2. Сучасний стан, тенденції розвитку та цінова політика на ринку продовольчих товарів

 

Більшість вітчизняних вчених-економістів, дослідників припускають, що стрижнем інституційної моделі Спільної аграрної політики ЄЕС є ступінь зближення процесу ціноутворення на сільськогосподарську продукцію і продовольство національних економік з метою стабілізації спільного ринку. Таке припущення обґрунтовується рядом причин, серед яких:

·  1) на мікрорівні ціна виконує облікову, розподільчу, стимулюючу та інші не менш важливі функції, а процес ціноутворення є тією кінцевою ланкою в ланцюгу економічних відносин між виробниками сільськогосподарської продукції, переробними підприємствами, торгівлею, споживачами та іншими суб'єктами аграрного ринку, що, зрештою, і визначає доцільність виробництва того чи іншого виду продукції. Звідси цінові сигнали в системі ринкових координат мають істотний вплив на прийняття конкретних господарських рішень;

·  2) на міждержавному рівні цінова політика - фундамент усієї системи обміну агропродовольчою продукцією в межах спільного ринку, оскільки інтегруються економіки з різним рівнем цін виробників на однакові або взаємозамінні сільськогосподарські товари, що є похідними від концентрації і структури виробництва, грунтово-кліматичних умов, стану ринкової і соціальної інфраструктури, платоспроможного попиту споживачів та інших національних особливостей.

Сфера ціноутворення - потенційно конфліктна, бо тут зосереджена дія ринкових законів, регуляторні ініціативи державних органів, інтереси компаній та міжнародних торговельних організацій. Від комбінації або співвідношення впливів цих інституцій на ринкову ситуацію залежить формування того чи іншого типу аграрної політики. Ціноутворення на продукти харчування - одне з найактуальніших і найболючіших питань сьогодення, адже торкається кожного громадянина нашої держави. При розрахунку ІСЦ (індексу споживчих цін) продукти харчування та безалкогольні напої складають у ваговій структурі 53,1% (станом на 09.07.2008р.), що свідчить про значну питому вагу, а отже, дана проблема потребує детального аналізу. Особливо важливим є співвідношення продуктів харчування, що виробляються домогосподарствами для власного споживання, до продуктів, що купляються на ринку. Домогосподарство вважається чистим покупцем продовольства, якщо вартість вироблених ним основних продуктів харчування менша вартості спожитих ним харчових продуктів. Бідні домогосподарства зазвичай є чистими покупцями продовольства, навіть у сільській місцевості, де сільське господарство і виробництво основних продовольчих продуктів є основними засобами існування для багатьох людей. За даними ФАО близько 70% сільських домогосподарств і 97% міських є чистими покупцями продуктів харчування (дослідження за 9 країнами, що розвиваються) [2].

Про темпи змін цін на продукти харчування у 2007-2008 роках свідчать дані рис. 2.1.


Темпи приросту (зниження) цін на продукти харчування у 2007–2008 роках, % (грудень до грудня попереднього року)

Рис. 2.1 Темпи приросту (зниження) цін на продукти харчування у 2007-2008 роках, % (грудень до грудня попереднього року)

Як бачимо, у 2007 році ціни зросли на всі основні продовольчі продукти, причому найбільший приріст відбувся у ціні на олію (70,4%), фрукти та яйця (60,3 та 54,4%), найменшого зростання зазнали ціни на цукор та рибу і рибопродукти (1,2 та 9,3% відповідно). Нічим не кращою, у порівнянні з 2007 роком, була ситуація у останньому звітному 2008 році, адже найбільший приріст цін відбувся на такі важливі продовольчі товари, як м'ясо та м'ясопродукти - на 34%, фрукти, яйця і хлібобулочні  вироби - 37,8; 28,8 та 25,1% відповідно, незначне зниження цін спостерігаємо на олію (1,3%) та овочі (0,4%). Негативним фактом залишається досить значна питома вага витрат на продовольчі товари у структурі споживчих витрат домогосподарств, яка в середньому по Україні за 9 місяців 2008 року склала 50,6%, хоча в динаміці цей показник має тенденцію до зменшення. Стабільність цін завжди була й залишається в центрі грошово-кредитної політики більшості розвинених країн світу. Зменшення рівнів інфляції вони розглядають як важливий інструмент забезпечення стабільності цін. Зокрема, Великобританія, Канада, Фінляндія, Нова Зеландія та Швеція чітко визначають конкретні показники інфляції як цілі поточної грошово-кредитної політики, а Нова Зеландія законодавчо фіксує необхідність подолання інфляції задля стабілізації цін як окремого напрямку діяльності свого центрального банку.

Табл. 2.1 - Індекси споживчих цін у окремих країнах Європи (до попереднього року, %).

Країна 2002 р. 2003 р. 2004 р. 2005 р. 2006 р. 2007 р.
Україна 100,8 105,2 109,0 113,5 109,1 112,8
Австрія 101,8 101,4 102,0 102,3 101,4 102,2
Бельгія 101,6 101,6 102,1 102,8 101,8 101,8
Великобританія 101,6 102,9 103,0 102,8 103,2 102,3
Греція 103,6 103,5 102,9 103,6 103,2 103,0
Данія 102,4 102,1 101,2 101,8 101,9 101,7
Естонія 103,6 101,3 103,0 104,1 104,4 106,7
Іспанія 103,1 103,0 103,0 103,4 103,5 102,8
Італія 102,5 102,7 102,2 102,0 102,1 102,0
Німеччина 101,4 101,0 101,7 102,0 101,7 102,3
Польща 101,9 100,8 103,6 102,1 101,1 102,6
Португалія 103,5 103,3 102,4 102,3 102,7 102,4
Франція 101,9 102,1 102,1 101,7 101,7 101,6
Швеція 102,2 101,9 100,4 100,4 101,4 101,7

Як свідчать дані табл. 2.1, починаючи з 2004 року рівень інфляції в Україні є найвищим серед усіх європейських країн, а отже, про стабільність цін в нашій державі говорити поки що не доводиться.

Асортимент продуктів харчування, що пропонується останнім часом споживачам роздрібними, оптовими та посередницькими структурами, вітчизняними та імпортними виробниками, вражає різноманітністю, з якою вони виготовлені, та діапазоном цін. Аналіз даних статистичних спостережень свідчить про певні зміни, які відбуваються в структурі витрат населення на продукти харчування у роздрібній мережі юридичних осіб. Так, витрати населення на придбання продуктів харчування в торговій мережі юридичних осіб за 9 місяців 2008 року, в порівнянні з відповідним періодом минулого року, ціни на 6% зросли. Питома вага їх в загальному обсязі реалізованих товарів зменшилась за цей час з 23,9% до 22,2%, а в складі продовольчої групи навпаки - збільшилась з 70,9% до 72,0%.

Значно зріс купівельний попит населення: на картоплю - в 1,8 раз, цукор - в 1,7 раз, консерви м'ясні - в 1,5 рази, яйця, консерви овочеві, консерви рибні, сир і бринзу, масло тваринне, цукрові кондитерські вироби, макаронні вироби (26,3% - 3,0%). Скоротився продаж морозива, маргарину, борошна, круп і бобових, консервів фруктово-ягідних, хліба і хлібобулочних виробів, плодів, ягід, винограду, горіхів, молока та молочної продукції (34% - 0,5%). Найбільшу частку в товарообороті продовольчої групи складають: цукрові кондитерські вироби -10%, м'ясо солоне копчене та ковбасні вироби - 8,2%, м'ясо та птиця свіжі та заморожені - 7,4%. В загальному обсязі роздрібного продажу продовольчих товарів переважає продукція вітчизняних виробників. За 9 місяців через торгову мережу підприємств реалізовано 67,8% продуктів харчування виробництва України. Продовольча продукція українських товаровиробників на 94-98% забезпечує продаж переважної більшості продуктів харчування. Всі підприємства роздрібної торгівлі, що реалізують хлібобулочні вироби, м'ясо та птицю, масло тваринне, яйця та яйцепродукти, борошно, крупи, бобові, сіль на 99-100% забезпечені вітчизняною продукцією.

Досить показовим є порівняння темпів змін споживчих цін, заробітної плати та доходів населення. За період 2002-2007 років індекси реальної зарплати та реальних наявних доходів населення в цілому перевищували індекси споживчих цін, що позитивно характеризувало тенденції динаміки соціально-економічного розвитку України. Між тим економічне зростання не супроводжувалося цілеспрямованою державною політикою щодо подолання суттєвих структурних диспропорцій, які негативно відбиваються на конкурентоспроможності національної економіки. У 2008 р. реальний наявний дохід населення зріс на 10,3%, реальна заробітна плата - на 6,3%, а індекс споживчих цін - на 22,3 відсотки. Отже, в Україні загострилася низка суттєвих системних макроекономічних суперечностей, що засвідчує необхідність змін у моделі соціально-економічного розвитку країни та відповідної модифікації соціальної та економічної політики держави.

На підґрунті випереджаючого зростання грошової пропозиції, стрімкого збільшення соціальних видатків та доходів населення, у тому числі накопичених у попередні роки, макрофінансових дисбалансів (передусім цінових та структурних), політичної нестабільності, зовнішніх дестабілізуючих впливів у 2007-2008 роках відбулася активізація інфляційних процесів - за підсумками року приріст споживчих цін склав 16,6% у 2007 та 22,3% у 2008 році (грудень до грудня попереднього року). Як наслідок, відбулось зниження соціального ефекту економічного зростання - у реальному вимірі приріст наявних доходів населення склав за 2007 рік 12,8%, за 2008 - 10,3%, що є найнижчим показником з 2003 року (16,1% у 2006 р.).

Випереджаюче зростання цін на продукти харчування (24,5% за 2008 рік), яке продовжилося і в 2009 році, суттєво посилило негативний соціальний ефект від інфляції, оскільки завдало головного удару по домогосподарствах з низьким рівнем доходів, в яких частка витрат на продовольство є значною, відтак обумовило невідворотну потребу в антиінфляційних заходах, які за своєю природою об'єктивно здійснюють дестимулюючий вплив на економічне зростання.

Держава відповідальна за створення соціально-економічних умов, за яких людина може задовольнити свої потреби у повноцінному харчуванні, а також забезпечення функціонування дієвої системи контролю і нагляду за якістю та безпекою продовольчої сировини і харчових продуктів.

Для досягнення поставленої мети, згідно Концепції поліпшення продовольчого забезпечення та якості харчування населення (затвердженої КМУ 26.05.2004р.), необхідно створити відповідні соціально-економічні умови, зокрема: забезпечити доступність харчових продуктів у достатній кількості і в широкому асортименті для всіх верств населення; забезпечити функціонування ефективної державної системи контролю за якістю та безпекою харчових продуктів і продовольчої сировини; здійснювати систематичне вивчення стану харчування дитячого і дорослого населення; збільшити обсяги використання у вітчизняному виробництві харчової продукції високоякісної сировини і мінімізувати використання з цією метою генетично модифікованої сировини.

Таким чином, харчування населення є глобальною соціально-економічною проблемою, розв'язання якої потребує консолідації зусиль на світовому, національному та регіональному рівнях. Стратегічними завданнями щодо реалізації пріоритетів ціноутворення на продовольчі продукти мають стати:

·  - вироблення дієвих економічних механізмів державної підтримки розвитку аграрного виробництва в ціньовій, кредитній, податковій політиці, згідно з нормами та правилами СОТ, формування відповідного інституційного забезпечення;

·  - впровадження ринкових механізмів регулювання цін на аграрних ринках, скорочення числа посередницьких ланок між сільгоспвиробником і кінцевим споживачем його продукції;

·  - заохочення, у тому числі - з використанням змішаного інвестування, розвитку інфраструктурних елементів аграрного ринку: постачальницько-збутових систем, транспортування сільгосппродукції, засобів нагромадження та зберігання сільгоспсировини, концентрація на цих напрямках цільової державної допомоги сільгосппідприємствам;

·  - посилення антимонопольного контролю за цінами на матеріально-технічні ресурси, енергоносії та послуги, що надаються сільськогосподарським товаровиробникам, з метою оптимізації їхніх витрат;

·  - у сфері забезпечення доступності харчових продуктів у достатній кількості - поступове зростання розміру мінімальної заробітної плати, стипендій, пенсій та купівельної спроможності населення;

·  - розроблення систем економічного стимулювання вітчизняного виробництва продовольчої сировини та харчових продуктів (насамперед для дітей) з використанням прогресивних механізмів кредитування, ціноутворення, тарифного регулювання, удосконалення податкового законодавства.


Список використаних джерел:

1. Аграрний сектор України на шляху до Євроінтеграції: Монографія / Авт. кол.: Бетлій М. та ін.; За ред. О.М.Бородіної. - Ужгород: ІВА, 2006. - с. 56-57.

2. Состояние продовольственной необеспеченности в мире 2008. Доклад ФАО [Електронний ресурс. Джерело доступу: http://www.fao.org/db/msg/207757.htm].

3. Ціни та цінова політика - Тормоса Ю.Г.

4. Ценообразование и рынок / Под ред. Е.И. Пунина - М.: Прогресс, 1992. — 318 с.

5. Цены и ценообразование: Учебник для вузов / Под ред. И.К. Салимжанова. - М.: Финстатинформ, 1999. — 304 с.

6. Цены и ценообразование: Учебник для вузов / Под ред. В.Е. Есипова. - СПб.: Интер, 1999. — 464 с.

7. Чубаков Г.Н. Стратегия ценообразования в маркетинговой политике предприятия. — М.: ИНФРА-М, 1995. — 224 с.

8. Шим Дж., Сигел Дж. Методы управления стоимостью и анализа затрат. - М.: Филинъ, 1996. — 344 с.

9. Шуляк П.Н. Ценообразование: Учеб.-практ. пособие.- М.: Маркетинг, 1998. — 152 с.

10. Економіка України: потенціал, реформи, перспективи. У 5-ти Т., Т. 5. Ціни, ціноутворення і грошовий обіг за ринкової трансформації економіки / За заг. ред. В.Ф. Беседіна та ін. - К.: НДЕІ, 1998. — 422 с.


Информация о работе «Цінова стратегія підприємства і сучасний стан, тенденції розвитку та цінова політика на ринку продовольчих товарів»
Раздел: Экономика
Количество знаков с пробелами: 30623
Количество таблиц: 1
Количество изображений: 6

Похожие работы

Скачать
176676
31
11

... ї діяльності підприємства необхідно поліпшувати ресурсний потенціал, залучати для цього додаткові кошти, розробити та впроваджувати стратегію розвитку підприємства, яка надасть змогу суттєво поліпшити фінансові показники діяльності ТОВ “Маяк” в пореформений період тощо. РОЗДІЛ 3 РОЗРОБКА СТРАТЕГІЇ ТОВ ”МАЯК” В ПОРЕФОРМЕНИЙ ПЕРІОД   3.1. Розробка методики аналізу зовнішнього і внутрішнього ...

Скачать
229102
13
72

... РОЗДІЛ 4 ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗЕД ПІДПРИЄМСТВА АТЗТ КОМПАНІЯ "БАСТІОН"   4.1 Заходи щодо удосконалення ЗЕД та їх вплив на ефективність діяльності підприємства АТЗТ компанія "Бастіон" На підставі аналізу діяльності АТЗТ компанія «Бастіон», представленому в розділі 3 дипломної роботи, виявлено, що основними проблемами розвитку ЗЕД підприємства є зниження ефективності його діяльност ...

Скачать
46874
0
0

... курсом яким повинне йти підприємство, що у свою чергу дозволяє співробітникам підприємства орієнтувати свою роботу в напрямах, що обіцяють велику віддачу. Правильний вибір асортиментної політики підприємства служить свого роду гарантією, що вигідні можливості не будуть упущені. Асортимент підприємства має бути по можливості широким. Розширення номенклатури реалізованої продукції може виявитися ці ...

Скачать
103084
6
41

... рма не має ліцензій на торгівлю за готівку і касових апаратів.   2.2 Аналіз ефективності комерційної діяльності ПП «Монолит Пласт» по оптовому збуту сантехнічної продукції будівельним компаніям та в роздрібну торгівлю   Аналіз ефективності комерційної діяльності підприємства оцінюється в процесі економічної діагностики фінансово-економічного стану підприємства і керування його фінансами, яка ...

0 комментариев


Наверх