Структура музично-дидактичних ігор

1.4 Структура музично-дидактичних ігор

Існують різні кваліфікації ігор. Наприклад, Н.А. Ветлугина розділяє ігри для розвитку музичних здібностей на настільні, рухливі і хороводи.(3; с. 68)

Іноді музично-дидактичні ігри розподіляються на підставі виду музичної діяльності, який освоюється з їх допомогою.

Так Л.Н. Комісарова виділяє три групи музично-дидактичних ігор для розвитку музичного сприйняття. Для розрізнення характеру музики, елементів зображальності і засобів музичної виразності. (7; с. 143)

Оскільки одним з основних завдань музичного виховання дітей є розвиток музичних здібностей, можна кваліфікувати ігри саме на цій підставі – їх можливостям в розвитку кожної з трьох основних музичних здібностей: відчуття ладу, музично-слухових уявлень і відчуття ритму.

Музично-дидактичні ігри для розвитку відчуття ладу сприяють пізнаванню знайомих мелодій, визначенню характеру музики, зміни побудови в окремих частинах твору, розрізненню жанру. Тут можуть застосовуватися всі види музично-дидактичних ігор. Це і настільні ігри типу лото, де діти закріплюють відповідний малюнок мелодії, використовуються рухливі ігри, сюжетні і не сюжетні, в яких діти узгоджують рухи персонажів з характером музики, зміною жанрів.

Музично-дидактичні ігри для розвитку музично-слухових уявлень пов'язаних з розрізненням і відтворенням звуковисотного руху.

Дітям подобаються ігри, що включають відтворення мелодії голосом або на музичному інструменті.

Для активізації музично-слухових уявлень застосовуються музично-дидактичні настільні і хороводи ігри.

Моделювання відносин звуків по висоті за допомогою різних засобів дозволяє розвивати здатність музично-слухових уявлень, зв'язуючи воєдино слухові, зорові, і рухові представлення дітей.

Розвиток відчуття ритму, здатності активно переживати музику, відчувати емоційну виразність музичного ритму і точно його відтворювати – передбачає використання музично-дидактичних ігор пов'язаних з відтворенням ритмічного малюнка мелодії на музичних інструментах і передачею зміни характеру музики за допомогою рухів.

Застосовуються всі види ігор для передачі ритму і характеру музики в рухах.

Таким чином, музично-дидактичні ігри об'єднують в собі різне поєднання методів музичного виховання. Образна, ігрова форма, застосування різноманітних вправ дозволяють підтримувати у дітей інтерес до діяльності, здійснювати її успішніше.

Розвиток у дітей музичних здібностей повинен бути постійно у полі зору педагога, здійснюватися різними методами і засобами, зокрема за допомогою музично-дидактичних ігор.

Розділ 2. Практичне використання музично-дидактичних ігор в дитячому садку

 

2.1 Використання музично-дидактичних ігор в музичному виховання дітей дошкільного віку

Музичні заняття проходили в музичному залі, оснащеному необхідним обладнанням, що дозволяє проводити музично-дидактичні ігри на розвиток всіх музичних здібностей.

Результативність музичних занять дозволила судити про те, що вони проводилися за встановленим розкладом і у відповідності і програмними вимогами.

Для того, щоб музичні здібності дітей були успішно сформовані, необхідно визначити шляхи їх формування. Для цього дуже важливо знати яка музичність кожної дитини.

Це можна виявити лише в ході багаторазових спостережень і занять. Тільки тоді, на думку Л.С.Виготського, можна судити про рівень музичного розвитку дитини.

Тому в практичній частині робота велася по двох етапах:

·  підготовчий;

·  основний.

На підготовчому етапі, який тривав протягом двох місяців, дітям було дане загальне уявлення про всі види музично-дидактичних ігор з використанням наступних музично-розвивальних завдань:

·  розвиток звуковисотного слуху;

·  розвиток динамічного слуху;

·  формування тембрового сприйняття;

·  вдосконалення відчуття ритму;

Були використані музично-дидактичні ігри Кононової Н.Г., Костіной Е.П., Михайлової М.А. На заняття до дітей завжди приходив ігровий персонаж Незнайко. Діти спілкувалися з ним, виступали в ролі старших товаришів і «вчителів», коли ставилася мета чомусь навчити. Прагнучи всьому навчити незнайку, діти навчалися самі. Завдяки цьому всі заняття проходили в ігровій формі. Діти були дуже емоційно-активні, відгукувалися на музичні завдання з великим бажанням.

Незнайко якоюсь мірою сприяв досягненню високих результатів і ефективності музично-дидактичних ігор, що проводяться.

«Колобок»

Мета: розвиток слухової уваги, динамічного, вчити змінювати, інтонацію голосу.

Ігровий матеріал: вирізаний з паперу колобок, невеликі предмети, що зображають стіг сіна, ялинку, пеньок, будиночок, гриб, указка, ігрове поле-стіл, шапочки зайця, вовка, лисиці і ведмедя.

Хід гри: всі предмети розставлені на ігровому полі. Водить виходить за двері або відвертається від тих, що грають. Учасники домовляються, за яку фігурку вони заховають колобка, потім кличуть ведучого. Входить ведучий і в цей час звучить текст:

Покотився колобок, колобок – рум'яний «бок».

Як же нам його знайти, до діда з бабою принести?

Нумо, Оля.(ім'я будь-якої дитини) по доріжці будь схожим

І по пісеньці веселої колобок ти відшукай.

Гравці співають пісню «Журавлі» Парцхаладзе. Ведучий бере указку, водить нею від фігурки до фігурки. Якщо указка знаходиться далеко від тієї фігурки, за якою захований колобок, то всі співають тихим голосом, якщо близько – гучним.

Потім дітям було запропоновано як ускладнення завдання зобразити героїв казки. Їм були дані шапочки, для того, щоб вони краще увійшли в образ, і повинні були заспівати певну фразу, змінюючи, інтонацію голосу, залежно від того, якого героя вони зображають, і при цьому вигадати рухи.

Наприклад:

Я сіренький зайчик

Мене кличуть боягузкою.

Дитина повинна була проспівати це з боязкою інтонацією.

Я вовк – зубами клац

Люта інтонація.

Я ведмідь – люблю ревти.

Інтонація голосу повинна бути грізна.

Я руда лисичка

Я хитра сестричка.

Інтонація голосу ніжна і в той же час хитра. (Лисиця могла співати і ніжною, ласкавою інтонацією).

Гра дозволяла виховувати у дітей увагу, швидкість реакції, уміння слухати спів дітей. А завдання в цікавій ігровій формі сприяли не лише тому, що діти були дуже емоційні і активні, але і вдосконаленню динамічного слуху і співочих навичок.

Для підвищення інтересу і емоційної активності у дітей була використана музично-дидактична рухлива гра, інсценування невеликої казки, де діти, зображаючи героїв, повинні були розрізняти слова «голосно|», «тихо», «трохи тихше», «трохи голосніше» і зображали це.

Кожного разу героїв грали діти з різним рівнем сформованості динамічного слуху, і день від дня можна було спостерігати щось нове в елементах творчості дітей.

«Наші гості прийшли»

Мета: розвиток тембрового сприйняття, вдосконалення відчуття ритму.

Ігровий матеріал: Дорослі (вихователь, музичний керівник) і діти, що зображають гостей, ширма, картки, на яких зображені дитячі музичні інструменти.

Хід: Дорослий говорить: «Сьогодні нас повинні прийти гості». Стук в двері. Приходить ведмідь(дорослий в костюмі ведмедя).

«Здрастуйте діти, я прийшов вас в гості. Я дуже люблю танцювати і грати. Сьогодні я придумав таку гру: один з вас встає за ширму, обирає там музичний інструмент, на якому він гратиме. А інші вгадуватимуть, який же це чарівний інструмент».

Дитина проходить за ширму, і за допомогою дорослого вибирає інструмент, який найбільше підходить до незграбного ведмедя. В даному випадку це буде бубон. Ведмідь танцює під бубон, діти йому хлопають. Після закінчення танцю ведмедя діти повинні вгадати під який інструмент він танцював. (Заздалегідь діти отримують картки із зображенням музичних інструментів).

Коли діти вгадають, приходять інші гості, і кожного разу використовуються різні інструменти: зайчик стрибає під швидкі удари молоточком на металофоні, конячка – під чіткі удари музичного молоточка або дерев'яних ложок, пташка – під дзвін дзвіночків.

Ця музично-дидактична гра закріпила знання дітей про музичні інструменти, прихід «живих гостей» сприяє емоційному підйому і викликає активність.

«Що музичний інструмент розповість про себе»

Мета: закріплення знань про музичні інструменти.

Ігровий матеріал: музичні інструменти, озвучені і не озвучені (заховані в коробку), картки із зображенням музичних інструментів.

Хід гри: Коробка з інструментами стоїть за ширмою. Дитина підходить до ширми, витягує з коробки інструмент, і, не показуючи дітям, починає розповідати про нього. Якщо дитині важко, дорослий ставить йому питання: «Що уміє робити інструмент?», «Як витягуються звуки?», «на що схожий звук інструменту».

Діти можуть ставити розповідачу питання. Гра повторюється до тих пір, поки діти не втомляться, або поки все не побувають в ролі розповідача. Гру можна урізноманітнити тим, що в кінці дорослий читає цікаві історії і казки про музичні інструменти.

Музично-дидактична гра допомогла різноманітити і удосконалити знання дітей про музичні інструменти, що надалі дозволило проводити з ними індивідуальну роботу, метою якої було навчання дітей грі на простих дитячих музичних інструментах.

«Принц і принцеса».

Мета: вдосконалення динамічного сприйняття і відчуття ритму.

Хід: діти розсаджуються на килимку лицем до центру круга, руки прибирають за спину. Вибирається принц, який закриває очі, і в цей час в долоньки одній з дівчаток кладуть красивий бантик. Вона принцеса. Принц повинен дізнатися принцесу по гучній музиці. Звучить «Вальс» Е. Доги, принц поволі йде під музику по колу поряд з дітьми дорослий регулює динаміку: від тихого звучання до гучного.

Чувши голосну звучну музику, принц указує на принцесу. Дівчинка розкриває долоньки, показує бантик.

Потім як ускладнення гри принц і принцеса повинні танцювати, при цьому придумавши свій ритмічний малюнок.

Гра проводилася кілька разів і «ритмічні танці», придумані дітьми були дуже різноманітні.

«Бубонці»

Мета: розвиток звуковисотного слуху.

Ігровий матеріал: бубонці.

Хід: Дорослий розповідає: «Жили були три веселі бубонці: Дінь, Дань і Дон. У кожного була своя пісенька. Бубонець. Дінь співав тоненьким голоском. «Дінь-дінь» – звучала його пісенька. Дань співав пісеньку середнім голоском: «Дан-дан». А у бубонця Дона голосок був грубіший, нижчий ніж у його братів. «Дон-дон» - грізно звучала його пісенька (використовується фланелеграф, на якому три лінієчки і бубонці повинні бути в своїх будиночках)».

Діти повинні повторити пісеньки різними голосами їх голоси повинні зливатися, коли одночасно співає 3-4 людини.

На підготовчому етапі роботи були використані не тільки музично-дидактичні ігри і допомога, направлені на розвиток тієї або іншої музичної здібності, але і «Експрес-аналіз і оцінка музичної діяльності» під редакцією О.А.Сафоновї.

Вся робота допомогла виявити відчуття ритму розвинене у старших дошкільників найслабше, що і послужило підставою надалі для проведення, на основному етапі музично-дидактичних ігор тільки на розвиток цієї здатності. Як відомо, відчуття ритму складає основу емоційної чутливості до музику. І підібрані музично-дидактичні гри, поза сумнівом, повинні були служити цій меті.

Для успішного формування музичних здібностей і для досягнення вищого результату роботи був внесений елемент новизни – поєднання будь-якого музично-сенсорного завдання з розвитком відчуття ритму.

Були використані наступні ігри.

«Подумай і відгадай»

Мета: придумувати деталі ритмічних малюнків, повтор вже знайомих, закріплення тривалості нот.

Матеріал: картки (по числу тих, що грають), на яких зображені ведмідь, зайчик, пташка.

Хід: Дітям надаються картки. На фортепіано звучать відповідні мелодії: «Зайчик» Н.Старокадамського, «Ведмідь» В.Ребікова, «Горобці» М.Красєва. Діти дізнаються мелодії і піднімають відповідні картки.

Як ускладнення на наступному занятті дітям було запропоновано проспівати відповідні мелодіям, ритмічні малюнки і спробувати придумати свої, дуже прості.

На наступному занятті діти вже повинні були під пісню «Разом весело крокувати» спробувати показати рухами героїв: зайчик стрибає - використовуються четвертні і восьмі ноти; ведмідь - цілі ноти і половинки; пташки – восьмі і шістнадцяті.

Ця музично-дидактична гра значно поліпшила реакцію дітей на розрізнення тривалості нот, сприяла швидшому формуванню звуковисотного слуху і відчуття ритму.

«Прогулянка»

Мета: закріплення тривалості нот, розвиток відчуття ритму.

Ігровий матеріал: музичні інструменти по числу тих, що грають (молоточки, барабан, бубон, ксилофон, металофон, дзвоник, музичні тарілки).

Хід гри: Дорослий: «Зараз, хлоп'ята, ми відправимося з вами на прогулянку, але це буде незвичайна прогулянка, ми гулятимемо, допоможуть нам в цьому музичні інструменти. Ось ми з вами спускаємося по сходах (повільні удари молоточком по столу), а зараз ми вийшли на вулицю. Світить яскраве сонечко, ми зраділи, побігли (часті удари по барабану або можна молоточками по столу). Ми гуляли, веселилися, але раптом з'явилася хмара, подув вітер, ударив грім, виблискувала блискавка, і пішов дощ. Спочатку це були рідкісні краплі, а потім почалася часта сильна злива (ритм прискорюється, діти можуть стукати в барабан, бубон, молоточками по металофону, ударяти в тарілки, дзвоником передавати рідкісні краплі дощу; використовуються всі інструменти для передачі стану погоди; рідкісні краплі дощу і сильну часту зливу діти передають в певному ритмі, унаслідок чого у них закріплюються знання про тривалість нот)».

Дорослий: «Злякалися хлоп'ята такої погоди і побігли додому, - знову швидкі і ритмічні удари».

Гра поступово ускладнювалася, діти за допомогою дорослого придумували нові події, які відбувалися на «прогулянці», і кожного разу ритмічні малюнки ставали все різноманітнішими і складнішими.

«Навчи матрьошок танцювати»

Ігровий матеріал: великі і маленькі матрьошки.

Хід: У дорослого в руках велика матрьошка, у дітей – маленькі. «Велика матрьошка учить танцювати маленьких»- говорить дорослий. Відстукує по столу спочатку нескладний ритмічний малюнок. Діти повторюють. Як ритмічні малюнки використовувалися знайомі дітям мелодії пісень і танців: «У полі берізка стояла», «Ах ви сіни.», «Разом весело крокувати», «Сонячний капіж». Якщо спочатку діти повторювали за дорослими, то потім вони самі стали придумувати нескладні ритмічні малюнки, або дорослий починав, а діти закінчували. Приклади ритмічних малюнків були найрізноманітніші.

Ця музично-дидактична гра використовувалася як індивідуальна робота і на музичному занятті.

«Визнач по ритму»

Ігровий матеріал: картки, на одній половині яких зображені ритмічний малюнок, а інша половина порожня, картки, що ілюструють зміст пісень, дитячі музичні інструменти (ложки, бубон, дзвоник, барабан, музичний молоточок).

Хід: Ведучий, дитина або дорослий, виконує ритмічний малюнок пісні або танцю (за допомогою вилясків або просто стукає музичним молоточком по столу, використовуються дерев'яні ложки, барабан), знайомих дітям: «Ах ви сіни», «В полі береза стояла» російські народні пісні, «Сьогодні мамине свято», Парцхаладзе, «Сонячний капіж» Соснін, «Різноколірна гра», «Горобця» М.Красєва.

Діти по ритму визначають пісню і картинкою закривають порожню половину картки. Ритмічні малюнки можуть бути мимовільними: повільні удари в барабан – йде ведмідь, дзвін дзвоника – пташка летить. Діти повинні вгадати самі, без допомоги дорослого.

«Тінь-тінь»

Цю пісню діти знають добре. Для досконалішого розвитку у дітей ритмічного відчуття були використані наступні завдання в ігровій формі:

- пісня співається разом з дітьми з метою закріплення тексту;

- діти одночасно співають і ляскають тихенько в долоні, відзначаючи вилясками ритмічний малюнок;

- спів по ролях: дорослий - автор, а діти – герої (лисиця, заєць, 2 їжаки, блішки, ведмідь, коза).

Кожна дитина виконує свою роль.

- спів по ролях, але роль виконують долоньками. Дітям пояснюють, що голосок «сховався», долоньки «співають замість нього».

- вся пісня від початку до кінця співається долоньками

- коли ритм пісні добре засвоєний, можна викласти його короткими і довгими смужками або тривалістю.

«Прикрась музику»

Ігровий матеріал: магнітофон із записом «Неаполітанської пісні» П.І.Чайковського, дитячі музичні інструменти, які лунають дітям (бубон, барабан, дзвіночки, дудочка, трикутник, музичний молоточок).

Хід: дитина слухає спочатку твір, визначає його ритм, настрій. Потім, по показу дорослого діти пробують застосовувати прийом оркестровки. Вони повторюють ритм пісні, як би підіграючи на музичному інструменті. Потім, в кульмінаційній частині пісні, інструменти звучать всі одночасно.

Як завдання дітям пропонується проявити творчість: прикрасити звучання. Наприклад, десь можна уловити дзвін дзвоника, удар в барабан або бубон, металофон.

У такій музично-дидактичній грі діти розрізняють характер музики, настрій намагаються підстроїтися під певний ритм і уловити щонайменші його зміни і проявляють творчість, що грає важливу роль в розвитку відчуття ритму.

«Склади пісеньку».

Мета. Розвивати у учнів уміння розрізняти форму музичного твору (заспів і приспів), передавати структуру пісні, що складається з елементів, що повторюються, у вигляді умовного зображення.

Опис. Три – чотири кружки (червоний, синій, зелений, жовтий) і таку кількість прямокутників (білого або темно – коричневого кольору ).

Методика застосування. Вчитель виконує пісню і просить визначити, чи є в ній заспів і приспів, скільки куплетів, скільки разів повторювався приспів. Після цього пропонується одному з учнів «скласти пісеньку» за допомогою різноколірних фігурок: кожен новий куплет позначити кружком якого-небудь кольору, а приспів – прямокутником. Під час повторного виконання пісні учень викладає геометричні форми в тій послідовності, яка відповідає будові пісні – чергуванню заспіву і приспіву. Решта учнів перевіряє, чи правильно викладені форми.

«Море».

Мета. Розвивати у учнів уявлення про образотворчі можливості музики, її здатності відображати явища навколишньої природи.

Опис. Три картки із зображенням ліній. Вони умовно передають різний стан моря. На першій – лінія, зігнута сіро – блакитному фоні – «море схвильоване», на другій – лінія сильно зігнута, фіолетовий фон – «море бушує», на третій – лінія слабо хвиляста, блакитний фон – «море заспокоюється, буря затихає».

Методика застосування. Учні слухають в записі вступ до опери «Садко», «Море» Н.А. Римського-Корсакова. Після виконання учні діляться своїми враженнями про характер музики. Вчитель разом з учнями звертає увагу на те, що композитор намалював яскраву картину моря, показуючи найяскравіші його стани; воно то схвильоване, то бушуюче, то таке, що заспокоюється. Потім вчитель пояснює хлоп'ятам умовні зображення, що передають той або інший стан моря. Вчитель пропонує ще раз послухати твір і прослідкувати, як змінюється характер музики впродовж звучання всієї п'єси. Один з учнів за допомогою карток показує ці зміни, тобто розкладає картки в тій послідовності, яка відповідає розвитку музичного образу.

«Дізнайся і склади мелодію».

Мета. Передавати ритмічний малюнок знайомих мелодій і дізнаватися по зображенню ритмічного малюнка ту або іншу мелодію.

Опис. Для цього використовують прямокутники різної довжини, але однакової ширини. Довгі прямокутники – червоні – відповідають довгим звукам, короткі – зелені – коротким. І тих і інших по 10 штук. Чергуючи прямокутники різної довжини, можна умовно зобразити ритмічний малюнок знайомої мелодії, що виконується вчителем.

Методика застосування. Розучуючи разом з вчителем мелодію, учні за допомогою карток викладають її ритмічний малюнок, використовуючи різні прямокутники. Навчившись виконувати це завдання, хлоп'ята можуть перейти до складнішого – дізнатися по викладеному вчителем ритмічному малюнку знайому мелодію.

«Драбинка чарівниця».

Мета. Розвивати у учнів уміння співвідносити звуки по висоті, розрізняти напрям руху мелодії.

Опис. Картка із зображенням драбинки з семи сходинок. Кожна сходинка закрашена певним кольором. Сім круглих фішок, відповідних кольору сходинок драбинки.

Методика застосування. Вчитель виконує на металофоні знайому дітям мелодію, потім пропонує по черзі «музичні загадки» : виконує без слів першу фразу заспівує, але не дограє останній звук, потім виконує другу фразу пісеньки, не дограючи нижнього звуку. Діти повинні визначити, який із звуків мелодії не був виконаний при русі мелодії вгору і при русі вниз. Визначивши його, вони на відповідну сходинку кладуть фішку того кольору, яким закрашена сходинка.

«Вибери інструмент».

Мета. Розвивати у учнів уявлення про образотворчі можливості музики.

Опис. Набір маленьких карток із зображенням різних музичних інструментів. (інструменти симфонічного оркестру, оркестру російських народних інструментів).

Методика застосування. Вчитель розмовляє з дітьми про музику, пояснюючи, що вона може не тільки передавати різні відчуття, але і розповідати своїми виразними засобами про те, що зустрічається в житті. Вчиться виконують п'єси, в яких передані характерні особливості звучання різних музичних інструментів. Після прослуховування учні повинні вибрати картки з відповідним зображенням інструменту.

музичний дидактичний дошкільний гра

2.2 Аналіз і результати практичної роботи

Всі використовувані музично-дидактичні ігри і допомога застосовувалися протягом декількох занять, поступово стаючи різноманітнішим і складнішим, що дозволило судити про своєрідність музичного розвитку кожної дитини і відповідно коректувати змістом музичних занять.

Крім того, для успішнішого розвитку у старших дошкільників відчуття ритму були використані фрагменти системи елементарного музичення австрійського композитора Карла Орфа.

В результаті музичних занять було виявлено:

- слухова увага дітей стала більш організованою;

- з'явилася швидка і чітка реакція на високі і низькі звуки;

- ритм, що передається дітьми, став точнішим не тільки у вилясках, але і в передачі його звучними жестами і на металофоні;

- покращала реакція дітей на визначенні інструментів по тембровому і динамічному звучанню.

Завершує роботу конкретний практичний матеріал, який відображений в додатку.

Проведена робота показала, що відповідно до мети, об'єкту, предмету дослідження, і в процесі вивчення методичної літератури з проблеми у дітей музично-сенсорних здібностей, ми дійшли висновку, що саме дошкільний вік надзвичайно важливий для розвитку загальних музичних здібностей дитини, у тому числі і музично-сенсорних. І розвиток цих здібностей у кожної дитини повинен бути постійно в полі зору у вихователя, музично керівника, здійснюватися різними методами і засобами. Зокрема за допомогою музично-дидактичних ігор і допомоги.

Висновок

 

Безумовно, сама організація використання музично-дидактичних ігор вимагає від педагога розуміння значущості і цінності музичного розвитку дітей, великої творчості і майстерності.

Як показує практика, систематичне застосування музично-дидактичних ігор викликає у дітей активний інтерес до музики, сприяє швидкому оволодінню дітьми музичним репертуаром.

У практичній частині роботи, що проводиться, ми ще раз переконалися в тому, що якщо в процесі музичної діяльності розвиватимуться музичні здібності у всіх дітей без виключення це не пройде безслідно для їх подальшого музично розвитку.

Пропоновані музично-дидактичні ігри, фрагменти занять не були самоціллю, а лише сприяли розвитку не тільки музичних здібностей, але і творчих.

Напрацьований наочний допоміжний музичний матеріал дозволив в простій доступній ігровій формі дати дітям уявлення про властивості музичного звуку, про виразні можливості музики, навчити розрізняти гамму відчуттів, настроїв, що зраджуються нею.

Напрацьованій наочний допоміжний музичний матеріал дозволивши в простій доступній ігровій формі дати дітям уявлення про властивості музичного звуку, про виразні можливості музики, навчити розрізняти гамму відчуттів, настроїв, що сприймаються нею.

Пропонований узагальнений, систематизований досвід із дошкільниками по розвитку у них музичних здібностей доступний в оволодінні будь-яким педагогом, музичним керівником, і може бути рекомендований для використання його в дитячих дошкільних освітніх установах, як на музичному занятті, так і в індивідуальній роботі з музичного виховання.

Список літератури

 

1.  Бондаренко А.К. Дидактические игры в детском саду., М., Просвещение, 1991.

2.  Виготский Л.С. Игра и ее роль в психологическом развитии ребенка// Вопросы психологии: - 1966. - № 6.

3.  Ветлугина Н. А. Развитие музыкальных способностей дошкольников в процессе музыкальных игр. – М., Просвещение, 1988.

4.  Дзержинская И. Формирование восприятия музыки у дошкольников. – М., Просвещение 1992.

5.  Железнов С. Развитие музыкальных способностей. – М. , Глянц, 1998.

6.  Кабалевский Д. “Как рассказывать детям о музыке” Москва, “Просвещение”, 1989.

7.  Комисарова Л., Костина Э. Наглядные средства в музыкальном воспитании дошкольников. – М., Просвещение, 1986.

8.  Кононова Н. Музыкально-дидактические игры для дошкольников. – М., Просвещение 1982.

9.  Кудрявцева А.А. Кутузова И.А.Музыкальный калейдоскоп: Методическое пособие для педагогов образовательных учреждений. – М., 2002

10.  Михайлова М. Развитие музыкальных способностей детей. – Ярославль: Академия развития, 1997.

11.  Никитин Б.П. Развивающие игры. – 2-е изд. – М.: Педагогика, 1985.

12.  Свирида П. А вже весна воскресла. – Коломия, 1993

13.  Тарасова Л. Музыка в семье. – М., Детская литература, 1985.