Навигация
Методи дослідження та характеристика вибірки дослідження
57642
знака
3
таблицы
0
изображений
2.1 Методи дослідження та характеристика вибірки дослідження
Для вивчення особливостей переживання емоційних станів у чоловіків та жінок буде підібрана група з 30 чоловік методом вільної вибірки з осіб віком 19 – 24 роки. 50% якої будуть особи жіночої статі, 50% – чоловічої, тобто по 15 чоловік. До складу групи входитимуть студенти.
Досліджування буде проводитись в індивідуальному варіанті. З кожним респондентом буде проведений інструктаж, щоб можна було чітко та легко зрозуміти інструкцію.
В ході даного дослідження буде проводитись три методики. Перша – це тест «Дослідження тривожності» Ч. Д. Спілбергера. Друга – тест «Самооцінка психічних станів» по Айзенку. Третя – методика діагностики оперативної оцінки самопочуття, активності, настрою.
ТЕСТ «ДОСЛІДЖЕННЯ ТРИВОЖНОСТІ» по Спілбергеру. Вимір тривожності як властивості особи дуже важливий, оскільки ця властивість багато в чому впливає на поведінку суб'єкта. Певний рівень тривожності – природна і обов'язкова особливість активної діяльної особи. У кожної людини існує свій оптимальний, або бажаний,рівень тривожності – це так звана корисна тривожність. Оцінка людиною свого стану в цьому відношенні є для неї істотним компонентом самоконтролю і самовиховання.
Під особистісною тривожністю розуміється стійка індивідуальна характеристика, що відображає схильність суб'єкта до тривоги і припускає наявність у нього тенденції сприймати достатньо широкий спектр ситуацій як загрозливі, відповідаючи на кожну з них певною реакцією. Як схильність, особистісна тривожність активізується при сприйнятті певних стимулів, що розцінюються людиною як небезпечні для самооцінки, самоповаги. Ситуативна або реактивна тривожність як стан характеризується емоціями, що суб'єктивно переживаються: напругою, неспокоєм, заклопотаністю, нервозністю. Цей стан виникає як емоційна реакція на стресову ситуацію і може бути різним по інтенсивності та динамічності в часі.
Особи, які відносяться до категорії високотривожних, схильні сприймати загрозу своїй самооцінці і життєдіяльності в широкому діапазоні ситуацій і реагувати вельми вираженим станом тривожності. Якщо психологічний тест виражає у випробовуваного високий показник особистісної тривожності, то це дає підставу припускати у нього появу стану тривожності в різноманітних ситуаціях, особливо коли вони стосуються оцінки його компетенції та престижу.
Більшість з відомих методів виміру тривожності дозволяє оцінити тільки або особистісну, або стан тривожності, або більш специфічні реакції. Єдиною методикою, що дозволяє диференційовано вимірювати тривожність і як особистісну властивість, і як стан є методика, запропонована Ч. Д. Спілбергером. Російською мовою його шкала була адаптована Ю. Л. Ханіним.
Даний тест є інформативним способом самооцінки рівня тривожності в даний момент (реактивна тривожність, як стан) і особовій тривожності (як стійка характеристика людини).
Реактивна тривожність характеризується напругою, неспокоєм, нервозністю. Дуже висока реактивна тривожність викликає порушення уваги, інколи порушення тонкої координації. Дуже висока особистісна тривожність прямо корелює з наявністю невротичного конфлікту, з емоційними і невротичними зривами і психосоматичними захворюваннями.
Шкала самооцінки складається з 2-х частин, що роздільно оцінюють ситуативну тривожність (СТ, номери висловів з 1 по 20) і особистісну (ОТ, номери висловів з 21 по 40). На кожен з висловів необхідно дати один з чотирьох варіантів відповіді: 1 – ні це не так, 2 – напевно так, 3 – вірно, 4 – повністю вірно.
Обробка результатів включає в себе: 1. Визначення показників ситуативної та особистісної тривожності за допомогою ключа. 2. На основі оцінки рівня тривожності складання рекомендацій для корекції поведінки досліджуваного. 3. Розрахунок середньо групового показника СТ і ОТ та їх порівняльний аналіз в залежності від статі.
При аналізі результатів самооцінки потрібно мати на увазі, що загальний кінцевий показник по кожній із підшкал може знаходитись в діапазоні від 20 до 80 балів. При цьому чим вище кінцевий показник, тим вище рівень тривожності (ситуативної або особистісної).
При інтерпретації показників можна використовувати наступні орієнтовні оцінки тривожності: до 30 балів – низька тривожність; 31-44 – помірна тривожність; 45 і більше – висока тривожність.
Значні відхилення від рівня помірної тривожності вимагають особливої уваги, висока тривожність припускає схильність до появи стану тривоги у людини в ситуаціях оцінки його компетентності. В цьому випадку слід понизити суб'єктивну значущість ситуації і завдань і перенести акцент на осмислення діяльності і формування відчуття упевненості в успіху
За результатами дослідження групи пишеться висновок, що оцінює різні статі по рівню ситуативної і особової тривожності, крім того, виділяються особи, високо і низько тривожні.
ТЕСТ «САМООЦІНКА ПСИХІЧНИХ СТАНІВ» по Айзенку. Дана методика дозволяє виміряти показники таких емоційних станів: тривожність, фрустрацію, агресивність, ригідність.
Тривожність - переживання емоційного неблагополуччя, пов'язане з передчуттям небезпеки або невдачі. Будь-яка нестабільність, порушення звичного ходу подій може привести до розвитку тривожності.
Фрустрація (лат. frustratio - обман, невдача, марне очікування, розлад, руйнування (планів, задумів)) - психічний стан, що виникає в ситуації розчарування, нездійснення якої-небудь значущої для людини мети, потреби.
Виявляється в гнітючій напрузі, тривожності, відчутті безвихідності і відчаю. Виникає в ситуації, яка сприймається особистістю як невідворотна загроза досягненню значущої для неї мети, реалізації тій або іншої її потреби. Сила фрустрації залежить як від ступеня значущості дії, що блокується, так і від близькості його до наміченої мети. Реакцією на стан фрустрації можуть бути наступні основні типи дій: «відхід» від реальної ситуації в область фантазій, марень, мріянь; виникнення внутрішньої тенденції до агресивності, яка або затримується, проступаючи у вигляді дратівливості, або відкрито проривається у вигляді гніву; загальний «регрес» поведінки, тобто перехід до легших і примітивніших способів дії, часта зміна занять і ін. Як наслідок фрустрації нерідко спостерігається залишкова невпевненість в собі, а також фіксація способів дії, що застосовувалися в ситуації фрустрації.
Ригідність (від латин. rigidus - жорсткий, твердий) – утрудненість, аж до повної нездатності, в зміні наміченої суб'єктом програми діяльності в умовах, що об'єктивно вимагають її перебудови. Виділяють когнітивну, афектну і мотиваційну ригідність. Когнітивна ригідність виявляється в труднощах перебудови сприйняття і уявлень в ситуації, що змінилася. Афектна ригідність виражається у відсталості афектних (емоційних) відгуків на об'єкти емоцій, що змінюються. Мотиваційна ригідність виявляється в тугоподвижній перебудові системи мотивів в обставинах, що вимагають від суб'єкта гнучкості і зміни характеру поведінки. Рівень ригідності, що проявляється суб'єктом, обумовлюється взаємодією його особистісних особливостей з характером середовища, включаючи ступінь складності завдання, що стоїть перед ним, його привабливості для нього, наявність небезпеки, монотонність стимуляції і так далі.
Агресивність (лат. aggressio - нападати) - стійка характеристика суб'єкта, схильність, що відображає його відношення до поведінки, метою якої є спричинення шкоди що оточує, або подібний афективний стан (гнів, злість). Хоча агресивність грала вирішальну роль в процесі еволюції людини, затверджується, що вона не властива людській істоті спочатку, що діти засвоюють моделі агресивної поведінки практично з моменту народження.
Причинами агресивності можуть виступати різного роду конфлікти, зокрема внутрішні, при цьому такі психологічні процеси як емпатія, ідентифікація, децентрація - стримують агресію, оскільки є ключем до розуміння інших і усвідомлення їх самостійної цінності.
Пропонується описати різні психічні стани. Якщо цей стан часто присутній, ставиться 2 бали, якщо цей стан буває, але зрідка, то ставиться 1 бал, якщо зовсім не підходить – 0 балів.
Процедура складається з чотирьох частин:
I. 1...10 питання - тривожність;
II. 11... 20 питання - фрустрація;
III. 21...29 питання - агресивність;
IV. 31...40 питання - ригідність.
Обробка результатів включає в себе: підрахунок суми балів по кожній частині питань; оцінку та інтерпретацію балів.
I. Тривожність: 0...7 – не тривожні; 8...14 балів – тривожність середня, допустимого рівня; 15...20 балів – дуже тривожний.
П. Фрустрація: 0...7 балів – не маєте високої самооцінки, стійкі до невдач, не боїтеся труднощів; 8...14 балів – середній рівень, фрустрація має місце; 15...20 балів – у вас низька самооцінка, ви уникаєте труднощів, боїтесь невдач, фрустровані.
III. Агресивність: 0...7 балів – ви спокійні, витримані; 8... 14 балів – середній рівень агресивності; 15...20 балів – ви агресивні, не витримані, є труднощі при спілкуванні та роботі з людьми.
IV. Ригідність: 0...7 балів – ригідності немає, легке переключення; 8...14 балів – середній рівень; 15...20 балів – сильно виражена ригідність, незмінність поведінки, переконань, поглядів, навіть якщо вони розходяться, не відповідають реальним обставинам, життю. Вам протипоказані зміна роботи, зміни в сім'ї.
МЕТОДИКА ДІАГНОСТИКИ ОПЕРАТИВНОЇ ОЦІНКИ САМОПОЧУТТЯ, АКТИВНОСТІ ТА НАСТРОЮ. Методика направлена на діагностику таких важливих параметрів психічного стану людини як самопочуття, активність та настрій.
Самопочуття – система об’єктивних відчуттів, які свідчать про ту чи іншу міру фізіологічного та психологічного комфорту. Включає в себе як загальну якісну характеристику (хороше чи погане самопочуття), так і часткові переживання, локалізовані в різних частинах тіла.
Активність особистості — прагнення розширювати сферу своєї діяльності, здатність нести в собі потенціал енергії, сили, творчост.
Настрій — це загальний емоційний стан, який своєрідно забарвлює на певний час діяльність людини, характеризує її життєвий тонус. Розрізняють позитивні настрої, які виявляються у бадьорості, та негативні, які пригнічують, демобілізують, викликають пасивність. Це такий загальний емоційний стан, який виразно не спрямований на щось конкретне. Причини настроїв — найрізноманітніші: непідготовленість до діяльності, страх перед очікуваною невдачею, хворобливі стани тощо.
Методика складається з 30 пар протилежних характеристик, за якими досліджуваного просять оцінити свій стан. Кожна пара представляє собою шкалу, на якій досліджуваний відмічає ступінь вираження тії чи іншої характеристики свого стану.
При підрахунку крайня ступінь вираження негативного полюса парі оцінюється в 1 бал, а крайня ступінь вираження позитивного полюса пари в 7 балів. При цьому потрібно враховувати, що полюси шкал постійно змінюються, але позитивні стани завжди отримують високі бали, а негативні – низькі. Отримані бали групуються у відповідності з ключем в три категорії і підраховується кількість балів кожної з них.
Отримані результати по кожній категорії діляться на 10. Середній рівень шкали – від 4 до 5,5. Оцінки, що перевищують 5,5 балів, говорять про сприятливий стан досліджуваного, оцінки нижче 4 балів, свідчать про зворотнє.
Похожие работы
... і відштовхує від дорослих. При цьому дівчатка більше, ніж хлопчики, стурбовані тим, що про них думають інші, значно більше чутливі до критики, глузуванням. Деякі особливості емоційних реакцій раннього юнацького віку кореняться в гормональних і фізіологічних процесах. Фізіологи пояснюють юнацьку психічну неврівноваженість і характерні для неї різкі зміни настрою, переходи від екзальтації до ...
... дитяти і ваш. Брудний посуд або білизна можуть почекати, а ось якщо ви не виспалися, це набагато гірше. Висновок У даній роботі нами було розглянуто проблему психологічної готовності жінки до материнства. Завдяки узагальненню та систематизації теоретичних даних, отриманих при аналізі наукової літератури було визначено, психологія материнства - одна з найбільш складних і мало розроблених ...
... людини не враховуючи переваження в нього емоцій не можна, тому що по однієї емоції він може бути високо емоційним, а по іншій – ні. По даним ряду авторів, позитивна емоційність як риса особистості відносно незалежна від негативної емоційності як риси особистості. Людина може мати як високі так і низькі показники як по однієї, так і по другій. [11] 1.3 Факторі, що обумовлюють емоційність Якщо ...
... іональності підлітка простежується, адже у них стабільно простежується домінування радості при спілкуванні, як у повсякденному житті, так і при навчанні, що є однією з умов комфортного самопочуття у групі однолітків. Щодо інших емоцій (гнів, страх, печаль), то при навчальні у лідерів спостерігається тенденція до збільшення відсоткового показника цих якостей. Це, на наш погляд доводить, що у підлі ...
0 комментариев