8. Закріплення знань студентів: усне опитування за матеріалом попереднього заняття
| Основні вимоги до культури мовлення | |
| Якості мовлення | Правила мовлення |
| Змістовність | Продумувати тему й основну думку висловлювання; підпорядковувати матеріал темі й основній думці; говорити й писати лише те, що добре відомо; не говорити й не писати зайвого |
| Логічна послідовність | Говорити й писати послідовно, забезпечувати смислові зв'язки між словами і реченнями в тексті, систематизувати дібраний матеріал |
| Багатство мовних засобів | Використовувати різноманітні мовні засоби (слова, словосполучення, речення), уникати невиправданого повторення слів, однотипних синтаксичних конструкцій |
| Виразність | Добирати слова й будувати речення так, щоб якнайкраще передати думку, бути оригінальним у висловлюванні |
| Точність | Знати предмет мовлення й закони літературної мови, добирати слова й будувати речення так, щоб найточніше передати зміст висловлювання, правильно використовувати багатозначні слова, синоніми, омоніми, антоніми, пароніми, фразеологізми |
| Доречність | Ураховувати адресата висловлювання, як буде сприйняте сказане, за яких обставин відбувається спілкування |
| Правильність | Дотримуватись орфоепічних, лексичних, фразеологічних, словотворчих, граматичних, орфографічних, пунктуаційних та стилістичних правил літературної мови |
вимова мовлення український транскрипція
Грамотність і багатство мовлення
Основою мовленнєвої культури є грамотність, тобто дотримання загальноприйнятих літературних норм у користуванні лексичними, фонетичними, морфологічними, синтаксичними і стилістичними засобами мови. Але мовлення має бути не тільки правильним, а й лексично багатим, синтаксично різноманітним. Щоб цього досягти, потрібно вслухатися в живе мовлення, вдумливо читати різну літературу, звертаючи увагу на вживання окремих слів, на особливо вдалі висловлювання, на побудову речень. Треба активно розвивати своє мовлення: усно й письмово викладати думки, виправляти себе, перебудовувати сказане, шукати найкращі варіанти висловлювання. Багатство мовлення визначається смисловим насиченням слова, що створюється правильним і доречним застосуванням у мовленні синонімів, омонімів, паронімів, багатозначних слів.
Емоційне забарвлення текст отримує завдяки використанню різних суфіксів, фразеологізмів, прислів'їв, приказок. Значно збіднюють мову, роблять її невиразною штампи та канцеляризми. Наприклад: з якого питання? замість чому?; спрямувати увагу на виконання завдань замість старанно виконувати завдання. Такі вислови доречні лише в офіційно-діловому спілкуванні. Засмічують мову слова-паразити (так би мовити, значить, власне кажучи), паузи вагання (е-е…, гм…, той…, ну…), лайливі слова та нецензурні вислови, просторіччя тощо. Потрібно також доречно вживати терміни та іншомовні слова.
Зверніть увагу! Культура мовлення тісно пов'язана з культурою мислення. Якщо людина ясно, логічно мислить, то й мовлення в неї ясне, логічне. І навпаки, якщо в людини немає думок, якщо вона говорить про те, чого не розуміє, то й мовлення в неї плутане, беззмістовне.
І. Прочитайте текст. Визначте його тему та основну думку. Поясніть, чому пісню вважають душею народу.
ПІСНЯ-ПЕРЕМОГА
Коли Творець подарував Україні Пісню – пісенною стала Душа українців. З Піснею вони працювали, святкували, проводжали родаків до вогнищ предків, ставали удатнішими, славнішими.
Уже мала Пісня новонароджених донечок: Веснянку, Купайличку, Весільничку. Слава про те диво по всіх усюдах гордо котилася!
Не міг змиритися з такою красою, з таким успіхом Рода – Творця Чорнобог. Тож якось, коли вдосвіта Пісня з доньками молилася у своєму Храмі, незчисленне військо Темряви оточило їх, густим непроглядним мороком закрило від Ока Сонця.
– Побачимо, – мовив до Пісні Чорнобог, – як люди тебе люблять, як визволяти кинуться! А без живильної енергії світла ти хутко зачахнеш!
Спершу, і справді, усі лише слізно журилися, але скоро сміливіші рушили до Храму Пісні, який височів на найвищій горі. Та дорога була надзвичайно важкою. Люди терпіли холод, голод, ранилися об гостре каміння, зривалися в прірву… Слабодухі повернулися, мовляв: жили ж собі якось без пісень, то й далі проживемо. Але найвитриваліші і найхоробріші, ті, що усвідомили глибину, ширину, висоту сутності Людини, із запаленими факелами, свічками, з гілочками дерева верби (з неї вони майстрували бандури, вважали символом Матері Всесвіту і провісницею Весни) все ж дійшли до оточеного злими силами Храму, де на них оскаженіло накотився чорний Смерч. Погасив факели і свічки, крутив людей по землі, шматував одяг і тіло. Здавалося – це вже кінець… Та раптом вербові гілочки задзвеніли бандурно і… розквітли!
Це Сонце, почувши тривожну, сигнальну музику верби, послало на ті звуки свої промінці. Темрява ро зірвалася на шматки – і золотими потоками поллялося світло! Нажахані вояки Пітьми з криками рвонули навтікача.
А знесилена Пісня стріпнула веселковими крильми, злотострунним волоссям і заспівала, а разом з нею співали ледь живі люди. І від тої незнищенної енергії народилася ще одна донька Пісні – Пісня-Перемога
(Н. Петрук).
ІІ. Проаналізуйте текст стосовно дотримання в ньому вимог культури мовлення. Скористайтеся відповідною таблицею параграфа.
ІІІ. Складіть і запишіть план тексту. За планом стисло перекажіть прочитане (усно). Дотримуйтеся логічності та точності мовлення.
Мовленнєва ситуація
Прийшовши з магазину, хлопчик на обгортці одного з молочних продуктів прочитав уголос: «Продукція нашого заводу надзвичайно корислива».
- Ой, краще не їсти цієї продукції, – сказала бабуся.
- Чому? – здивувався онук.
- Бо вона в них «схильна до наживи».
Як ви думаєте, чому такий висновок зробила бабуся? Обґрунтуйте свою відповідь.
9. Коментар роботи студентів
10. Підсумок заняття:
Запитання
1. Чому українську мову називають повнозвучною і дзвінкозвучною? Чому про неї кажуть «співуча»?
2. Чим уподібнення звуків відрізняється від чергування?
3. Для чого мова потребує уподібнення і чергування звуків?
4. Чому відбувається спрощення у групах приголосних?
5. Що таке милозвучність? Що таке графіка і що таке орфографія?
6. Що таке пестливі форми слів? Наведіть приклади.
7. А що таке форми здрібнілості? Наведіть приклади.
11. Домашнє завдання:
Пояснити вислів: «Дотримання літературних норм наголосу надає мовленню органічної краси, високої естетичної довершеності.»
Іван Вихованець
... називали вчителя рідної мови. Підготуйтесь до Дня учителя. Підберіть вірші про школу, вчителя, учня, рідне слово. Вивчіть один-два з тих, що припали до душі. Фонеми в мовленнєвому потоці зазвичай не виступають у «чистому» вигляді, тобто лише в головних виявах. Реалізуючись у звуках, фонеми взаємодіють одна з одною, як наслідок, зазнають певних змін. Так виникають варіанти фонем. Зокрема, ...
... піцикато, Покрова, Пом'яловський, Псалтир, Різдво, Сардинія, Сиракузи, Скандинавія, Тибет, Детройт, Спасівка, Турсунзаде (було Турсун-Заде), Флорида, Юліус Фучик, чагарнику, Чикаго, Чилі, Чингісхан. Стилістичні різновиди Стилістичні засоби (ресурси) – це елементи мови, що мають стилістичне забарвлення (емоційно-експресивне, оцінне, функціонально-стильове). Стилістичні засоби діляться на ...
... із складників загальнонародної мови є літературна мова (відшліфована), що має певні норми у граматиці, лексиці, вимові й акцентуванні. Письменники українського зарубіжжя у конкретних випадках відступилися від норми як сукупності загальновизнаних мовних засобів, що вважаються правильними, зразковими на певному історичному відтинку. І це вносить певну нестабільність у граматичні правила. Культура ...
... ічний. Він ґрунтується на ідеї відродження національної термінології НТШ та Інституту Української Наукової Мови. Творці словників прагнуть повернути до сучасної української термінології майже всі терміни початку століття. 3-й підхід - консервативний. Його прихильники виступають за збереження української науково-технічної термінологї такому вигляді, якого вона набула за радянського часу. Це так ...
0 комментариев