Затримка психічного розвитку як загальнопедагогічна проблема
Причини виникнення затримки психічного розвитку
Особливості психофізичного стану дітей зі ЗПР
Стереотипність мислення, його шаблонність
Організація, контингент і методи дослідження
Аналіз результатів констатуючого етапу дослідження
Вплив експериментальної програми на психофізичний розвиток дітей із ЗПР
Результати експериментальної перевірки ефективності програми фізичної реабілітації дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку
Аналіз і узагальнення результатів дослідження
Навигация
Аналіз і узагальнення результатів дослідження
Фізична реабілітація дітей із затримкою психічного розвитку віком 6-8 років
111464
знака
7
таблиц
3
изображения
3.3 Аналіз і узагальнення результатів дослідження
Аналіз літературних джерел дозволив встановити, що на сьогодні кількість дітей, які не встигають вже у дошкільному віці з програмними вимогами дитячого закладу не досягають потрібного рівня готовності до шкільного навчання, становить близько 60%. За даними медичної статистики [8, 10] кількість здорових дітей із затримкою психічного розвитку складає лише 15%, що стає основною причиною труднощів їх адаптації до шкільного навантаження.
Для розв’язання цієї проблеми і розробки методів лікувально-педагогічної роботи з дітьми із ЗПР в останнє десятиріччя почали проводити психологічні, педагогічні, клінічні і фізіологічні дослідження. Корекційна спрямованість педагогічного процесу припускає подолання і корекцію існуючих у дитини рухових, мовленнєвих, розумових порушень, порушень поведінки, спілкування тощо. Для розв’язання цього завдання фахівці фізичної реабілітації пропонують об’єднати зусилля медиків, педагогів, психологів, спеціалістів у галузі фізичної культури і спорту тощо.
Науковцями [110] відмічено, що ефективним засобом корекції і реабілітації дітей із затримкою психічного розвитку є комплексне системне використання традиційних і нетрадиційних засобів фізичного виховання у поєднанні з лікувальною фізичною культурою і масажем. Однак у проаналізованій нами спеціальній науково-педагогічній літературі ми не виявили розробленої єдиної реабілітаційної програми, спрямованої одночасно на покращення здоров’я дітей даної категорії і корекцію вторинних порушень.
Отже, розв’язання проблеми реабілітації дітей із затримкою психічного розвитку дошкільного віку вимагає пошук ефективних засобів, методів і форм роботи.
Результати впровадження експериментальної фізреабілітаційної програми свідчить про значне поліпшення здоров’я дітей та показників фізичного і психічного розвитку. Про ефективність комплексного корекційно-реабілітаційного підходу в фізичній реабілітації свідчить приріст всіх досліджуваних показників у дітей з експериментальної групи.
Так в експериментальній групі зменшилася кількість дітей, які часто хворіють на 23% і склало 30%, в контрольній групі дана кількість дітей не змінилася. Також визначили, що поліпшився стан дітей страждаючих на хвороби дихальної системи, кількість хворіючих зменшилась до 30%. Покращенню стану здоров’я дітей з експериментальної групи сприяло включення в експериментальну фізреабілітаційну програму вправ дихальної гімнастики, лікувально-профілактичний масаж на область спини та грудної клітки, фітотерапію, аромотерапію, засоби загартування.
Під час педагогічного спостереження вивили, що у дітей з експериментальної групи зменшилась спастика м’язів спини та нижніх кінцівок, сформувався стереотип правильної постави. Цьому сприяло систематичне виконання дітьми вправ на формування навички правильної постави, корекцію плоскостопості, тренування м’язів нижніх кінцівок, механотерапія, лікувально-профілактичний масаж нижніх кінцівок та спини.
Приріст показників, що характеризували поставу у фронтальній площині в експериментальній групі склало 8% дітей, у контрольній групі – 7% дітей; у сагітальній площині в експериментальній групі – 23% дітей, у контрольній – 0% дітей.
Після впровадження експериментального варіанту фізреабілітаційної програми виявлено, що у дітей з експериментальної групи покращився рівень розвитку досліджуваних психофізичних функцій, що не можна сказати про дітей із контрольної групи. Вони так і залишилися на вихідних досліджуваних рівнях розвитку (ІІІ і ІV рівні).
Приріст показників уваги дітей з експериментальної групи склав – 54%, дітей з контрольної групи лише 15%. Покращенню показників уваги у дітей з експериментальної групи сприяли різні методичні прийоми, індивідуальний підхід до кожної дитини, постійна зміна видів діяльності на занятті та сюжетність занять. Особливе значення для розвитку уваги мали рухливі ігри дидактичного спрямування.
Приріст показників мислення ІІ рівня в експериментальній групі становило – 23%, в контрольній – 0%; ІІІ рівня в експериментальній групі – 39%, в контрольній – 8%, IV рівня в експериментальній групі – 46%, в контрольній – 23%. Покращенню рівня розвитку мислення дітей з експериментальної групи сприяло, в першу чергу, сюжетні заняття, під час яких діти розширювали і закріплювали уявлення про оточуючий світ, рухливі ігри дидактичного спрямування, пальчикова гімнастика та різні проблемні ситуації під час виконання різних вправ.
Приріст показників рухової пам’яті ІІ рівня в експериментальній групі склало – 15%, в контрольній – 0%; ІІІ рівня в експериментальній групі – 39%, в контрольній – 15%, IV рівня в експериментальній групі – 54%, в контрольній – 15%. Покращенню показників рухової пам’яті дітей з експериментальної групи сприяло систематичне виконання на заняттях із ЛФК різних вправ, що сприяли розвитку рухової пам’яті та виконання тренувальних завдань. Наприклад, на етапі ознайомлення з вправою з метою кращого запам’ятовування і правильного виконання вихователь діяв за такою інструкцією: спочатку дітям пропонувалося, спираючись на демонстрацію педагога, його словесні пояснення і рахунком, виконати певну вправу. Потім, цю вправу виконували тільки під рахунок педагога без демонстрації. Після самостійного виконання вправи (під музичний супровід) дітям пропонувалося словесно описати послідовність виконання рухів цієї вправи.
Приріст показників мовлення ІІ рівня в експериментальній групі становило – 23%, в контрольній – 8%; ІІІ рівня в експериментальній групі – 31%, в контрольній – 0%, IV рівня в експериментальній групі – 46%, в контрольній – 23%. Покращенню рівня розвитку мовлення, збільшення словарного запасу сприяли вправи для дрібної моторики кистей і пальців рук, артикуляційна, дихальна гімнастика, рухливі ігри дидактичного спрямування, сюжетність занять.
Приріст показників дрібної моторики ІІ рівня в експериментальній групі склало – 31%, в контрольній – 0%; ІІІ рівня в експериментальній групі – 23%, в контрольній – 8%, IV рівня в експериментальній групі – 31%, в контрольній – 15%. Покращенню кількісних і якісних показників сприяло збагачення експериментальної програми великою кількістю вправ для розвитку дрібної моторики, виконання дітьми вправ з предметами, масаж пальців і кистей рук.
Приріст показників статичної координації рухів ІІ рівня в експериментальній групі становило – 23%, в контрольній – 8%; ІІІ рівня в експериментальній групі – 23%, в контрольній – 15%, IV рівня в експериментальній групі – 23%, в контрольній – 62%. Покращенню статичної координації рухів дітей з експериментальної групи сприяло виконання дітьми на заняттях з ЛФК вправ на формування навички правильної постави та інших вправ на розвиток статичної рівноваги.
Отже, вивчення динаміки сформованості психофізичних функцій показало достовірні зміни в якісних та кількісних показниках у дітей з експериментальної групи.
Порівняльний аналіз вихідних даних з кінцевими свідчить про ефективність розробленої програми реабілітації дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку. Позитивний результат реабілітаційно-корекційної роботи був досягнутий завдяки комплексної діагностики стану здоров’я та рівня психофізичного розвитку дошкільників із ЗПР, відповідно виявленим порушенням поставлені загальні та корекційні завдання та підібрані, з урахуванням специфічних особливостей і можливостей дітей із затримкою психічного розвитку віком 6–8 років, ефективні засоби корекції і реабілітації. Отже, вищезазначене ще раз підтверджує високу ефективність розробленої нами фізреабілітаційної програми для дітей із затримкою психічного розвитку віком 6–8 років.
Дані, отримані після впровадження експериментальної програми фізичної реабілітації для дошкільників із затримкою психічного розвитку свідчать про достовірне покращення показників їх стану здоров'я та рівня психофізичного розвитку, що доводить ефективність підібраних засобів фізичної реабілітації.
ВИСНОВКИ
1. Теоретичне дослідження сучасного стану проблеми реабілітації дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку підтвердило значний інтерес дослідників і фахівців-практиків до пошуку шляхів покращення їх стану здоров’я, рівня психофізичного розвитку з використанням різних засобів фізичного виховання та фізичної реабілітації на підставі врахування їх специфічних особливостей і можливостей. Однак аналіз літературних джерел дозволив з’ясувати, що наукових досліджень, присвячених нашій проблемі в науково-методичній літературі з фізичної реабілітації, корекційної педагогіки, фізичного виховання не виявлено. Це доводить необхідність пошуку ефективних реабілітаційних засобів, спрямованих на попередження, подолання чи відновлення порушених функцій і систем організму та корекцію вторинних недоліків у дітей із затримкою психічного розвитку дошкільного віку.
2. Вивчення фізреабілітаційної роботи в експериментальному дошкільному закладі показало значні недоліки в її організації, у визначенні завдань, підборі ефективних засобів реабілітації і корекції порушень, і, взагалі, відсутність комплексної програми фізичної реабілітації для даної категорії дітей з урахуванням їх специфічних особливостей і можливостей.
3. Під час констатуючого дослідження виявлено, що 84% дітей із затримкою психічного розвитку мають різні соматичні захворювання та порушення опорно-рухового апарату (сколіоз, порушення постави у сагітальній та фронтальній площині, плоскостопість, дисплазію кульшового суглобу, деформацію нижніх кінцівок).
4. Експериментально встановлено, що дошкільники даної категорії мають відхилення у психофізичному розвитку, а саме: уваги, мислення, мовлення, рухової пам'яті, дрібної моторики, статичної координації рухів. З'ясовано, що ці недоліки є головною причиною виникнення труднощів у процесі підготовки та адаптації дітей із затримкою психічного розвитку до шкільного навчання.
5. На підставі узагальнення результатів констатувального етапу дослідження були поставлені загальні та корекційні завдання, відповідно них підібрані засоби фізичної реабілітації, а саме: лікувальна фізкультура, механотерапія, лікувально-профілактичний масаж, фітотерапія, аромотерапія та засоби загартування і розроблена програма фізичної реабілітації для дітей із затримкою психічного розвитку віком 6–8 років.
6. Проведений педагогічний експеримент засвідчив високу ефективність запропонованої фізреабілітаційної програми для дітей даної категорії з експериментальної групи на тлі покращення стану здоров’я та зростання всіх показників психофізичного розвитку, що досліджувалися. Так, в експериментальній групі зменшилася кількість дітей, які часто хворіють на 23%, в контрольній – на 0%, страждаючих на хвороби дихальної системи в експериментальній групі на 30%, в контрольній лише на 8%. Стан постави у сагітальній площині покращився у дітей експериментальної групи на 23%, у дітей контрольної на 0%, у фронтальній площині у дітей експериментальної групи на 8%, у дітей контрольної групи на 8%. У дошкільників із затримкою психічного розвитку з експериментальної групи, які мали деформацію нижніх кінцівок і плоскостопість розвинулася силова витривалість м’язів кінцівок і стопи.
7. Розроблена фізреабілітаційна програма сприяла корекції психофізичного розвитку дітей даної категорії з експериментальної групи. Так у них покращилися якості уваги, процеси пам’яті, мислення, та рівень розвитку мовлення, дрібної моторики, статичної координації рухів.
Отже, розроблена комплексна програма фізичної реабілітації для із затримкою психічного розвитку віком дітей 6–8 років показала свою ефективність і може бути рекомендована для використання у практиці роботи дошкільних закладів для дітей даної категорії.
Список використаних джерел
1. Адшова М.Ш. Особенности психомоторики детей с задержкой психического развития младшего школьного возраста // Дефектология. – 1988. – №4. – С. 11 – 13.
2. Айзенберг Б.И., Кузнецова Л.В. Психокоррекционная работа с детьми, имеющими нарушения психического развития: Психотерапия в дефектологии. – М., 1992. – С. 152 – 155.
3. Акатов, Л.И. Социальная реабилитация детей с ограниченными возможностями здоровья: психологические основы // Л.И. Акатов. – М.: Владос, 2001. – 368 с.
4. Актуальные проблемы диагностики ЗПР у детей. – М., 1982. – 126 с.
5. Антипина А.Н. Из опыта работы с детьми, имеющими задержку психического развития // Начальная школа. – 1993. – С. 60 – 62.
6. Антропова М.В. Режим для младшего школьника. – М.: Вента-Граф, 2003. – 23 с.
7. Ануфриев А.Ф., Костромича С.Н. Как преодолеть трудности в обучении детей: Психодиагностические таблицы, психодиагностические методики, коррекционные упражнения. – М, 1997. – 45 с.
8. Апанасенко Г.Н., Попова Л.О. Медицинская валеология. – К.: Здоров'я, 1998. – С 29.
9. Бабкина, Н.В. Оценка психологической готовности детей к школе: пособие для психологов и специалистов коррекционно-развивающего обучения // Н.В. Бабкина. – М.: Айрис-Пресс, 2005. – 144 с.
10. Банникова, Т.А. Программа воспитания детей 5–6 лет с задержкой психического развития // Теория и практика физической культуры. – 2004. – №8. – С. 58–59.
11. Бастун Н. Діти із затримкою емоційно-вольового розвитку // Дефектологія. – 1997. – №3. – С. 37 – 41.
12. Безруких М.М., Филиппова Т.А. Комплект «Ступеньки к школе»: Тренируем пальчики. Учимся рисовать. Учимся находить одинаковые фигуры. Учимся рассказывать по картинкам. Азбука письма. Азбука счета. Учимся узнавать геометрические фигуры. Цвет. Мир вокруг ме-ня. Учимся находить противоположности. Развиваем логическое мышление и память. Учимся учиться. – М.: Дрова, 2000. – 57 с.
13. Белопольская Н.Л. Психологическая диагностика личности детей с задержкой психического развития. – М. 1999. – С. 79 – 81.
14. Бородулина С.Ю. Коррекционная педагогика: психолого-педагогическая коррекция отклонений в развитии и поведении школьников // Серия «Учебники, учебные пособия». – Ростов н/Д: «Феникс», 2004. С. 168 – 169.
15. Борякова, Н.Ю. Ступеньки развития. Ранняя диагностика и коррекция задержки психического развития / Н.И. Борякова. – М., 2000. – С. 123 – 125.
16. Висковатова Т.П. Проблема генеза, диагностики и психолого-педагогической коррекции задержки психического развития у детей (на примере неблагоприятного влияния природных и антропогенных факторов): Дис. … д-ра психол. наук: 19.00.08. – К., 1997. – 382 с.
17. Власова Т.А., Певзнер М.С. Учителю о детях с отклонениями в развитии. М., 1967. – С. 178 – 183
18. Власова Т.А., Лебединская К.С., Мачихина В.Ф. Отбор детей во вспомогательную школу. – М.: Просвещение, 1983. – 176 с.
19. Власова Т.А. Певзнер М.С. О детях с отклонениями в развитии. – М.: Просвещение, 1973. – С. 65 – 67.
20. Власова Т.А., Лебединская К.С. Актуальные проблемы клинического изучения задержки психического развития у детей // Дефектология. – 1975. – №6. – С. 8 – 17.
21. Волкова С.С. Физическое развитие школьников с отклонениями в состоянии здоровья. Пособие для учителей. – Владимир, 1970. – С. 54.
22. Воропаев А.М. Особенности методики физического воспитания детей дошкольного возраста, имеющих недостаточный уровень школьной зрелости: Автореф. дис. …канд. пед. наук. – М., 1990. – 25 с.
23. Выготский Л.С.: Собрание сочинений в 6 т. / Гл. ред. А.В. Запорожец. – М.: Педагогика, 1983. – Т.3: проблемы развития психики. – С 246 – 255.
24. Гайдук Ф.М. Определение степени тяжести задержек психического развития у детей // Здравоохранение Белоруссии. – 1982. – №6. – С 14 – 15.
25. Гоббель В.Г. Каким быть специалисту по физической культуре для работы с детьми дошкольного возраста // Теория и практика физической культуры. – 1994. – №3. – С. 11–13.
26. Горбунов Н.П., Хамадиярова Т.А. Валеологический подход к оценке реакции организма на физические нагрузки у школьников с задержкой психического развития // Физическая культура: Научно-методический журнал. – 2000. – №1. – С. 22 – 27.
27. Горская И.Ю., Суянгулова Л.А. Базовые координационные способности школьников с различным уровнем здоровья. – Омск: СибГАФК, 2000. – 212 с.
28. Дети с временными задержками психического развития / Под ред. Т.А. Власовой, М.С. Певзнер. – М.: Педагогика, 1971. – С. 70 – 73.
29. Дети с задержкой психического развития / Под ред. Т.А. Власовой, В.И. Лубовского, Н.А. Цыпиной. М., 1984. – 256 с.
30. Діти із затримкою психічного розвитку та їх навчання. Навчальний посібник для педагогів і шкільних психологів / Укл. Т.Д. Ільяшенко, Н.А. Бастун, Т.В. Сак. – К.: ІЗМН, 1997. С. 46 – 48.
31. Дмитриев В.С. Основные положения российской концепции физкультурно-оздоровительной реабилитации детей с отклонениями в развитии. // Физическая культура. – 1997. – №3. – С. 15 – 17.
32. Долбишева Н. Фізичне здоровя, компоненти і критерії оцінки // Молода спортивна наука України: зб. наук. Праць з галузі фізичної культури та спорту. – Львів: ЛДІФК, 2001. Випуск 5. – Т.ІІ. – С. 21 – 24.
33. Дробинская А.О., Фишман М.Н. Дети с трудностями в обучении (к вопросу об этиопатогенезе) // Дефектология. – 1996. – №5. – С 22 – 28.
34. Дружинин В.Н. Интеллект и продуктивность деятельности: модель «интеллектуального диапазона» // Психологический журнал. – 1998. – №2. – С. 61 – 70.
35. Дубровинская Н.В. Нейрофизиологические механизмы внимания. М., 1985. – 144 с.
36. Дунаева З.М. Формирование пространственных представлений у детей с задержкой психического развития // Дефектология. – 1980. – №4. – С. 27 – 34.
37. Егорова Т.В. Особенности памяти и мышления младших школьников, отстающих в развитии. М., 1973. С. 34 – 36.
38. Зислина Н.Н., Ополинский Э.С., Рейдибойм М.Г. Исследование функционального состояния мозга по данным электроэнцефалографии у детей с задержкой развития // Дефектология. 1972. №3. С. 9–15.
39. Ильин В.А. Физкультурно-оздоровительные мероприятия в детских домах для детей дошкольного возраста с задержкой психического развития: Автореф. дис. … канд. Пед. наук. – М., 1992.С. 18 – 20 с.
40. Ільяшенко Т.Д. Діти із затримкою психічного розвитку в масовій школі // Початкова школа. – 1996. – №1. С. 7.
41. Инденбаум, Е.Н. Практика применения функционально-уровневого подхода в организации обучения детей с ЗПР // Дефектология. – 2005. – №4. – С. 41 – 54.
42. Каданцева Г.А. Взаимосвязь познавательной и двигательной активности детей шести лет // Теория и практика физической культуры. – 1993. – №11–12. – С. 40 – 41.
43. Каменщикова Г.А. Методика оздоровления в процессе физического воспитания младших школьников с нормальным и замедленным психическим развитием: Автореф. дис. … канд. пед. наук. – Челябинск, 2001. С. 17 – 19 с.
44. Каплунович, И.Я. Структуры и основные этапы развития образного мышления в дошкольном детстве / И.Я. Каплунович // Вопросы психологии. – 2004. -47. №5. – С. 44 – 56.
45. Касаткина Г.М. Влияние физических упражнений разной направленности на развитие движений и психики детей 3–7 лет: Автореф. дис… канд. пед. наук. – М., 1982. – С. 23 – 24 с.
46. Кенеман А.В. Теория и методика физического воспитания детей дошкольного возраста.: Пер. с 3-го испр. и доп. рус. изд. А.В. Кенеман, Д.В. Хухлаева. – Ташкент: Укитувич, 1998. – С. 202 с.
47. Ковалев В.В. Семиотика и диагностика психических заболеваний у детей и подростков. М., 1985. 286 с.
48. Кольцова М.М. Двигательная активность и развитие функций мозга ребенка (роль двигательного анализатора в формировании высшей нервной деятельности). – М.: Педагогика, 1973. – 79 с.
49. Коробейников И.А., Лубовский В.И. Психологический эксперимент в дифференциальной диагностике нарушений психического развития у детей // Дефектология. 1981. №6. – С. 8 – 10.
Похожие работы
... ість, аутичність. Переважаючі поведінкові відхилення: стереотипність дій, афективність, репресивність. 2.3 Проведення дослідження та інтерпретація результатів Практичне дослідження психологічних особливостей дітей із затримкою психічного розвитку проводилось на базі дитячого оздоровчого табору «Жовтень», де ці діти відпочивали протягом 2 літніх місяців 2008 року. Протягом цього часу за ними ...
... допомогу дітям-інвалідам та їх сім'ям. Системне виконання індивідуальних реабілітаційних програм із першого року життя дитини істотно змінює на краще її майбутнє. Головною метою соціальної реабілітації дітей із вадами психофізичного розвитку є надання можливості: дітям-інвалідам подолати труднощі розвитку, засвоїти побутові та соціальні навички, розвинути свої здібності, повністю або частково і ...
... аналіз і синтез. Проаналізовано 34 джерела наукової та корекційної літератури. Аналіз літератури проводився з метою вивчення впливу різноманітних методів і прийомів фізичної реабілітації на дошкільників з вадами зору. Аналізуючи програмні документи, ми встановили, що спеціальної програми для занять з фізкультури, яка враховує діагноз та ступінь загального функціонального стану організму дошкі ...
... лобіювання пропозицій на рівні органів місцевої влади і самоврядування щодо поліпшення роботи з підлітками з вадами здоров’я; координація діяльності різних соціальних інститутів, що опікуються проблемами дітей з особливими потребами [12, с.54]. 4.2 Психологічна підтримка і професійна реабілітація Соціальна робота з підлітками з обмеженими можливостями мас ґрунтуватися на засадах соціально ...
0 комментариев