Навигация
4.1 Ремонт реле
В процесі експлуатації апаратури релейного захисту зношуються і морально старіють, тобто, не відповідають вимогам сучасності. Різні пошкодження внаслідок ненормальних режимів в електричних мережах короткого замикання, перевантаження, не виявлені раніше заводські дефекти та дефекти монтажу і пошкодження внаслідок невірних дій обслуговуючого персоналу.
В зв'язку з цим виникає необхідність виконання ремонтних робіт і організації відповідальних служб, що забезпечують ремонт апаратури релейного захисту. Характер ремонтних робіт різноманітний. До них відносять: ремонт реле, зв'язаним з виготовленням і заміною окремих частин та деталей, перевіркою релейної апаратури, ремонт панелей, при котрому виконуються нові отвори і заробляють старі, а також відновлюють лакофарбні покриття, з'єднання жил кабелів, пайка контактних з'єднань.
Для ремонту реле виділяються спеціально обладнані приміщення, котрі повинні бути сухими, світлими, чистими і обігрітими. До виробничих відносять приміщення для перевірки і регулювання реле. Допоміжні приміщення служать для зберігання устаткування, приборів і матеріалів. Приміщення для перевірки, регулювання і ремонту реле повинно бути обладнано стаціонарними стендами, оснащеними пристроями для плавного регулювання напруги, струму а також зміщення фаз перемінного струму.
При ремонті релейного захисту використовують різні конструкційні, електроізоляційні, провідникові і магнітні матеріали а також лаки, припої з флюсами і клей. Обмотувальні проводи використовуються для обмоток реле і випускаються з емалевою і волокнистою ізоляцією.
Для котушок апаратів релейного захисту використовують обмотувальні проводи з емалевою і волокнистою ізоляцією. Монтажні проводи використовуються для монтажу електричних апаратів та приладів. Струмопровідні жили виготовляються з мідної м'якої проволоки.
4.2 Перевірка та іспити реле
Перед іспитом необхідно: установити всередині реле і комплектів вийняті раніше поляризовані і магнітоелектричні реле, напівпровідникових приборів. Ретельно оглянути об'єкти на котрі буде подана підвищена напруга. Від'єднати ланцюги заземлення від пристроїв і апаратів, випробувальна напруга яких нижче 1000В, шунтувати конденсатори і котушки з великою індуктивністю, закоротити ланцюг напівпровідникових приборів, обмотки напруги реле, електровимірних приборів, високоомних опорів в схемі. Потім закрити реле і апарати кришками і кожухами. З ціллю зменшення іспитів рекомендується з'єднати випробувані ланцюги в одну групу перемичками на рядах затисків. До іспиту змірюють опір ізоляції ланцюгів мегомметром, після іспиту повторяють вимір опору ізоляції, але без усунення з схеми поляризованих реле. Для перевірки взаємодії реле і комутаційної апаратури поставляють програму, в якій указують послідовність і методику проведення окремих перевірочних операцій по схемі, порядок їх виконання.
Перевірку ведуть в наступному порядку: в схему подають оперативний струм, перевіряють полярність подаваної напруги. Потім перевіряють взаємодію реле і апаратури вмикання ланцюгів з допомогою апаратів управління чи замкнення і розмикання від руки контактів реле якійсь послідовності в відповідності із програмою іспиту.
При цьому необхідно перевіряти:
· вірну послідовність роботи елементів схеми від пускових до вихідних відключень реле;
· в схемах, які мають розділення ланцюгів по фазам, вірну послідовність роботи реле пофазово, крім того, відсутність зв'язку між фазами чи передбачену схемою взаємозв'язку;
· за наявності реле направлення потуги роботи схем і видержки часу в залежності від поведінки реле напруги;
· в захистах, які мають декілька ступенів часу, вірність взаємодії елементів захисту на кожному ступеню;
· в схемах захисту, робота котрих залежить від виду короткого замикання вірність взаємодії реле в схемах;
· вірність дії блокіровок;
· в схемах, які мають перемикаючи ланцюги струму і напруги, вірність перемикання;
· вірність роботи схеми при можливих положеннях рубильників, накладок, блоків, ключів перемикачів, видержку часу;
· відсутність обхідних ланцюгів у схемах, при відсутності і наявності живлення оперативним струмом пристроїв, взаємодіючим з перевіреним пристроєм;
· вірність дії схем сигналізації і вказаних реле.
В заключній стадії роблять перевірки захисту і повної схеми при подачі струму напруги аварійного режиму від побічного джерела при зібраних ланцюгах, при замкнених реле і пристроїв, накладках рубильників, блоках, що встановлені в робоче положення.
Повну перевірку ланцюгів струму виконують первинним струмом від побічного джерела. Перевірку пристроїв здійснюють робочою напругою і струмом навантаження, потім проводять перевірку направленості захисту.
V. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПРИ РЕМОНТІ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ РЕЛЕ
Всі пристрої релейного захисту повинні відповідати ПУЕ. Експлуатація пристроїв релейного захисту здійснюється службами релейного захисту.
В випадках коли в експлуатації високочастотного обладнання і каналів зв'язку розрізняють обов'язки по місцевим інструкціям.
Уставки релейного захисту на підстанціях споживачів, споживаючи від енергосистеми. При виборі установок реле захищаючого електроустаткування споживача повинна забезпечити селективність дії з пристроїв АВР і АВП.
Всі уставки релейного захисту перевіряються на чутливість в умовах мінімального навантаження підприємства і енергосистеми при схемі електропостачання. В експлуатації створюються умови для нормальної роботи апаратури релейного захисту передбачені ДУСТ і ТУ. Пристрої релейного захисту які знаходяться в експлуатації повинні бути завжди готові до дії, виводяться з роботи при відключенні устаткування.
При небезпеці невірного спрацювання пристроїв релейного захисту повинні здійснюватись роботи без дозволу вищестоящого персоналу, але з послідуючою доповіддю йому. Аварійна сигналізація повинна завжди бути готова до дії. Особлива увага приділяється на контроль наявності оперативного струму, справність запобіжників.
Реле та запобіжні пристрої релейного захисту повинні бути запломбовані за винятком тих, параметри яких змінюються оперативним персоналом в залежності від режиму роботи та схеми первинних з'єднань чи в яких немає спеціальних засобів для зміни їх настройки.
Реле, допоміжні пристрої релейного захисту можуть відкривати тільки обслуговуючим пристрої персоналом або оперативним персоналом по його вказівкам з записом в оперативному журналі.
При наявності швидкодіючих релейного захисту і пристроїв резервування у випадках відмови вимикачів всі операції по вмиканню лінії, шин і електроустаткування після ремонту чи находження без напруги, а також операцій по переключенню роз'єднувачів та повітряними вимикачами здійснюються при введених в дію цих захистів.
Роботу в пристроях релейного захисту виконують з дотриманням правил техніки безпеки персоналу, який пройшов спеціальне навчання і допущений до самостійної перевірці пристроїв. При роботі на панелях і в мережах управління релейного захисту приймають міри безпеки проти помилкового відключення устаткування, робота виконується тільки ізольованім інструментом.
Виконання цих робіт без виконання схем забороняється. По закінченню робіт перевіряється справність та вірність з'єднання ланцюгів струму, напруги і оперативних ланцюгів.
Панелі та пульти управління релейного захисту по черзі очищують від пилу спеціально проінструктований персонал. На панелях апаратури релейного захисту, на котрих оперативний персонал виконує переключення за допомогою ключів, накладок та інших пристосувань, повинні мати таблиці положення вказаних перемикаючих пристроїв для всіх використовуваних режимів. Операції по цім перемиканням повинні записувати в оперативний журнал.
Гранично допустимі навантаження елементів живлення мережі по умовам наладки релейного захисту і з обліком можливих експлуатаційних режимів узгоджуються підприємством з диспетчерською службою енергосистеми і періодично переглядаються.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Атабеков В.Б. Монтаж електричних мереж і силового електроустаткування: Підруч. / Пер. з рос. Т.А. Сиротинко. – Вища шк.; 1995.
2. Вернер В.В. Электромонтер-ремонтник: Учеб. для профессион. обучения рабочих на производстве. – 7-е изд., перераб. и доп. – М.: Высш. шк., 1987.
3. Корнилов Ю.В., Бредихин А.Н. Слесарь-электромонтажник: Учеб. пособ. для СПТУ. 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Высш. шк., 1988. – 256 с.: ил.
4. Принц М.В., Цимбалістий В.М. Освітлювальне і силове електроустаткування. Монтаж і обслуговування. — Львів: Оріяна-Нова, 2005.
5. Электротехнический справочник. Т. І, "Энергия", 1971.
Похожие работы
... на створення все більш довершених захистів, що відповідають вимогам сучасної енергетики. 1 Стисла характеристика захищаємого об’єкта Об'єктом для проектування релейного захисту в даній курсовій роботі є блок лінія - трансформатор, представлений на рис. 1.1. Відповідно з потребами ПУЕ споживачі напругою 10 кВ відносять до першої категорій надійності, тобто перерва електропостачання яких може ...
... сть споживання сучасних цифрових пристроїв релейного захисту складає до 0,5 ВА. Це дає змогу під‘єднувати до первинних вимірювальних трансформаторів струму та напруги більшу кількість пристроїв релейного захисту та автоматики, забезпечуючи при цьому роботу трансформаторів струму та напруги в заданому класі точності; · простота в експлуатації. Під час проведення планових профілактичних робіт нема ...
... відсутності в них рухомих або обертових частин. Незважаючи на це, у процесі експлуатації можливі й практично мають місце їх пошкодження та порушення нормальних режимів роботи. Тому трансформатори повинні мати відповідний релейний захист. У обмотках трансформаторів можуть виникати замикання між фазами, однієї або двох фаз на землю, між витками однієї фази і замикання між обмотками найвищої та ...
... значень струмів КЗ. Результати одного з досліджень преведены в анімації. Малюнок 2.4 - Результати КЗ в центральному фідері (анімація: число кадрів - 6, число циклів - 10) 5. Аналіз способів захисту від перенапруг. 5.1. Захист електроустаткуваня в умовах технічної експлуатації. В умовах постійного погіршення технічного стану розподільних мереж через відсутність необхідних засобів на ...
0 комментариев