5. Характеристика морських екосистем
Екосистема глибоководних рифтових зон океану відкрита в 1977 р. у рифтовій зоні підводного хребта Тихого океану на глибині 1600 м. Тут, у суцільній темряві, де немає фотосинтезу, багато Н2S, рясний вміст отрутних металів, виявлені "оазиси життя".
Екосистема океану (відкритий океан) – сама велика екосистема (361 млн. км2 , 1,37 млрд. км3). Є горизонтальна і вертикальна циркуляція води.
Своєрідні умови життя на дні: повна темрява, величезний тиск, знижена температура води, недолік їжі. У тварин відбулася адаптація: редукція плавального міхура в риб або він заповнений жировою тканиною, атрофовані органи зору, розвинені органи світіння. Відомо більш 800 світних видів організмів, у тому числі 200 видів молюсків, 300 видів риб, 150 видів ракоподібних.
Верхня зона – освітлена (эвфотична) до 200 м. Нижня зона – без світла (афотична) на глибині більше 200 м і до максимальних глибин – 11022 м. В океані 2 екологічні області: товща води – пелагіаль і дно – бенталь.
У мілководній прибережній неретичній зоні екологічні умови найбільш оптимальні для морських організмів: світло, температура, газовий режим, живильні речовини. Тут мається 80% усієї біологічної продукції океану.
Своєрідною зоною океану з високою рибопродуктивністю є апвелинг, тобто підйом вод із глибини у верхні шари океану, на західних берегах континентів. Для цієї зони характерно: висока доза кисню, біогенних речовин, величезні популяції риб, птахів, водоростей (цвітіння – червоні водорості). Це найбільше рибопродуктивні райони океану.
6. Синтез первинної органічної речовини
Первинна органічна речовина утворюється в результаті фотосинтезу зелених рослин, супроводжується поглинанням енергії. Реакція фотосинтезу йде проти термодинамічного градієнту, тобто супроводжується нагромадженням енергії в органічній речовині за рахунок перетворення енергії фотонів в енергію хімічних зв'язків. Загальна кількість енергії, що запасається щорічно рослинами в продуктах фотосинтезу, складає 20,9*1022 кДж. Первинна органічна речовина синтезується в залежності від ряду факторів, зокрема, наявності хлорофілу, води, світла, температури, диоксиду вуглецю і інших.
7. Поняття про трофічний ланцюг, трофічний рівень
На відміну від рослин, тварини не здатні до реакцій авто- і хемосинезу, а змушені використовувати сонячну енергію опосередковано, через органічну речовину, створену фотосинтетиками. Таким чином, у біогеоценозі утворюється ланцюг послідовної передачі речовини й еквівалентної їй енергії від одних організмів до інших, або так називаний трофічний ланцюг.
Рослини називаються автотрофами. Вони створюють первинну органічну речовину, виробляють її з неорганічної. Вони називаються продуцентами. Організми, що не можуть будувати своє тіло з мінеральних компонентів і змушені використовувати створену речовину автотрофами, називаються гетеротрофами, або консументами. Продуценти і консументи – 2 перших ланки трофічного ланцюга.
Створена органічна речовина повинна частково або цілком змінитися. Ця зміна відбувається завдяки особливій ланці трофічного ланцюга – ланцюга редуцентів (редуціо – повернення). Ці організми, переважно бактерії, гриби, найпростіші, дрібні безхребетні, розкладають органічну речовину всіх трофічних рівнів продуцентів і консументів до мінеральних речовин.
8. Еволюція екосистеми
Вирішення питання еволюції екосистеми дуже важливе, оскільки це ключ до розуміння існуючої розмаїтості співтовариства живих організмів на планеті Земля.
В основі еволюції живих організмів лежить природний добір, що діє на видовому і більш низькому рівнях, а також і на рівні екосистем. Його можна підрозділити на взаємний добір, залежний один від одного автотрофів і гетеротрофів (коеволюція) і груповий добір, що веде до збереження ознак, сприятливих для екосистеми в цілому.
У широкому змісті слова коеволюція – це спільна еволюція двох (або більш) таксонів, що об'єднані тісними екологічними зв'язками, але не обмінюються генами. Груповий добір – це природний добір у групах організмів, не обов'язково зв'язаних тісними взаємодіями. В еволюції екосистем збільшується їхня видова розмаїтість, замикаються біогеохімічні цикли, росте здатність видів забезпечувати рівномірний розподіл ресурсів усередині системи і перешкоджати їхньому виходові з неї.
9. Агроценози і природні екосистеми
Агроценози сільськогосподарських культур, особливо однолітніх, існують тільки при втручанні людини. Без цього починається вторинна сукцесія, тобто виростають бур'яни. Але це вже не агроценоз, тобто далеке природним умовам співтовариство, і воно не має жодної властивості екосистеми.
Інші властивості характерні для агроценозів, створюваних з довгоіснуючих лісових рослин. Їх можна віднести до екосистем, якщо не протягом усього життя, то на визначених стадіях розвитку.
Приклад: створення лісу людиною – сосників на бідних піщаних ґрунтах. Утручання людини необхідно на початкових етапах життя рослин. Через 3 – 5 років життя сосна починає створювати співтовариство і домінувати, тобто утвориться екосистема з усіма її критеріями.
екосистема біогеоценоз трофічний ланцюг
10. Штучні екосистеми – екосфери
Розробку принципів і технологій конструювання штучних екосистем уперше почав у 1967 р. К.Фолсом з Гавайського університету (США). Пізніше ними зацікавився центр космічних досліджень НАСА. Створені за технологією Фолсома К. штучні екосистеми назвали екосферами.
Екосфера – це кругла закрита судина, ємністю 25 – 1000 см3 і більш. У неї поміщають морську воду, пісок, повний набір організмів з автотрофним і гетеротрофним способом харчування. Вони повинні здійснювати маловідхідний біоелементарний цикл. Продуцентами служать водорості, консументами – коловертки, редуцентами – бактерії. Енергію екосфери одержують від Сонця. Деякі з них можуть підживлюватися штучною системою освітлення.
Зараз створені екосфери "Біосфера – 1" і "Біосфера – 2". У створенні екосфер мається ряд труднощів. Екосфери розглядаються як прототип життєзабезпечення космонавтів у космічних польотах.
Завершення
У процесі написання реферату ми ознайомилися з поняттями:
- про екосистему і біогеоценоз;
- класифікації екосистем;
- наземної екосистеми;
- прісноводної екосистеми;
- морських екосистем;
- синтезу первинної органічної речовини;
- про трофічний ланцюг, трофічний рівень;
- еволюції екосистеми;
- агроценозами і природними екосистемами;
- штучних екосистем.
Література
1. Бродский А.К. Краткий курс общей экологии. – С.-Петербург, 2009. – 224 с
2. Бедрій Я.І. та ін. Основи екології та охорона природи. – Львів: Укрпошта, 2009. – 238 с.
3. Білявський Г.О. та ін. Основи загальної екології. – Київ: Либідь, 2003.
4. Воронков Н.А. Экология. Общая, социальная, прикладная. – М.: Агар, 1999. – 424 с.
5. Вронский В.А. Прикладная экология. – Ростов на Дону: Феникс, 2006. – 512 с.
6. Джиги рей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища. – Київ: Знання, 2002. – 203 с.
7. Дідух Я.П. Популяційна екологія. – Кіїв: Фітосоціоцентр, 2008. – 192 с.
8. Злобін Ю.А. Основи екології. – Київ: Лібра, 2008. – 248 с.
9. Киселев В.Н. Основы экологии. – Минск: Універсітэцкая, 2000. – 383 с.
10. Кормилицын В.И. и др. Основы экологии. – М.: Интерстиль, 2007. – 366 с.
11. Назарук М.М. Основи екології. – Львів: Афіша, 2009. – 256 с.
12. Некос В.Е. Основы общей экологии и неоэкологии. Часть 1. Основы общей и глобальной традиционной экологии. – Харьков: Торнадо, 2009. – 182
13. Реймерс Н.Ф. Экология. Теории, законы, правила, принципы и гипотезы. М.: Россия молодая, 2004. – 367 с.
14. Річний звіт про стан навколишнього природного середовища в Луганській області у 2009 р. Під ред. Кошеля В.М. – Донецьк: ВАТ УкрНТІК, 2010. – 124 с.
15. Экологические функции литосферы. /Под ред. Трофимова В.Г. – М.: Изд во МТУ, 2000. – 432 .
16. Экологическая химия. Основы концепции. /Ред. Ф. Кортс, под ред. Градовой Н.Б. – М.: Мир, 1997. – 396 с.
... другий вживає воду, що не пройшла адекватного очищення; щорічно від вживання неякісної або інфікованої води вмирає близько 10 мільйонів чоловік. Метою курсової роботи є аналіз екологічної системи мікрорайону ”Північний” локального рівня. Для досягнення мети необхідно вирішити наступні завдання: Розробити карту-схему території розташування екосистеми мікрорайону ”Північний”; обґрунтувати межі ...
... актів, документація нової техніки, технологій, матеріалів, речовин, продукція..., екологічні ситуації в населених пунктах, а також діючі об'єкти та комплекси, військові, оборонні та інші об'єкти. Екологічна експертиза проводиться на основі принципів законності, гарантування безпечного природного середовища, збалансованості інтересів і врахування громадської думки, наукової обґрунтованості, ...
... та проведення на їх основі порівняльного аналізу і часткових оцінок; заключний етап, чи узагальнення окремих експертних досліджень, оцінка одержаних даних і складання висновку. Громадська екологічна експертиза проводиться для врахування громадської думки щодо реалізації наміченої проектом господарської діяльності, її соціально-екологічних наслідків. Держава гарантує своїм громадянам реалізацію ...
... відчувала екологічні проблеми: наслідки аварії на ЧАЕС; погіршення якості питної води; критичне забруднення Донецько-Придніпровського промислового регіону. Зусиллями активістів Екологічний рух в Україні набув спрямованості на вдосконалення правового регулювання питань охорони природи та запровадження мораторію на спорудження нових АЕС на тер. д-ви. Визначилися гол. напрями діяльності екологі ...
0 комментариев