Проектування високошвидкісної лінії внутрішньозонового зв'язку Одеської області

Реферат

Об'єкт проектування - синхронна транспортна мережа Одеської області з використанням SТМ - 4.

Мета роботи - спроектувати високошвидкісну лінію внутрішньозонового зв'язку.

Метод проектування - розрахунковий із використанням комп'ютерних технологій.

В дипломному проекті була спроектована високошвидкісна лінія внутрішньозонового зв'язку Одеської області. Приведено розрахунок числа каналів і ПЦП, розрахунок довжин ділянок регенерації. Також приведений розрахунок параметрів лінійного тракту. Надані рекомендації по прокладенню та монтажу оптичного кабелю. Для проектованої мережі розглянено техніко-економічне обґрунтування.

1. Проектування синхронної транспортної мережі

1.1 Загальні положення

У даному дипломному проекті у відповідності з технічним завданням, необхідно проектувати високошвидкісну лінію внутрішньозонового зв'язку Одеської області, яка повинна з'єднувати міста: Одеса, Біляївка, Б. Дністровський, Татарбунари, Кілія, Ізмаїл, Рені, Болград, Арциз, Тарутине, Сарата.

Передача сигналів ЦСП здійснюється по кабельним, радіорелейним і супутниковим лініям зв'язку. Технологія SDH орієнтована на використання волоконно-оптичних кабелів, в яких передача практично не підлягає дії електромагнітних завад, що надає мережі надійність та самовідбудову. Тому, як середовище передачі проектуємої лінії зв'язку, візьмемо волоконно-оптичний кабель. Для проектування високошвидкісної лінії передачі необхідно вибрати конфігурацію мережі.

1.2 Конфігурація мережі

1.2.1 Топологія мереж SDН

Розглянемо базові топології і їх особливості:

а) «точка-точка» - є найбільш простим прикладом базової топології SDH (малюнок 1.1). Вона може бути реалізована за допомогою термінальних мультиплексорів ТМ, як на схемі без резервного каналу прийому/передачі, так і за схемою з стовідсотковим резервуванням типу 1+1, що використовує основний і резервний електричний чи оптичний агрегатні виходи (канали прийому/передачі). При виході з ладу основного каналу мережа в лічені десятки мілісекунд автоматично переходить на резервний;

Рисунок 1.1 - Топологія «точка-точка», реалізована з використанням ТМ

б) топологія «послідовний лінійний ланцюг» (малюнок 1.2). Ця базова топологія використовується, коли інтенсивність трафіку в мережі не так велика й існує необхідність відгалужень у ряді точок на лінії, де можуть вводитися і виводитися канали доступу. Вона реалізується з використанням як термінальних мультиплексорів на обох кінцях, так і мультиплексорів вводу/виводу в точках відгалуження. Ця топологія нагадує послідовний лінійний ланцюг, де кожен мультиплексор вводу/виводу є окремою її лапкою. Вона може бути представлена вигляді послідовного лінійного ланцюга без резервування, або більш складним ланцюгом з резервуванням типу 1+1;

Рисунок 1.2 - Топологія «послідовний лінійний ланцюг», реалізований на ТМ й ТDМ

в) топологія «зірка» (малюнок 1.3), що реалізує функцію концентратора. У цій топології один з віддалених вузлів мережі, зв'язаний з центром комутації чи вузлом мережі SDН на центральному кільці, відіграє роль концентратора, де частина трафіку може бути виведена на термінали користувачів, що тоді як залишкова його частина може бути розподілена по іншим віддаленим вузлам. Іноді таку схему називають оптичним концентратором, якщо на його входи "Подаються частково заповнені потоки рівня STМ-N (чи потоки рівня на ступінь нижче), а на його вихід надходить STМ-N. Фактично ця топологія нагадує топологію «зірка», де як цей гральний вузол використовується мультиплексор SDH.

г) топологія «кільце» (малюнок 1.4). Ця топологія широко використовується для побудови SDН мереж перших двох рівнів SDН-ієрархії (155 і 622 Мбіт/с).

Основна перевага цієї топології - легкість організації захисту типу 1+1, завдяки наявності в синхронних мультиплексорах SMUХ двох пар (основної і резервної) оптичних агрегатних виходів (каналів прийому/передачі); схід - захід, що дають можливість формування подвійного кільця з убудованими потоками, і шляхового захисту.

1.2.2 Функціональні методи захисту синхронних потоків

При проектуванні мереж СЦІ важливо забезпечити їхню надійність і живучість. Технологія SDH дозволяє організувати таку мережу, при якій досягається не тільки висока надійність функціонування, обумовлена використанням ВОК, але і можливість збереження або відновлення (за дуже короткий час - у десятки мілісекунд) працездатності мережі, навіть у випадку відмовлення одного з елементів або середовища передачі - кабелю. Крім того, вмонтовані засоби контролю і керування полегшують і прискорюють виявлення несправностей і переключення на резервні ємності. Тому стосовно до мереж SDH іноді використовується термін - «самозаліковующієся».

Існують різні методи забезпечення швидкого відновлення працездатності синхронних мереж, що можуть бути зведені до наступних схем:

• резервування ділянок мережі по схемах 1+1 і 1:1 по рознесених трасах;

• організація кільцевих мереж, що самовідновлюються, резервованих по схемах 1+1 і 1:1;

• резервування термінального устаткування по схемах 1:1 і N:1; відновлення працездатності мережі шляхом обходу непрацездатного вузла;

використання систем оперативного переключення.