Пожежна безпека

7.4 Пожежна безпека

Пожежі на підприємствах виникають у більшості випадків від несправності технологічного обладнання, електроустаткування та інших приладів, необережного поводження з вогнем та порушення правил пожежної безпеки обслуговуючим персоналом.

Пожежна безпека відповідно до ГОСТу 12.1.004-85 забезпечується системами запобігання пожежі, пожежного захисту, організаційно-технічними заходами.

Будинок, у якому розташовано обчислювальний зал, відноситься до к5атегорії В вибухопожежної безпеки, ступінь вогнестійкості будинку II, через присутність твердих згораючих матеріалів, таких як: робочі столи, ізоляція, папір та інше. У помешканні відділу сухо, відносна вологість 50-55%, температура повітря не перевищує 26ºС.

Система запобігання пожежі включає: контроль і профілактику ізоляції, наявність плавких вставок і запобіжників в електронному устаткуванні, використання заземлення для захисту від статичної електрики. У системі пожежного захисту передбачене аварійне відключення і переключення апаратів і комунікацій. При виборі засобів гасіння пожежі для забезпечення безпеки людини від можливості поразки електричним струмом у приміщенні передбачене використання двох вуглекислих вогнегасників ОУ 5 об’ємністю 5 літрів. Застосування пінних вогнегасників виключне, тому що ЕОМ може знаходитися під напругою. Вогнегасники знаходяться на видному і доступному місці.

Організаційні міри пожежної профілактики: навчання персоналу правилам пожежної безпеки; видання необхідних інструкцій і плакатів, плану евакуації персоналу у випадку пожежі.

7.5 Охорона навколишнього середовища

Навколишнє природне середовище – це все живе, що оточує людину – ландшафти, природнокліматичні зони, рослинний і тваринний світ, повітря, грунт, водяні, лісові, кліматичні ресурси, корисні копалини.

Кризова екологічна ситуація в Україні, а також високі темпи виробництва, високий рівень урбанізації стали основними причинами прийняття постанови Верховної Ради "Про основні напрямки державної політики України в області охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки".

Закон України "Про охорону навколишнього середовища" визначає правові, економічні, соціальні основи охорони навколишнього природного середовища.

Завдання закону полягає в регулюванні відносин в галузі охорони природи, використанні і відтворенні природних ресурсів, забезпеченні екологічної безпеки, попередженні і ліквідації наслідків негативного впливу на навколишнє середовище господарської й іншої діяльності людини, збереження природних ресурсів, генетичного фонду нації, ландшафтів і інших природних об’єктів.

У зв’язку з масивним забрудненням навколишнього середовища, питання охорони її з регіональних, внутрішньодержавних вилилися в міжнародну, загальносвітову проблему. Всі розвинені країни визначили охорону навколишнього середовища одним з найбільш важливих аспектів боротьби людства за виживання.

У стандартах ТСО-99 закладене обмеження по кадмію у світлочутливому шарі екрана дисплея і ртуті в батарейках. Апарати, тара і документація повинні допускати нетоксичну переробку після використання. Міжнародні стандарти, починаючи з ТСО-92 включають вимоги зниженого енергоспоживання й обмеження припустимих рівнів потужності, споживаних у неактивному режимі.

Що стосується роботи обчислювального залу, можна говорити про повне дотримання норм і правил передбачених законодавством України. Усі правила і норми по організації збору і вивозу сміття з підприємства дотримуються.

Висновки

У даній дипломній роботі розглянуті проблеми сучасної енергетики і одним із напрямків часткового вирішення запропонований варіант розвитку малої гідроенергетики. Вона базується на використанні відновлювальних джерел і є екологічно безпечною, а також собівартість такої енергетики значно нижча за інші види (наприклад теплову).

Розроблений проект спорудження малої гідростанції на вже діючій греблі Печенізького водосховища. є перспективним відповідає сучасним вимогам по захисту навколишнього середовища та має економічну привабливість. Завдяки такій децентралізованій гідростанції Печенізький район може не залежати від центральних мереж електропостачання, самостійно забезпечувати себе електроенергією, а надлишки продавати до центральної мережі.

У подальшому майбутньому може бути розглянутим варіант спорудження ще й вітроенергетичних установок у цьому районі, як доповнення до даного проекту.

Перелік використаної літератури

1  http://www.solarhome.ru/hydro/index.htm

2  http://www.vashdom.ru/articles/enkrizis.htm

3  А. В. Праховник Малая энергетика: распределённая генерация в системах энергоснабжения. – Київ "Освіта України" 2007 р. – 463с.

4  Л. П. Михайлова Малая гидроэнергетика – Москва Энергоатомиздат 1989 г. – 180 с.

5  В.М. Широков, П. С. Лопух Формирование малых водохранилищ гидроэлектростанций – Москва Энергоатомиздат 1986 г.

6  Ластер Браун та інші Стан світу 2000. Доповідь інституту всесвітнього спостереження про прогрес до сталого суспільства – Київ "Інтелсфера" 2000 р. – 312 с.

7  И. Н. Смирнов Гидравлические турбины – Государственное энергетическое издательство Москва – Ленинград 1956 г.- 388 с.

8  Ю. С. Васильев, Д. С. Щавелев Гидроэнергетическое и вспомогательное оборудование гидроэлектростанций справочное пособие в двух томах, том 1 Основное оборудование гидроэлектростанций – Москва Энергоатомиздат 1988 г. – 400 с.