Покращення умов праці і підвищення культури організації праці

1.5 Покращення умов праці і підвищення культури організації праці

Умови праці пов’язані з факторами соціально-економічного, техніко-організаційного і природно-правового характеру. Організаційні заходи з покращення праці повинні бути спрямовані на підвищення працездатності працівників і збереження їх здоров’я шляхом утворення належних соціально-побутових умов, встановлення правильного режиму праці і відпочинку, підвищення загальної культури праці. Рівень праці в роботі апарату – показник зрілості колективу та його членів.

Поняття культури праці складається із сукупності ознак, які характеризують умови, в якій здійснюється трудовий процес і поведінка людини в процесі трудової діяльності, його здатність працювати. Ці фактори є взаємопов’язаними, адже умови праці впливає на поведінку людей, а поведінка – на стан роботи. Умови праці визначаються: рівнем організації; методами техніки управління; стилем керівництва.

Культура праці кожного працівника суду при виконанні ним посадових обов’язків вимагає: компетентність; організованість, здатність працювати по раніше затвердженому графіку в межах розпорядку дня без перенапруження; здатність раціонально використовувати робочий час, науково-технічні засоби; творчу активність, відповідальність за справу; ділові якості, здатність зосередитися на вирішенні найбільш важливих, позачергових завдань; дотримання морально-етичних і правових норм у взаємовідносинах працівників.

1.6 Вивчення стану організації праці як метод підготовки і введення НОП

Аналіз особливостей змісту праці і структури витрат робочого часу спрямовано на:

(1) виявлення недоліків в організації праці;

(2) з’ясування резервів підвищення його ефективності.

Відомості, отримані в результаті досліджень змісту і структури витрат робочого часу, дозволяє аналізувати існуючу організацію праці і на підставі цього розробляти пропозиції щодо удосконалення її стану.

Наведені завдання НОП мають втілюватися як на локальному (кожного окремого суду), так і на загальнодержавному рівні (шляхом розробки і впровадження відповідних програм). На локальному рівні відповідно до постанову спільного засідання Президії Верховного Суду України, президії Ради суддів України і колегії Державної судової адміністрації України від 12.03.2003 р. № 17 персональну відповідальність за належну організацію роботи суду і своєчасний розгляд справ несуть голови судів. На державному рівні цими питаннями мають опікуватися вищі органи суддівського самоврядування, вищі судові органи, Державна судова адміністрація України як орган виконавчої влади, покликаний здійснювати організаційне забезпечення суддів. При чому як головам судів, так і іншим посадовцям слід чітко дотримуватися принципу незалежності суддів і невтручання у процес вирішення юридично значущих справ під приводом організаційних питань. Слід мати на увазі, що відносно голови судів і судді не знаходяться у відносинах адміністративного підпорядкування, голова суду є першим серед рівних у суддівському колективі. Щодо посадовців і працівників апарату суду, то голова суду в даному випадку наділений усіма владно-розпорядчими повноваженнями, його накази і розпорядження є обов’язковими для виконання.

2. Основні тенденцій наукової організації роботи суду

Серед основних тенденцій наукової організації роботи суду на даному етапі розвитку судової влади можна відзначити:

1). Модернізація судової влади. Державна судова адміністрація України з метою поширення передового досвіду із застосування набутих знань на практиці, формування високої правосвідомості, відповідальності та запровадження вдосконалених організаційних форм здійснення судочинства 12.12.2003 р. затвердила перелік місцевих судів України, на базі яких утворюються модельні суди. Згодом такі суди було утворено в усіх регіонах України (у м. Харків – це Комінтернівський районний суд).

Основними завданнями для перетворення цих судів у модельні стали: (1) часткова перебудова та реконструкція приміщень судів;

(2) запровадження спеціалізації суддів;

(3) удосконалення організаційної структури суду з тим, щоби звільнити голову суду й суддів від виконання невластивих для них функцій;

(4) створення належних умов для роботи суддів і службовців апарату суду; (5) забезпечення судів комп’ютерною та іншою технікою, проведення змін в організації діловодства.

Майже в усіх модельних судах запроваджено такі принципи: розподіл функцій між структурними підрозділами та посадовцями за сферами діяльності; розподіл справ за категоріями (спеціалізація) між суддями і вивільнення їх від не процесуальної діяльності; застосування сучасних інформаційних технологій.

Так, у структурі Івано-Франківського міського суду запроваджено два відокремлені підрозділи: судовий відділ (судді) і апарат суду, які розміщені в різних приміщеннях. Це дало можливість уникнути спілкування суддів із учасниками процесу поза судовими засіданнями. Функції з приймання громадян і розподілу судових справ перекладено на працівників апарату. Запровадження спеціалізації суддів і нової системи планування й розподілу справ дало можливість повідомляти особам, які звертаються із заявами, дату і час судового засідання у справі відразу після прийняття заяви. технологій.

Окрім цього, чинне законодавство дозволяє модельним судам запроваджувати власні форми діловодства (п. 1.5 Інструкції з діловодства і місцевому загальному суді від 27.06.2006 р.). Так, у Петровському районному суді м. Донецька голова суду О.А. Фунджий на основі інструкції з діловодства в місцевому загальному суді розробив і запровадив комп’ютерну програму “SUDOBLIK”, призначену для реєстрації судових справ та матеріалів, надання відповідної інформації у суді запроваджено комп’ютерну програму “SUDOBLIK”. Програма дозволяє вести облік всіх судових справ та матеріалів від надходження до суду до передачі в архів, здійснювати оперативний контроль за проходженням справ, строками їх розгляду та звернення до виконання, якісно та своєчасно виготовляти статистичні звіти. Використання цієї програми на практиці виявилося досить ефективним, а досвід цього суду був запозичений низкою інших місцевих судів України.

На нашу думку, в ідеалі модельний суд повинен існувати для апробації новел законодавства. Так, у разі існування намірів змінити певний інститут процесуального права або законодавства про судоустрій (наприклад, повна фіксація процесу технічними засобами), можна проводити відповідні експерименти в модельних судах. У разі успішного запровадження такого інституту доцільно ставити питання про подальше запровадження його у законодавстві.

2). Комп’ютеризація судів та використання новітніх технологій у судочинстві. Конституція України 1996 р. закріпила норму щодо повного фіксування судових процесів за допомогою технічних засобів (підпункт 7 частини 2 статті 129). У Концепції вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів, затвердженої Указом Президента України від 10.05.2006 р. підкреслюється, що одним із пріоритетів діяльності з організаційного забезпечення судової влади державної судової адміністрації є здійснення комп’ютеризації в судах, що забезпечить поступовий відхід від паперового до електронного діловодства. Останнє передбачає утворення цілісної електронної системи роботи з документами, починаючи з реєстрації документів, які надходять до суду, контролю за їх проходженням на різних етапах судового провадження, видачі копій рішень суду, контролю за додержанням процесуальних строків тощо. У Концепції окремо наголошується на необхідності завершити процес обладнання судів технічними засобами фіксації процесу, а також створити єдину судову інформаційну мережу, яка міститиме, зокрема, правову базу даних, бланки судової документації, базу даних судової практики (державний реєстр судових рішень), електронну бібліотеку.

Рішенням Ради суддів України № 22 від 02.04.2004 р. було затверджено Програму інформатизації судів загальної юрисдикції, інших органів та установ судової системи на 2004-2006 рр. Серед основних заходів Програми у сфері створення і розвитку інформаційної інфраструктури та інформаційних ресурсів судів загальної юрисдикції, інших органів та установ судової системи передбачено:

(1) забезпечення суддів та працівників апарату судів комп’ютерною технікою в кількості, визначеній єдиними нормативами фінансового забезпечення судів загальної юрисдикції;

(2) створення нових та модернізація існуючих локальних комп’ютерних мереж судів загальної юрисдикції, інших органів та установ судової системи; (3) забезпечення підключення до мережі Інтернет в режимі електронної пошти зазначених установ;

(4) розробка плану підключення виділених каналів зв’язку для судів загальної юрисдикції, інших органів та установ судової системи і забезпечити його реалізацію;

(5) розробка, впровадження та забезпечення супроводження програмного забезпечення ”Діловодство суду” та комп’ютерних програм формування звітності (кадрової, фінансової, статистичної тощо) в судах загальної юрисдикції;

(6) розробка плану оптимізації діючої мережі магістралей передачі даних судів загальної юрисдикції;

(7) забезпечення процесу переведення судів загальної юрисдикції, інших органів та установ судової системи на використання ліцензійного програмного забезпечення;

(8) утворення мережі регіональних центрів технічної підтримки. Окремо у Програмі заплановано комплекс заходів із фіксації судового процесу технічними засобами, а саме упровадження для цього відповідного програмно-апаратного обладнання, розробка нормативно-методичних матеріалів щодо порядку застосування систем технічного фіксування судового процесу, навчання відповідальних працівників апарату суду щодо порядку застосування цих систем.

Слід зазначити, що на сьогодні стан забезпечення судів оргтехнікою є більш-менш задовільним. Нині вже не залишилося судів, в яких немає комп’ютерної техніки; усі суди забезпечено електронною поштою та обладнано комп’ютерними системами законодавства та баз даних (“Ліга-закон”, “Аверс”, “Законодавство України”, “Стат-карта”, “ZVIT” та ін). З метою розробки і упровадження спеціального програмного забезпечення у судах при Державній судовій адміністрації України створено державне підприємство “Судовий інформаційний центр”. Підприємством розроблено електронне забезпечення розгляду цивільних справ, яке поширюється у судах загальної юрисдикції.

У Верховному Суді України в якості експерименту розроблено і упроваджується “Система забезпечення умов для ефективного використання робочого часу суддями Верховного Суду України”, яка спрямована на максимальну автоматизацію і полегшення роботи судді. Ця система є багатофункціональною і дає змогу судді з’єднуватися зі свого робочого місця в режимі аудіо- та відео-зв’язку з будь-яким робочим місцем у Верховному Суді України, з помічниками, іншими працівниками, швидко знаходити необхідні для вирішення справи нормативні акти, здійснювати первинну обробку документів, одержувати фотокопії документів, реєструвати їх, утворювати звукові документи з подальшим перетворенням їх у форму електронного текстового документу, здійснювати інші операції.

Процес комп’ютеризації судів дасть можливість забезпечити поступовий перехід від паперового до електронного діловодства. Потрібно створити єдину судову інформаційну мережу. Позаяк укомплектування необхідною літературою бібліотек усіх судів вимагає багато часу і затрат, доцільно створити єдину електронну бібліотеку з доступом до її ресурсів із кожного суду, а в перспективі – з кожного обладнаного комп’ютером робочого місця в суді. Єдина судова інформаційна мережа має містити, зокрема, правову базу даних, бланки судової документації, базу даних судової практики (державний електронний архів судових рішень). Згодом у судах повинні бути створені також електронні архіви судових справ, де зберігалися би документація у справі, результати фіксації судового процесу технічними засобами. У подальшому ці архіви могли би бути об’єднані в єдину мережу із наданням доступу учасникам процесу до матеріалів їхніх справ через Інтернет.