Аналіз функціональної структури діяльності спеціаліста з ветеринарної медицини
Аналіз ОПП та навчального плану підготовки спеціаліста та визначення місця дисципліни «Ветеринарна медицина» в навчальному процесі
Рекомендації щодо удосконалення підготовки спеціаліста з дисципліни «Ветеринарна медицина»
Навигация
Аналіз функціональної структури діяльності спеціаліста з ветеринарної медицини
Розробка дидактичного проекту навчання майбутнього спеціаліста дисципліни "Ветеринарна медицина"
21081
знак
4
таблицы
0
изображений
1.2 Аналіз функціональної структури діяльності спеціаліста з ветеринарної медицини
До майбутнього спеціаліста з ветеринарної медицини висуваються наступні вимоги:
- визначати перелік та готувати обладнання і реактиви для проведення необхідних лабораторних досліджень;
- користуватися різними діагностичними приладами і обладнанням;
- відбирати та, в разі необхідності, фіксувати проби матеріалів для проведення лабораторних досліджень;
- пакувати, надсилати та оформляти супровідні документи до матеріалу, що надсилають для дослідження до лабораторії ветеринарної медицини;
- стерилізувати лабораторний посуд, інструменти, необхідні для проведення ветеринарних лабораторних досліджень;
- фіксувати тварин у разі ветеринарного їх обстеження;
- проводити клінічне дослідження тварин із застосуванням загально-клінічних та спеціальних методів;
- проводити зондування, рентгеноскопію, рентгенографію, ендоскопію, електрокардіографію, сонографію та радіоізотопну діагностику тварин;
- оформляти історію хвороби тварини;
- визначати і описувати характер патологічних процесів в органах і тканинах тварин на основі виявлення макро- і мікроскопічних змін;
- визначити під мікроскопом типи тканин та будову органів тварини і їх різновиди.
В таблиці 1.1 проаналізуємо види діяльності і сферу застосування фахівця з ветеринарної медицини.
Таблиця 1.1
Професійне призначення і сфера застосування фахівця з ветеринарної медицини.
| Вид діяльності фахівця | Сфера застосування фахівця |
| 1. Лабораторні дослідження тварин та проб матеріалів з метою діагностики хвороб. 2. Зажиттєва діагностика хвороб тварин. 3. Посмертна діагностика хвороб тварин. 4. Визначення структури та функції органів і систем, морфологічних і фізіологічних показників тварин під час моделювання патологічних явищ. 5. Профілактика інфекційних та інвазійних хвороб тварин 6. Профілактика незаразних хвороб тварин. 7. Прогнозування виникнення і розповсюдження хвороб, в тому числі спільних для тварин і людей. 8. Охорона довкілля від забруднення. відходами тваринництва та ветеринарно-медичного виробництва. 9. Захист населення від хвороб, спільних для тварин і людей. 10. Організація дій з метою попередження або зменшення рівня вірогідного пошкодження. 11. Проведення пропаганди ветеринарних знань, просвітницької роботи з питань гігієни, догляду, годівлі і утримання та профілактики хвороб тварин, дотримання правил техніки безпеки праці і особистої гігієни працівників тваринництва. 12. Здійснення виробничо-фінансової діяльності, маркетингу та менеджменту у ветеринарній медицині, організація сучасних методів ветеринарного обслуговування тваринництва. 13. Лікування тварин хворих на інфекційні та інвазійні хвороби. | Лікар ветеринарної медицини, лаборант ветеринарної клініки, виробництво препаратів для ветеринарії. |
Відповідно до первинних посад, які може займати випускник вищого навчального закладу, спеціаліст з ветеринарної медицини підготовлений виконувати наступні функції: проектувальна, організаційна, управлінська, виконавська, технічна.
Означені вище види діяльності, сфери застосування та функції спеціаліста з ветеринарної медицини лежать в основі побудови функціональної структури діяльності фахівця з ветеринарної медицини.
Структура діяльності спеціаліста з ветеринарної медицини:
Ветеринарний лікар (суб’єкт діяльності) повинен уміти, працюючи у складі групи фахівців або особисто (умови діяльності), використовуючи знання з ветеринарії, анатомії (предмет діяльності), за допомогою медичного обладнання (засоби діяльності) повинен уміти діагностувати та лікувати хвороби тварин (процедура діяльності) та обґрунтувати шляхи подальшого розвитку галузей ветеринарної медицини з метою ефективнішого лікування тварин (продукт діяльності).
1.3 Визначення кваліфікаційних вимог (переліку умінь) з дисципліни «Ветеринарна медицина»
Мета дисципліни «Ветеринарна медицина» ‑ формування у студентів ґрунтовних знань про ветеринарну справу.
Кваліфікаційні вимоги. Для вирішення професійних задач спеціаліст повинен бути підготовлений:
до збору, обробки та систематизації науково-технічної інформації за напрямом професійної діяльності при використанні сучасних інформаційних технологій;
до участі у всіх фазах дослідження, розробки, проектування, впровадження та експлуатації комп’ютерних систем управління;
до вивчення спеціальної літератури, аналізу досягнень вітчизняної та світової науки і техніки у галузі професійної діяльності;
до взаємодії з спеціалістами суміжного профілю;
до роботи у науковому або виробничому колективі з використанням методів управління та організації роботи такого колективу;
до переоцінки накопиченого досвіду за рахунок нових знань та аналізу своїх можливостей в умовах розвитку науки і техніки та соціальних змін;
до зміни виду й характеру своєї професійної діяльності.
Відповідно в ОКХ виділені предметно-практичні, предметно-розумові, знаково-практичні, науково-розумові вміння і класифікаційний критерій рівня сформованості вмінь :
– вміння виконувати дію, спираючись на носіїв інформації про неї;
– вміння виконувати дію, спираючись на постійний розумовий контроль;
– вміння виконувати дію автоматично, на рівні навички.
РОЗДІЛ 2. Дидактичний проект навчання спеціаліста з ветеринарної медицини з дисципліни «Психологія».
Похожие работы
... появу в Україні не лише орієнтованих на економічні та бізнесові професії приватні ВНЗ, але й теологічних ВНЗ ІІІ -ІV рівнів акредитації, Соломонового університету та ін. Отже, вищевикладене дає підставу виділити такі загальні для європейського регіону тенденції розвитку вищої освіти: перетворення елітарної вищої освіти на загальну, кількісне зростання контингенту студентів та їх мобільності, ...
... ів за допомогою поліцейського режиму. Це завдання від самого початку здавалось нелегким, в дійсності ж виявилось взагалі неможливим виконати його навіть частково. 2. Студентство та вищі навчальні заклади Росії кінця ХІХ – початку ХХ ст. Вища школа Росії періоду імперіалізму мала складну структуру в якій постійно мінялися кількісні і якісні показники. Її основу складали державні навчальні ...
... Республіка (ПАР), найбільш економічно розвинена держава Африки. Основними галузями господарства регіону є сільське господарство та обробна промисловість. Розділ 3 МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ КРАЇН АФРИКИ 3.1. Поурочне планування підрозділу У відповідності до Програми з країнознавства для профільного навчання тема «Африка» вивчається у Розділі І − «Регіони і країни світу», який складає ...
0 комментариев