Антимонопольна політика: зміст і завдання
Антимонопольне законодавство України
Вплив монополістичної конкуренції на розвиток ринкової економіки
Механізми обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції
Причини, що зумовлюють втручання держави в ринковий механізм
Діяльність Антимонопольного комітету України
Навигация
Причини, що зумовлюють втручання держави в ринковий механізм
Антимонопольна політика держави: необхідність, сутність і значення
61545
знаков
1
таблица
0
изображений
3.1 Причини, що зумовлюють втручання держави в ринковий механізм
Одним із небезпечних помилкових тверджень, яких припускаються при обговоренні концепції переходу країн до ринкової економіки, є зведення усієї проблеми до створення «вільного ринку» і забезпечення «необмеженої конкуренції», посилаючись при цьому на досвід розвинутих країн. Насправді вільного ринку нині немає в жодній країні Заходу та й бути не може. Що стосується країн Західної Європи, то в економічному житті поряд із ринком важливу роль відіграє економічна діяльність держави [25, с. 128].
Держава в економічному процесі:
· відтворює умови конкуренції;
· виступає як покупець продукції;
· є суб’єктом, який несе грошові витрати;
· усуває причини відмови ринкового механізму [14, с. 414].
Відтворення умов конкуренції зводиться до того, що сотні тисяч підприємств, які виробляють величезну номенклатуру товарів і послуг, мають доповнюватися рухом грошей, цінних паперів, інформацією, знаннями, що можливо лише за умов дії відповідних юридичних законів, нормативних документів, інструментів. Ще Адам Сміт зазначав, що «невидима рука ринку» функціонує лише тоді, коли добре видна «грізна рука закону».
Виходячи з цього держава створює юридично-інституціональні засади ринкової економіки:
· захист прав власника (ст. 41 Конституції України);
· антимонопольне законодавство (ст. 42 Конституції України);
· соціальний захист населення (ст. 46 Конституції України);
· захист покупців (ст. 42 Конституції України).
Відповідно до цих юридично-інституціональних засад держава видає закони, порушення яких може призвести до спотворення ринкового ціноутворення та дії законів ринку.
Як покупець продукції від імені держави виступає уряд, який закуповує зброю, поштові, транспортні послуги тощо.
Як суб’єкт, що несе грошові витрати, держава виступає як агент для перерозподілу доходів. Такі витрати називаються трансферними, або передаточними, і є соціальним забезпеченням (велфером). Трансферні платежі нічого не додають до ВВП. Вони свідчать про роль, яку відіграє уряд як агент для перерозподілу доходів у суспільстві на користь тих, хто потребує допомоги (підтримка людей похилого віку, непрацездатних, багатодітних, безробітних тощо). Це здійснюється з допомогою прогресивного оподаткування [24, с. 140].
Держава обережно проводить відповідну фінансову та податкову політику, адже більшість державних витрат покривається за рахунок податків, впливаючи на рівень і темпи виробництва, на підтримання зайнятості, здійснення антиінфляційних заходів.
Держава цілеспрямовано використовує бюджетні асигнування для розв’язання актуальних господарських проблем, а також стимулює приватний бізнес, щоб сформувати ефективну структуру господарства.
Держава забезпечує сприятливі умови функціонування виробництва [8, с. 50]. Держава використовує свій вплив з метою забезпечення суворого виконання договірних зобов’язань, підвищення відповідальності за відповідність якості продукції рекламним характеристикам, дотримання стандартів та норм використання природних багатств, охорони навколишнього середовища, безпеки здоров`я людей.
Усунення причин відмови ринкового механізму досягається втручанням уряду в економічну діяльність через її регулювання, обходячи дію законів ринкової конкуренції. Таке втручання називають регулюванням.
Головні причини збоїв у ринковому механізмі можна об`єднати в такі чотири групи: зовнішні економічні ефекти; суспільні блага; факти неподільності; монополізм.
Зовнішні економічні ефекти – це витрати, що є зовнішніми для учасників процесу виробництва, які платять за товар. Неконтрольований ринковий механізм може призвести до неефективного виробництва, коли фірма використовує такі дефіцитні ресурси, як повітря чи вода, не відшкодовуючи витрат на їх очищення.
Існує низка суспільно необхідних напрямків діяльності, де лише держава може виступати суб’єктом господарювання. Це – будівництво доріг, розвиток науки, освіти, охорони здоров`я, підтримання обороноздатності, внутрішнього порядку тощо. Суспільні блага споживаються всіма членами суспільства, порівну і часто колективно. З моменту їх вироблення вони автоматично споживаються кожним членом суспільства незалежно від того, заплатила за нього людина чи не заплатила. Суспільство виробляє такі суспільні блага, незважаючи на те, є їх виробництво прибутковим чи збитковим.
Факти неподільності. В умовах ринку економічно і соціально не завжди доцільно, щоб у певних галузях, сферах діяльності існувала конкуренція. Це зумовлено тим, що остання дає свободу вибору обсягів підприємств. Якщо ж потужності у суспільстві доцільно з економічної точки зору довести до мінімуму, виникають факти неподільності. Інакше кажучи, якщо економічно доцільно, щоб попит на певний товар чи в певній потребі задовольняв один виробник, виникає «природна монополія».
Є випадки, коли деякі люди зберігають власність на ідеї, технологію, що породжує асиметрію у розподілі інформації або природну монополію. В результаті, з одного боку, можливе зменшення обсягів виробництва, погіршення якості та підвищення цін, а з іншого – вихід на ринок цієї продукції конкурентів із загальноекономічної точки зору є небажаним. Це може бути за умов, якщо таким підприємствам надаються субсидії у вигляді компенсацій збиткових послуг або через необхідність задоволення якихось інших національних інтересів.
За таких умов, щоб запобігти зловживанням з боку «природних» монополістів, потрібне державне втручання, а саме:
· державний контроль на відповідному ринку приватних підприємств (він стосується ціни, прибутку, якості та умов постачання);
· одержавлення, тобто перетворення таких підприємств на державні.
Монополізм або недосконала конкуренція спотворює ринок, призводить до того, що ціни зростають при штучному зменшенні обсягів виробництва, а монополії при цьому одержують надприбуток. У зв’язку з цим потрібне втручання уряду з метою зменшення впливу монополії, що здійснюється ліквідацією монополії або її регулюванням.
Узагальнено причини, які не може вирішити ринкова економіка, і що потребують необхідність втручання держави в економіку виглядають так:
· Розвиток продуктивних сил, їх ускладнення, подальше усуспільнення виробництва вимагають посилення регулюючої ролі держави; якісні зміни робочої сили потребують в загальнодержавному масштабі використовувати кошти на розвиток освіти, охорони здоров`я, підготовку і перекваліфікацію кадрів;
· Механізм ринку не може забезпечити економіку потрібною кількістю грошей (так звані центральні гроші). Тому одна з найголовніших функцій держави – організація грошового обігу в країні, проведення ефективної антиінфляційної політики;
· Ринковий механізм не вирішує регіональних потреб в усій їх сукупності (економічні, демографічні, соціальні, екологічні). В таких випадках держава повинна проводити відповідну регіональну політику;
· Ринковій системі, оскільки вона орієнтована на прибуток, внутрішнє притаманна тенденція до монополізації. Для підтримання ринкової конкуренції, держава повинна проводити антимонопольну політику;
· Проблеми забруднення навколишнього середовища, наростання екологічної кризи потребують втручання держави у відносини між людиною і природою [20, 246].
Отже, важливим елементом сучасного господарського механізму розвинутих країн є економічна діяльність держави, яка зумовлюється неспроможністю ринкового саморегулювання розв’язати низку кардинальних проблем розвитку економічної системи. При певних відмінностях у різних країнах масштабів державного регулювання економіки та його вплив на економічні процеси досить глибокий і багатогранний.
Похожие работы
... бізнесу, захист прав споживача.Існують дві основні форми боротьби з монополіями:1. попередження створення монополій;2. обмеження використання монопольної влади.Для проведення антимонопольної політики держава створює антимонопольні служби, основною задачею яких є контроль монополістичних тенденцій у країні. Антимонопольні служби не є частиною законодавчої влади, але ї ...
... умов життєдіяльності населення цієї території, Особливо важливе значення районне планування має для санаторно-курортних зон, сільських адміністративних районів, приміських зон великих міст. РОЗДІЛ 2. РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА І РЕГІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА 2.1 Сутність механізму реалізації державної регіональної економічної політики Механізм реалізації державної регіональної економічної політики — ...
... на рахунок підприємства. Вже цих двох моментів в діючій системі фіскального регулювання достатньо, щоб зруйнувати цілком нормальну економічну структуру. Глава 3. Особливості фіскальної політики в трансформаційній економіці України 3.1 Природа фіскальних проблем в Україні і необхідність реформування бюджетно-податкової системи Природа фіскальних проблем полягає в тому, що їх не вдається ...
... ї моделі економіки і способів її побудови; на визначенні пріоритетних цінностей та економічного порядку, який повинен забезпечувати реалізацію цієї моделі. Тому розроблення філософії взаємодії держави і ринку передбачає дослідження багатогранності цього процесу, урахування впливу інституційного середовища на конкретну модель економіки. Без визначення цілей, цінностей у суспільстві неможливо ...
0 комментариев