Поясне зонування рекреаційних районів

2. Поясне зонування рекреаційних районів

Складність рельєфів приморсько-гірських територій обумовлює поясне зонування рекреаційних районів.

1-й пояс — прибережна полоса — основна рекреаційна територія приморського району;

2-й пояс — територія селищно – рекреаційного освоєння, розташування транспортних вузлів;

3-й пояс — територія промислового та сільськогосподарського освоєння;

4-й пояс — територія лісів, автономних гірсько-рекреаційних комплексів, туристичних маршрутів;

5-й пояс — територія національних парків, природних заповідників, гірсько-туристичних комплексів.

Таке глибино – поясне зонування забезпечує зберігання прибережного ландшафту.

3. Вертикальне зонування рекреаційних районів

Для прибережних та гірських територій рекреаційних районів велике значення має вертикальне зонування. наприклад в рекреаційному районі Південний берег Криму, виділяють наступні зони:

·  приморська — до 300м над рівнем моря, яка складається в свою чергу з прибережної та передгірської,

·  гірська — вище 700м над рівнем моря.

4. Функціональне зонування

Функціональне зонування повинно бути погоджене з принципами екологічного зонування. До складу території рекреаційного району включаються наступні функціональні зони:

Ø  рекреаційна зона,

Ø  селищна зона,

Ø  комунально-господарська зона,

Ø  зона організованого природного ландшафту,

Ø  зона транспортних комунікацій і пішохідних зв'язків.

Рекреаційна зона повинна мати сприятливі умови для відпочинку, лікування, туризму, і призначена для розміщення рекреаційних комплексів.

Селищної зона призначена для розміщення постійного населення, обслуговуючого персоналу.

Комунально-господарська зона рекреаційного району представляє територію, на якій розташовуються всі комунальні і господарсько-виробничі підприємства, що забезпечують функціонування рекреаційної і селищної зон. Комунально-господарська зона (3) повинна розташовуватися за межами рекреаційної (1) і селищної (2) зон, і відокремлюватися від них зоною зелених насаджень.

Зелені насадження включаються в структуру усіх функціональних зон рекреаційного району, будучи складовою зони організованого природного ландшафту (зелені насадження, акваторії і їхні береги, рельєф).

Зелені насадження підрозділяються за видами використання:

Ø  загального;

Ø  обмеженого;

Ø  спеціального.

У системі зелених насаджень особливу роль здобувають природні парки, які є об'єктами обмеженого користування. Території природного парку мають внутрішнє зонування:

Ø  наукового призначення (заповідники, заказники),

Ø  рекреаційного користування (природного й організованого ландшафту),

Ø  агропаркова,

Ø  пішоходно-транспортних зв'язків.

Рекреаційні акваторії зонуються:

Ø  за ступенем благоустрою (обладнані і природні узбережжя);

Ø  за видами відпочинку (активного і пасивного);

Ø  за видами водного дозвілля і спорту (рибальство, водні лижі, водні атракціони і т.д.).

Важливим елементом рекреаційних акваторій є пляжі, що розрізняється

Ø  за видом акваторій (морські, річкові, озерні, на штучних водоймах),

Ø  за функціональним призначенням (загальні, спеціалізовані),

Ø  за способом пристосування пляжу (природні, насипні, відкриті площадки).

Рельєф найбільше впливає на функціональне зонування і планувальну організацію рекреаційної і селищної зон і транспортного зв'язку між ними.

Прийоми планувальної організації рекреаційних районів визначаються характером взаємозв'язку рекреаційної і селищної зон:

Лінійний - характерний для приморських районів;

лінійно-глибинний— для гірничо-приморських районів;

кущовий— для гірських районів;

компактний— для рівнинних районів.

Схеми транспортної комунікації також визначаються прийомами взаємозв'язку рекреаційних і селищних зон.

5. Транспортні комунікації

Транспортні комунікації це групи зовнішніх і внутрішніх доріг;

·  внутрішні магістральні дороги які забезпечують зв'язок між районами;

·  внутрішні дороги які забезпечують зв'язок між функціональними зонами певного району;

·  внутрішні місцеві дороги які забезпечують зв'язок між громадським центром та рекреаційними комплексами;

·  прогулянкові дороги для автомобілів;

·  туристичні пішохідні дороги призначені для довготривалих прогулянок;

·  пішохідні алеї,

·  спеціальні пішохідні траси.

6. Функціональне зонування території парку Подільські Товтри

В межах загальної території природного парку виділяються функціональне зони:

Ø  заповідна зона,

Ø  зона стаціонарної рекреації,

Ø  зона регульованої рекреації,

Ø  господарства зона.

Загальна площа парку 361316 га розподілена по визначеним функціональним зонам (табл.7.2.1).

Заповідна зона - призначена для охорони та відтворення найцінніших природних комплексів та об'єктів, які мають наукову, пізнавальну та естетичну цінність. Режим зони визначається відповідно до вимог, встановлених до природних заповідників чинним законодавством. Згідно з цим в межах зони забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, яка суперечить призначенню або створює загрозу для природних комплексів та об'єктів.

Заповідна зона формується на основі об'єктів природно-заповідного фонду, які розміщені на території природного парку та створюють його основу.

На території парку виділені ряд природно-заповідних об'єктів загальнодержавного та місцевого значення:

Ø  заказники - ландшафтні, ботанічні, ентомологічні, орнітологічні, гідрологічні, загальнозоологічні, лісові;

Ø  заповідні урочища;

Ø  ботанічні сади;

Ø  пам'ятки садово-паркового мистецтва;

Ø  пам'ятки природи - ботанічні, геологічні, гідрологічні.

Серед заповідних територій переважне значення займають Подільські Товтри - унікальне творення природи. В межах Товтрового кряжу по природних особливостей виділені Північні (Збаражські), Центральні (Гримайлівські) та Південні (Кам'янець-Подільські) Товтри.

Для кожної частини Товтр характерний особливий набір природно-заповідних територій. Так, в зоні Збаразьких Товтр поширені природно-заповідні об'єкти незначної площі. Серед існуючих пам'яток природи переважають геологічні.

В межах Гримайліських Товтр розташований державний заповідник "Медобори" (9455,0), ботанічний та ландшафтний заказники державного значення: "Сатанівська дача" (485,0), "Іванковецький" (976,0 га), "Івахновецький" (155,0 га), ботанічний заказник "Гора Сокіл" (56,0 га), одинадцять державних пам'яток природи.

В межах Кам'янець-Подільських Товтр знаходяться: ландшафтні заказники державного значення - ур. Совий яр (827,0 га), "Циківський" (290,0 га), "Кармалюкова гора" (765,0 га), ботанічний заказник місцевого значення "Товтри Вербецька" (9,3 га), сім державних пам'яток природи.

Природоохоронні об'єкти природно-заповідного фонду згруповані у відповідності приналежності, рівня та виду заповідності .

Список використаних джерел інформації

1.  http://gi.edu.ua/content/_f03_k01/materials/rk/L6.pdf

2.  http://library.iapm.edu.ua/metod/2114.pdf

3.  http://buklib.net/component/option,com

4.  http://www.tovtry.km.ua/ua/info/proj_org/7_2.html

5.  http://tourlib.net/books_ukr/fomenko15.htm

6.  http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Nvuu/Ekon/2009_27/statti/2_13.htm