Навигация
3. Режим праці і відпочинку
Раціональний режим праці і відпочинку сприяє зниженню стомлення, підтримці високої працездатності оператора ПЕВМ, підвищенню продуктивності його праці і збереженню здоров'я. При встановленні кількості перерв на відпочинок, визначенні їхньої тривалості і розподілі їх протягом робочої зміни враховується специфіка виробництва, напруженість праці, зміна працездатності людини і процесі роботи.
На думку багатьох авторів найбільш уразливою при роботі з ВДТ є зорова система. Користувачі ВДТ пред'являють велику кількість астенопічних скарг, що породило навіть нові терміни - дисплейні астенопії, комп'ютерний зоровий синдром, моніторна хвороба.
Вплив дисплея на зорову систему можна розділити на дві основні частини - це фізичне і ергономічне. До фізичного відносяться усі види електромагнітних випромінювань і зв'язані з ними зміни в навколишнім середовищі. З цим видом впливу йде активна боротьба шляхом застосування захисних екранів, захисних корпусів у моніторів, зміни принципів формування зображення на екрані (замість електронно-променевої трубки, що є основним джерелом випромінювань, використовують рідкі кристали), регламентується час роботи з монітором, розміщення і кількість моніторів у приміщенні, параметри середовища й ін.
З ергономічним впливом дисплея на організм користувача справи йдуть набагато гірше. Як не змінюй дисплей, робота з ним залишається точною зоровою, потребуючої не тільки значної напруги зорової системи, але і нервово-емоційної і психофізіологічної напруги. Характер самого зображення, спосіб його формування, твердий часовий режим, зміст і вид інформації, навіть колірна гама, роблять на організм користувача значний вплив.
Застосування екранів прискорює роботу з засвоєння інформації, що надходить з зовні чи що перероблюється ПЕВМ, уможливлює діалог з нею людини. Однак застосування засобів відображення інформації у виді дисплеїв створює незвичайне зорове навантаження. У флуоресціюючого екрана інші тимчасові і спектральні характеристики в порівнянні з папером у документах і книгах. Вертикальне положення екрана, більш зручне для читання, приводить у той же час до необхідності зберігати змушене положення голови і шиї. Якщо приходиться чергувати читання з екрана і розбір документів, то необхідна постійна переадаптація очей. Зображення на екрані дисплея, у порівнянні з машинописним текстом має ряд несприятливих для сприйняття особливостей: зображення на екрані і папері розрізняються по способі формування – перше є самосвітним, друге з'являється у відбитому світлі; вони розрізняються по оптимальних умовах освітленості, тому що перше характеризується зворотним (у переважній більшості випадків), а друге - прямим контрастом; зображення на екрані формується растровим, дискретним способом, що утрудняє його сприйняття; швидкість регенерації знака знижується в міру старіння екрана, унаслідок чого спостерігається його мерехтіння, значення яскравості зображення піддається коливанням усередині одного символу (знака); розгорнення зображення на екрані відбувається прямо на очах оператора; екран покритий склом, що дає відблиски від зовнішніх джерел; контрастність зображення на моніторі значно нижче, ніж на папері, причому може ще більш знижуватися за рахунок зовнішніх джерел світла. Крім того, зображення на самих розповсюджених у нас моніторах відрізняється рядом колірних властивостей. Характер спектрального розподілу випромінювання люмінофорів цих трубок відрізняється від спектра природних об'єктів. Так, спектр випромінювання зеленого люмінофора охоплює майже весь видимий світловий діапазон, що обмежує можливість точної передачі кольору змішаних кольорів. Спектр випромінювання червоного люмінофора дуже вузький і здвигнутий у далеку червону область з максимумом випромінювання 620-630 нм. У результаті спектральний розподіл світла при білому світінні екрана (найбільш раціональна суміш трьох видів люмінофорів) істотно відрізняється від прийнятого у світлотехніку білого висвітлення. А саме, яскравість білого екрана монітора в смузі 570-615 нм у 3 рази нижче, ніж в інших областях видимого спектра. Крім того, довгохвильове положення спектра випромінювання червоного люмінофора розширює діапазон хроматичної аберації, що приводить до розладу акомодаційної здатності очей.
Крім того, істотний вплив на стан органа зору оператора робить співвідношення яскравості знаків і тла, яскравість навколишніх предметів, спектральний склад і блиск навколишніх джерел світла й ін.
Зрозуміло, що вже сам характер формування зображень на екрані й умови праці висувають високі вимоги до якості функціонування багатьох систем організму користувачів і особливо до стану і можливостей зорової системи. Оператори знаходяться в умовах високого рівня нервово-емоційної напруги, оскільки велике інформаційне навантаження, нав'язаний темп роботи, дефіцит часу для прийняття рішень, відсутність прямого контакту з продуктом своєї праці, висока відповідальність за якість праці, гіподинамія створюють значне навантаження на весь організм оператора, що може погіршувати стан зорової системи в процесі зорової праці.
Значна інтенсифікація в сфері емоційної і розумової діяльності приводить до неможливості адекватної реакції на усю виробничу діяльність і на всю біологічно значиму інформацію.
Пристосувально-компенсаторні механізми, вироблені в процесі еволюції, важко справляються з новими умовами дійсності, виникає дисгармонія між психофізіологічними і трудовими, соціальними ритмами. Темпи адаптації організму людини значно відстають від темпів зрослих життєвих вимог, від прискореного соціально - виробничого розвитку. У зв'язку з цим значно підвищується напруженість регуляторних механізмів ЦНС і гомеостатичних констант організму, особливо тоді, коли зовнішні подразники стають надзвичайно сильними, емоційно насиченими і приймають хронічний характер. Саме такі подразники в змозі більше і більше утягувати структури кори і підкірки і формувати нервову напругу. Не виключено, що стан перенапруги часто виявляється у виді особливого неврозу з залученням переважно тієї функціональної системи, що тривалий час знаходиться в стані перенапруги впливом того чи іншого фактора ризику. Робота з дисплеєм, що вимагає розумово-емоційної напруги і творчого мислення, може викликати не тільки порушення окремих функцій організму, але і нервово - емоційну перенапругу. Робота з засобами відображення інформації вимагає від оператора: сприйняття і переробки численної інформації, що може мати емоційне фарбування; частого і швидкого переключення уваги і запам'ятовування то одного предмета, то іншого, постійної переадаптації; роботи в режимі гострого дефіциту часу для переробки значимої інформації; підвищеної відповідальності за прийняті рішення, що приводить до частого виникнення станів емоційного стресу; тривалої підтримки високої інтенсивності і напруженості уваги, пам'яті, мислення, емоцій і різних функцій організму (протягом робочої зміни); одночасного виконання складної розумової діяльності і розвитку емоційної напруги при рішенні задач. В операторській професії інтелектуальна діяльність так тісно переплітається з емоційною напругою, що не допускає стереотипізації. Рішення виробничих задач вимагає одночасно творчої розумової діяльності і мотиваційно-емоційної напруги, що протікають в умовах безлічі факторів ризику. Сприйняття і переробка різноманітної і численної інформації цими працівниками повинні забезпечуватися структурно-функціональною організацією кори великого мозку й активацією лимбико-ретикулярної і таламогипоталамічної систем. Значна кількість різноманітних скарг, зв'язаних, в основному, з функціонуванням органа зору, породило навіть термін "дисплейна астенопія", причому численні дослідження, проведені в даний час у нас у країні і за рубежем, не дали поки чіткого пояснення причин цих скарг.
Оскільки комп'ютеризація охопила безліч спеціальностей, добір на які по зорі ніколи не проводився, за екранами дисплеїв виявилися люди, що мають різну зорову патологію, так що частина скарг можна віднести за рахунок простої невідповідності зорових можливостей і характеру навантаження, створюваної монітором.
Суб'єктивні симптоми стомлення ока, ознаками якого є астенопічні скарги, з'являлися після другої години роботи, об'єктивно - зростало число допущених у процесі роботи помилок. Через 2-4 години роботи на дисплеї виникали функціональні зміни в стані кожного з очей. Так, знижувалася колірна чутливість, стійкість ясного бачення, збільшувався час зорово-моторної реакції (хоча цей тест, скоріше, свідчить не про зоровий, а про загальне стомлення організму), знижувалися резерви акомодації на 39%, контрастна чутливість на 36%, фузіонні резерви на 25%. Крім того, оператори пред'являли психосоматичні скарги, у них спостерігалися депресивний невроз і неврастенія, стан тривожності, дратівливості, що, можливо, порозумівається роботою в діалоговому режимі і переробкою великих масивів інформації, високими вимогами до професійної підготовки і можливостей функціонування їхнього організму.
Прийом і переробка візуальної інформації займають одне з ведучих місць у роботі операторів різного профілю. Вплив на зоровий аналізатор інтенсивних робочих навантажень чи екстремальних умов навколишнього середовища може приводити до зміни його функціонального стану і тим самим впливати на професійну працездатність і надійність операторів. При цьому можуть з'являтися численні суб'єктивні й об'єктивні ознаки стомлення чи дезадаптації. При дослідженні впливу зорового навантаження на зорову працездатність варто враховувати не тільки стан окремих функцій, але і ряд ознак, що свідчать про чи наявність відсутності функціональної перебудови в стані всього аналізатора. Тільки комплексний розгляд змін, що відбуваються з очима, що утворюють систему, дозволить виявити щирі причини численних зорових астенопій у користувачів ВДТ, розробити міри їхньої профілактики й обґрунтувати вимоги до стану зорової системи оператора при проведенні професійного добору на операторські спеціальності.
Характерною рисою процесу комп'ютеризації в Україні є висока питома вага жінок репродуктивного віку і дівчин-підлітків серед користувачів інформаційних технологій, причому в деяких областях науки і виробництва ця цифра досягає 70%. Установлено, що вже через два роки регулярної роботи з комп'ютером соматична захворюваність жінок зростає з 36 % до 80%. Найбільше часто відзначаються захворювання опорно-рухового апарата, органа зору, центральної, нервової і серцево-судинної систем, шлунково-кишкового тракту. Є відомості про безплідність, не виношуванні вагітності, ускладненнях у плині вагітності і пологів, патології плоду в жінок - користувачів персональних комп'ютерів (ПК).
Праця оператора ПК відноситься до форм праці з високою нервово-емоційною напругою, що може приводити до серйозних невротичних розладів і навіть психічних порушень. Крім того, користувач ПК піддається цілому спектру фізичних впливів: електромагнітного випромінювання видимого спектра, низьких, наднизьких і високих частот, статичного електричного і магнітного полів. При тривалому перебуванні за екраном дисплея організм користувача піддається надлишковому шкідливому впливу електромагнітних хвиль оптичного (синьо-фіолетового) діапазону, що приводить до зниження вироблення організмом наймогутнішого природного антиоксиданту мелатонина і підсилює вироблення шкідливого гормону пролактина, що сприяє розвитку патологічних процесів, особливо в дівчинок і дівчин у період полового дозрівання.
Робота за комп'ютером здатна провокувати загострення вже наявних неврологічних захворювань. Наприклад, постійне мерехтіння екрана монітора викликає своєрідний резонанс у клітках головного мозку, і при схильності людини до епілепсії електричні імпульси цих резонуючих кліток здатні поширитися на великі ділянки мозку і викликати судорожний припадок.
У приміщеннях, де працюють комп'ютери, створюється визначений мікроклімат, що відрізняється низькою вологістю, несприятливим аероіонним складом повітря. У результаті впливу електромагнітного випромінювання в повітрі з'являються шкідливі для організму позитивні іони, вони попадають при подиху в легені, потім зі струмом крові розносяться по всіх тканинах організму і змінюють електричні заряди кліток. Це приводить до таких несприятливих зрушень в організмі, як зниження імунітету, виникненню психологічних розладів у виді безсоння, тривоги, дратівливості. Електростатичне поле навколо комп'ютера притягає до себе пилові частки, при роботі користувачі вдихають курне повітря, що сушить слизуваті і підсилює прояву алергії. Тому виникає відчуття сухості в носі, першить у горлі і, навіть у деяких користувачів, з'являються дерматити у виді червоних плям і висипки на шкірі. Відзначено негативний вплив роботи з ПК і на стан волосся. Вплив електростатичного поля й аероіонів у комплексі - це подвійна небезпека, тому, що можливі негативні реакції організму розвиваються більш інтенсивно і приводять до зниження працездатності й опірності організму. Крім того, пилові частки містять антигени і бактеріальну флору, що може стати причиною розвитку, патології ЛОР органів.
комп’ютер монітор вплив зір самопочуття
Похожие работы
... ролі різних видів програмних засобів навчального призначення в навчанні предметам початкової школи. · виділення місця ІКТ на уроках художньо-естетичного циклу в початковій школі. Використання комп’ютера як засобу навчання у навчальному процесі початкової школи вносить зміни й у інші елементи педагогічної технології (процес навчання, організацію навчання, засоби навчання тощо). Це, на ...
... учня, а передусім, що є нині великою проблемою комп'ютеризації освіти, — активізації і підвищенню творчих здібностей. Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні психологічних аспектів застосування комп'ютерів у процесі навчання і аналізі їх. Об′єкт дослідження: учні і вчителі загальноосвітньої школи у процесі застосування комп'ютерів у навчанні. Предмет дослідження: процес ...
... . В цьому розділі ми привернемо увагу як до позитивних, так і до негативних моментів використання нових інформаційних технологій в початковій школі, зокрема на уроках читання. Використання комп’ютера на уроках у початковій школі передбачає в основному орієнтування на ігрові форми роботи, на роботу з програмним забезпеченням ігрового й навчально-тренувального характеру, а також використання ПК як ...
... ічні класи, що застаріли навчальні програми й методичні прийоми приводять до істотного зниження мотивації навчання школярів, змушуючи вдумливих педагогів шукати більше сучасні кошти й методи навчання. Комп'ютер в школі є одним з таких засобів, що володіє унікальними можливостями, тому його використання в школі поступово переходить на всезагальний етап. Сполучаючи в собі можливості телевізора, ві ...
0 комментариев