Кількісно-якісний аналіз результатів експериментальної роботи

3.1 Кількісно-якісний аналіз результатів експериментальної роботи

Це дослідження відображає нашу практичну роботу із дітьми з обмеженими психофізичними можливостями протягом років в умовах

Метою констатуючого експерименту є виявлення актуальних проблем гсихічного розвитку дітей з обмеженими психофізичними можливостями, в умовах реабілітаційного закладу. Ці дані можуть бути використані як педагогами, так і психологами з метою раціонального використання резервів педагогічних колективів у вихованні дітей з обмеженими психофізичними можливостями. Водночас, з'ясування певних проблем психологічного розвитку цих дітей сприятиме більш ефективному їх вирішенню.

Нами були опитані вихованці віком 5-6 років, у яких вади психофізичного розвитку.

Для проведення дослідження ми використали психологічний тест «дерево». Він відноситься до проективних методик і дає змогу в стислі строки виявити саме ті проблеми дітей, які можуть бути прихованими від очей дорослих. Відомо, що ця методика може використовуватись у роботі з дітьми, починаючи з чотирьохрічного віку і проводитися з ними тривалий час без верхніх вікових обмежень. Тестування краще проводити з групою дітей у звичних для них умовах, наприклад на занятті з малювання, що сприяє досягненню достовірних результатів такої діагностики. У випадках, коли потрібно провести з конкретною дитиною психокорекційну роботу, ця методика може бути використана і як психокорекційна.

Тест "дерево" має цікаву історію. Перші згадки про нього ми зустрічаємо вже в XIX столітті. Ще в ті часи психологи помітили, що він відбиває життєві проблеми людини. Свого часу було зібрано багато даних з

цієї методики. З'ясувалося, що малюнок "дерево" можна розглядати як своєрідне дзеркало стану моторики людини та її емоційних переживань.

Найбільш цікавим вважається дослідження французького вченого Рене Стора. Він розробив одну з детальних інтерпретацій цього тесту, яка в модифікованому варіанті використовується і понині.

Ми використали версію тесту, розроблену Т„ Романовою і О. Потьомкіною [87, С.128]. Запропонована ними інтерпретація даних базується, з одного боку, на аналізі багатьох досліджень, проведених з використанням цієї методики, з іншого — на врахуванні власних емпіричних досліджень авторів, їх бесід, спостережень опитувань експертів.

Організація опитування не потребує великих зусиль. Дослідник (психолог, вихователь) роздає дітям аркуші паперу, олівці чи ручки. Потім він ставить їм завдання: "Діти, вам пропонується намалювати на аркуші паперу малюнок "дерево". Ви можете малювати будь-яке дерево, за своїм бажанням. Малюйте ручкою чи олівцем". Після закінчення роботи проводиться інтерпретація малюнків. При інтерпретації малюнків використовуються як схеми диференціації зображень дерева ("типологія малюнків"), так і психологічне значення фігур (по Стору).

Результати дослідження. При інтерпретації малюнків їх, як правило, типологізують на вісім типів. Тип 1 — "ялинка", тип 2 — "синтетичне дерево", тип 3 — "педантичне", тип 4 — "зимове", тип 5 — "пікнічне", тип 6 — "естетичне", тип 7 — "пальма, екзотичне ", тип 8 — "характерне дерево", тип 9 — "сюжетне"і тип 10 — "змішаний тип".

Звичайно, що в групах дітей з обмеженими психофізичними можливостями, яких ми обстежували, діапазон типів дерев був обмеженим.

РОЗПОДІЛ ДАНИХ ОБСТЕЖЕННЯ ДІТЕЙ З ОБМЕЖЕНИМИ ПСИХОФІЗИЧНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ ЗА ТЕСТОМ "ДЕРЕВО"

Аналіз дитячих малюнків за показником "типологія малюнків" свідчать, що більшість вихованців дітей з обмеженими психофізичними можливостями схильні до зображення так званого "змішаного типу" дерева. У цих малюнках присутні елементи різних дерев. На другому місці — тип "зимового дерева", елементи якого зустрічаються в змішаному типі найчастіше. Для цього типу дерев характерним є зображення голих гілок. Це свідчить про дитячу безпосередність, вміння бачити все немовби вперше, дивуватися світові. Це добрі ознаки здатності до творчості. Цей тип найчастіше зустрічається саме у дітей.

Серед малюнків дітей виявилось два дерева, які можна віднести до "пікнічного типу"; два, які можна класифікувати як "естетичні". При зображенні дерев по "пікнічному типу" підкреслюється крона дерева. І так малюнки здійснюють люди з пікнічною конституцією чи ті, хто має розвинену інтуїцію.

Для "естетичного типу" характерні володіння засобами зображення, розвинене почуття естетичної форми. Як правило цей тип властивий людям з художніми нахилами. Що стосується інших типів дерев з класифікації, наведеної вище, то ми бачимо, що в силу вікових особливостей, а можливо і внаслідок своєї психофізичної вади, серед цих малюнків ми не знаходимо дерев типу "ялинка", "пальма" тощо. Саме тип "ялинки" свідчить про організаторські нахили того, хто малює, про його активність. Таким чином, ми бачимо, що при роботі з дітьми з обмеженими можливостями нерозкритим ресурсом залишається у них розвиток естетичних нахилів, у тому числі за рахунок занять з малювання.

Наступна частина нашої роботи по інтерпретації тесту "дерево" проводилась з урахуванням рекомендацій щодо аналізу графічного матеріалу, розроблених Р. Стором [87, С.78]. він виділив такі фігури. Які мають значення при психологічній діагностиці. Всі ці фігури згруповані в 15 категорій. За рекомендаціями Р. Стора ми взяли до уваги різні зображення на малюнку та їх характер: ґрунт, стовбур, коріння, симетрія, хрести, розташування на сторінці, форма листя, штриховка та інші показники.

С. Романова і О. Потьомкіна також говорять про психологічне значення фігур [87], якими ми скористались у цьому дослідженні.

Систематизувавши все це, ми отримали дані, які наводимо в таблиці 1. Ми використали метод рандомізації (ранг) — процедура, яка гарантує рівні можливості кожному члену популяції стати учасником експерименту. Кожному представнику вибірки призначається порядковий номер, а вибір піддослідних у експериментальну і контрольну групи проводиться за допомогою таблиці "випадкових" чисел. Рандомізація є способом, що дозволяє виключити вплив індивідуальних особливостей піддослідних на результат експерименту. На думку Кемпбелла рандомізація є 98 універсальним способом урівняння груп перед експериментальною взаємодією. Інші способи, наприклад, метод попарного порівняння характеризується як ненадійні, що ведуть до невалідних висновків. Ми отримали наступні дані.

За їх свідченнями психологічні проблеми, діагностовано в даних групах дітей, різноманітні. Отримані дані мають орієнтовний характер. Вони дають більшу можливість для якісного аналізу того, що скоріше на рівні підсвідомості хвилює дітей обмеженими психофізичними можливостями даних груп.

Таблиця 1 ІНТЕРПРЕТАЦІЙНІ ДАНІ ЗА ТЕСТОМ "ДЕРЕВО"

Проаналізуємо роботу дітей експериментальної групи.

Спочатку, як варто відзначити, позитивний момент — вся група дітей (за винятком однієї дитини характеристики якої потрібно аналізувати окремо) виконала інструкцію, дану дорослим.

До цієї ж групи позитивів, які є необхідними, але недостатніми, можна віднести і тенденцію до запозичення досвіду інших. Вона діагностувалася у четвертої частини дітей. Якщо ж торкнутися больових проблем психічного розвитку дітей з обмеженими психофізичними можливостями, то тут кидається у вічі те, що в 15 із 26 хлопчиків і дівчаток вже діагностується серйозна проблема амбівалентності, тобто роздвоєння почуттів з приводу одного й того ж явища, об'єкта. Ми спеціально курсивом позначаємо цю особливість в їх розвитку, бо вона торкається світу емоцій дітей і свідчить про існування внутрішнього конфлікту. Проявляється він у тому, що дитині, яка травмована попереднім досвідом важко робити емоційний, однозначний вибір. Це — синдром залишків травмуючого стресу і ознаки того, що він залишив свої наслідки в психіці дитини. Це сигнал про емоційне неблагополуччя, яке робить таку дитину вразливою. Тому завдання, яке ми вважаємо першочерговим при роботі з цими дітьми, є умиротворення їх емоцій. Досягнути цього ми прагнемо введенням нашої іротерапетичної (пісочну терапію, пальчикову терапію, ґудзикову терапію) моделі в психокорекційний процес.

До роду поширених у даній групі проблем можна віднести і проблеми пов'язані з їх морально-орієнтаційним розвитком. Відомо, що в умовах дошкільного закладу надто культивуються вимоги бути "доброю дівчинкою" чи "добрим хлопчиком". Багато в чому це спричиняє гальмування дітьми своїх власних бажань, потягів і змушує керуватися зовнішніми вимогами. Якщо звернутися до психофізіологічного розгляду цього механізму, то таке виховання будується на активізації процесів гальмування за рахунок зниження процесу збудження кори головного мозку. На перший погляд такі діти більш чемні, виховані, але за цим стоїть певне маніпулювання їх психікою. Звичайно, ніхто навмисне не вдається до такого маніпулювання, та для дитини, яка не має простору для самореалізації, це може бути травмуючим фактором.

Серед упущень у психологічному розвитку обстежуваних дітей із обмеженими психофізичними можливостями ми бачимо і те, що в багатьох із них є проблеми з самооцінкою. Здебільшого вона недостатня. Так, понад третина дітей "мало впевнені у власній цінності", ставлять під сумнів свій інтелект, стільки ж дітей "прагнуть бути поміченими, ствердитися".

Багато дітей виявило по тесту таку тенденцію "добрий інтелект, та важко висловлюватися. Проблеми з контактами". Тут позначається, з одного боку, вік дітей, поки невербальний інтелект може випереджати розвиток вербального. З іншого боку, дійсно існує проблема з розвитком мовлення дітей, що загалом обумовлюється недостатньою кількістю ситуацій виявлення активності. Отже, бажання спілкуватися, розмовляти з оточуючими, прагнення звернути на себе увагу дитина може реалізувати в адекватній діяльності, а саме в творчості. Саме в такій ситуації доцільним засобом є казкотерапевтичні методики.

Другий етап експериментального дослідження— формуючий експеримент. Його мета — за допомогою впровадження ігротерапії й технологій пісочної, пальчикової та ґудзикової ігротерапії підвищити ефективність процесу соціально-педагогічної корекції. Нами була запроваджена Модель застосування методик ігротерапевтичного впливу у роботі з дітьми обмеженими психофізичними можливостями. Комплексна ігротерапевтична програма, що включає в себе ігри на піску, ігри з пальчиками та ігри з ґудзиками були застосовані на експериментальній групі (див. додаток В).

В експериментальній групі ми провели 10 занять, які складаються з , різноманітних вправ і завдань. Основною метою даних вправ є:

1.  Формування здатності регулювати процеси збудження і гальмування, вміння швидко переключатись з активної діяльності на пасивну і навпаки.

2.  Розвиток сенсорного інтелекту.

3.  Активізація дітей на прояв своїх почуттів.

4.  Розвиток уяви і фантазії.

5.  Підвищення самооцінки.

6.  Розвиток креативних здібностей.

7.  Заспокоєння нервової системи, занурення в стан спокою і розслаблення.

8.  Активізація і збагачення словникового запасу.

9.  Розвиток мовлення при відповідях на запитання, формування вміння вільно висловлювати власні думки.

10.Розвиток абстрактних та творчих здібностей.

11 .Розвиток уміння вільно спілкуватись один з одним, уважно

вислухати іншого.

12.Активізація слухової уваги, вміння концентруватися на слухових

образах.

13.Розвиток моторики рук, координація рухів.

14.Розширення уявлень дитини про емоції, розвиток уміння передавати заданий емоційний стан різними засобами вираження. 15.Виховання добрих почуттів, впевненості в собі та в інших, оточуючих нас людях.

Отже, під час формуючого експерименту ми, за допомогою проведеної системи занять з ігротерапії (10 занять), прагнули підвищити ефективність процесу соціально-педагогічної корекційної дії із дітьми обмеженими психофізичними можливостями.

Третій етап експериментального дослідження — контрольний-констатуючий експеримент. Його мета— перевірити, чи є ефективною наша модель застосування технологій ігротерапевтичного впливу в психокорекціиній роботі з дітьми із обмеженими психофізичними можливостями.

Для отримання даних щодо ефективності запровадженої нами моделі, нами було проведене повторне тестування дітей контрольної і

 експериментальної груп за проективною методикою "дерево". Нами були отримані наступні результати:

Таблиця 1. РОЗПОДІЛ ДАНИХ ОБСТЕЖЕННЯ ДІТЕЙ З ОБМЕЖЕНИМИ ПСИХОФІЗИЧНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ ЗА ТЕСТОМ "ДЕРЕВО"

Повернемося до аналізу отриманих даних. По-перше, позитивним фактором є поява зображень нових типів дерев: типу 1 — "ялинка", тип 7 — пальма "екзотичне". Аналіз дитячих малюнків свідчить, що більшість дітей з обмеженими психофізичними можливостями схильна до зображення "зимового дерева", елементи якого зустрічаємо і в змішаному типі. Це є свідченням того, що дитина прагне до творчої діяльності.

 Серед малюнків дітей з'явились нові типи: тип 1 — "ялинка", тип 7 —

пальма "екзотична", що свідчить про організаторські нахили того, хто малює, про його активність.

Наступна частина нашої роботи по інтерпретації тесту "дерево"

проводилась з урахуванням рекомендацій щодо аналізу графічного матеріалу, розроблених Р. Стором та використавши поради, щодо інтерпретації С. Романової і О. Потьомкіної [87, С.92].

Систематизувавши все це, ми отримали дані, які наводимо в таблиці 2.

Таблиця 2. ІНТЕРПРЕТАЦІЙНІ ДАНІ ЗА ТЕСТОМ "ДЕРЕВО"

За отриманими даними проблема амбівалентності, що була наявна у більшості дітей на початку нашого дослідження (у 15 з 26 дітей експериментальної групи і в 14 з 24 дітей контрольної групи) зменшилась (8 з 26 експериментальної групи і в 12 з 24 дітей контрольної групи) під впливом

 нашої систематичної і послідовної роботи з впровадження методик ігротерапевтичного впливу у психокорекційний процес. З допомогою ігротерапевтичних занять ми прагнули збалансувати емоції дітей із обмеженими психофізичними можливостями, готували їх до активного вербального і невербального спілкування.

Отже, в результаті проведеного констатуючого і формуючого експериментів (в експериментальній групі були проведені 10 ігротерапевтичних занять у відповідності з запропонованою нами моделлю). Основною метою даних занять було підвищення ефективності процесу соціально-педагогічної корекційної дії з дітьми з обмеженими психофізичними можливостями. Ми довели, позитивний вплив ігротерапевтичних занять у роботі з дітьми із обмеженими психофізичними можливостями. Одержані нами результати в ході підсумкового зрізу підтвердили ефективність і позитивний вплив на дітей впровадженої нами Моделі застосування технологій ігротерапії розробленої нами на основі пісочної терапії, пальчикової терапії, ґудзикової терапії. «Для того, щоб пізнати та зрозуміти дитину, необхідно поспостерігати за її грою» (Ж.Ж. Руссо).