Порядок набуття статусу судді

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КУРСОВА РОБОТА

на тему «ПОРЯДОК НАБУТТЯ СТАТУСУ СУДДІ»

з дисципліни “ Статус судів в Україні ”

Харків 2011

ЗМІСТ

Вступ

1.Вимоги, що ставляться до кандидатів на посаду суддів

2.Органи, що беруть участь у формуванні суддівського корпусу

3.Процедура зайняття посади судді в суді загальної юрисдикції

3.1 Порядок призначення на посаду судді вперше

3.2 Порядок обрання судді на посаду безстроково

4. Процедура набуття статусу судді Конституційного Суду України

Висновки

Список літератури

ВСТУП

Правові основи набуття статусу судді визначено Конституцією і законами України “Про статус суддів”, “Про судоустрій України”, “Про Вищу раду юстиції”, “Про Конституційний Суд України” та іншими нормативно-правовими актами. Порядок зайняття посади судді передбачає декілька етапів: добір кандидатів, їх кваліфікаційна атестація, внесення подання відповідному суб’єкту про можливість призначення або обрання конкретного кандидата на посаду судді, винесення акту про призначення або обрання на посаду судді.

Добір суддівських кадрів проходить у два етапи: добір кандидатів на посаду судді і вибір з них найбільш підготовлених для виконання суддівських функцій. Фундамент цього процесу складає оцінка відповідності кандидата на посаду судді встановленим вимогам.

У ст. 10 Доповнень до Основних принципів незалежності судових органів, що були прийняті в 1985 р. на сьомому конгресі ООН у м. Мілані встановлено, що «особи, які відібрані на судові посади, повинні мати високі моральні якості і здібності, а також відповідну підготовку і кваліфікацію. Кожен метод підбору суддів повинен гарантувати від призначення суддею з неправомірних мотивів». У Європейській хартії статусу суддів, інших документах Ради Європи, зокрема, Рекомендації № 12 (94) Кабінету міністрів державам-членам щодо незалежності, дієвості та ролі суддів, йдеться про необхідність постійного поліпшення добору кадрів у кандидати на посади суддів.

З етимологічної точки зору слово «добір», означає «вибір відповідно потребі, необхідності». У теорії управління під добором кадрів розуміють сукупність процедур з добору кандидатів на певну посаду на основі аналізу й оцінки його особистісних якостей, ступеня їхньої відповідності вимогам цієї посади і вибір найбільш підготовлених кандидатів для виконання посадових обов'язків.

1. Вимоги, що ставляться до кандидатів на посаду суддів

Вимоги до кандидатів на посаду суддів еволюціонують відповідно до ступеня розвиненості суспільства та політичного ладу держави. Суд є відображенням конкретної державно-правової системи, він радикально змінюється разом зі зміною останньої. Тому історико-правові періоди розвитку інституту кандидата на посаду судді в Україні збігаються з основними етапами розвитку державно-правової системи України.

Вимоги до кандидатів на посаду суддів судів загальної юрисдикції у найбільш загальному вигляді сформульовано в ч. 3 ст. 127 Конституції України та ст. 7 Закону “Про статус суддів”, а саме: кандидатом на зайняття посади судді суду загальної юрисдикції може бути громадянин України, не молодший двадцяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.

Вимоги до кандидатів на посади суддів диференційовано залежно від рівня та виду суду, від посади, на яку претендує кандидат. Зокрема, щодо кандидатів на посаду суддів Конституційного Суду України та Верховного Суду України, апеляційних та Вищих спеціалізованих судів закон передбачає більш високі вимоги.

Так, претендувати на зайняття посади судді в апеляційному суді може громадянин України, який досяг на день обрання тридцяти років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менш як п’ять років, в тому числі не менш як три роки на посаді судді.

Кандидатом на зайняття посади судді вищого спеціалізованого суду може бути громадянин України, не молодший тридцяти років, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менш як сім років, в тому числі не менш як п’ять років на посаді судді.

На зайняття посади судді Верховного Суду України може громадянин України, який досяг на день обрання тридцяти п’яти років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менш як десять років, в тому числі не менш як п’ять років на посаді судді.

Загальною необхідною умовою для зайняття посади судді будь-якого суду загальної юрисдикції є проходження кваліфікаційної атестації, форми і порядок проведення якої передбачено главою 13 Закону “Про судоустрій України”.

Вимоги, що ставляться до кандидатів на посаду суддів Конституційного Суду України, встановлені ст. 148 Конституції та ч. 1 ст. 16 Закону “Про Конституційний Суд України”. Кандидатом на зайняття посади судді Конституційного Суду України може бути громадянин України, який на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за фахом не менш як десять років, проживає в Україні протягом останніх двадцяти років та володіє державною мовою. Необхідності проходження будь-якої кваліфікаційної атестації для кандидатів на посади суддів Конституційного Суду України закон не передбачає.

Отже, вищезазначені вимоги визначають певний соціальний статус кандидата на посаду судді і є юридично значущою підставою при вирішенні питань кадрового забезпечення судової влади в державі.

Прийнятий 7 лютого 2002 р. Закон “Про судоустрій України”, встановив додаткові вимоги щодо кандидатів на посади суддів військового суду (повинен перебувати на військовій службі), а також розширив коло осіб, які можуть претендувати на заняття посади професійного судді спеціалізованого суду, за рахунок осіб, які не мають юридичної освіти, а лише вищу освіту і відповідний стаж роботи в галузі питань юрисдикції цього суду (ст.ст. 59, 63 Закону “Про судоустрій України”). При цьому Закон акцентує на тому, що такі судді можуть здійснювати правосуддя тільки у складі колегії суддів, тобто за правниками зберігається кількісна перевага у складі колегії.

Закон “Про судоустрій України” вперше в нормативному порядку заборонив доступ до суддівської діяльності певних категорій осіб, а саме:

а) визнаних судом обмежено дієздатними або недієздатними;

б) тих, що мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків судді;

в) щодо яких проводиться дізнання, досудове слідство чи судовий розгляд кримінальної справи або які мають не зняту чи непогашену судимість.

Тобто, чинний Закон, крім вікового і професійно-освітнього цензу, закріпив певні обмеження і вимоги щодо морального обличчя, фізичного і психічного стану кандидата на посаду судді, створив умови для вдосконалення процедури добору суддівських кадрів.