Навигация
Галузева структура господарства
36383
знака
0
таблиц
0
изображений
1. Галузева структура господарства
Вище говорилося про солідні позиції окремих галузей китайської економіки у світовому господарстві: 1,2 млрд. тон кам’яного вугілля (1 місце в світі), 250 млн. тон залізної руди (1 місце), 156 млн. тон нафти (5 місце), 90 млн. тон сталі (2 місце), 1 місце по виробництву цементу, 3 місце по випуску сірчаної кислоти, 3 місце по виробництву мінеральних добрив та ін. Китай видобуває 95 тон золота на рік (6% світового видобутку), але цього не вистачає навіть на виробництво обручок у ювелірній промисловості (щорічна потреба 105 т.). Золотий запас КНР становить 359 тон, цього цілком достатньо, щоб сплатити 8-мільярдний зовнішній борг.
У галузях "авангардної трійки" позиції Китаю не настільки міцні, їх розвиток свого часу затримали "Великий стрибок" (1958-1961 рр.) та "Культурна революція" (1966-1976 рр.). "Великий стрибок" був авантюрною компанією по виводу КНР на 1 місце в світі по економічному потенціалу; в кожному селі стали з’являтися домни та інші об’єкти – але це стало безглуздою розтратою людської праці, матеріально-технічних ресурсів, збільшило транспортні витрати – до того ж при цьому були покинуті традиційні роботи по підтриманню дамб та ін. "Культурна революція" додала знищення інтелігенції, отже Китай виявився відкинутим назад, в країні виникла серйозна проблема голоду.
Провідні позиції у промисловому комплексі КНР зберігає легка промисловість. Зараз близько 11% світового текстилю виходить з маркою "Зроблено в Китаї". Особливо виділяються виробництва бавовняних (2 місце в світі) та шовкових натуральних тканин (1 місце). Китай входить до числа світових лідерів по кустарним тканинам – парчі, оксамиту, атласу. 3 місце у світовій ієрархії КНР займає по масштабам хутрової промисловості.
У машинобудуванні за кількісними параметрами Китай вийшов на 1 місце в світі по товарам народного споживання – телевізорам, холодильникам, вентиляторам, швейним машинам та велосипедам; по засобам виробництва – тільки по металорізальним верстатам.
Хімічна промисловість розвинена слабко. Переважають її базові галузі та виробництво добрив. Нафтохімія лише формується.
Отже, не дивно, що економічна реформа Ден Сяо Піна у 1979 р. почалася саме із села, в якому і зараз мешкає більше 850 млн. осіб. Аргументація була дуже простою: "Якщо ми не прогодуємо своє населення, то ніхто в світі не зробить це за нас". Реформи почалися не з політичного, а з економічного плюралізму: "Яка різниця якого кольору кішка, якщо вона добре ловить мишей?". В селі 90% сімей перейшло на підряд, взявши землю в оренду на 30-50 років. Це певною мірою ускладнило демографічну ситуацію (через невисокий рівень механізації праці селяни збільшили народжуваність, щоб мати більше робочих рук), але дозволило через короткий час гордо заявити про те, що нарешті всі люди нагодовані. Став підвищуватися і рівень життя: якщо раніше уява про сімейний достаток включала в себе велосипед, швейну машину і наручний годинник, то тепер додалися пральна машина, двокамерний холодильник і кольоровий телевізор. Автомобіль, правда, і зараз залишається розкішшю.
Країна почала створювати власну атомну промисловість, збудовані 3 АЕС. Але й зараз 70% паливно-енергетичного балансу припадає на кам’яне вугілля, значною лишається частка некомерційних джерел (зокрема дрова і відходи рослинництва), включно із м’язовою силою тварин і людини.
Отже, слід відзначити, що найвищі на даний час в усьому світовому господарстві темпи зростання китайської економіки базуються на сільському господарстві (в ньому зайнято 60% економічно активного населення, хоча створюється всього 24% ВНП) і технологічно пов’язаних з ним галузях промисловості (легкій та харчовій).
У сільському господарстві переважає рослинництво. ¾ посівів зайнято зерновими культурами. Найважливіша серед них культура – рис (валові збори – 200 млн. тон – 1 місце в світі), який становить 80% калорійності раціону китайців. Важливість рису знайшла своє відбиття навіть в китайській мові: замість "їсти" китайці говорять "чі фань" ("їсти рис"), сніданок звучить як "цзао фань" ("вранішній рис"), обід – "у фань" ("полуденний рис"), вечеря – "вань фань" ("пізній рис"). Головний район вирощування рису – долина Янцзи. Загалом в Китаї відомо біля 10 тис. сортів рису.
Але і пшениці збирається близько 100 млн. тон на рік (це теж 1 місце в світі). Вона вирощується переважно на Великій Китайській рівнині. Невибагливі гаолян і чумиза (китайські сорго і просо) вирощуються на Північному Сході та у посушливих внутрішніх районах, інколи і на півдні країни в зимовий період (другий врожай). Стеблина гаоляну слугує паливом, будівельним матеріалом та целюлозною сировиною. Скороспілий ячмінь (цінке) вирощується переважно на плоскогір’ях, а в Тибеті ареали його вирощування зустрічаються на висотах до 4200 м.
Китай став також найбільшим в світі виробником солодкої картоплі – батату (Велика Китайська рівнина та Сичуанська котловина).
Головними товарними культурами в країні є все ж таки технічні культури. Міжнародною спеціалізацією КНР стали волокнисті технічні: країна займає 1 місце в світі по виробництву джуту та 2 місце по бавовнику. Найпоширенішими олійними культурами є арахіс (2 місце в світі) і соя (3 місце). Природні умови Китаю дозволяють вирощувати обидва цукроносія – і тростину, і буряк (загальне 4 місце в світі за виробництвом цукрової сировини). 2 місце в світі КНР займає по такій трудомісткій технічній культурі як тютюн.
Китай є батьківщиною чаю, за його валовими зборами займає 2 місце, пропустивши наперед Індію. Самі китайці віддають перевагу зеленому та жовтому чаю (полюбляючи різноманітні домішки – жасмин, наприклад).
А найпівденніша частина китайської території – острів Хайнань – має такі сприятливі агрокліматичні умови, які дозволяють вирощувати каву, олійну пальму та розводити гевею.
Тваринництво в Китаї має переважно підпорядкований характер. Важлива його задача – забезпечення господарства тягловою худобою. Зокрема, саме Китай має найбільше в світі поголів’я коней. Останнім часом високу товарність отримало свинарство на Великій Китайській рівнині, значною мірою за рахунок нього Китай і вийшов на 1 місце в світі по виробництву м’яса всіх категорій.
По мірі просування на захід, вглиб території країни роль тваринництва збільшується. У деяких автономних районах досі зберігся кочовий спосіб життя при спеціалізації на таких галузях як вівчарство і верблюдівництво (особливо це помітно в уйгурів, казахів, монголів). В Тибеті розводять яків.
Але споживання тваринницької продукції є ще далеким від науково обґрунтованих норм. До реформ пересічний китаєць споживав за рік 9 кг м’яса та 1 кг молока, зараз – 25 кг м’яса та 4 кг молока. Споживання риби досягнуло 10 кг на рік. Для розведення риби активно використовують рисові чеки.
Загалом же китайська кухня вважається однією з найбагатших в світі, оскільки вона неймовірно різноманітна і досить вишукана (відомий письменник Ілля Еренбург колись пожартував після офіційного прийому в Пекіні: "Тепер мені зрозуміло, чому французька кулінарія така гарна – вона схожа на китайську!").
У транспортній системі КНР найбільшу роль відіграє залізничний транспорт, частка якого у вантажообігу становить майже 70%, а у пасажирообігу – 50%. І це при тому, що на 1 тис. км2 китайської території припадає всього 5 км залізниць (навіть в Індії – 20 км). Протяжність залізниць доведена до 60 тис. км. Більша густота залізниць – на Північному Сході, де власне і формуються основні вантажопотоки – вугільні, залізорудні та ін. Але при Мао Цзе Дуні будівництво залізниць велося переважно у військово-стратегічних цілях в західних районах, тому східні залізниці так і залишаються перевантаженими. Залізниця вимагають реконструкції, добудови других колій, переходу з паровозів на більш сучасні локомотиви.
КНР активно розвиває власний проект транскитайської магістралі, яка може стати прямим конкурентом російському Транссибу. Велику роль в Китаї грає водний транспорт, особливо річковий, на який припадає чверть вантажообігу. Правда, більша частина вантажів транспортується невеликими вітрильними та гребними човнами-джонками. Головна річкова магістраль – Янцзи, а також Великий канал, який є найдовшим у світі судноплавним каналом (1782 км), він з’єднує Пекін і Шанхай (окремі ділянки цього каналу споруджені ще у VІ ст. до Р.Х., тобто він є найстарішою діючою гідротехнічною спорудою світу). Морський флот КНР у досить занедбаному стані. Загалом обсяги торгівлі Китаю поки що недостатні для такої країни, але вже відчувається нестача сучасних суден, доводиться фрахтувати іноземні. Найбільший морський порт за вантажообігом – Шанхай. Автотранспорт розвинутий також порівняно слабко. Менше половини автошляхів має тверде покриття. Вантажний автопарк незначний і справляється лише з 3% вантажообігу. Досі значна частина вантажів перевозиться гужовим транспортом, інколи взагалі з використанням м’язової сили людини – на тачках, візках та ін. Аеропортів в Китаї досить багато. Але тільки Пекін, Шанхай, Сянган (Гонконг), Гуанчжоу, Аоминь (Макао), Урумчі здатні приймати сучасні реактивні лайнери. На внутрішніх авіалініях працюють виключно поршневі літаки.
Похожие работы
... наше стратегическое взаимодействие во всех сферах. Это говорит о том, что мы не только намерены укреплять достигнутые результаты, но и не можем быть ими удовлетворены”.[44] “Во внешней политике Китая отношением с Россией отводится значительное место”, – заявил председатель КНР Ху Цзиньтао. “Новое руководство страны уделяет большое внимание укреплению взаимовыгодного сотрудничества с Москвой ...
... японских агрессоров. Благодаря единому фронту, провалились планы «молниеносной» войны, на которую рассчитывали японские милитаристы, готовя широкое наступление на Китай. ГЛАВА 3. Организация советской помощи Китаю в первые годы японо-китайской войны (1937–1941гг.) Почти полная утрата Китаем возможностей постоянных сношений с внешним миром отвели провинции Синьцзян первостепенное значение как ...
... , что можно спокойно работать и далее. Что же касается безвизового туристского обмена с Китаем? Департамент является органом координации по выполнению межправительственного Соглашения РФ и КНР о безвизовых групповых туристических поездках от 29.02.2000 г. на территории Иркутской области. В Иркутской области безвизовым туристским обменом с КНР занимаются три турфирмы: «РАМЭС», «Иркутское БММТ « ...
... заключается в производстве, экономика находится в состоянии застоя в течение десятилетия, и руководство страны и корпорации в некоторой степени утратили способность реагировать на изменения в мировой экономике. Экспорт Японии в Китай, как и экспорт США, составляет около половины импорта, причем львиной его долей являются товары, производимые японскими компаниями в Китае. Подобная тенденция ...
0 комментариев