3. Предмет статистичної науки. Статистичний облік та його місце серед інших видів обліку
Предметом статистики служит количественная сторона массовых явлений любой области в неразрывной связи с их качественным содержанием. При этом количественное выражение закономерностей развития этих явлений осуществляется с учетом конкретных условий места и времени.
Череда изучаемых массовых явлений как предмета статистики с течением времени возрастает.
Предмет статистики (массовое явление любой области) отличается от предметов других наук тремя основными чертами:
1) массовый характер проявления изучаемого явления;
2) преимущественно количественное выражение изучаемых сторон (черт, параметров) массового явления;
3) проявление общей закономерности, свойственной явлению в целом, и наличие случайности в индивидуальных элементах.
Облік — це процес, який складається з операцій спостереження, сприйняття, вимірювання та фіксації (реєстрації) фактів, явищ природи чи суспільного життя. Якщо процес обліку здійснюється над господарськими об'єктами, то такий облік називається господарським.
Господарський облік — це облік господарської діяльності підприємства та суспільства загалом, тобто це спостереження, сприйняття, вимірювання та реєстрація господарських фактів і явищ (верстат, будинок, пісок тощо) та господарських процесів (виготовлення продукції, надання послуг, реалізація, розподіл фінансових результатів тощо).
Залежно від природи облікової інформації господарський облік поділяють на такі взаємопов'язані між собою види:
• оперативно-технічний;
• статистичний;
• бухгалтерський. Оперативно-технічний облік ведеться безпосередньо на місцях здійснення господарських операцій реєстрація виходу працівників на роботу, щоденні витрати сировини, матеріалів, щоденний випуск продукції тощо), у тому числі тих, які не можуть бути відображені іншими видами обліку. Дані оперативно-технічного обліку необхідні для поточного спостереження на розвитком господарських процесів, їх оперативно-о планування, аналізу й управління. Статистичний облік використовують при вивченні кількісних і якісних характеристик масових соціально-економічних явищ і процесів, закономірностей їх розвитку за конкретних умов місця і часу (перепис населення, використання робочого часу, якість виготовленої продукції, середня заробітна платня працівників тощо). Дані про господарські факти, явища і процеси статистичний облік отримує з оперативно-технічного бухгалтерського обліків. Провідне місце в системі господарського обліку займає бухгалтерський облік, який становить основу інформаційного забезпечення управління підприємством. Бухгалтерський облік — це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
4. Метод статистичної науки
Методи статистичних досліджень — це сукупність прийомів і засобів, що використовуються для збирання, обробки та аналізу інформації. До основних методів належать: метод масових спостережень, групувань,відносних, середніх величин, графічний, індексний, кореляційний,балансовий. Методи статистики пов’язані з етапами статистичного дослідження:статистичне спостереження; зведення та групування даних спостереження;обчислення узагальнюючих показників та їх аналіз.
5. Історична довідка про розвиток статистичної науки
Слово «статистика» латинского происхождения (от status — состоя-ние), в Средние века оно означало политическое состояние государств. В науку этот термин был введен в XVIII в. немецким ученым Готфри-дом Ахенвалем. Как наука статистика возникла в конце XVII в., хотя статистический учет существовал еще в глубокой древности. Так, переписи населения проводились в Китае еще за 5 тыс. лет до н. э.; в Древнем Риме сравнивался военный потенциал разных стран, осуществлялся учет имущества граждан; во многих странах мира в Средние века в примитивной форме велся учет населения, имущества и земель. Наиболее известными школами, стоявшими у истоков статистической науки, были немецкая описательная школа и английская школа политических арифметиков. Представители первой школы пытались систематизировать способы описаний государств, создать теорию этих описаний. При этом они стремились внести описание исключительно в словесной форме, без цифр и вне динамики. Видные представители описательной школы — Г. Конринг, Г. Ахенваль и А. Бюшинг. Политические арифметики изучали общественные явления с помощью чисел, чем способствовали возникновению статистики как теории статистического учета. Они видели назначение статистики в изучении массовых явлений, осознавали необходимость следования требованиям закона больших чисел, отражающего основу статистической закономерности, которая может проявиться при достаточно большом объеме статистической совокупности. Эта школа имела два направления: демографическое (Дж. Граунт, Э. Галлей) и статистико-экономическое (У. Петти).
Статистика бурно развивалась в XIX в., когда в Западной Европе, США и России создавались органы госстатистики. Проводились международные статистические конгрессы, а в 1887 г. был основан Международный статистический институт. Начало формированию статистики как метода научного познания было положено бельгийским статистиком Адольфом Кетле (1796–1874), поставившим перед собой задачу исследовать законы, управляющие обществом. Благодаря ему на первый план вместо описательного государствоведения вышла теория статистики, направленная на количественное изучение массовых общественных процессов. По его инициативе организовывались статистические конгрессы, проводились переписи населения с использованием наблюдения, сводки, группировки материалов, расчета и анализа обобщающих показателей.Прогрессу статистической методологии в XIX и ХХ вв. способствовали работы английской математической школы, а также российских земских статистиков и представителей социологической и философско-математических школ (Ю. Э. Янсон, А. А. Чупров, А. А. Кауфман и др.). В ХХ в. статистическая методология развивалась на базе новых ин- формационных технологий, сплошного наблюдения, применения выборочных, анкетных и монографических обследований. Теоретическими основами статистики стали экономическая теория и философия. С развитием статистической науки, расширением сферы практической статистической работы изменилось и содержание понятия «статистика».
... реальну владу при яких дає контроль над інформацією.[11.246-247] Всі ці концепції влади будуються на взаємодії людей та груп в організації. 2. Види влада та впливу їх характеристика і взаємозв’язок. Спеціалістами було розроблено дуже багато підходів з класифікації видів влади. Спочатку виокремлювались 5 базових видів влади: 1) влада примусу; 2) влада, що базу ...
... той же час він важливий і в тім відношенні, що стосовно до нашої теми дозволяє відразу ж відповістити на запитання про найбільше фундаментально діючого історичного фактора в системі «природа - суспільство» : цим фактором є не окремі лідери, а народні маси, саме вони визначають весь спектр впливу суспільства на природу й акумулюють природні імпульси, будь те стихійні лиха, стабільне тиск середовища ...
... прийоми їх реалізації на уроках - один з аспектів загальної проблеми удосконалювання методів навчання в сучасній школі [23, 27, 28]. 3.2. Методика впровадження міжпредметних зв’язків при підготовці трактористів-машиністів Для здійснення міжпредметних зв’язків на практичних заняттях необхідно в умови задач включати конкретні чисельні данні про параметри та характеристики технічних об’єктів, ...
... депозитну угоду і документи з відкриття депозитного рахунку. 5.2. Самостійно повторити матеріал та розглянути інформаційні джерела, рекомендовані до тем 4, 6 з 1-го та 2-го модулів дисципліни „Банківські операції”. Практичне заняття-тренінг 6 Розрахунково-касове обслуговування фізичних осіб Питання для опрацювання 1. Правила надання консультацій клієнтам з питань оформлення розрахунково ...
0 комментариев