4.2 Визначення кількості робочих для ремонтних робіт
4.2.1 У відповідності з задачами енерго-ремонтної служби робочий персонал поділяється на такі категорії: експлуатаційний, ремонтний, допоміжний. Кількість робочих, чол., знаходиться по формулі:
Кроб=, (4.1)
Де: Тp – трудомісткість виконання робіт по видах в людино-годинах;
Fe - ефективний фонд робочого часу одного працівника в рік, год.;
Kв – коефіцієнт виконання норм.
Крем= (4.2)
Крем= 10 роб
В тому числі:
Кел.сл= (4.3)
Крем = = 10 роб
Квер= (4.4)
Квер= 2 роб
Кін= (4.5)
Кін= 1 роб
Кількість експлуатаційних працівників
Кекс= (4.6)
Кекс= 2 роб
Кількість допоміжних робітників
Кдоп= (4.7)
Кдоа= 1 роб
Загальна кількість робітників
Кзаг= 10+2+1=13 роб
4.3 Розрахунок тарифного і річного фонду заробітної платні робітників
4.3.1 Загальна чисельність робітників показання за професіями, які розподіляються на розряди.
Таблиця 4.2 Розрахунок тарифного фонду заробітної платні.
Професія робітників | Чисель- ність | Розряд | Годинна тарифна ставка, грн. | Ефективний фонд робітничого часу | Тариф-ний фонд зарплати, грн. | |
На одного працюючого | На всіх працю- ючих | |||||
Електро-слюсарів всього | 7 | |||||
в тому числі | 3 | 5 | 8,41 | 1860 | 5580 | 46927,8 |
4 | 4 | 7,42 | 1860 | 7440 | 55204,8 | |
Верстатники всього | 2 | |||||
в тому числі | 1 | 5 | 8,41 | 1860 | 1860 | 15642,6 |
1 | 4 | 7,42 | 1860 | 1860 | 13801,2 | |
Інші всього | 1 | |||||
в тому числі | 1 | 4 | 7,42 | 1860 | 1860 | 13801,2 |
Експлуатацій-ний персона всього | 2 | - | ||||
в тому числі | 1 | 6 | 9,89 | 1860 | 1860 | 18395,4 |
1 | 5 | 8,41 | 1860 | 1860 | 15642,6 | |
Допоміжні працівники всього | 1 | |||||
В тому числі | 1 | 4 | 7,42 | 1860 | 1860 | 13801,2 |
Всього | 13 | 193216,8 |
Таблиця 4.3 Розрахунок річного фонду заробітної платні робітників
Професії працівників | Тарифний фонд зарплатні ФПЗП, грн. | Доплати до тарифної зарплатні | Фонд основної зарплатні ФОЗП, грн. | Додаткова зарплатня | Річний фонд зарплатні грн. | ||
% | грн. | % | грн. | ||||
Основні і допоміжні робітники | 193216,8 | 28 | 54100,7 | 247317,5 | 22 | 54409,85 | 301727,35 |
Таблиця 4.4 Основні показники плану праці
Найменування показників | Одиниця виміру | Показники |
1. Об’єм виконуваних робіт 2. Чисельність робітників – всього 3. Виробіток на одного робітника 4. Фонд заробітної платні 5. Середньорічна зарплатня одного робітника 6. Середньомісячна зарплатня одного робітника | люд-год. люд. люд-год. грн. грн. грн. | 24195 13 1553,46 301727,35 23209,8 1934,15 |
4.4 Загальні принципи визначення економічної ефективності
4.4.1 Всі заходи, які розробляються в дипломному проекті, підлягають комплексному аналізу.
Метою комплексного аналізу є обгрунтування використання запропонованих варіантів в конкретних умовах виробництва з урахуванням технічних і організаційних можливостей підприємства на базі розрахунку показників економічної ефективності.
Обгрунтування доцільності заходів здійснюється в два етапи:
1) Треба вибрати найкращий варіант нової техніки;
2) Оцінити ефективність нового варіанту в порівнянні з існуючим.
Критерієм вибору найкращого варіанту є мінімум приведених витрат і нормативного прибутку. Розмір нормативного прибутку визначається як добуток нормативного коефіцієнту економічної ефективності на капітальні вкладення.
Формула приведених витрат має вигляд:
3 = С + Ен * К,грн. (4-8)
де: С - річні поточні витрати, грн;
Ен - нормативний коефіцієнт порівняльної економічної ефективності капіталовкладень (Ен = 0,15);
К - капітальні вкладення, грн.
Доцільність впровадження нового варіанту встановлюється на основі розрахунку загального показника порівняльної економічної ефективності нової техніки - річного економічного ефекту, який буде отримано внаслідок зміни існуючого варіанту на новий. Річний економічний ефект, грн, розраховується за формулою:
Ер = З1 – З2 (4-9)
де З1 та З2 - приведені витрати по існуючому та новому варіантах, грн. При проведенні розрахунків економічної ефективності потрібно дотримуватись наступних принципів:
- облік усіх витрат по варіантах;
- дотримування єдності в розрахунку змінних витрат;
- забезпечення порівняльності змінних варіантів.
4.5 Техніко – економічне обґрунтування доцільності використання компенсуючого пристрою
Компенсація має бути, якщо Сре>Зк.у.
Находять Зк.у, грн., таким чином:
Зк.у=Спку + Са + 0,15*К (4-10)
де Спку - вартість втрат в компенсуючому пристрої, грн;
Са - амортизаційні відрахування, грн;
К - капітальні витрати на компенсуючу установку (повна вартість), грн.
Визначення вартості втрат в компенсуючому пристрої, грн:
Спку = Рк * Т * Со * Qку (4-11)
де Рк - втрати активної потужності на компенсацію, беруться в залежності від потужності компенсуючого пристрою;
Т - річна кількість годин роботи, (год.)
Со - тариф за електроенергію, грн./кВт год (Со=0,528 грн.)
Qку - номінальна потужність вибраної компенсуючої установки в дипломному проекті, кВАр.
Амортизаційні відрахування, грн., визначають за формулою:
Са = * К (4-12)
де К - капітальні витрати на компенсуючу установку, грн;
б - процент амортизаційного відрахування (б = 15%).
Річну економію, грн, за рахунок зниження втрат активної потужності при зменшенні споживання підприємством реактивної потужності розраховують:
Сре = Кзв * Qку * Т * Со (4-13)
де Кзв - коефіцієнт змінення втрат - це відношення втрат активної потужності по відношенню до переданої реактивної потужності; залежить від схеми електропостачання, віддаленості підприємства від енергосистеми.
Величина існує в межах 0,02 - 0,2 кВт/кВАР
При Сре > Зку - компенсація необхідна.
Спку = 0,0045 * 4500 * 0,528 * 280 = 2993,76 грн.
Са = * 31300 = 4695 грн.
Зку = 2993,76 + 4695 + 0,15 * 31300 = 12383,76 грн.
Ср.е = 0,1 * 280 * 4500 * 0,528 = 66528 грн.
Виновок: Так як Сре > Зку, то компенсація доцільна.
0 комментариев