Правила страхування та вимоги щодо їх розробки

2. Правила страхування та вимоги щодо їх розробки

 

Страхування відбувається згідно розроблених правил. Правила страхування розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо і підлягають реєстрації в Уповноваженому органі при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування.

Правила страхування повинні містити:

·  перелік об'єктів страхування;

·  порядок визначення розмірів страхових сум та (або) розмірів страхових виплат;

·  страхові ризики;

·  виключення із страхових випадків і обмеження страхування;

·  строк та місце дії договору страхування;

·  порядок укладення договору страхування;

·  права та обов'язки сторін;

·  дії страхувальника у разі настання страхового випадку;

·  перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку та розмір збитків;

·  порядок і умови здійснення страхових виплат;

·  строк прийняття рішення про здійснення або відмову в здійсненні страхових виплат;

·  причини відмови у страховій виплаті або виплаті страхового відшкодування;

·  умови припинення договору страхування;

·  порядок вирішення спорів;

·  страхові тарифи за договорами страхування іншими, ніж договори страхування життя;

·  страхові тарифи та методику їх розрахунку за договорами страхування життя;

·  особливі умови.

У разі, якщо страховик запроваджує нові правила страхування чи коли до правил страхування вносяться зміни та (або) доповнення, страховик повинен подати ці нові правила, зміни та (або) доповнення для реєстрації до Уповноваженого органу.

Уповноважений орган має право відмовити у видачі ліцензії та реєстрації правил чи змін та (або) доповнень до них, якщо подані правила страхування або зміни чи доповнення до них суперечать чинному законодавству, порушують чи обмежують права страхувальника або не відповідають вимогам цієї статті.

3. Порядок і умови обов'язкового особистого страхування працівників відомчої та місцевої пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд)

страхування обов'язковий особистий

Більш конкретно можна розглянути порядок проведення та умови страхування на прикладі страхування працівників пожежної охорони, яке проводиться згідно з положенням «Про порядок і умови обов'язкового особистого страхування працівників відомчої та місцевої пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд)»:

1. Страхування працівників відомчої пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд), далі - страхування, здійснюється з метою захисту їхнього життя та здоров'я під час виконання своїх обов'язків за рахунок коштів, передбачених у кошторисах на їх утримання, підприємств, установ та організацій, де вони створені, а працівників місцевої пожежної охорони – за рахунок юридичних осіб, які утримують підрозділи цієї охорони, або за рахунок місцевого бюджету.

2. Страховиком згідно із цим Положенням є акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" та інша страхова організація, яка одержала відповідну ліцензію у Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг.

Страхувальник - підприємство, установа, організація (юридична особа), які утримують підрозділи відомчої та місцевої пожежної охорони і добровільні пожежні дружини (команди), та виконавчий комітет відповідної Ради, за рахунок бюджету якої утримується підрозділ місцевої пожежної охорони.

Застрахований - працівник відомчої та місцевої пожежної охорони, член добровільної пожежної дружини (команди), який виконує згідно із чинним законодавством функції з гасіння пожеж і ліквідації наслідків аварії.

Страховий випадок - загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, одержані під час ліквідації пожежі або наслідків аварії застрахованим, який виконував свої обов'язки згідно з наказом або дорученням.

3. Максимальний обсяг відповідальності страховика встановлюється у розмірі десятирічної заробітної плати застрахованого за його посадою на день страхування.

4. Максимальний страховий тариф становить 2 відсотки страхової суми за кожного застрахованого.

Облік надходжень страхових платежів і виплат страхових сум повинен вестися по кожному страхувальнику окремо від надходжень і виплат за іншими видами страхування.

Норматив витрат страховиків на ведення страхової справи не повинен перевищувати 15 відсотків суми страхового платежу.

5. Термін страхування - один рік.

6. За шкоду, заподіяну здоров'ю застрахованого внаслідок виконання ним обов'язків щодо гасіння пожеж або ліквідації наслідків аварії, страховик провадить одноразову виплату у разі встановлення застрахованому:

I групи інвалідності - 100 відсотків страхової суми

II групи інвалідності - 90 -"-

III групи інвалідності 70 -"-

При тимчасовій втраті працездатності внаслідок страхового випадку застрахованому виплачується 0,2 відсотка страхової суми за кожну добу, але не більш як 50 відсотків страхової суми. У разі загибелі або смерті застрахованого його спадкоємцям виплачується 100 відсотків страхової суми.

Якщо проведена виплата страхової суми, страхова відповідальність страховика залишається до закінчення терміну дії страхування, при цьому страхова сума обчислюється як різниця між початковою та виплаченою страховою сумою.

7. З вимогою про виплату страхової суми застрахований або його спадкоємці можуть звернутися до страховика не пізніше трьох років з дня настання страхового випадку.

8. У разі настання страхового випадку, передбаченого пунктом 2 цього Положення, виплата страхових сум (відшкодування) провадиться страховиком за місцем проживання застрахованого шляхом їх перерахування на особистий рахунок одержувача в установі банку чи видачі чека, а також оформлення поштового переказу за рахунок страхувальника.

Неповнолітньому спадкоємцю виплата страхової суми провадиться шляхом її перерахування на його особистий рахунок в установі банку за місцем проживання з одночасним повідомленням відповідного органу опіки і піклування.

У разі відмови у виплаті страхової суми страховик письмово повідомляє про це у 7-денний термін застрахованого або спадкоємціві відповідного страхувальника із зазначенням причини відмови.

 9. Спори між застрахованим (його спадкоємцями) і страховиком щодо розміру та терміну виплати страхової суми розв'язуються в установленому чинним законодавством порядку.

 10. Страховик має право відмовити у виплаті страхової суми, якщо:

 а) застрахований надав страховику свідомо неправдиву інформацію;

 б) страховий випадок стався, коли застрахований перебував у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння, що документально підтверджено у встановленому порядку;

 в) страховий випадок стався внаслідок дій, не пов'язаних із

гасінням пожеж чи ліквідацією наслідків аварії.

 11. У разі загибелі (смерті) застрахованого за місцем його роботи спадкоємцям видається довідка за формою згідно з додатком N 1 для одержання свідоцтва про право на спадщину.

 12. Для одержання страхової суми застрахований (його спадкоємці) подає страховику заяву за формою згідно з додатком N 2, а також пред'являє документ, що посвідчує особу.

 Крім цього додаються:

 а) у разі загибелі або смерті застрахованого - копії свідоцтва про смерть застрахованого, свідоцтва про право на спадщину;

 б) у разі втрати застрахованим працездатності - копія довідки медико-соціальної експертної комісії про ступінь втрати працездатності, засвідчена в нотаріальному порядку.

 13. Страхувальник зобов'язаний у місячний термін подавати за запитом страховика документи про обставини настання страхового випадку, а також інші документи та відомості, необхідні для вирішення питання про виплату страхової суми.

Висновок

 

Отже, підсумовуючи все, що розглядалося, можна зробити ряд висновків.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Порядок проведення різних видів страхування визначаеться постановами Кабінету міністрів України, згідно із Закон України «Про страхування»

Загальні умови і порядок проведення добровільного страхування встановлюються правилами страхування, що їх встановлює страховик самостійно. Конкретні умови страхування встановлюються при укладенні договору страхування. Добровільне страхування не може бути обов'язковою передумовою при реалізації інших правовідносин, не пов'язаних зі страхуванням.

Види, умови і порядок проведення обов'язкового страхування встановлюються відповідними актами законодавства України. При цьому страхувальник вільним у виборі страховика, якщо інше не передбачено актами законодавства.

Умови та порядок проведення страхування відіграє дуже важливу роль у правовому регулюванні страхової діяльності

Література:

 

1.  Закон України “Про страхування”

2.  Заруба О. Д. Основи страхування. Посібник. -К.: Українсько-Фінський інститут менеджменту і бізнесу, 2000.

3.  Постанова КМУ Про порядок і умови обов'язкового особистого страхування працівників відомчої та місцевої пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд)