Навигация
Соціальний захист працівників та охорона праці в Управлінні
36671
знак
1
таблица
0
изображений
3. Соціальний захист працівників та охорона праці в Управлінні
Щодо розвитку соціальної сфери підприємства, соціально-трудових пільг, компенсацій адміністрація зобов’язується згідно чинного законодавства:
1) виплачувати одноразову матеріальну допомогу працівникам, які виходять на пенсію за віком, згідно Закону України “Про державну службу”;
2) виплачувати всім працівникам одноразову допомогу на оздоровлення у розмірі середньомісячної заробітної плати при виході у відпустку, згідно Закону України “Про державну службу”;
3) матеріальна допомога працівникам для вирішення соціально-побутових питань надається за їх заявою та рішенням керівника в розмірі, що не перевищує розмір середньомісячної заробітної плати згідно Положення про преміювання та надання матеріальної допомоги працівникам Пенсійного фонду України та його органів.
Організація охорони праці проводиться з використанням рекомендації Державного комітету України по нагляду за охороною праці, Міністерства праці та соціальної політики, Міністерства охорони здоров’я, Федерації профспілок та інших профоб’єднань України.
Адміністрація та комітет профспілки зобов’язуються забезпечити необхідними коштами виконання заходів, запланованих в угоді по охороні праці на кожен рік.
Адміністрація зобов’язується:
1) проводити інструктаж з техніки безпеки і охорони праці, а також протипожежної охорони, ознайомити працівників з колективним договором;
2) при настанні страхового випадку у зв’язку з виробничою травмою своєчасно та в повному обсязі організувати його розслідування за участю представників профспілкової організації, подати відповідним відділенням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві необхідні документи для встановлення потерпілому страхових виплат та надання соціальних послуг.
Державні гарантії та відносини, пов'язані з відпусткою, регулюються Конституцією України, Кодексом законів про працю України, іншими законами та нормативно-правовими актами України.
Право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи (далі - підприємство).
Іноземні громадяни та особи без громадянства, які працюють в Україні, мають право на відпустки нарівні з громадянами України.
Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.
Тривалість відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами обчислюється сумарно і становить 126 календарних днів (140 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та в разі ускладнення пологів). Вона надається повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів.
До відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами власник або уповноважений ним орган зобов'язаний за заявою жінки приєднати щорічну відпустку незалежно від тривалості її роботи в поточному робочому році.
Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається за заявою жінки або осіб, повністю або частково в межах установленого періоду та оформляється наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.
Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років не надається працівнику, якщо дитина перебуває на державному утриманні.
Держава здійснює регулювання оплати працi працiвникiв пiдприємств усiх форм власностi шляхом встановлення розмiру мiнiмальної заробiтної плати та iнших державних норм i гарантiй, встановлення умов i розмiрiв оплати працi керiвникiв пiдприємств, заснованих на державнiй, комунальнiй власностi, працівників пiдприємств, установ та органiзацiй, що фiнансуються чи дотуються з бюджету, регулювання фондiв оплати праці працівників пiдприємств-монополiстiв згiдно з перелiком, що визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України, а також шляхом оподаткування доходiв працiвникiв.
Умови розмiру оплати працi працiвникiв установ та органiзацiй, що фiнансуються з бюджету, визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.
Оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законодавчих та інших нормативних актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів у межах бюджетних асигнувань та інших позабюджетних доходів.
Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.
Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Забороняється будь-яке зниження розмірів оплати праці залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання.
За порушення законодавства про оплату праці винні особи притягуються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно з законодавством.
Суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.
Похожие работы
... ється наказом митниці. Фінансовий контроль здійснюється в чотирьох формах : експертиза, перевірка, ревізія та моніторинг. Класифікація державного фінансового контролю за виконанням кошторису доходів та видатків митної установи за основними ознаками наведена в додатку Е. Ревізія виконання кошторису видатків на утримання Сумської митниці розпочинається з аналізу виконання основних показників ді ...
... дозволяє у майбутньому подолати галузеву структурну деформацію, що залишилася у спадщину від командно-адміністративної системи управління. II. Основні етапи розвитку харчової промисловості Північно-Східного економічного району України та їх сировинної бази. Сучасний стан галузі. Сукупність галузей промисловості, підприємства яких виробляють продукти харчування, а також мило, тютюнові ...
... мають забезпечити успішне функціонування виробництва в майбутньому. Вони потребують використання сучасних методів аналізу для вибору оптимальних напрямків і шляхів розвитку виробництва на перспективу з урахуванням об'єктивних законокономірностей По винні передбачати розробку й реалізацію політики оптимального поєднання використання власних і позичених коштів для забезпечення оптимального ...
0 комментариев