Навигация
2. Емпіричне дослідження
2.1 Духовність в контексті сучасного виховання школярів. Характеристика методики дослідження
Перехідний період кінця XX – початки XXI сторіч характеризується кардинальними змінами суспільства, зверненністью до людини як творця нової цивілізації. У зв'язку з цим одній з провідних тенденцій в освіті є зростаюча значущість духовного виховання (про це свідчать як збільшення кількості регламентуючих документів, що стосуються проблем духовного виховання підростаючого покоління, так і підвищена увага до даної проблеми наукового співтовариства і педагогів-практиків).
Будучи органічно взаємозв'язаним з суспільством, сучасне виховання характеризується недугами, якими пронизані всі сфери життєдіяльності соціуму. Так, вітчизняне виховання, переживає серйозна криза, симптомами загрозливого характеру якого є: обвальне падіння духовності, як дорослого населення, так і дітей; орієнтація значної частини сучасної молоді на прагматично-утилітарну, американську модель життєвого пристрою; елимитированність цінностей і традицій вітчизняної культури; девальвація культурних, духовних цінностей в свідомості підростаючого покоління на тлі прагнення, що збільшується, до збагачення, розваг, безкарності; розмивання меж педагогічної «зони риски»; масштабне розповсюдження девіацій поведінки; відсутність єдиної позиції усередині самого педагогічного співтовариства по питаннях виховання підростаючого покоління [4 c. 91].
У сучасній виховній ситуації саме духовність наповнюється трансформуючим сенсом для всієї системи вітчизняного виховання і особового розвитку кожного вихованця. Проте наголошується тенденція дифузного розуміння педагогічним співтовариством даного феномена і його емпіричних проявів у дітей. Так, у вітчизняній педагогічній літературі термін «духовне виховання» в основному використовується в двох сенсах: у значенні «Релігійне виховання», або ж в термін «духовне виховання» вкладається значення «Етичне виховання». Поняття духовності уживається інструментальний, ситуативно, без усвідомлення його суті і глибини.
Допускаючи можливість внеконфесіональной інтерпретації духовності в рамках світської освіти, нам найбільш близька точка зору на даний феномен Р.Л. Лівшица, який розглядає духовність як «тип світовідношення, заснований на відвертості особи назустріч світу» [2, с. 152].
Так, духовність визначається як «розширення внутрішнього горизонту свідомості» [3, с. 200], «якість особи, яка може бути реалізоване в її спрямованості, відношенні, детермінованих роботою свідомості» [5, с. 84]; «якісна характеристика свідомості» [1, с. 7] і т.д.
При такому підході інтенціональність свідомості, як родова якість людини, визначається як суть духовності. Сенсоутворюючою характеристикою духовності є безперервний творчий процес формації суб'єктивних внутрішніх утворень високого рівня інтеграції, а його центром виступає персоналістичне світовідношення як вища якість інтенції людської свідомості.
Духовне життя народу України, його майбутнє в першу чергу залежить від рівня утвореної молоді, яка зараз вчиться у вищих учбових закладах, а завтра молодими фахівцями прийде на роботу в школи і інститути, в промисловість і сільське господарство, де їй належить виховувати дітей і керувати діяльністю підлеглих Отже освіта повинна виступати як пріоритетний напрям соціокультурного розвитку, оскільки включає діяльність навчання і виховання, при цьому виховання має пріоритетне значення, тому що звернено не тільки до інтелекту, знань, умінь, компетенції а до людини як суб'єкту культури історії, власного життя. Не тільки розум і практичні навики, але і душа, відчуття, тілесне і духовне здоров'я, сенс життя, стратегія поведінки конкретні вчинки учня є метою виховного процесу [1, с. 285].
Виховання є духовною діяльністю. Вихователь покликаний працювати з духовним потенціалом, який спочатку закладений в душі кожної дитини Місія педагога полягає в розкритті цього потенціалу, в допомозі людині, що росте, зрозуміти силу свого духу, свої людські можливості, зберегти свою людську гідність, в стимулюванні формуванні сенсожиттєвих орієнтації.
Ціннісні орієнтації є орієнтаціями свідомості окремої особи або соціуму відносно вибору і розподілу пріоритетних (першорядно значущих) життєвих установок в прийнятою особою шкалі цінностей. У кожної людини в процесі напрацювання особового досвіду при взаємодії з іншими людьми і суспільством, при навчанні і самонавчанні а також інтуїтивному, релігійному і філософському збагненні життя складається і формується своя шкала цінностей Ціннісна орієнтація має ключове значення відносно етичної, морально-етичної зовнішності особи і всього соціуму
Формування цілей емпіричного дослідження.
Мета дослідження – проведення аналізу рівня духовних цінностей у різних груп населення.
Методи і організація дослідження. Тестування проводили по методиці Помыткина Е.О. «Оцінка духовно – ціннісної орієнтації особи». Для аналізу отриманих даних використовували статистичні методи дослідження
Похожие работы
... формуються на основі специфічних особливостей її конкретного буття. Важливим є врахування тієї обставини, що свідомість індивіда є не тільки знання, а й ставлення до буття, до діяльності і до самої свідомості. З іншого боку, суспільна свідомість — це не просто арифметична сума індивідуальних свідомостей, а нова якість. Суспільна свідомість, порівняно з індивідуальною, відображає об'єктивну дійсні ...
... , що має величезне виховне значення у розбудові нації. ВИСНОВКИ Дипломна робота досліджувала одну з актуальних проблем сучасної науки обрядознавства, проблему феномену весілля в духовній культурі українців. На основі вивчення та аналізу низки літературних джерел із зазначеної проблеми та спостережень за шкільної практикою, власного досвіду, ми прийшли до наступних висновків і узагальнень. ...
... , емоційно-ціннісний та результативно-діяльнісний. 4. Визначено зміст, форми, методи та педагогічні умови, які значно підвищили ефективність виховання духовно-моральних цінностей у студентів з обмеженими фізичними можливостями. 5. Результати формувального експерименту підтвердили, що розроблена нами структурно-функціональна модель виховання духовно-моральних цінностей сприяє формуванню і ...
... ії дітей та молоді в межах не лише навчальних закладів, але й у масштабі регіонів і всієї країни. Це ж характерне і для викладачів вищих педагогічних закладів, що, в свою чергу, «гальмує» дидактичну реалізацію наступності, її змістову і процесуальну сутність. Зупинимось на цьому аспекті детальніше. Наступність у системі освіти відображає соціальну природу наступності поколінь у конкретних і ...
0 комментариев