Природні умови та господарська діяльність ДП "Жовтневому ДЛГ"

ПРИРОДНІ УМОВИ ТА ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

ДП «ЖОВТНЕВИЙ ДУГ»

1. Клімат

Клімат району Жовтневого лісгоспу помірно-континентальний і є під впливом вологих повітряних мас, які приносяться західними повітряними потоками з Атлантичного океану й із західної Європи.

Коротка характеристика кліматичних умов району, що мають значення для лісового господарства, наведена на прикладеної кліматограм й у таблиці 1.

Кліматичні фактори, що негативно впливають на ріст і розвиток деревної рослинності:

– пізні весняні й ранні осінні заморозки; часті й тривалі зимові відлиги; недостатня кількість і нерівномірне випадання атмосферних опадів протягом року;

– періодично повторювані посушливі періоди й суховії.

У цілому ж клімат вищевказаного лісорослинного району сприятливий для успішного вирощування наступних деревних і чагарникових порід:, сосни звичайної, дуба черешчатого, ясена звичайного, клена гостролистого, липи, берези, вільхи чорної, тополі і інших деревних і чагарникових порід.

Таблиця 1. Природно-кліматичні умови

Ґрунт в телиці заготовлюється в найближчому бору, шляхом зрізання гумусового шару товщиною 20–25 см. Перед закладкою ґрунту до теплиці, він просівається, очищується від рослинних залишків, і укладається в теплицю шаром 25 см. Зверху додають перегній 2–3 см і перекопують штиковою лопатою, а потім вирівнюють ґрунт граблями. Закриття телиці плівкою проводиться у ІІІ декаді березня, в І декаді квітня проводиться підготовка насіння і починається висів.

Головним завданням є забезпечення садивним матеріалом місто Харків.

Рельєф поверхні водно-ерозійного походження – підвищена хвилясто-горбиста лісова рівнина, розчленована балками та ярами. Переважаючі типи ґрунтів:

-  чорноземи звичайні мало гумусні;

-  чорноземи звичайні на лісовидних суглинках;

-  лугово-чорноземні на балочному делювії

Безпосередньо до заплав прилягають пісчані тераси, що розвинені на долинах майже всіх річок, у вигляді широких смуг і вкриті кварцовими пісками, в наслідок чого часто мають низько кучугурний рельєф. Вище піщаних розташовані більш довгі під заплавні тераси, вкриті лісовими породами. У місцях, де гідрографічна мережа густа, рельєф набуває вузько хвилястого і навіть горбастого характеру. Місцеві вододіли вузькі на них переважають схили значної крутизни, що сприяє посиленому стоку поверхневих вод і розвитку ерозії. У місцях де гідрографічна мережа менш густа, рельєф набуває широкохвилястого характеру, вододіли широкі, рівнинні, схили крутіші тільки в прибалковій смузі завдовжки 70–100 м. На такій території ерозійні явища поширені менше, ніж на попередній, а землі сприятливіші для лісогосподарського виробництва.

Взагалі ж ґрунти даного району потребують заходів спрямованих на підвищення їхньої продуктивності, регулювання водного режиму та режиму живлення.