатній температурі на протязі 2 – 3 годин.

Зліпок можна закріпити, помістивши його на півгодини в розчин калієвих квасців (на 5 частин води 1 частину квасців) чи на 10 – 15 хв. в 20% – ний розчин виннокам'яної кислоти або в І5% – ний розчин кремнієвої кислоти.

Якщо слід залитий водою, то застосовують насипний спосіб. Перед цим можна спробувати видалити надлишок води спринцовкою, але дуже обережно, бо разом з водою всмоктується і грунт, що може утворити помилкові “додаткові особливості”.

В слід з водою обережно засипають сухий гіпс, котрий зверху розрівнюють. Якщо води недостатньо, її доливають крізь покладену поверх засипки ганчірку. Каркас та бирку застосовують також. Далі робота зі зліпком така ж, як і наведена вище.

Для виготовлення зліпків зі слідів на снігу гіпс розчиняють в максимально охолодженій воді з доданням кухонної солі (1 – 1,5% від ваги гіпсу). Через тканину густого плетіння або сито на дно сліду висівають порошок гіпсу шаром 1,5 – 2 мм. А далі виготовлення, зліпку – за вище розглянутими правилами.

Сліди на сипучих матеріалах (дорожній пил, мука, сухий річковий пісок і т.ін.) перед виготовленням зліпків закріплюють спеціальними розчинами (6 гр. лугу в 100 гр. спирту, 10 гр. целулоїду в 90 гр. ацетону, 5 гр. каніфолі в 95 гр. спирту). Спочатку, щоб не пошкодити слід, розчин наноситься пульверізатором, сопло якого спрямовується вгору, аби розчин падав назразок дощу. Після утворення видимої оком плівки сопло можно спрямовувати на слід.

Після утворення захисної плівки зліпок утворюють за загальними правилами.

Для закріплення слідів можна застосовувати гас. Його наносять на сліди також з допомогою пульверизатора спочатку – з відстані 80-60 см, потім – з 20 – 30 см до просичення гасом стінок сліду. Гас підвищує зчіплювання частин речовини.

Через 10 хв після просичення в слід можна обережно залити рідкий розчин гіпсу (консистенція молока). Пісня його загустіння в слід додатково вводиться розчин гіпсу звичайної консистенції.

Існують різні зліпочні маси на базі полімерів, їх також можна застосовувати для фіксації слідів ніг за методикою, вказаною в посібниках, що додаються до них.

Перед виготовленням зліпків за допомогою цих мас в необхідних випадках також провадиться укріплення стінок сліду за розглянутими нами правилами.

Доріжка слідів крім фотографування фіксується виготовленням схем з нанесенням данних необхідних вимірів елементів доріжки.

Вимірювання елементів доріжки слідів ніг провадиться, якщо на місці події кожною ногою залишено не менше 6 – ти слідів.

Довжина кроку правої (лівої) ноги вимірюється по відстані між центром її заднього краю каблука (п'ятки) і центром заднього краю каблука (п'ятки) лівої (правої) ноги.

Розворот ступні для кожної ноги визначається кутом між віссю сліду і лінією напрямку руху.

Ширина постановки ніг – це відстань між двома лініями, проведеними через центри слідів задніх зрізів каблуків, відповідно, правої і лівої ніг.

Для вимірювання елементів доріжки слідів ніг застосовуються великі шкільні циркулі, ортопедичні кутоміри та рулетки.