Навигация
Біологічна дія іонізуючих випромінювань
50866
знаков
2
таблицы
11
изображений
4.9 Біологічна дія іонізуючих випромінювань
Біологічна дія іонізуючого випромінювання – це сукупність процесів у живому організмі, що виникають під дією випромінювання.
У результаті опромінення в живій тканині поглинається енергія i виникає іонізація молекул, яка опромінює речовини.
Іонізація живих тканин супроводжується молекулами клітин, що призводять до розірвання молекулярних зв’язків i до зміни хімічної структури різноманітних з’єднань. Так як основну частину маси тіла людини складає вода (близько 75%), то парвинні процеси багато в чому визначаються поглинанням випромінювання водою клітин, іонізацію молекул води з утворенням високоактивних у хімічному відношенні вільних радикалів типу ОН або Н i наступними ланцюговими каталітичними реакціями в основному окислюванні цими радикалами молекул білка. У клітинах виникають функціональні зміни.
Одним iз негативних властивостей іонізуючої реакції є сумарна, кумулятивна дія на організм. Кожна доза лишає глибокий слід в організмі; їх дія підсумовується. Кумулятивна дія буває особливо сильною при попаданні в організм радioaктивних речовин, що відкладаються у деяких тканинах. При цьому перебуваючи в організмі протягом тривалого терміну, вони опромінюють сусідні клітини і тканини. Під його впливом відбувається переродження нормальних клітин у злоякісні, виникнення лейкемії, променевої хвороби.
У залежності від поглиненої дози випромінювання процеси можуть бути зворотними і незворотними, при цьому значну роль відіграють індивідуальні особливості людини.
Розрізняють такі види опромінення:
¨ хронічне (постійна або переривчаста дія іонізуючого опромінення протягом тривалого часу);
¨ гостре (однократний, короткочасний променевий вплив);
¨ загальне (опромінення всього організму);
¨ місцеве (опромінення частини організму).
4.10 Захист від іонізуючих випромінювань
До основних методів захисту відносяться:
· використання джерел із мінімальним виходом іонізуючих випромінювань (захист кількістю);
· обмеження часу робіт із джерелами (захист часом):
· віддалення робочого місця від джерела (захист відстанню);
· екранізування джерел.
4.11 Основи пожежної безпеки
Виникнення пожежі можливе, якщо на об’єкті є горючі речовни, окислювач i джерела запалювання. Для оцінки пожежної небезпеки об’єкта варто проаналізувати можливість взаємодії цих трьох чинників, а також загрозу життю людей i можливий розмір матеріального збитку від пожежі.
Горючий компонент на ОЦ – будівельні матеріали для акустичного i сентетичного оздоблення помешкань, перегородки, віконні рами, двері, підлоги, меблі, стелажі, перфокарти i перфостічки, ізоляція силових, сигнальних кабелів, обмоток електродвигунів, а також радіотехнічні деталі i ізоляція з’єднувальних кабелів ланок, блоків, субблоків, панелей, стійок, шаф, конструктивні елементи пластичних матеріалів, рідини для очищення елементів i вузлів ЕОМ від забруднень.
Невеликий oпip багатьох ізольованих матеріалів під впливом високої температури може викликати порушення схем i призвести до короткого замикання.
Небезпечним місцем, де може статися пожежа є сховища інформації. У них одночасно може бути знаходитися велика кількість перфокарт, перфострічок, дисків із магнітною стрічкою. Часто їхня кількість значно перевищує допустиме навантаження помешкань, небезпечне для вимикання пожежі.
Для ремонтно-профілактичних poбіт у ЕОМ використовується велика кількість контрольно-вимірювальної i налагоджувальної апаратури, електромеханічних засобів, того, часто порушуються заходи пожежної безпеки.
За даними проведеними в Японії обстежень причинами пожеж в ОЦ є:
· несправності ЕОМ -3,4%;
· несправності комутаторів i розподільчих шафах – 6,9%;
· помилки при монтажі устаткування – 10,2%;
· несправності кондиціонерів – 10,3%;
· повторні пожежі внаслідок поширення вогню – 17,1%;
· різноманітні причини, не пов'язані з ЕОМ, – 52,1%.
· тільки 10% збитків пов’язані з безпосереднім ушкодженням вогнем i димом:
· більше 30% – від застосування невідповідних вогнегасних засобів, (порошкових i пінних).
· більш 50% – з використанням води при гасінні пожеж.
На конференції з проблем пожежного захисту ЕОМ, що відбулася 1973 р. У Лабораторії високих енергій ім. 3. Резерфорда (м. Чилтон, Великобританія), повідомлялося, що в США i Великобританії приблизно половина пожеж викликана несправностями електричних пристроїв. Зокрема, 23% пожеж ЕОМ виникли через короткi замикання або перегрів електричних елементів, 28% пожеж почалися в апаратурі, i пов’язані з ЕОМ, з них 23% пожежі викликані дефектами люмінесцентних ламп освітлення, 23% - несправностями систем кондиціонування повітря а 31% – несправностями автоматичної апаратури.
Матеріальний збиток від пожежі у обчислювальному центрі США (штат Вірджинія) склав 6,69 млн. Доларів. Пожежа виникла при установці тимчасових освітлювальних пристроїв під час зміни розташування устаткування для збільшення ємності накопичувачів на магнітній стрічці. Передбачається, що загорання відбулося через те, що лампа розжарювання була між металевою палицею i волокнистим матеріалом звукопоглинаючої обшивки стелі. Виникла електрична дуга через коротке замикання проводів. Захисні пристрої не спрацювали достатньо швидко, тому що мали низьку чутливість. Пожежа розвилася i знищила основну електронну апаратуру.
Список використаної літератури
1. Верлань А.Ф., Апалова Н.В. Інформатика: Підручник для учнів 10–11 класів середніх загальноосвітніх шкіл. – К.: Форум, 2001 р. – 255 с.
2. Глинський Я.М. Інформатика:8–11 класи. Інформаційні технології. 3-тє видання. – Л. – Деол. – 2003 р. – 256 с.
3. Глинський Я.М. Комп’ютер в кожний дім. – Л: Самовчитель. – 2008 р. – 256 с.
4. Глинський Я.М. Практикум з інформатики. – Л.: Самовчитель – 2007 р. – 296 с.
5. Глинський Я.М. Інформатика:8–11 класи. Навчальний посібник для загальноосвітніх закладів: Книга 1. – Л. – Деол. – 2002 р. – 200 с.
6. Гуржій Я.М., Повознюк Н. І., Самсонов В.В. Інформатика та інформаційні технології. – Х.:Компанія СМІТ. – 2003 р. – 352 с.
7. Зарецька І. Т., Гуржій А.М., Соколов О.Ю. Підручник для учнів 10–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Друга частина. – К.: Навчальна книга. – 2006 р.
8. Зарецька І. Т., Гуржій А.М., Соколов О.Ю. Підручник для учнів 10–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Перша частина. – К.: Навчальна книга. – 2006 р.
9. Шестопалов Є. А. Інформатика. Базовий курс. 7 клас. Навчальний посібник. – Ш.: «ПП Шестопалов Є. А.». – 2007 р. – 176 с.
Похожие работы
... Але, щоб отримати доступ до цих файлів, їх треба спочатку розпакувати. Файли з розширеннями .TAR прийшли зі світу ОС UNIX – зазвичай їх запаковують у a GZIP файл (.GZ). такі файли також можна видозмінювати за допомогою файлового менеджера Windows Commander. Архіви формату CAB використовуються Microsoft для інсталяції програм. CAB архіви можна розпаковувати тільки в Windows Commander. Файли CAB пі ...
... в FAR Manager. За последние годы изменилась потребность в подобных программах. Если раньше файловые менеджеры были, чуть ли не единственной возможностью удобно работать с операционной системой, то постепенно, благодаря стараниям Microsoft, большинству пользователей оказалось достаточно тех средств, которые доступны в Windows. Другая же часть пользователей, потребности которой продолжали ...
... сотни. Практическая работа №1(1) Изучение графического интерфейса ASP Linux. Цель работы: 1. Познакомиться с пользовательским интерфейсом ASP Linux. 2. Научиться работать со справочной системой ASP Linux Порядок выполнения работы 1) Зарегистрируйтесь в ОС Linux. Какой графический интерфейс используется в ОС Linux? 2) Опишите составляющие части графического интерфейса и ...
... задачи: – изучены назначение и особенности использования файловых менеджеров; – рассмотрены особенности использования свободно-распространяемых программных средств; – рассмотрены основные возможности файлового менеджера Free Commander; – составлено описание порядка работы с файловым менеджером Free Commander; – разработана система заданий для обучения работе с файловым менеджером Free ...
0 комментариев