4.2 Визначення кількості робочих для ремонтних робіт

4.2.1 У відповідності з задачами енерго-ремонтної служби робочий персонал поділяється на такі категорії: експлуатаційний, ремонтний, допоміжний. Кількість робочих, чол., знаходиться по формулі:

Кроб=, (4.1)

Де: Тp – трудомісткість виконання робіт по видах в людино-годинах;

Fe - ефективний фонд робочого часу одного працівника в рік, год.;

Kв – коефіцієнт виконання норм.

Крем= (4.2)

Крем= 10 роб

В тому числі:

Кел.сл= (4.3)

Крем = = 10 роб

Квер= (4.4)


Квер= 2 роб

Кін= (4.5)

Кін= 1 роб

Кількість експлуатаційних працівників

Кекс= (4.6)

Кекс= 2 роб

Кількість допоміжних робітників

Кдоп= (4.7)

Кдоа= 1 роб

Загальна кількість робітників

Кзаг= 10+2+1=13 роб


4.3 Розрахунок тарифного і річного фонду заробітної платні робітників

4.3.1 Загальна чисельність робітників показання за професіями, які розподіляються на розряди.

Таблиця 4.2 Розрахунок тарифного фонду заробітної платні.

Професія робітників Чисель- ність Розряд Годинна тарифна ставка, грн. Ефективний фонд робітничого часу Тариф-ний фонд зарплати, грн.
На одного працюючого На всіх працю- ючих
Електро-слюсарів всього  7
в тому числі  3  5  8,41 1860 5580 46927,8
 4  4  7,42 1860 7440 55204,8
Верстатники всього  2
в тому числі  1  5  8,41 1860 1860 15642,6
 1  4  7,42 1860 1860 13801,2
Інші всього  1
в тому числі  1  4  7,42 1860 1860 13801,2
Експлуатацій-ний персона всього  2 -
в тому числі  1  6  9,89 1860 1860 18395,4
 1  5  8,41 1860 1860 15642,6
Допоміжні працівники всього  1
В тому числі  1  4  7,42 1860 1860 13801,2
Всього  13 193216,8

Таблиця 4.3 Розрахунок річного фонду заробітної платні робітників

Професії працівників Тарифний фонд зарплатні ФПЗП, грн. Доплати до тарифної зарплатні Фонд основної зарплатні ФОЗП, грн. Додаткова зарплатня Річний фонд зарплатні грн.
% грн. % грн.
Основні і допоміжні робітники 193216,8 28 54100,7 247317,5 22 54409,85 301727,35

Таблиця 4.4 Основні показники плану праці

Найменування показників Одиниця виміру Показники

1.  Об’єм виконуваних робіт

2.  Чисельність робітників – всього

3.  Виробіток на одного робітника

4.  Фонд заробітної платні

5.  Середньорічна зарплатня одного робітника

6.  Середньомісячна зарплатня одного робітника

люд-год.

люд.

люд-год.

грн.

грн.

грн.

24195

13

1553,46

301727,35

23209,8

1934,15

4.4 Загальні принципи визначення економічної ефективності

4.4.1 Всі заходи, які розробляються в дипломному проекті, підлягають комплексному аналізу.

Метою комплексного аналізу є обгрунтування використання запропонованих варіантів в конкретних умовах виробництва з урахуванням технічних і організаційних можливостей підприємства на базі розрахунку показників економічної ефективності.

Обгрунтування доцільності заходів здійснюється в два етапи:

1) Треба вибрати найкращий варіант нової техніки;

2) Оцінити ефективність нового варіанту в порівнянні з існуючим.

Критерієм вибору найкращого варіанту є мінімум приведених витрат і нормативного прибутку. Розмір нормативного прибутку визначається як добуток нормативного коефіцієнту економічної ефективності на капітальні вкладення.

Формула приведених витрат має вигляд:

3 = С + Ен * К,грн. (4-8)

де: С - річні поточні витрати, грн;

Ен - нормативний коефіцієнт порівняльної економічної ефективності капіталовкладень (Ен = 0,15);

 К - капітальні вкладення, грн.

Доцільність впровадження нового варіанту встановлюється на основі розрахунку загального показника порівняльної економічної ефективності нової техніки - річного економічного ефекту, який буде отримано внаслідок зміни існуючого варіанту на новий. Річний економічний ефект, грн, розраховується за формулою:

Ер = З1 – З2 (4-9)

де З1 та З2 - приведені витрати по існуючому та новому варіантах, грн. При проведенні розрахунків економічної ефективності потрібно дотримуватись наступних принципів:

 - облік усіх витрат по варіантах;

- дотримування єдності в розрахунку змінних витрат;

- забезпечення порівняльності змінних варіантів.

4.5 Техніко – економічне обґрунтування доцільності використання компенсуючого пристрою

Компенсація має бути, якщо Сре>Зк.у.

Находять Зк.у, грн., таким чином:

Зк.у=Спку + Са + 0,15*К (4-10)

де Спку - вартість втрат в компенсуючому пристрої, грн;

Са - амортизаційні відрахування, грн;

К - капітальні витрати на компенсуючу установку (повна вартість), грн.

Визначення вартості втрат в компенсуючому пристрої, грн:

Спку = Рк * Т * Со * Qку (4-11)


де Рк - втрати активної потужності на компенсацію, беруться в залежності від потужності компенсуючого пристрою;

Т - річна кількість годин роботи, (год.)

Со - тариф за електроенергію, грн./кВт год (Со=0,528 грн.)

Qку - номінальна потужність вибраної компенсуючої установки в дипломному проекті, кВАр.

Амортизаційні відрахування, грн., визначають за формулою:

Са =  * К (4-12)

де К - капітальні витрати на компенсуючу установку, грн;

б - процент амортизаційного відрахування (б = 15%).

Річну економію, грн, за рахунок зниження втрат активної потужності при зменшенні споживання підприємством реактивної потужності розраховують:

Сре = Кзв * Qку * Т * Со (4-13)

де Кзв - коефіцієнт змінення втрат - це відношення втрат активної потужності по відношенню до переданої реактивної потужності; залежить від схеми електропостачання, віддаленості підприємства від енергосистеми.

Величина існує в межах 0,02 - 0,2 кВт/кВАР

При Сре > Зку - компенсація необхідна.

Спку = 0,0045 * 4500 * 0,528 * 280 = 2993,76 грн.

Са =  * 31300 = 4695 грн.

Зку = 2993,76 + 4695 + 0,15 * 31300 = 12383,76 грн.

Ср.е = 0,1 * 280 * 4500 * 0,528 = 66528 грн.

Виновок: Так як Сре > Зку, то компенсація доцільна.


Информация о работе «Електропостачання металообробного цеху ВАТ "Завод ім. Фрунзе"»
Раздел: Физика
Количество знаков с пробелами: 71778
Количество таблиц: 6
Количество изображений: 0

0 комментариев


Наверх