2.2 Аналіз витрат виробництва
У таблиці 2 наведена динаміка показників роботи підприємства ВАТ «Севастопольський морський завод» за 2007-2008 роки, та план підприємства на 2009 рік. Окремо виділені змінні та постійні витрати по підприємству, а також кожні з них розглянуті за економічними елементами. Як видно з наведеної таблиці, діяльність підприємства є збитковою в цілому, але маржинальний дохід є додатнім.
Розглянемо структуру змінних витрат за допомогою таблиці 3. Питома вага змінних витрат дуже велика, перевищує плановий (нормальний показник) на 15-20 %, питома вага кожного елементу змінних витрат також є значною. Причиною такого «перевиконання» бюджетних показників я вважаю низький контроль з боку виробничих служб за витрачанням матеріалів під час виробництва, низька облікова дисципліна робить можливим розкрадання, втрати та псування матеріальних цінностей.
На кожне замовлення, що розміщується у виробництві планово-економічним відділом складається бюджет замовлення. У цьому бюджеті докладно наводяться як кількісні так і вартісні нормативи матеріальних, трудових та інших ресурсів, необхідних для виконання даного замовлення. Планування здійснюється на основі даних технічної, комерційної, виробничої та служби персоналу. Для планування використовуються дані вказаних служб, розраховані конкретно для цього замовлення, тому якість планування не може бути причиною для значних відхилень, тим більше, що бюджет замовлення узгоджується зі всіма керівниками служб і підписується ними. Приклад бюджету замовлення наведено у таблиці 4. Причиною недодержування нормативів бюджету може бути те, що після його затвердження, він передається на зберігання у планово-економічний відділ і контроль за його виконанням також покладається на ПЕВ. Дані про використання матеріалів у виробництві, кількість витрачених трудових ресурсів та інші дані щодо виконання замовлення ПЕВ отримує тільки вже по факту із бухгалтерської бази даних. Я вважаю, що дійсно ефективним управління витратами може бути тільки тоді, коли контроль за ними здійснюється в реальному часі, під час їх видачі та використанні у виробництві, а отже, контроль та відповідальність за додержання плану витрат у виробництві мають бути покладені на керівника виробничої служби.
Якщо аналізувати по видах діяльності (суднобудування та судноремонт), добре видно, що судноремонт приносить більший маржинальний дохід, ніж суднобудування, але обидва вони приносять ще більше, що дозволяє утримувати підприємство на рівні беззбитковості. Також напрямок суднобудування є перспективним, тому що в цілому вантажообіг у світі має тенденцію до зростання завдяки глобалізації торгівлі, та розташування виробничих потужностей в місцях з доступнішими ресурсами. Є й ще один важливий позитивний момент у розвитку суднобудування. Це – соціальна значущість наявності такого виробництва у регіоні, а саме створення робочих місць, що дає змогу розвиватися регіону, наповнення державного та місцевого бюджетів, тим більше, що підприємство Севастопольський морський завод є містоутворюючим. Важливим фактором є й розташування у регіоні флоту України, який рано чи пізно почне оновлювати склад військових кораблів. Тому підприємство в умовах кризи, скорочуючи потужності, намагається зберігати суднобудівну інфраструктуру, обладнання та золоте ядро кадрів, щоб мати змогу відновити цей вид діяльності, коли це буде можливо.
Продовження таблиці 4
Розглянемо склад постійних витрат. В таблиці 5 наведені структура та абсолютні значення витрат за економічними елементами, також обчислена питома вага кожного елементу витрат у загальній сумі.
Бачимо, що абсолютне значення постійних витрат поступово знижувалось. Це обумовлено тим, що в період з 2007 по 2008 рік підприємство намагалося знижувати обсяг постійних витрат, шляхом централізації виробництва, процесів матеріального та фінансового забезпечення, управління. На кінець 2006 року підприємство мало корпоративну структуру, яка нараховувала більше ніж 15 дочірніх підприємств, які мали свого директора, бухгалтерію, фінансовий відділ, конструкторській відділ, тощо. Ці підприємства вирішували свої виробничі завдання самі, на власний розсуд. Корпорація не мала своєї єдиної політики щодо кредитування, закупівлі і матеріально-технічного забезпечення.
Таблиця 5Аналіз динаміки постійних витрат
2007 | 2008 | 2009 бюджет | |||
Всього | Судно будування | Судно ремонт | |||
Постійні витрати | |||||
матеріальні витрати, тис. грн. | (919,0) | (1 398,7) | (1 507,0) | (257,9) | (1 249,1) |
матеріальні витрати, % | 2,6 | 4,1 | 6,1 | 5,0 | 6,4 |
енергоресурси, тис. грн. | (4 010,0) | (4 444,0) | (5 061,5) | (1 139,8) | (3 921,7) |
енергоресурси, % | 11,2 | 13,2 | 20,6 | 22,1 | 20,2 |
послуги сторонніх організацій та інші грошові витрати, тис. грн. | (4 925,0) | (3 274,7) | (3 088,5) | (269,6) | (2 818,9) |
послуги сторонніх організацій та інші грошові витрати, % | 13,7 | 9,7 | 12,6 | 5,2 | 14,6 |
фонд оплати праці (з відрах.), тис. грн. | (22 900,0) | (21 613,3) | (12 506,4) | (2 779,2) | (9 727,2) |
фонд оплати праці (з відрахуваннями), % | 63,9 | 64,1 | 51,0 | 53,8 | 50,2 |
амортизація, тис. грн. | (3 077,0) | (3 010,7) | (2 371,3) | (714,8) | (1 656,6) |
амортизація, % | 8,6 | 8,9 | 9,7 | 13,8 | 4,6 |
Ітого: | (35 831,0) | (33 741,4) | (24 534,7) | (5 161,2) | (19 373,5) |
В 2007 році підприємство почало масштабну реорганізацію, а саме процес приєднання до головного підприємства його дочірніх підприємств. Метою такої реорганізації було скорочення витрат на невиробничій персонал, можливість залучати більш дешеві кредити, отримувати більш дешеві матеріальні ресурси за рахунок централізації закупівель. Також важливим моментом була низька керованість дочірніми підприємствами, низький контроль за діями їх керівників, а де є слабкий контроль, там є великий ризик зловживання та звичайної халатності.
Розглянемо кожен з елементів окремо.
Матеріальні витрати. Зростання суми матеріальних витрат обумовлено лише ростом цін на них. До матеріальних витрат відносять матеріали на обслуговування обладнання, витрати на утримання адміністративних підрозділів, тощо.
Енергоресурси. Загальна кількість енергоспоживання постійно зменшується. Ріст абсолютного показника обумовлений зростанням ціни на енергоресурси. На підприємстві проведено і далі впроваджуються ряд засобів по зниженню та посиленню контролю за споживанням енергії, також застосовуються організаційні міри. Скорочується загальна площа виробничих та офісних приміщень шляхом концентрації виробництва та розміщення персоналу більш компактно. Вважається, що витрати, питома вага яких у загальному обсязі перевищує 15 %, повинні розглядатися і контролюватися в першу чергу. На даному підприємстві заплановані такі заходи, як удосконалення системи обліку споживання енергоресурсів, впровадження енергоменеджменту, що дозволило б контролювати споживання в режимі реального часу, планувати навантаження та коригувати виникаючі відхилення від норми.
Послуги сторонніх організацій та інші грошові витрати. В цю статтю входять і оплата ремонтним організаціям за ремонт ОФ, страхування ОФ, оформлення всіх необхідних дозволів та паспортизація гідроспоруд, і оплата відряджень, оплата консультаційним організаціям та послуг нотаріусів, оплата послуг банків, зв'язку, орендна плата і т. д.
Амортизація. Для зниження амортизації підприємство консервує незадіяні в виробничому процесі потужності.
Фонд оплати праці. Цей елемент заслуговує на основну увагу, коли аналізуються постійні витрати. З реорганізацією підприємства оптимізується кількість допоміжних працівників а також адміністративного персоналу. В кінці 2008 року реорганізація майже завершена, тож у 2009 році витрати на оплату праці зменшуються на 30 %.
Операційні податки також є постійними витратами підприємства і складаються в основному з податку на землю, орендної плати за землю а також комунального податку. Вони мають всі ознаки постійних витрат. Збільшення суми податків в порівнянні з 2007 роком можна пояснити тим, що Законом України «Про бюджет на 2008 рік» та аналогічним документом на 2009 рік підприємствам суднобудівної промисловості відмінено пільгу по земельному податку.
Фінансові витрати хоча і не є постійними чи змінними, але вони є значними для підприємства і також приймають участь у формуванні повної собівартості. Вони є реальними витратами, на які дуже складно впливати, коли підприємство не має своїх оборотних коштів. Значне збільшення фінансових витрат пов'язано з тим, що у 2008 році виконувалось суднобудівне замовлення, джерелом фінансування якого були виключно кредитні ресурси.
Висновки та пропозиції
В цій роботі було розглянуто склад та динаміку витрат підприємства ВАТ «Севастопольський морський завод». В процесі аналізу були названі основні проблеми підприємства та методи впливу, які воно застосовує до їх вирішення.
Розглянуті в роботі питання й проблеми дозволяють зробити висновок, що фактор витрат не тільки немаловажний, але й багато в чому є визначальним у стратегії фірми, її гнучкості в умовах ринкової економіки.
Щодо розглянутого підприємства, то маючи контракти із замовниками з цінами вище, ніж у основних конкурентів, воно при цьому працює збитково. Тому питання витрат тут розглядається безперервно і є одним з основних в управлінській діяльності. Але не тільки управлінський персонал повинен перейматися величиною витрат. Необхідно впроваджувати на підприємстві СИСТЕМУ в якій будуть задіяні керівники всіх ланок та функціональних центрів.
Висновки
ВАТ «Севастопольський морський завод» перебуває в незадовільному фінансовому становищі, що характеризується:
Ø зменшенням обсягів виробництва;
Ø за аналізований період підприємство працює зі значними збитками;
Ø не має стабільного портфелю замовлень;
Ø має високий рівень витрат.
Основними причинами, що вплинули на результати діяльності підприємства:
q неефективна організаційна структура підприємства, що існувала до 2007 року;
q неефективне керування підприємством під час проведення реорганізації;
q неефективна робота комерційної служби по укладанню довгострокових договоррів з великими суднохідними компаніями;
q зменшився обсяг ринку суднобудування та судноремонту;
q неефективна робота менеджменту по впровадженню системи управління витратами;
q низький рівень організації виробництва, високий рівень непродуктивних втрат.
Пропозиції:
З метою збільшення обсягу виробництва й зниженню витрат підприємству необхідно:
1. удосконалити систему внутрігосподарчого обліку, автоматизувати процеси закупівлі, зберігання, видачі, просування матеріальних ресурсів підприємства;
2. вжити заходів до якнайшвидшого стягнення дебіторської заборгованості й недопущення її утворення надалі;
3. точно стежити за виробничим процесом й не допускати перевитрати сировини;
4. не допускати простої на виробництві;
5. продовжити оптимізацію чисельності допоміжного та адміністративного персоналу;
6. до мінімуму скоротити невиробничі втрати сировини;
7. розглянути можливість збільшення доходів від не основних видів діяльності, зокрема від здачі в оренду площ та обладнання, що не приймає участі у виробничому процесі;
8. удосконалювати систему планування витрат з метою зниження собівартості й підвищення ефективності використання коштів.
Список використаної літератури та інших джерел
1) Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України. від 22.05.1997, № 283/97-ВР.
2) Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999 // Урядовий кур'єр від 1.09.99р., № 162
3) Методичні рекомендації по формуванню собівартості продукції, робіт, послуг у промисловості. Затверджені наказом Державного комітету промислової політики України 02.02.2001 року, № 47
4) Голов С. Ф. Управленческий бухгалтерський учет. – К.: СКАРБИ, 1999. 375с.
5) Голов С. Ф. Управлінський облік: Підручник. – К.: Лібра, 2003. – 704 с.
6) Друри К. Введение в управленческий и производственній учт / Пер. с англ. – М.: Аудит, ЮНИТИ, 1998. – 560 с.
7) Економіка підприємства: Підручник/ За заг. ред. С. Ф. Покропивного. – Вид. 2-ге перероб. Та доп. – К.: КНТЕУ, 2000. – 528 с.
8) Николаева С. А. Особенности учета затрат в условиях рінка: Система «директ-костинг»: Теория и практика. – М.: Финансі и статистика, 1993. – 128 с.
9) І. О. Чаюн, Г. М. Богославець, Н. С. Довгаль, Л. Л. Стасюк, І. Ю. Бондар; за заг. ред. проф. Н. М. Ушакової. Економіка підприємства. Підручник – К.: Київ. нац. торг.-екон. Ун-т, 2005. – 569 с.
10) Астапова Е. “Как быстро подсчитать издержки производства”, Деловые связи, 1993г.,№1, с. 50-60
11) Безруких П.С. Особенности бухгалтерского отчета за 1997 год. Главбух, 1998, № 2, с. 8-15.
12) Безруких П.С. Состав и учет издержек производства и обращения. В помощь бухгалтеру. Положение о составе затрат, комментарии. - М.: ФБК, 1996. - 224 с.
13) Безуглов А. “Призрак банкротства бродит по России”, Деловой мир, 1995г, № 2
14) Ветров А. Ал. Операционный аудит - анализ./ Под ред. акад. А. Ан. Ветрова. - М.: Перспектива, 1996. - 127 с.
15) Гальперин В. М. и др. «Микроэкономика». 1998г.
16) Грузинов В. П., Грибов В. Д. «Экономика предприятия» 1997г.
17) Добровенский В. “Как оценить доходность предприятия ?”, Экономика и жизнь, 1995г. № 35, с.37
18) К.Р. Макконеля, С.Л. Брю, “Экономикс”, Таллин, 1993г.
19) Липатова Н. “Прогнозирование прибыли”, Финансы, 1995г., №2, с.19
20) Луговой В.А. Учет затрат на производство и реализацию продукции (работ, услуг ): Методика и практикум. - М.: Финансы и статистика, 1995. - 144 с. - (Библиотека бухгалтера).
21) Луговой В.А. Учет основных средств, нематериальных активов, долгосрочных инвестиций: Методика и практикум. – М.: Финансы и статистика, 1995. – 176 с. – (Библиотека бухгалтера).
22) Макарьева В.И. Комментарий к Положению о составе затрат по производству и реализации продукции ( работ, услуг ), включаемых в себестоимость продукции ( работ, услуг ), и о порядке формирования финансовых результатов. учитываемых при налогообложении прибыли. - М.: Финансы и статистика, 1993. - 64 с.
23) Макарьева В.И. Практическое пособие по бухгалтерскому учету и отчетности перед налоговыми органами ( с учетом последних изменений и дополнений ). - М.: Налоговый вестник, 1997. - 256 с.
24) Моляков Д. С. Финансы предприятий отраслей народного хозяйства. Учебное пособие. - М.: Финансы и статистика, 1996. - 176 с.
25) Нидлз Б., Андерсон Х., Колдуэлл Д. Принципы бухгалтерского учета. - М.: Финансы и статистика, 1994. - 496 с.
26) Стоянова Е. “Анализ потребности в оборотных средствах”, Бух. учет, 1994г. №3
27) Федотова М., “Как оценить финансовую устойчивость предприятия?”, Финансы, 1995г., № 6, с. 13-16
28) Э Дж. Долан, Д.Е. Линдсей, “Микроэкономика”, Санкт-Петербург, 1994г.
29) В.Я. Горфинкель, проф. Е.М. Купрякова. «Экономика предприятия»: - Москва, изд-во «ЮНИТИ», 1996.
30) А.В. Мутнян, И.М. Оконников, Е.А. Пантелеев «Микроэкономика», книга 1:- Ижевск, изд-во «странник», 1993
31) О.Ю. Мамедов. «Современная экономика»: - Ростов-на-Дону, изд-во «Феникс», 1997.
32) В.Е. Адамов, С.Д. Ильенкова. «Экономика и статистика фирм»: - Москва, изд-во «Финансы и статистика», 1997
33) И.К. Салимжанов. «Цены и ценообразование», Москва, изд-во ЗАО «Финстатинформ» - ЗАО «КноРус», 1999
34) Т.П. Карпова «Управленческий учёт». - Москва, изд-во «Аудит», 1998
35) А.В. Сидорович «Курс экономической теории».: - Москва, изд-во «ДИС», 1997
36) Е.И. Бородина «Финансы предприятий»: - Москва, изд-во «ЮНИТИ», 1995.
... ється за формулою: або (16) [8, 64]. 1.1 Виробнича програма підприємства Важливим розділом поточного плану швейного підприємства є виробнича програма або план виробництва та реалізації продукції. Виробнича програма визначає необхідний обсяг виробництва продукції в плановому періоді, який відповідає номенклатурою, асортиментом і якістю вимогам плану продажів. Вона обумовлює завдання по ...
... яльність щодо зберігання зерна, міститься інформація про обсяги і рух зерна протягом місяця. Наступним заходом для створення організаційних умов конкурентоспроможного виробництва, формування рівноважного ринку зерна та налагодження діяльності зернопродуктового підкомплексу повинно відбутися врегулювання цін на зерно в післяжнивний період, що характеризується найбільшою диспропорційністю між міні ...
... і в сьогоднішніх умовах, які відрізняються зростанням дефіциту сировини та її постійним подорожчанням. Аналіз слугує підвищенню ефекти в пості виробництва. 1. Аналіз використання основних виробничих фондів 1.1 Аналіз забезпеченості підприємства основними фондами, їх технічного рівня і стану Забезпеченість підприємства основними фондами у необхідній кількості та асортименті, ступінь їх ...
... до зниження собівартості молока , що вказує на здійснення ефективного контролю за витрачанням коштів. 3. Основні напрямки підвищення економічної ефективності виробництва продукції (молока) 3.1 Резерви збільшення виробництва продукції Резервами збільшення виробництва продукції тваринництва є підвищення продуктивності і збільшення поголів’я худоби. Кожен з цих резервів залежить від певної ...
0 комментариев