Розрахунок електропостачання цеху

ЗМІСТ

 

ВСТУП

Розділ 1. Визначення розрахункового навантаження заводу середнього машинобудування механічного цеху

Розділ 2. Техніко-економічне обґрунтування вибору схеми зовнішнього електропостачання підприємства

2.1 Економічне обґрунтування схеми зовнішнього електропостачання підприємства

2.2 Розрахунок заводського електропостачання

2.3 Вибір високовольтних вимикачів і перерізу провідників

2.4 Вибір схеми і конструктивного виконання цехової мережі

Розділ 3. Розрахунок компенсації реактивної потужності

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Електричну енергію у сучасному розвиненому суспільстві широко використовують як у виробничій сфері, так і в побуті. Зараз навіть уявити важко, яким було б існування людей за відсутності електроенергії. Вона за допомогою різного роду пристроїв забезпечує виконання технологічних процесів у виробництві та побуті. Ці пристрої являють собою електроприймачі та споживачі електричної енергії. Приймачем електричної енергії (або електроприймачем) називають апарат, агрегат, механізм, за допомогою якого електрична енергія перетворюється в інший вид енергії (механічну, теплову, світлову, хімічну тощо) або ж у електричну з іншими параметрами. Найхарактернішими електроприймачами є двигуни, електропечі, прилади освітлення, електротехнологічні пристрої тощо. Споживачем електроенергії називають електроприймач або групу електроприймачів, які об'єднані загальним технологічним процесом та розташовані на деякій визначеній території. Це може бути простий верстат з одним двигуном, або виробнича дільниця, корпус, завод, чи навіть місто загалом.

Вироблена електростанціями електроенергія споживається у промисловості, сільському господарстві, транспорті, комунально-побутовому секторі, а частина її втрачається під час передавання та розподілу в мережах електроенергетичних систем. Більша частина електроенергії (до 60 %) припадає на промисловість, а решта розподіляється між сільським господарством, транспортом, комунально-побутовим сектором та втратами приблизно порівну.

Основними електроприймачами промислових підприємств і різного роду установок є електродвигуни, комплексні електроприводи, зварювальні агрегати, електропечі, електролізні ванни, прилади електричного освітлення, перетворювальні установки тощо. В інших галузях народного господарства застосовують такі ж самі електроприймачі, лише змінюється їхнє співвідношення. Всі ці електроприймачі за ознакою перетворення енергії можна поділити на чотири основні групи:

- електропривод;

- електротехнологічні установки;

- електричне освітлення;

- пристрої керування та оброблення інформації.

Перші дві групи об'єднують під назвою “силові електроприймачі”, вони споживають значну частину електроенергії. Так, на машинобудівних підприємствах основними електроприймачами є електроприводи, на підприємствах електронної промисловості та в електрометалургії - електротехнологічні установки; частка електричного освітлення особливо велика в легкій та харчовій промисловості, а в повністю автоматизованих виробництвах вона може бути досить малою. Пристрої керування та оброблення інформації застосовують не тільки в обчислювальних центрах і на робочих місцях, але й на всіх рівнях керування виробництвом; у споживанні електроенергії вони істотної ролі не мають, але виділення їх в окрему групу пов'язано з особливими вимогами щодо надійності електропостачання та якості електроенергії.

Приймачі електричної енергії промислових підприємств та інших споживачів електричної енергії можна класифікувати за їхніми основними технічними показниками та різними ознаками, серед яких:

- рід струму;

- кількість фаз;

- частота змінного струму;

- номінальна напруга;

- номінальна потужність;

- споживання реактивної потужності;

- пусковий струм;

- ступінь симетрії фаз;

- лінійність електричних кіл приймачів;

- вимоги щодо якості електроенергії;

- стабільність розміщення;

- вимоги щодо надійності тощо.

Розділ 1. Визначення розрахункового навантаження заводу середнього машинобудування механічного цеху

Вихідні дані: план цеху, кількість та встановлені потужності електроприймачів.

Таблиця 1.1

Номер на плані	Найменування електроприймачів	Кількість	Рн, кВт	соsφ/tgφ	Кв
1-3	Вертикально фрезерний верстат	3	7	0,6/1,33	0,16
4-5	Фрезерний станок з ЧПУ	2	10	0,6/1,33	0,16
6, 7	Універсально-фрезерний верстат	2	12	0,6/1,33	0,16
8-11	Токарно-револьверний верстат	4	5	0,6/1,33	0,16
12, 13	Токарно-гвинторізний верстат	2	15	0,6/1,33	0,16
14-21	Настільно-сверлильний верстат	8	1,5	0,5/1,73	0,14
22-24	Гвинторізний напівавтомат	3	2	0,6/1,33	0,16
25, 26	Точильний верстат	2	3	0,6/1,33	0,16
27	Машина для згинання листів	1	12	0,65/1,2	0,17
28-31	Точильно-шліфувальний верстат	4	6	0,6/1,33	0,16
32-34	Вертикально-сверлильний верстат	3	1	0,6/1,33	0,16
35, 36	Радіально-сверлильний верстат	2	10	0,6/1,33	0,16
37, 38	Універсально-точильний верстат	2	2	0,6/1,33	0,16
39	Плоскошліфувальний верстат	1	14	0,6/1,33	0,16
40, 41	Полірувальний верстат	2	7	0,6/1,33	0,16
42	Зварювальна машина	1	6	0,6/1,33	0,25
43-48	Зварювальна кабіна	6	5	0,6/1,33	0,25

РП – 1:

1. Визначаємо середню активну та реактивну потужності за найбільш завантажену зміну:

Рсм = Кв Рн Qcм = Рсм tgφ,

де Кв – коефіцієнт використання; Рвст = Рн для електроприймачів з тривалим режимом роботи; tgφ – коефіцієнт потужності;

Рсм1 =0,16∙21=3,36 Рсм2 =0,16∙20=3,2 Рсм3 =0,16∙24=3,84

Рсм4 =0,16∙20=3,2 Рсм5 =0,16∙30=4,8

∑ Рсм = Рсм1+ Рсм2+ Рсм3+ Рсм4+ Рсм5=18,4 ∑ Рвст=115

Qcм1 = 3,36∙1,33=4,47 Qcм2 = 3,2∙1,33=4,26 Qcм3 = 3,84∙1,33=5,11

Qcм4 = 3,2∙1,33=4,26 Qcм5 = 4,8∙1,33=6,38

∑ Qcм =23,75

2. Визначаємо Кв для групи електроприймачів:

=18,4∕115=0,16

3. Визначаємо коефіцієнт максимуму Км активної потужності

Км = f(Кв n_еф), де

4. Визначаємо розрахункове активне навантаження , тобто максимальне середнє навантаження за інтервал усереднення:

Рр = Км ∙ ΣРсм, де Км – коефіцієнт максимуму

Рр = 2,1 ∙ 18,4=38,64

5. Знаходимо реактивне розрахункове навантаження:

Qр = Qсм, якщо n_еф ³10,

Qр = 1,1∙Qсм, якщо n_еф <10.

Qр =24,47

6. Визначаємо повне розрахункове навантаження:

=45,74

 

РП – 2:

1. Визначаємо середню активну та реактивну потужності за найбільш завантажену зміну:

Рсм1 =0,14∙12=1,68 Рсм2 =0,16∙3=0,48 ∑ Рсм=2,16 ∑ Рвст=15

Qcм1 = 1,68∙1,73=2,9 Qcм2 = 0,48∙1,33=0,63 ∑ Qcм =3,55

2. Визначаємо Кв для групи електроприймачів:

=2,16∕15=0,144

3. Визначаємо коефіцієнт максимуму Км активної потужності

Км = f(Кв n_еф), де

4. Визначаємо розрахункове активне навантаження , тобто максимальне середнє навантаження за інтервал усереднення:

Рр = Км ∙ ΣРсм, де Км – коефіцієнт максимуму

Рр = 2,2 ∙ 2,16=4,75

5. Знаходимо реактивне розрахункове навантаження:

Qр =3,55

6. Визначаємо повне розрахункове навантаження:

=5,93

 

РП – 3:

1. Визначаємо середню активну та реактивну потужності за найбільш завантажену зміну:

Рсм1 =0,16∙6=0,96 Рсм2 =0,16∙6=0,96 Рсм3 =0,17∙12=2,04

Рсм4 =0,16∙24=3,84 Рсм5 =0,16∙20=3,2

∑ Рсм = Рсм1+ Рсм2+ Рсм3+ Рсм4+ Рсм5=11 ∑ Рвст=68

Qcм1 = 0,96∙1,33=1,28 Qcм2 = 0,96∙1,33=1,28 Qcм3 = 2,04∙1,2=2,45

Qcм4 = 3,84∙1,33=5,11 Qcм5 = 3,2∙1,33=4,26

∑ Qcм =14,36

2. Визначаємо Кв для групи електроприймачів:

=11∕68=0,162

3. Визначаємо коефіцієнт максимуму Км активної потужності

Км = f(Кв n_еф), де

4. Визначаємо розрахункове активне навантаження , тобто максимальне середнє навантаження за інтервал усереднення:

Рр = Км ∙ ΣРсм, де Км – коефіцієнт максимуму

Рр = 2,3 ∙ 11=25,3

5. Знаходимо реактивне розрахункове навантаження:

Qр = 1,1∙14,36=15,8

6. Визначаємо повне розрахункове навантаження:

=29,83

 

РП – 4:

1. Визначаємо середню активну та реактивну потужності за найбільш завантажену зміну:

Рсм1 =0,16∙4=0,64 Рсм2 =0,16∙14=2,24 Рсм3 =0,16∙14=2,24

Рсм4 =0,25∙6=1,5 Рсм5 =0,25∙30=7,5

∑ Рсм = Рсм1+ Рсм2+ Рсм3+ Рсм4+ Рсм5=14,12 ∑ Рвст=68

Qcм1 = 0,64∙1,33=0,85 Qcм2 = 3,2∙1,33=2,98 Qcм3 = 2,24∙1,33=2,98

Qcм4 = 1,5∙1,33=1,99 Qcм5 = 7,5∙1,33=9,76

∑ Qcм =18,78

2. Визначаємо Кв для групи електроприймачів:

=14,12∕68=0,208

3. Визначаємо коефіцієнт максимуму Км активної потужності

Км = f(Кв n_еф), де

4. Визначаємо розрахункове активне навантаження , тобто максимальне середнє навантаження за інтервал усереднення:

Рр = Км ∙ ΣРсм, де Км – коефіцієнт максимуму

Рр = 1,84 ∙ 14,12=25,98

5. Знаходимо реактивне розрахункове навантаження:

Qр = 1,1∙18,78=20,66

6. Визначаємо повне розрахункове навантаження:

=33,19

Вихідні дані та результати розрахунку занесемо в таблицю 1.2

 

Таблиця 1.2

№ РП та груп ЕП	Кількість	Рвст.			соsφ/tgφ	Cередня потужність		nеф	Км	Розрахункове навантаження
				Кв
		одного	∑,			Рсм,	Qсм,
		кВт	кВт			кВт	кВар			Рр,	Qр,	Sр,
										кВт	кВар	кВА
РП-1
1, 2, 3	3	7	21	0,16	0,6/1,33	3,36	4,47	11,16	2,10	38,64	24,47	45,74
4, 5	2	10	20	0,16	0,6/1,33	3,2	4,26
6,7	2	12	24	0,16	0,6/1,33	3,84	5,11
8,9,10,11	4	5	20	0,16	0,6/1,33	3,2	4,26
12, 13	2	15	30	0,16	0,6/1,33	4,8	6,38
Разом	13	49	115	0,16		18,4	24,47
РП-2
14-21	8	1,5	12	0,14	0,5/1,73	1,68	2,91	10,71	2,20	4,75	3,54	5,93
32-34	3	1	3	0,16	0,6/1,33	0,48	0,64
Разом	11	2,5	15	0,14		2,16	3,54
РП-3
22-24	3	2	6	0,16	0,6/1,33	0,96	1,28	8,93	2,30	25,30	15,80	29,83
25, 26	2	3	6	0,16	0,6/1,33	0,96	1,28
27	1	12	12	0,17	0,65/1,2	2,04	2,45
28-31	4	6	24	0,16	0,6/1,33	3,84	5,11
35, 36	2	10	20	0,16	0,6/1,33	3,2	4,26
Разом	12	33	68	0,16		11	14,36
РП-4
37, 38	2	2	4	0,16	0,6/1,33	0,64	0,85	9,48	1,84	25,98	20,66	33,19
39	1	14	14	0,16	0,6/1,33	2,24	2,98
40, 41	2	7	14	0,16	0,6/1,33	2,24	2,98
42	1	6	6	0,25	0,6/1,33	1,5	2,00
43-48	6	5	30	0,25	0,6/1,33	7,5	9,98
Разом	12	34	68	0,21		14,12	18,78

Для побудови картограми активних навантажень підприємства методом коефіцієнта попиту визначаємо розрахункові активні навантаження всіх цехів підприємства:

Рр = Кп Рвст.,

де Рр – розрахункова потужність цеху, кВт; Кп - коефіцієнт попиту;

Рвст.- встановлена потужність цеху, кВт.

Розрахункове навантаження електричного освітлення визначаємо за питомою потужністю. Потужність, яка затрачується на освітлення території підприємства, не облікується.

,

де - розрахункова потужність, необхідна для освітлення цеху, кВт;

- питома норма освітленості цеху, кВт/м²;

- коефіцієнт попиту освітлювального навантаження;

Обираю = 1,5 для люмінесцентних ламп;

=10· 10^-3 кВт/м²; Sмех.ц = 6000 м².

10· 10^-3·1,5·6000 = 90 кВт;

Рр₁ = 21∙0,2=4,2 Рр₇ = 3∙0,2=0,6 Рр₁₃ = 4∙0,2=0,8

Рр₂ = 20∙0,2=4 Рр₈ = 6∙0,2=1,2 Рр₁₄ = 14∙0,2=2,8

Рр₃ = 24∙0,2=4,8 Рр₉ = 6∙0,2=1,2 Рр₁₅ = 14∙0,2=2,8

Рр₄ = 20∙0,2=4 Рр₁₀ = 12∙0,25=3 Рр₁₆ = 6∙0,25=1,5

Рр₅ = 30∙0,2=6 Рр₁₁ = 24∙0,2=4,8 Рр₁₇ = 30∙0,25=7,5

Рр₆ = 12∙0,16=1,92 Рр₁₂ = 20∙0,2=4 ∑ Рр_і = 55,12

Рр_∑=∑

Рр+55,12+90=145,12 =145,12∙1,525=221,3

==264,64

Для вибору місць розташування підстанції побудуємо картограму навантажень цеху та заводу і визначимо центр електричних навантажень підприємства.

Картограму навантажень будуємо на генеральному плані підприємства. Вибираємо масштаб побудови картограми навантажень. Приймемо радіус круга навантаження механічного цеху r = 40 м. Тоді масштаб картограми навантажень:

Визначаємо радіус круга навантаження для цеху при даному масштабі:

Розраховуємо координати центра електричних навантажень цеху, а потім заводу:

 

 

Вихідні дані та розрахунки занесено в таблицю 1.3

 

Таблиця 1.3

№ з/п	Найменування ЕП	Рн, кВт	Сума Рн, кВт	Кп	Ррi, кВт	кВт	квар	Sр, кВА	R, мм	Хо	Уо
1-3	Вертикально фрезерний верстат	7	21	0,2	4,2	90	221,3	264,6	40	61,6	35,5
4-5	Фрезерний станок з ЧПУ	10	20	0,2	4
6, 7	Універсально-фрезерний верстат	12	24	0,2	4,8
8-11	Токарно-револьверний верстат	5	20	0,2	4
12, 13	Токарно-гвинторізний верстат	15	30	0,2	6
14-21	Настільно-сверлильний верстат	1,5	12	0,16	1,92
22-24	Гвинторізний напівавтомат	2	6	0,2	0,6
25, 26	Точильний верстат	3	6	0,2	1,2
27	Машина для згинання листів	12	12	0,25	1,2
28-31	Точильно-шліфувальний верстат	6	24	0,2	3
32-34	Вертикально-сверлильний верстат	1	3	0,2	4,8
35, 36	Радіально-сверлильний верстат	10	20	0,2	4
37, 38	Універсально-точильний верстат	2	4	0,2	0,8
39	Плоскошліфувальний верстат	14	14	0,2	2,8
40, 41	Полірувальний верстат	7	14	0,2	2,8
42	Зварювальна машина	6	6	0,35	1,5
43-48	Зварювальна кабіна	5	30	0,35	7,5
Разом			266		55,12

Розраховуємо координати центра електричних навантажень заводу:

Рр₁ = 390∙0,4=156 Рр₆ = 200∙0,5=100 Рр₁₁ = 160∙0,5=80

Рр₂ = 266∙0,4=106,4 Рр₇ = 800∙0,4=320 Рр₁₂ = 190∙0,5=95

Рр₃ = 800∙0,4=320 Рр₈ = 250∙0,5=125 Рр₁₃ = 33∙0,6=19,8

Рр₄ = 500∙0,4=200 Рр₉ = 1000∙0,8=800

Рр₅ = 300∙0,4=120 Рр₁₀ = 920∙0,8=736

15 10^-3·1,5·17500 =393,75 15 10^-3·1,5·5500 =123,75

15 10^-3·1,5·8400 =189 15 10^-3·1,5·5250 =118,13

15 10^-3·1,5·6800 =153 15 10^-3·1,5·11250 =253,13

15 10^-3·1,5·5500 =123,75 15 10^-3·1,5·6750 =151,88

15 10^-3·1,5·2500 =56,25 15 10^-3·1,5·3750 =84,38

15 10^-3·1,5·108,75 =244,67 15 10^-3·1,5·8700 =195,75

15 10^-3·1,5·11250 =253,13

Рр_∑= Рр+

Рр_∑1= 156 +393,75 =549,75 Рр_∑6= 100+253,13 =353,13 Рр_∑11=80+324,7=289,6

Рр_∑2= 106,4+123,75 =230,2 Рр_∑7= 320+123,75 = 443,75 Рр_∑12= 95+195,75=290,8

Рр_∑3= 320+189 = 509 Рр_∑8= 125+151,88 =276,88 Рр_∑13= 19,8+253,13 =273

Рр_∑4= 200+118,13 =318,13 Рр_∑9= 800+56,25 =856,25

Рр_∑5= 120+153 =273 Рр_∑10= 736+84,38 =820,38 0,97 , тоді

Qрå1= 549,75∙0,97 =533,3 Qрå6= 353,13∙0,97=342,5 Qрå11= 324,7∙0,97=315

Qрå2= 230,15∙0,97 =223,3 Qрå7= 443,75∙0,97=430,4 Qрå12= 290∙0,97=282

Qрå3= 509∙0,97=493,7 Qрå8= 276,88∙0,97=268,6 Qрå13=273∙0,97=264,7

Qрå4= 318,13∙0,97=308,6 Qрå9= 856,25∙0,97=830,6

Qрå5= 273∙0,97=264,8 Qрå10= 820,38∙0,97=795,8

  

  

  

  

 

 

  

Вихідні дані та розрахунки занесено в таблицю 1.4

 

Таблиця 1.4

№ з/п	Наймену вання	Рвст., кВт	Кп	Рр, кВт	, кВт	, кВт	S, м2	tgφ	, кВар	R, мм	Хо	Уо
1	Ливарний	390	0,4	156	393,75	549,75	17500	0,33	533,26	77,70	709	273
2	Механічний	266	0,4	106	123,75	230,15	5500	1,17	223,25	50,27
3	Інструментальн	800	0,4	320	189	509	8400	1,17	493,73	74,76
4	Штампувальн.	500	0,4	200	118,12	318,12	5250	1,17	308,58	59,11
5	Деревообробн.	300	0,4	120	153	273	6800	1,17	264,81	54,75
6	Складальний	200	0,5	100	253,12	353,12	11250	1,17	342,53	62,27
7	Ковальський	800	0,4	320	123,75	443,75	5500	1,17	430,44	69,81
8	Експеримент.	250	0,5	125	151,87	276,87	6750	0,62	268,57	55,14
9	Компресорна	1000	0,8	800	56,25	856,25	2500	0,62	830,56	96,97
10	Насосна	920	0,8	736	84,375	820,37	3750	0,88	795,76	94,92
11	Лабораторія	160	0,5	80	244,68	324,68	10875	0,62	314,95	59,71
12	Рем-механічн.	190	0,5	95	195,75	290,75	8700	1,17	282,03	56,51
13	Заводоуправл.	33	0,6	19,8	253,12	272,92	11250	1,33	264,74	54,75

Визначаємо число та тип трансформаторів цехових ТП. Намічаємо кількість ТП і число трансформаторів в залежності від категорії споживачів.

Знаходимо розрахункову реактивну потужність цехів та повну, попереднє визначив значення tgj по кожному цеху.

 

Для ТП1:

Рр_å1= 549,75+230,15+509+443,75+820,375= 2553

Qр_å1 = 553,26+223,25+493,73+430,44+795,76= 2476,44

Sp1 == 3556,78

Визначаємо коефіцієнт завантаження трансформаторів в нормальному і аварійному режимах:

Кзнр1=3556,78/2∙2500=0,71; Кзар1=3556,78/2500=1,4;

З урахуванням можливого збільшення навантаження вибираємо два трансформатора Sнтp=2500 кВ А. Характеристики: DРхх=5 кВт; DРкз=25 кВт; Іхх=1%, Uкз=5%, kе=0,12.

Втрати потужності в трансформаторах:

 

Навантаження з врахуванням втрат:

Р* = Ррå+DРтр = 2553 + 46,48 =2599,5

Q*= Qрå + DQтр = 2476,44 +176,5=2652,94

S* == 3714,2

 

Для ТП2:

Рр_å1= 318,125+273+353,125+276,875+856,25+290,75= 2368,125

Qр_å1 = 308,58+264,81+342,53+268,57+830,56+282,03= 2297,08

Sp1 == 3299,2

Визначаємо коефіцієнт завантаження трансформаторів в нормальному і аварійному режимах:

Кзнр1=3299,2/2∙2500=0,66; Кзар1=3299,2/2500=1,32;

З урахуванням можливого збільшення навантаження вибираємо два трансформатора Sнтp=2500 кВА. Характеристики: DРхх=5 кВт; DРкз=25 кВт; Іхх=1%, Uкз=5%, kе=0,12.

Втрати потужності в трансформаторах:

 

Навантаження з врахуванням втрат:

Р* = Ррå+DРтр = 2368,125+27,74=2395,9

Q*= Qрå + DQтр =2297,08+158,8=2455,88

S* == 3431

 

Для ТП3:

Рр_å1= 324,68+272,93= 597,61

Qр_å1 =314,95+264,74= 579,69

Sp1 == 832,6

Визначаємо коефіцієнт завантаження трансформаторів в нормальному і аварійному режимах:

Кзнр1=832,6/2∙630=0,66; Кзар1=832,6/630=1,32;

З урахуванням можливого збільшення навантаження вибираємо два трансформатора Sнтp=630 кВА. Характеристики: DРхх=1,68 кВт; DРкз=7,6 кВт; Іхх=2%, Uкз=5%, kе=0,12.

Втрати потужності в трансформаторах:

 

Навантаження з врахуванням втрат:

Р* = Ррå+DРтр=597,61+16,33=613,94

Q*=Qрå + DQтр = 579,69 +52,7=632,4

S* == 881,4

Знаходимо повну потужність підприємства:

S == 8026,6

Встановлюємо на ГПП два трансформатора з номінальною потужністю 6300 кВА. При цьому коефіцієнти загрузки:

Кзнр=8026,6/2∙6300=0,64; Кзар=8026,6/6300=1,27;

Результати розрахунків вносимо в таблицю 1.5

Таблиця 1.5

№ з/п	№ цеху	Розрахункове навантаження			Кількість трансф.	Sнтр, кВА	Кзhp	Кзар	Втрати в трансформаторах		Навантаження з урахуванням втрат
		Ррå, кВт	Qрå, квар	Sp, кВ А					DР, кВТ	DQ, квар	Р*, кВт	Q*, квар	S*, кВА
1	1	549,75	533,26
	2	230,15	223,25
	3	509	493,73
	7	443,75	430,44
	10	820,38	795,76
Разом		2553	2476,44	3556,8	2	2500	0,71	1,4	46,48	176,5	2599,5	2652,9	3714,2
2	4	318,13	308,58
	5	273	264,81
	6	353,13	342,53
	8	276,88	268,57
	9	856,25	830,56
	12	290,75	282,03
Разом		2367,13	2297,08	3299,2	2	2500	0,66	1,32	27,74	158,8	2395,9	2455,88	3431
3	11	324,69	314,95
	13	272,93	264,74
Разом		597,61	579,69	832,6	2	630	0,66	1,32	16,33	52,7	613,94	632,4	881,4
За підприємство:											5609,3	5741,2	8026,6

Таким чином, на ГПП і ТП встановлюємо (створюємо таблицю 1.6, в яку вносимо дані обраних трансформаторів):

 

Таблиця 1.6

№ з/п	Найменування	Номінальна потужність, кВА	Верхня межа номінальної напруги, кВ	Нижня межа номінальної напруги, кВ	Втрати хх, кВт	Втрати кз, кВт	Напруга кз в % номінальна напруга	Струм хх в % номінальний струм
1	ГПП	6300	35;10;6	10,5;6,3	8-7,65	46,5	7,5-6,5	0,9-0,8
2	ТП-1	2500	35;10;6	10,5;0,69	4,35-3,9	25-23,5	6,5-5,5	1,1-1,0
3	ТП-2	2500	35;10;6	10,5;0,69	4,35-3,9	25-23,5	6,5-5,5	1,1-1,0
4	ТП-3	630	35;10;6	3,15;0,69;0,4;	1,42	7,6	6,5-4,5	2,0

Розділ 2. Техніко-економічне обґрунтування вибору схеми зовнішнього електропостачання підприємства