Сутність та система маркетингових досліджень

2. Сутність та система маркетингових досліджень

маркетинговий дослідження готельний

Згідно з Міжнародним кодексом ЄСОМАР маркетингові дослідження це системне збирання і об’єктивний запис, класифікація, аналіз і узагальнення даних щодо поведінки, потреб, відносин, вражень, мотивацій і т.д. окремих осіб і організацій в контексті їхньої економічної, політичної, суспільної і побутової діяльності.

Американська асоціація маркетингу визначає маркетингові дослідження як функцію, що є з’єднувальною ланкою між споживачем, клієнтом, громадськістю і товаровиробником за допомогою інформації. Остання використовується для з’ясування та визначення маркетингових проблем; для генерування, поліпшення й оцінювання маркетингових дій; для моніторингу маркетингової діяльності; для поліпшення розуміння маркетингу як процесу. Маркетингове дослідження уточнює інформацію, необхідну для пошуку цих даних, розробляє метод збирання інформації, керує і спрямовує його процесом збирання даних, аналізує результати, повідомляє про знахідки та їх запровадження.

Роль маркетингових досліджень полягає в оцінці маркетингових ситуацій, забезпеченні інформацією, яка уможливлює створення ефективної маркетингової програми підприємства.

Мета маркетингових досліджень полягає в ідентифікації як проблем, так і можливостей підприємства посісти конкурентну позицію на конкретному ринку в конкретний час, знизити міру ризику і невизначеності, збільшити ймовірність успіху маркетингової діяльності.

Предметом маркетингових досліджень є конкретна маркетингова проблема, що стосується ситуації в мікросередовищі чи в зовнішньому бізнес-середовищі підприємства, а їх об’єктом — певний суб’єкт системи «підприємство – ринок – економіка» або певна його конкретна характеристика.

Основними принципами маркетингових досліджень є:

—  системність: логічність, послідовність, періодичність проведення;

—  комплексність: урахування та аналіз усіх елементів і чинників у їхньому взаємозв’язку та динаміці;

—  цілеспрямованість: орієнтація на розв’язання актуальних, чітко визначених, суто маркетингових проблем;

—  об’єктивність: незалежність від суб’єктивних оцінок та впливів;

—  надійність: інформаційне та методичне забезпечення, точність отриманих даних;

—  економічність: перевищення вигід від реалізації отриманих висновків та рекомендацій над витрати, пов’язані з проведенням маркетингових досліджень;

—  результативність: наявність проміжних та кінцевих результатів, що допомагатимуть у розв’язанні маркетингових проблем;

—  відповідність засадам добросовісної конкуренції.

Основними завданнями маркетингових досліджень є:

—  аналіз та прогнозні дослідження кон’юнктури ринку;

—  визначення величини і динаміки попиту та пропонування товарів, співвідношення їх величин;

—  розрахунок місткості ринку в цілому та його окремих сегментів;

—  прогнозні дослідження обсягів збуту;

—  визначення конкурентних позицій, іміджу підприємства та його продукції;

—  дослідження поведінки споживачів, конкурентів, посередників, постачальників та інших суб’єктів ринку;

—  аналіз результатів маркетингової діяльності підприємства;

—  оцінка ефективності маркетингових заходів;

—  розробка рекомендацій стосовно поліпшення товарної, цінової, комунікаційної та розподільної маркетингової політики підприємства;

—  розробка докладної програми маркетингу.

Структуру маркетингових досліджень зображено на рис. 1.

3. Види маркетингових досліджень

Залежно від мети використовуваної інформації, способів її отримання, техніки проведення та кінцевих результатів існують такі види маркетингових досліджень.

1.  Кабінетні дослідження.

Їхньою метою є формування загальних уявлень про різні проблеми та аспекти маркетингової діяльності, поведінку суб’єктів ринку. Інформація для таких досліджень отримується через проведення цілеспрямованих експериментів, опитувань і спостережень за кон’юнктурою ринку, тенденціями його розвитку, станом конкурентного середовища тощо. Для здобуття інформації використовуються також офіційні друковані видання, інформаційні бази даних підприємств тощо. У процесі кабінетних досліджень висококваліфікованими експертами широко вживаються методи економічного аналізу.

Рис. 1. Структура маркетингових досліджень

2.  Польові дослідження.

Їхньою метою є отримання не загальних, як у попередньому випадку, а конкретних уявлень про різні проблеми та аспекти маркетингової діяльності, поведінку суб’єктів ринку. Інформація для таких досліджень отримується завдяки проведенню цілеспрямованих опитувань, спостережень та експериментів. Для обробки інформації, отримання відповідних висновків також часто вдаються до методів економічного аналізу.

3.  Метод пробного продажу (пілотні дослідження).

Використовується за браком повної інформації або за неможливості її збирання та узагальнення. Цей метод поєднує конкретні маркетингові дії (збут продукції, рекламування, зміна рівня цін) з досліджуванням процесів і їхніх результатів за відомим принципом «спроб і помилок».

4.  Панельні дослідження.

Проводяться на підставі регулярного спілкування з визначеною (завжди тією самою) групою споживачів, що робить можливим аналіз стану та динаміки їхніх запитів, мотивацій, ставлень тощо.

5.  Метод фокус-груп — невимушене спілкування із 6—10-ма особами, які мають подібні характеристики (освіта, вік, сімейний стан, фах), з метою визначення їхніх поглядів, ставлення до певної маркетингової проблеми, до способів її розв’язання.

6.  Ділові контакти.

Метод передбачає спілкування з представниками інших підприємств чи зі споживачами під час виставок, ярмарок, презентацій, дружніх зустрічей тощо.

Переваги та недоліки названих видів маркетингових досліджень наведено в табл. 1.

Таблиця 1 ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ ВИДІВ МАРКЕТИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Види маркетингових досліджень	Переваги	Недоліки
1. Кабінетні	Швидкість збирання інформації, невисока вартість, відносна простота	Інформація може бути застарілою чи неповною, часто залишається нез’ясованим, хто і з якою метою її збирав
2. Польові	Конкретність, цільовий характер; контрольованість процесів збирання інформації	Велика вартість і тривалість процесу збирання інформації
3. Пілотні	Безпосередня участь дослідника в маркетингових процесах	Велика вартість, суб’єктивність суджень експертів
4. Панельні	Безпосередній контакт зі споживачем	Суб’єктивність суджень споживачів
5. Метод фокус-груп	Безпосередній контакт зі споживачами; невимушеність спілкування	Надто загальний характер отриманої інформації
6. Ділові контакти	Безпосередній контакт із суб’єктами ринку	Можливість отримання недостовірної інформації

Етапи процесу маркетингового дослідження

Одним із принципів і найважливішою передумовою досягнення цілей дослідження є дотримання логічної послідовності його етапів. Відповідно до цього алгоритм процесу маркетингового дослідження включає певну послідовність кроків (етапів), показану на рис. 2.

Рис. 2. Алгоритм процесу маркетингового дослідження

·  Вихідний (початковий) етап процесу маркетингового дослідження

— визначення проблеми (предмета дослідження). Такою проблемою можуть бути:

—  негативні симптоми (зменшення частки ринку підприємства, рентабельності, прибутковості, дохідності тощо);

—  причини негативних симптомів (невдала система управління маркетингом, незадовільна організація маркетингових досліджень, несприятливий стан конкурентного середовища тощо).

Для виявлення проблеми можна використати дані аналізу результатів виробничо-господарської та збутової діяльності підприємства, експертних опитувань, спостережень за виконанням маркетингових функцій.

·  Другий етап процесу маркетингових досліджень — оцінка можливостей дослідження проблеми.

Така можливість визначається реальністю отримання необхідної маркетингової інформації, достатністю часу та ресурсів, прогнозною оцінкою результативності досліджень, визначенням повного переліку альтернативних дій, які можуть бути використані для розв’язання проблеми.

·  Третій етап маркетингових досліджень — точне формулювання їх завдань та цілей (конкретний перелік дослідних робіт, які треба виконати).

Завданням маркетингових досліджень є аналіз розробленого варіанта розв’язання певної маркетингової проблеми (чи забезпечить бажаний результат реалізація тих чи тих маркетингових заходів як порівняти із іншими варіантами розв’язання).

·  На четвертому етапі розробляють дослідницький проект.

Тут визначається об’єкт дослідження, джерела інформації, методи її збирання, обробки та аналізу, а також те, хто, як і коли її збиратиме та інтерпретуватиме.

·  П’ятий етап процесу маркетингових досліджень — це збирання та систематизація маркетингової інформації.

Цей етап потребує найбільших затрат часу і витрат коштів, є джерелом найбільшої кількості помилок. Через складності в налагодженні комунікацій з респондентами (неправильні відповіді, відмова від співробітництва, необхідність додаткових зустрічей тощо), проблеми зі збирачами інформації (упередженість суджень, низька кваліфікація, недобросовісність тощо).

Результатом названих етапів маркетингових досліджень є масиви інформації, тобто та «сировина», яку необхідно обробити, щоб вона стала придатною для прийняття відповідних рішень.

·  Тому наступним етапом процесу маркетингових досліджень є аналіз отриманої інформації, розрахунки відповідних коефіцієнтів, індексів, рядів динаміки тощо.

·  Кінцевим етапом процесу маркетингових досліджень є підготовка звіту та його захист, а також прийняття конкретних маркетингових рішень.

Маркетингові дослідження підприємства можуть виконувати самостійно (власні організаційні форми) або з допомогою спеціалізованих дослідницьких організацій.

До власних організаційних форм проведення маркетингових досліджень передовсім слід віднести відділи маркетингу, до складу яких входять спеціальні підрозділи (бюро, сектори тощо) досліджень. На великих підприємствах можуть створюватись і окремі відділи маркетингових досліджень із власною внутрішньою організаційною структурою.

Крім постійно діючих підрозділів, на підприємствах можуть створюватись і тимчасові організаційні структури.

До них належать:

—  ради (проблемні групи) на рівні вищого керівництва підприємством (складаються із керівників підрозділів і провідних фахівців), які розглядають питання і приймають рішення щодо стратегічних напрямків розвитку підприємства;

—  тимчасові консультативні групи на рівні середнього менеджменту (можуть включати фахівців з маркетингу, збутових агентів), які проводять дослідження і пропонують відповідні рішення щодо тактичних і оперативних дій підприємства;

—  венчурні групи, що створюються для опрацювання проектів, які мають високий рівень комерційного ризику: очолює групу, як правило, сам автор ідеї; час існування групи обмежений (зазвичай до 6 міс.).

У багатьох випадках підприємство не створює власних дослідницьких структур, а звертається до спеціалізованих організацій:

—  творчих колективів викладачів та студентів вищих навчальних закладів;

—  інформаційних фірм (організацій), що збирають і пропонують інформацію як «сировину» для наступних досліджень;

—  консалтингових фірм, які не тільки збирають інформацію, а ще й аналізують її, готують відповідні звіти на замовлення клієнта;

—  рекламних агентств;

—  агентств з проведення опитувань.

Для визначення того, хто саме виконуватиме маркетингові дослідження, ураховують такі чинники:

—  вартість дослідження (що дешевше?);

—  наявність досвіду та відповідної кваліфікації персоналу;

—  знання технічних особливостей продукту;

—  наявність спеціального обладнання;

—  можливість збереження комерційної таємниці;

—  швидкість виконання.

Завершення

Проблемою маркетингових досліджень в готельному бізнесі займається багато науковців. Серед найвідоміших публікацій з цієї теми, можна виділити О. Ваганова, М. Вачевського, О. Голубкова, А. Коваленко, Д. Ісаєва, М. Щербакова та інших. Серед зарубіжних вчених цими питаннями займалися німецькі вчені Рігер, Рот та Шранд, швейцарський дослідник Крипендорф, французькі науковці Ланкар та Ольє. Однак не вирішеним остаточно залишається питання щодо створення оптимального методу оцінки ефективності проведення маркетингових досліджень в готельному бізнесі.

Для визначення мотивації обрання відпочинку саме в Криму виникає потреба постійно проводити дослідження стосовно розвитку туризму з метою підвищити якість відпочинку. Найчастіше використовують якісні та кількісні методи досліджень. Якісні методи не дають можливості отримати данні, які представлені в чисельному форматі, вони не є статистично надійними. Для проведення якісних досліджень потрібно використовувати методи глибинного інтерв’ю, фокус-групи і проекційні методи.

Історично так склалося, що Україна взяла за основу кількісну модель організації досліджень в готельному бізнесі. Саме тому десь до середини 90-х років ХХ століття в дослідженнях ринку готельних послуг були здебільше поширені анкети, а інтерв'ю та фокус - групи зустрічалися набагато рідше. Проте за минуле десятиліття в готельній індустрії сталося багато змін. На сьогоднішній день в більшості українських дослідницьких агентств якісні дослідження складають близько 50% замовлень, в західних – 70%. Це обумовлено такими причинами як структурні зміни в сучасній українській індустрії гостинності .

Список використаної літератури:

1. Вовчак А.В. Маркетингові дослідження. Посібник. – К: КНЕУ, 2001 – 119 с

2. Гаркавенко С.С.Маркетинг. Підручник. – 4-те вид. доп. – Київ: Лібра, 2006. 720 с.

3. Павленко А,Ф., Вовчак А,В. маркетингові стратегії фірми. Монографія. – К.: КНЕУ, 2002. – 245 с.

4. Гончаренко Ж. В. Навчальна програма дисципліни “Маркетинг сфери готельних послуг та туризму” (для спеціалістів). — К.: МАУП, 2006. — 15 с.