Розробка заходів щодо правильної експлуатації електрообладнання, техніки безпеки та екології на об’єкті проектування

12. Розробка заходів щодо правильної експлуатації електрообладнання, техніки безпеки та екології на об’єкті проектування

Живлення освітлювальних установок повинно виконуватись від окремого розподільчого щитка шкафного типу. Щиток повинен мати вхідний автоматичний вимикач для вимикання усієї освітлювальної мережі, а також атоматичні вимикачі або запобіжники які забезпечують захист від перевантажень або коротких замикань.

В освітлювальних щитках потрібно вказувати номер освітлювальної групи та номінальний струм розчіплювача автоматичного вимикача або плавкої вставки запобіжника.

Найменша висота підвісу світильників з лампами розжарювання допускається 2,5…3 м., а світильників з люмінесцентними лампами – 2,5 м при умові що контактні частини недоступні для випадкового дотику (особливо в теплицях).

При підключенні патронів світильників до електричної мережі гвинтову різьбу приєднують до нульового провода.

Корпуси світильників необхідно заземлювати гнучкими перемичками між заземленим контактом корпусу та нульовим проводом.

З’єднання проводів, прокладених у трубах, виконуються в з’єднувальних коробах.

Прокладання освітлювальних мереж в трубах виконується тільки при техніко–економічному обгрунтуванні необхідності даного способу.

Вимоги електробезпеки до освітлювального обладнання:

1  забезпезпечити безперервність та надійність роботи джерела світла та освітлювального обладнання в конкретних умовах навколишнього середовища;

2  вимагати для виконання монтажних робіт мінімальних затрат коштів і дефіцитних матеріалів (особливо міді та стальних труб);

3  забезпечити безпеку відносно можливості пожежі, вибуху та ураження електричним струмом;

13. Техніко-економічне обгрунтування ефективності опромінювальної установки

Так як лампи розжарювання не зможуть забезпечити в достатній мірі ультрафіолетове випромінювання. Необхідно використовувати опромінювальні установки випромінюють ультрафіолетовий спектр випромінення.

Ультрафіолетові промені входять до складу сонячного спектра. Його електромагнітні хвилі мають різну довжину і частоту коливань, від чого залежить і їх дія: чим коротші хвилі, тим частіші їх коливання і тим більша їх енергія.

Ультрафіолетові промені знаходяться за межами видимої частини сонячного спектра після видимих фіолетових променів. Довжина їх хвиль—у межах від 180 до 400 мілімікрона (ммк) — одна тисячна мікрона.

Для практичних цілей ультрафіолетові промені прийнято поділяти, в залежності від довжини хвиль і їх специфічної дії, на три частини: А — довгохвильові з довжиною хвиль від 380 до 320 ммк, В — середньохвильові з довжиною хвиль від 320 до 280 ммк і С — короткохвильові з довжиною хвиль від 280 до 200 ммк.

Ультрафіолетові промені довгохвильові і середньохвильові відзначаються своєю активною біологічною, вітамінізуючою, антирахітичною і стимулюючою дією на тваринний організм. Короткохвильові промені мають специфічну бактерицидну і бактеріостатичну дію, тобто при певній дозі вбивають мікроорганізми або затримують їх розвиток.

Ультрафіолетове випромінювання характеризується еритемними і бактерицидними потоками. Еритемний потік викликає еритему, тобто почервоніння людської шкіри і наступну її пігментацію. Через те, що спектральна частина біологічної і еритемної дії ультрафіолетової

радіації збігається, загальнобіологічна дія оцінюється по еритемному потоку.

Максимальну еритемну дію мають промені з довжиною 297 ммк. Бактерицидний потік оцінюється по його дії. Найбільшу бактерицидну дію мають промені з довжиною хвиль 254 ммк.

За одиницю еритемного потоку прийнято 1 вт випромінювання з довжиною хвилі 297 ммк. Ця одиниця називається ер. У практиці користуються одиницею у 1000 разів меншою—мер (міліер).

Ультрафіолетове опромінювання телят, особливо молодняка, уже міцно увійшло в практику вирощування телят.

Опромінені телята краще ростуть і розвиваються, підвищується їх життєздатність і продуктивність. В одному з дослідів А. Є. Новикової в радгоспі "Петровське" Ухтомського району Московської області опромінювали 110 телят механізованою тролейною установкою з лампою ПРК-2. 70 телят, які знаходилися в однакових умовах, але не опромінювалися, були контрольними. Дослідні телята пройшли 40 сеансів опромінювання: 20 від народження до відлучення і 20 від відлучення до 4-місячного віку.

Добовий приріст відлучених телят контрольної групи становив 280 г, тоді як приріст телят опромінюваної групи дорівнював 417 г.

В цьому ж радгоспі в результаті опромінювання 300 телят при допомозі механізованої установки з лампою ПРК-2 було одержано 27% додаткової продукції. Собівартість цієї продукції знизилась на 26%.

Розрахунками встановлено, що витрати на обладнання телятника механізованою установкою для опромінювання за перші 2—3 місяці окупаються додатковою продукцією від цього заходу.

В останні часи проведені дослідження по годівлі телят концентрованими кормами, які перед згодовуванням опромінювалися ультрафіолетовими променями. Дані дослідів свідчать, що використання опромінюваних кормів при відгодівлі молодих телят підвищує їх приріст на 15—22% порівняно з відгодівлею неопроміненими кормами.

Список використаної літератури

1.  "Електричне освітлення та опромінення" методичні рекомендації щодо виконання курсової роботи для студентів вищих навчальних закладів по підготовці молодших спеціалістів із спеціальності 5.091903 „Електрифікація і автоматизація с.г." 2002р.

2.  "Електричне освітлення та опромінення" методичні вказівки для виконання курсової роботи. Київ. Видавництво НАУ 1998.

3.  Баев В.И. "Практикум по электрическому освещению и облучению" – М.: Агропромиздат. 1991

4.  Жилинский Ю.М., Кумин В.Д "Электрическое освещение и облучение" – М.: Колос 1982 г.

5.  "Применение электрической энергии в с/г. производстве". Справочник. Под ред. Акад. ВАСХИИЛ П.И. Листова, сост. А.М. Гомелин: "Колос", 1974 г.