Біохімічний аналіз крові 26.02.2009 р

2. Біохімічний аналіз крові 26.02.2009 р

Білірубін загальний 9,4 мкмоль/л (8,5–20,5 мкмоль/л)

Прямий 1 мкмоль/л (0,85–5,1 мкмоль/л)

Непрямий 8,4 мкмоль/л (1,7–17,1 мкмоль/л)

Загальний білок 70 г./л (65–85 г./л)

Сечовина 8,5 ммоль/л (3,33–8,32 ммоль/л)

Тимолова проба 4 S-H (0–4 S-H)

Аланін-амінотрансфераза 0,4 ммоль/(год/л) (0,1–0,68)

Аспартат-амінотрансфераза 0,1 ммоль/(год/л) (0,1–0,45)

3. Загальний аналіз крові 26.02.2009 р

Гемоглобін 160 г./л (130–180 г./л)

Еритроцити 4 Т/л (4,0–5,0 х 10¹²/л)

Лейкоцити 6,3 Г/л (4,0–9,0 х 10⁹/л)

ШОЕ 10 мм/год (2–10 мм/год)

Палиякоядерні 2% (1–6%)

Сегментоядерні 72% (47–72%)

Еозинофільні 2% (0,5–5,0%)

Лімфоцити 31% (19–37%)

Моноцити 9% (3–11%)

4. УЗД ОЧП (26.02.09 р) – печінка дифузно збільшена за рахунок правої частини 14,6 см. Контури чіткі, рівні, край заокруглений. Паренхіма однорідна, середньої ехогеності, ущільнена. По всій поверхні множинні ехо+ конкременти. Жовчні протоки не розширені. Судинний малюнок підкреслений. Портальна і печінкова вени не розширені. Підшлункова залоза не збільшена. Структура дрібно-, крупнозерниста, ущільнена, ехогеність середня, контури чіткі не рівні.

Селезінка в нормі.

1.  5. ФГДС (20.02.09 р) – стравохід прохідний, слизова помірно гіперемована. Шлунок слизова помірно гіперемована, без ерозій. Дванадцятипала кишка–є виразковий дефект слизової оболонки, розміром 0,5–0,6 см.

Діагноз хворої людини

 

Згідно міжнародної статистичної класифікації хвороб 10-го перегляду (МСКХ-10, 1995 рік) можна виставити кінцевий діагноз: Виразка цибулини по малій кривизні 12ПК, середнього розміру (0,5–0,6 см), активна стадія (гостра виразка), середня ступінь важкості, фаза загострення.

 

Принципи та план лікування

У лікуванні хворого на виразкову хворобу виділяють два основних періоди:

-  лікування активної фази захворювання (вперше діагностовано виразкову хворобу або її загострення).

-  попередження рецидиву (профілактичне лікування).

Лікування в активній фазі захворювання включає наступні основні напрямки:

1. Етіологічне лікування.

-  пригнічення хелікобактерної інфекції;

-  усунення хронічного порушення дуоденальної прохідності;

-  припинення паління та зловживання алкоголем;

-  усунення факторів, що пошкоджують слизову оболонку ДПК

2.  Лікувальний режим. Хворому необхідно забезпечити психічний і фізичний спокій. Доцільно рекомендувати вільний (IV) режим.

3.  Лікувальне харчування. Дієта №1, що стимулює процеси репарації ураженої слизової оболонки, попереджує розвиток закрепів, відновлює апетит і має позитивний вплив на загальний стан хворого. Дієта №1 містить білків-110–120 г., жирів 110–120 г., вуглеводів 400–450 г. не рекомендується вживати гострі страви, мариновані і копчені продукти.

4.  Фармакотерапія.

І. Засоби, що подавляють хелікобактерну інфекцію. Хворому призначено:

Трихопол

Rp.:Trichopoli 0.25

D.S. Приймати по 0,25 3 рази на день

Амоксіциклін

Rp.: Tab. Amoxacillini 0,5 №10

D.S. По 1 таб. 4 рази на день.

ІІ. Антисекреторні засоби (подавляють секрецію соляної кислоти, пепсина).

1). М-холінолітики: Платифілін:

Rp.: Sol. Plathyphyllini 0.2% – 1 ml

D.S. Вводити в/м’язево

2).Блокатори Н₂-гістамінових рецепторів). Фамотідін:

Rp.: Tab. Famotidini 0,02 №20

D.S. По 1 таб. 2 рази на день за 40 хв до прийому їжі.

3). Блокатори Н⁺ К⁺-АТФ-ази (протонової помпи) – омепразол (омез, лосек).

4). Антагоністи гастринових рецепторів (проглумід, мілід).

5). Антациди:

Альмагель (всередину по 2 чайні ложки 4 рази на день).

ІІІ. Гастроцитопротектори (підвищують резистентність слизової оболонки і дванацятипалої кишки).

1). Цитопротектори, що стимулюєть слизоутворення (карбеноксолон, синтетичні простагландини – енпростил, сайтотек).

2). Цитопротектори, що утворюють захисну плівку (сукралфат, де-нол, смекта)

3). Обволакуючі і в’яжучі засоби (вікалін, вікаір).

VI. Засоби, що нормалізують моторну функцію шлунка і ДПК (церукал, реглан, метоклопрамід, еглоніл, спазмолітики).

Папаверін:

Rp.: Sol. Papaverini 0.2% – 1,0 ml

D.S. Вводити в/м’язево

V. Репаранти

Облепіхове масло.

VI. Засоби центральної дії

Даларгін (в/в, в/м по 1 мг в 10 мл ізот. р-ну натрію хлориду 2 рази на день).

5.  Фізіотерапія. У фазі загострення призначаються синусоїдальні модульовані струми, які мають анальгізуючу і протизапальну дію, покращують крово- і лімфообіг у гастродуоденальній зоні (призначають на епігастральну ділянку, тривалістю 6–8 хв, курс лікування 8–12 процедур). Використовується на епігастральну ділянку електрофорез деларгіна (щільність струму 0,06мА/см², тривалість – 20 хв, Курс лікування – 12 – 15 процедур).