Бібліотечні заклади на Поділлі

2.  Бібліотечні заклади на Поділлі

В Кам’янці-Подільському у 1866 році відбулося відкриття першої на Поділлі публічної російської бібліотеки. Бiблiотечні заклади масово почали поширюватися наприкiнцi ХIХ - на початку ХХ ст. Виникали вони переважно у містах, а їх засновниками виступали як приватні особи, так i громадські організації. На початку ХХ ст. до цієї роботи активно залучилися товариства тверезості, які почали організовувати бiблiотеки при народних чайних. Окремі книгозбiрнi в цей час існували при благородних i громадських зібраннях., церковних братствах. Серед цього рiзноманiття виокремлювалися мiськi публiчнi бiблiотеки, що засновувались за ініціативою міських самоврядувань.

Важливою подією у культурно-освітньому житті міста Бара стало відкриття 7 квітня 1899р. міської публічної бiблiотеки, яка утримувалася за рахунок міста. Міська влада постійно збільшувала видатки на утримання бiблiотеки. Так, 1900 р. вiд міста а надійшло 300 руб., у 1901 р. - 600 руб. Це дозволяло збільшувати книжковий фонд (на 1.01.1902 р. він складав 923 томи 350 найменувань), оформляти підписку на 18 періодичних видань.

Як не дивно, в одному з найбільших міст Поділля – Вінниці тривалий час не було бібліотеки. Лише в 1902р.міська дума під тиском громадськості змушена була підтримати ідею заснування публічної книгозбірні. 12 січня 1903 р. міністерство внутрішніх справ затвердило Статус бiблiотеки, а Міська влада приступила до спорудження окремого приміщення. Урочисте відкриття Вінницької міської бібліотеки ім. Гоголя відбулося 2 лютого 1907 року.

Також зустрічаються відомості про існування публічних бібліотек у Лiтинi, Летичевi, Балтi. На початку ХХ ст. мережу бібліотечних закладів Подільської губернії складали 102 бібліотеки різних форм власності, причому народних бібліотек-читалень налічувалось 60, бiблiотек товариств - 19, приватних - 16, державних - 7. Відзначимо, що найбiльшi з них майже всі розміщувались у містах, сприяли підвищення освітнього рівня населення та зіграли відчутну роль у культурному житгi краю.

3.  Театральна спадщина Поділля

В цей період жителі подільських міст почали активно долучатися i до театрального мистецтва. Відомо, що перший театр на Подiллi був заснований в 1798 р. у Кам’янцi-Подiльському. Як зазначав Сiцiнський, “театр до 1831 р. був польським, після того до 1861 р. змішаним, тобто польським та російським, а з 1861 р. - лише російським. Він був незадовільним, як за приміщенням, так й за силою трупи ”. Тривалий час театральне приміщення перебувало у жалюгідному стані. У 1869-1871 рр. коштами міської влади проведена повна перебудова театру. Проект розробив архітектор М. Романович, роботи провів підрядник – проскурівський купець Биховський. Наприкiнцi ХIХ ст. фінансову підтримку театру надавала й державна скарбниця, щороку перераховуючи на його утримання до З тис. руб.

У 1860-х - 1880-х рр. існував театр у Балтi. Його виникнення та дiяльнiсть була пов’язана з Балтським Троїцьким ярмарком. Як зазначалось у ралортi повітового військового начальника вiд I883р.: «У Балтi є театр, який діє лише влітку, під час ярмарки, коли з’являються заїжджі акторські трупи. Розміщується театр у приватній дерев’яній будівлі». У 90-х рр. ХIХ ст. відомостей про театр у Балтi не зустрічається.

Театри в інших містах стали виникати накрикiнцi ХIХ - на поч. ХХ ст. Як правило, зводилися театральні та іноді сценічні майданчики в містах Поділля переважно приватними особами. Так, у 1892 р. у Проскурові був відкритий приватний театр Шильмана, який розташовувався в дерев’яний необладнаній будiвлi по вул. Кам’янецькiй. Театр не мав власної трупи та надавав приміщення заїжджим акторам. З часом стало зрозуміло, що таке приміщення не вiдповiдає театральним вимогам i перешкоджає приїзду в Проскурів на гастролі «зоряних» труп. Заручившись підтримкою міської влади, у 1907 р. Шильмана зводить по вул. Олександрiвськiй нову будівлю театру, який вiд того часу все частіше стали називати міським. Театральне життя в Проскурові пожвавилося.

Серед усіх театральних споруд на Подiллi найкращою був Вінницький міський театр. Побудований за проектом міського архітектора Г. Артинова у 1910 р., він обійшовся місту в 160 тис. руб., мав зал на 1000 місць та являв собою фактично зменшену копію Київського театру опери та балету.

У зв’язку з тим, що театри перебували у різних формах власності та не було чіткого визначення, що вважати театральною установою, а що сценічно-концертним залом, у статистичних та довідкових виданнях початку ХХ ст. зустрічається різна кiлькiсть театрів. Найбільш ближчою до істини можна вважати iнформацiю, що міститься у довідковому виданні МВС по Подiльськiй губернії станом на 1911 р. З нього можна з’ясувати, що на той рік театри діяли в наступних подільських містах: Кам’янцi-Подiльському, Вiнницi, Проскурові, Могилеві, Гайсині, Жмеринці.

4.  Кінематограф

На початку ХХ ст. у містах Поділля з’являться і досить швидко набуває поширення кінематограф. У 1901 р. в губернському місті вперше побував пересувний кінотеатр, а наприкінці 1901 р. у Кам’янцi-Подiльському уже діяли два маленькі стацiонарнi кінотеатри - на 25 та 35 місць. У 1908 р. комітет “Императорского человеколюбивого общества” влаштував по вул. Бульварній просторий театр-синематограф. За відомостями адресних книг, у 1911 р. в губернському мiстi діяло три синематографи - “Императорского человеколюбивого общества”, Вільного пожежного товариства та Ш.Зiньковського, у 1913 р. зазначено 5 кiнотеатрiв - “Императорского человеколюбивого общества”, Вільного пожежного товариства, “Iлюзiон” (власник Ш.Зiньковський), “Модерн” (Марцикевич) та “Гiгант” (М.Розенталь). Останній кінотеатр - “Гiгант”, був найбільшим у місті - мав зал на 200 мiсть, відкритий у 1912 р. у будинку Крайза по вул. Бульварній (нині - Шевченка, 41). У Вiнницi перший кінотеатр - “Амбрось” - був відкритий співвласниками Є. Добржанською та і К. Ловицьким у 1911 р. на території садиби відомого лікаря й домовласника М.Недєльського по вул. Б.Хмельницького. За кілька років у мiстi відкрилося багато кiнотеатрiв, зокрема у 1913 р. кінематографи “Люкс”, “Мініатюр”, “Патеграф ”, “Стела” та міський. Поступово кінотеатри відкривались в менших містах. На початок 1911р у дев’яти подільських містах діяло 16 кінотеатрів.