2.1 Типологія договорів, що забезпечують діяльність підприємств
Головним документом, на основі якого будуються взаємовідносини фірми, її постачальників і клієнтів є договір (угода, контракт).
У практичній роботі турфірми перед усім керуються нормами національного законодавства. В Україні види контрактів та умови їх укладення визначаються Цивільним Кодексом України.
2.2 Особливості цінової політики ТОВ «ВОТУР»
Визначення ціни в договорі є одним з найголовнішим. Ціна як економічне явище є результатом взаємодії попиту і пропозиції на певний товар чи послугу, зумовлений об’єктивними економічними причинами (затрати на виробництво послуги, інші фактори,що впливають на собівартість продукту, економічна кон’юнктура тощо).
Договірною вважатиметься ціна, щодо розміру якої сторони спільно домовилися, й така згода знайшла закріплення у відповідному договорі. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Ціна є істотною умовою договору. Ціна зазначається у договорі в гривнях.
При встановлені цін на послуги, що пропонуються, ТА «Мелодія - тур» керується величиною витрат, з яких складається послуга (собівартість послуги) та прибутками туристської фірми.
Тому розрахунок вартості путівки включає в себе наступні пункти:
– вартість проїзду;
– вартість харчування;
– вартість проживання;
– вартість трансферта;
– вартість екскурсійної програми;
– вартість оформлення візи;
– вартість страхового поліса.
Ціна ж туристичної путівки більше собівартості на величину витрат і прибутки туристичної фірми.
Зміна ціни туристичного продукту, погодженої сторонами, можлива лише у випадках, передбачених договором, і тільки при істотній зміні обставин, передбачених законодавством, але не пізніше ніж за 10 днів до початку туристичної подорожі у випадку, якщо її тривалість становить більше ніж 10 днів, за 5 днів до початку туристичної поїздки у випадку, якщо її тривалість становить від 2 до 10 днів, за 48 годин до початку туристичної поїздки у випадку, якщо її тривалість становить один день. При цьому збільшення ціни туристичного продукту не може перевищувати 5 відсотків його первісної ціни. У разі перевищення ціни туристичного продукту більше ніж 5 відсотків первісної ціни турист має право відмовитися від виконання договору, а туроператор (турагент) зобов’язаний повернути йому всі раніше сплачені кошти.
2.3 Фінансово-економічне забезпечення виконання договорів
2.4 Умови виконання договорів
Суб’єкти туристичної діяльності та інші учасники договірних відносин повинні виконувати свої зобов’язання належним чином відповідно до ЗУ «Про туризм», інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, ЗУ «Про туризм».
Договірна відповідальність – це вид відповідальності, що передбачена за порушення зобов’язань, які виникли з договору. Такий вид відповідальності визначається відповідно до закону і не суперечить йому умовами укладеного між сторонами договору. Позадоговірна відповідальність настає безпосередньо за порушення зобов’язань, що виникли з закону, адміністративного акта чи інших правомірних дій.
Договір є документом, що встановлює умови здійснення тур подорожі та туристичного обслуговування. Але на всіх етапах роботи тур фірми діють туристичні документи, що обслуговують процес організації туру їх можна розподілити на такі види:
· інформаційні;
· облікові;
· розрахункові;
· звітні.
До інформаційних документів належать такі, що несуть інформацію про хід продажів, графік проведення подорожі, підтверджують його бронювання, також повідомляють про зміни й ануляції. Серед них - туристичне повідомлення, яке може бути передано у вигляді факсу, електронного листа у кодованому вигляді тощо.
Облікові документи служать для відміток про реально отримане туристичне обслуговування під час подорожі і в подальшому виступають підставою для розрахунків (перерахунків) між приймаючою та направляючою фірмою, а також між фірмою і юристами. В ролі основного облікового документу в Україні нині виступає туристичний ваучер, використовуються також картки листа (картки обслуговування) для туристів індивідуалів та маршрутні ордери для груп туристів.
Підставою для перерахунків між фірмами може служити також і акт обслуговування або ваучер.
Звітні документи можна поділити на внутрішньо фірмові, які служать для аналізу витрат на тур подорож і використання вивізних на неї коштів або мають маркетинговий характер виявлення якості продукту, і зовнішні, що є формою державної статистичної звітності, їх види, порядок заповнення та подання визначаються Наказом Державного комітету статистики України від 1.03.1998 р. № 96. Своєчасна подача форм державної статистичної звітності є обов'язком тур фірм. За її не подачу відповідно до винного законодавства керівні органи мають право накладати штрафи на керівників тур фірм за порушення правил обліку та статистики, а також призупиняти дію ліцензії на невизначений термін.
Підприємства, установи та організації, незалежно від форми власності, фізичні особи здійснюють діяльність, пов'язану з наданням послуг лише за наявністю ліцензій.
Ліцензії видаються державним комітетом України по туризму, кий встановлює порядок їх видачі, умови і правила здійснення туристської діяльності та контроль за їх дотримання.
Державний комітет України по туризму може рішенням делегувати право видачі ліцензій місцевим органам державної виконавчої влади туристської діяльності.
Ліцензуванню підлягають такі види туристської діяльності:
· організація прийому та обслуговування іноземних туристів;
· організація прийому та обслуговування вітчизняних туристів;
· організація туристських поїздок за межі України;
· екскурсійна діяльність;
· організація масового та оздоровчо-спортивного туризму.
Суб'єкти туристської діяльності, які порушують вимоги чинних актів законодавства України по туризму позбавляють ліцензій на певний термін або безстроковий.
Ліцензування на здійснення туристської діяльності підлягають: туристські агентства, бюро подорожей, бюро екскурсій, бюро по прийому туристів, туристські оператори, готелі, мотелі, туристичні комплекси і бази та інші юридичні особи незалежно від форми власності, та фізичні особи, що здійснюють туристську діяльність, передбачену їх статутами.
Залучення іноземних та вітчизняних туристів в Україні проводиться через вітчизняні і іноземні туристські агентства, туристських операторів, організації та транспортні компанії на підставі договорів (контрактів), які укладаються між туристськими підприємствами у відповідності до чинного законодавства України та законодавства країни, звідки залучаються туристи.
0 комментариев