Мeтa: з'ясувати дію органів чуття тварин

2. Мeтa: з'ясувати дію органів чуття тварин.

Матеріал: різні види корму (залежно від того, яка тварина задіяна в досліді).

Хід досліду. Розкласти перед кішкою (чи іншою твариною) закриті пакетики з рибою, м'ясом, печивом, морквою. Спостерігати, до якого з них вона підійде.

Пошепки покликати тварину. Спостерігати за її діями.

Тема "Я і "природа"

1. Мeтa: продемонструвати значення зору та функцій очей.

Матеріал: два ряди стільців (або інших предметів).

Хід досліду:

• Запропонувати дітям щільно затулити очі долонями й спробувати пройти поміж двох рядів стільців. Чи легко це зробити? Потім пройти з розплющеними очима. Чи є різниця?

• Піднести розрізану цибулину до очей. Що відбувається з ними?

Висновок: крапельки цибулевого соку подразнюють слизову оболонку очей. Захищаючи око, повіки швидко моргають, а сльози очищають очі. Так очі захищаються від зовнішнього впливу.

• Запропонувати дітям уважно розглянути очі дитини, яка сидить навпроти.

Зненацька легенько плеснути в долоні перед її очима. Що вона зробила відразу? (Заплющила очі).

Висновок: наш організм також знає, що найперше слід берегти очі. Адже саме завдяки зору ми дізнаємося про світ навколо нас.

• Запропонувати на хвильку затулити очі руками. Розплющивши, розглянути в люстерко розмір зіниці. Потім протягом хвилини подивитися у вікно (сонячної днини) чи глянути на яскраве світло. За яких умов зіниці зменшуються (стискаються), а за яких збільшуються (розширюються)?

3. Методика організації дослідницької діяльності з дітьми різних

вікових груп

Розглянемо зміст пошукової діяльності та її методику по ознайомленню дітей з неживою природою.

В поданій нижче системі ми розкриваємо:

-  зміст знань;

-  мету ознайомлення з тим чи іншим об’єктом неживої природи;

-  методичні поради до організації експериментів.

Об'єкти неживої природи: вода, cніг, лід, пісок.

ВОДА

Мета: ознайомити дітей з тим, що вода потрібна для людей, рослин, тварин; учити визначати і називати основні її ознаки та властивості (може бути чистою - брудною, холодною - теплою, розливається, ллється, капає); розвивати здатність встановлювати найпростіші зв'язки і взаємозалежності в стані речовини, спостережливість і допитливість.

У дітей другої молодшої групи вже є деякі уявлення про використання води людиною в побуті, сформовані у них у першій молодшій групі. Але ці уявлення часткові, безсистемні.

Під час спостережень у другій молодшій групі вихователь супроводить свою розповідь наочними засобами, що продемонструють ті ознаки і властивості, які доступні для сприймання, розуміння і засвоєння дітьми цього віку.

Властивість 1. Чиста - брудна - кольорова вода.

Для порівняння доцільно використати воду з водопровідного крана та дощову, наливши й у прозору посудину.

ДОСЛІД № 1

У склянку з водою покласти кілька кристаликів марганцевокислого калію. Якого кольору стала вода? Провести аналогічний дослід, додаючи інші барвники. Діти роблять висновок про зміну кольору води.

Властивість 2. Холодна - тепла вода.

Порівняти температуру води, торкаючись до посудини, в яку її налито; пробуючи на смак - воду для пиття різної температури; через тактильні аналізатори - воду різної температури для миття рук і обличчя, прання лялькового одягу. За наявності відповідних умов слід залучити дітей до порівняння температури води під час ігор, плескання та виконання вправ на мілководді річки, у басейні. У середній групі спонукати водночас до порівняння кольору та прозорості води під час занурення з головою.

ДОСЛІД № 2

Одну частину води нагріти у посудині, другу - залишити на столі без змін, третю - винести на холод. Від чого залежить температура води? Чому? Висновок діти роблять самостійно.

Властивість 3. Розливається - ллється – капає. ІІІляхом довільних дій з предметами з гладенькою поверхнею (великою тарілкою, тацею, іншим посудом, столом для ігор з водою і піском) вихователь демонструє властивість води поширюватися в різних напрямках від місця дотику до поверхні предмета - розливатися. Вода при цьому може набувати плям різної форми і розмірів. Вода ллється єдиною цівкою з посуду з носиком (чайник, поливальниця, глечик) і кількома - з посуду, що має овальний або круглий отвір. Чому? (до самостійного висновку слід спонукати дітей 5-го року життя.)

Вода капає, коли рухається повільно. Доцільно провести в дощову погоду спостереження, як капає вода з даху і з предметів на майданчику, з паркана. Можна заздалегідь виставити на підставку, що дорівнює росту дітей, фанеру або дощечку довільних розмірів горизонтально до поверхні землі і спостерігати за рухом водяних крапель з чотирьох боків (під час зливи тоненькі цівки; в помірний дощ - краплі).

Властивість 4. Вода прозора.

Для підведення дітей до висновку про прозорість води доцільно використати нескладний дослід: занурити у воду кілька різних предметів.

ДОСЛІД № З.

Запропонувати дітям спробувати воду на смак. Вода - без смаку. Опустити в склянку ложечку цукру (солі). Що трапилося з цукром? Сіллю? Якою стала вода на смак, в яку поклали цукор, а в яку - сіль? Від чого залежить смак води?

Дітям 5-го року життя допомогти засвоїти, що одні предмети плавають у воді, інші - тонуть. цю роботу можна об’єднати з демонстрацією властивості розчинності у воді сипучих речовин.

ДОСЛІД № 4.

У прозору посудину, користуючись умовною міркою, опустити пісок, дрібні камінці, по 2-3 предмети однакової форми та об’єму, але з різного матеріалу (дерева, скла, пластмаси, паперу, тканини, воску, використовуючи послідовні дії), вчити дітей пояснювати поведінку цих предметів у воді. Чому деякі з них плавають, інші - тонуть, а окремі - розчиняються, змінюючи за6арвлення води?

Знання властивостей спостережуваних об’єктів закріпити з дітьми в малюнках, розповідях, читанні віршів напам'ять. Для підсилення інтepecy і стимулювання пізнавальної діяльності переглянути у другій молодшій групі 3-6 кадрів діафільму «Вода служить людям», у середній групі - діафільм «Дівчинка і фонтан».

ПІСОК

Мета: розширити та погли6ити уявлення дітей про пісок - сипкий, вологий - з вологого піску можна ліпити, пісок стає вологим, якщо його полити, після дощу, вранці від роси; розвивати допитливість, 6ажання пізнавати взаємозалежності у стані речей під час їх взаємодії.

Ще задовго до того, як дітей цілеспрямовано ознайомлять з властивостями піску, вони пізнають їх самостійні (або під керівництвом педагога) у другій групі раннього віку та у першій молодшій під час ігор з піском на груповому майданчику чи в груповій кімнаті. Однак ці уявлення мають стихійний, неусвідомлений характер.

У процесі спостережень у другій молодшій та середній групах пояснення властивостей піску су проводяться діями вихователя і дітей, спрямованими на його перехід з одного стану в інший. Спостереження варто проводити в різні погоду під час прогулянки дітей на свіжому повітрі.

ДОСЛІД № 1.

Кожній дитині запропонувати взяти трішки сухого піску, покласти на долоні і розтерти. Чому розтирається пісок? 3 чого він складається? Якого розміру oкpeмі піщинки? Якого кольору? Чи скріплюються вони у грудку?

ДОСЛІД № 2.

Взяти трішки сухого піску і з висоти піднятої руки висипати його на дощечку для ліплення. Що сталося з піском? Чому? Чому на майданчику пісок розсипався по всій ділянці? Сухий пісок - сипкий.

ДОСЛІД № З.

Кожен насипає гірку піску на дощечку і змочує водою. Пісок ліпиться? Чому? А глина? Висновки діти ро6лять самостійно.

Для закріплення та погли6лення знань дітей доцільно використовувати кадри діафільму «Про глину і пісок).

СНІГ

Мета: вчити дітей розрізняти і називати ознаки снігу (білий, холодний, може 6ути пухким, розсипчастим у разі перенесення у приміщення сніг перетворюється на чисту або 6рудну воду, а вода надворі - на лід); розвивати здатність встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, виховувати спостережливість.

Діти другої молодшої групи вже знають деякі властивості снігу. Розширити та конкретизувати їх слід завдяки залученню дітей до нескладних дослідів з перетворення снігу на рідину різної чистоти та прозорості залежно від забруднення снігу. Формуючи уявлення про властивості снігу за різної температури повітря, доцільно показати, як можна використовувати сніг у таких ситуаціях для ігор, розваг, праці чи дослідів тощо.

Властивість 1. Білий - холодний. Для усвідомлення дітьми того, що «білий» не завжди означає: «чистий», слід провести дослід про перетворення снігу на воду.

ДОСЛІД № 1.

Сніг взяти з кількох місць на ділянці дитячого садка. Уточнення кольору снігу добитися через порівняння за кольором відомих дітям предметів (аркуш паперу, біла фарба, речі дитячого одягу, по суд тощо). Висновок діти роблять самостійно.

ДОСЛІД № 2.

Для ствердження того, що сніг холодний, дітям рекомендують винести в посудині воду різної температури і поставити у сніг. Спостерігаючи за змінами снігу навколо посудини (від тепла сніг тане і перетворюється на воду) і температурою води в посудині (за короткий час вода охолоджується від холодного снігу), діти роблять висновок про цю властивість снігу.

Для закріплення знань провести тaкі досліди: у снігопад спостерігати за поведінкою сніжинок на теплій долоні, одязі дітей, спорудах на ділянці дитячого садка. Як змінюються сніжинки? Чому? У снігопад підставити обличчя назустріч сніжинкам. Що відбувається зі шкірою? Подихати на сніжинки - що змінилося? Чому? Занурити в сніг на ділянці зварене і обстежене дітьми куряче яйце (одне або кілька). Як зміниться його температура? Чому? Що трапилося зі снігом навколо яйця? Чому?

Властивість 2. Пухкий - розсипчастий (згідно з програмою середньої групи). Цю властивість снігу діти бачать під час активної трудової діяльності - виготовлення фігур зі снігу та під час ходьби на лижах. 3 пухкого снігу доцільно порекомендувати дітям зліпити снігову бабу, фортецю, колобок, сніжки, казковий міст. При цьому особливу увагу слід звернути на закріплення попередньої властивості. З'ясувати, чому по пухкому снігу не можна ходити на лижах; вслухатись у звуки, під час наступання на нього. До усвідомлення властивості – сніг розсипчастий - дітей підводять під час ходьби на лижах, через порівняння звука від наступання на сніг - рипить тому, що ламаються замерзлі на сильному морозі сніжинки; через спроби ліпити - не ліпиться тому, що сухий від морозу; через занурення в нього важких предметів - тонуть у снігу. Закінчити спостереження доцільно загадуванням загадок, переглядом діафільму «Про сніжки».

ЛІД

Мета: продовжувати розширювати знання про деякі властивості води (від замерзання вона перетворюється на лід; він холодний, слизький; від нагрівання перетворюється на воду); розвивати спостережливість, допитливість.

Спостереження бажано провести в різну погоду, а також вибрати такі місця на спорудах на території дитячого садка, де льодяні бурульки бувають по-різному освітлені протягом дня. Для повноти уявлень про лід доцільно залити ковзанку, наповнити посуд водою і добитися утворення льоду в різних формах і різного кольору.

Властивість 1. Твердий - слизький.

Цю властивість демонструє педагог, пропонуючи дітям ковзати по льодяних доріжках за допомогою дорослого.

Tвepдість перевіряємо, обстежуючи льодяну бурульку або кульку на дотик, ударяючи по них будь-яким предметом. Падаючи з висоти, бурулька розбивається на дрібні кристалики, занурюється у пухкий сніг.

Властивість 2. Лід утворюється від замерзання води. Нагріваючись, перетворюється на воду. Засвоєнню цієї ознаки сприяє утворення льоду з води різного кольору - колір води визначає колір льоду; різної форми - форма посудини визначає форму води, льоду; У разі перенесення в приміщення лід від нагрівання стає водою; при відлизі льодяні бурульки тануть під сонячним промінням.

Зміст завдань по ознайомленню дітей дошкільного віку з такими природними явищами як веселка, повітря, ґрунт, сонце, грім та блискавка та особливості організації дослідницької діяльності див. додаток .

Пошукова діяльність на заняттях поєднується з віршами, загадками, грою з розвитком мовлення, лічбою.

На заняттях нами проводилась робота по ознайомленню з властивостями повітря і води.

Нaвoдимо зразок конспекту цього заняття:

Конспект проведення заняття в старшому дошкільному віці "Про воду-водичку в океанах, річках"

Програмовий зміст: вчити розуміти потребу в волі всього живого, кругообіг води; розвивати навички економного витрачання води в домашніх умовах; активізувати; солона вода, прісна вода, очистка води , виховувати бажання до економного витрачання води.

Обладнання: яблуко (велике,червоне ), ніж, і плакат скляні банки, склянка, піпетка, тарілка і чашка з залишками їжі, мило, шампунь, брудні пензлі, глобус. 5 маленьких баночок, 5 серветок (ганчірок). Велика миска, тарілочки і мисочки (по 5 шт. ), брудна морква, магнітофон.

Хід заняття

Діти, відгадайте загадку:

Я потрібна зеленим лугам,

Я потрібна полям і лісам,

Я потрібна квіткам і кущам,

Якщо я раптово всихаю,

В'яне все навкруги, засихає.

-  Що це таке? Правильно, це -вода.

- А ну пригадайте, яку ви знаєте гру про воду? В яку ми з вами грали? "Вода не вода".

Хто може нагадати правила гри? Якщо діти не згадають, то тоді я пояснюю: я буду називати слова: якщо слово позначає те , що містить в собі воду (райдуга, калюжа), ви будете піднімати обидві руки. Якщо предмет або явище має відношення до води (човник, дельфін), ви піднімаєте одну руку; якщо я назву предмет або явище, яке не має ніякого зв'язка з водою (вітер, камінь) ви руки не піднімаєте. Називаю слова: веселка, пісок, риба, камінь, сніг, дощ, вітep, дельфін, калюжа, хмара, човник, бурулька, лід, глина, струмок, озеро.

Молодці! Ви добре знаєте, що містить в собі воду, а що ні, що має зв'язок з водою!

-  А як ви гaдaєтe , чи потрібна вода людині?

-  Для чого вона потрібна людині?

-  А як ви гaдaєтe, в організмі людини є вода?

Погляньте на цей малюнок. Бачите організм людини, в основному, складається з води: вона є в крові, в слині. Без їжі людина може прожити тиждень, але без води 1 2 дні. Як ви гaдaєтe, скільки кожній людині кожного дня треба води. Багато чи мало?- Так, багато води. Чи багато води на нашій планеті, чи вистачає її всім?

Діти, на якій планеті ми живемо? (Земля)

Показую дітям глобус. Це макет нашої планети Земля.

-  Як він називається? (Глобус).

Синім кольором на глобусі зображено моря й океани.

-  Подивіться уважно на глобус і скажіть, чого більше на нашій планеті - води чи суходолу? ( води).

- Погляньте сюди. Ось я зніму шторинку: це - суходіл , а все інше - вода.

- Чи багато води на планеті Земля? (багато ).

Більшу частину води складають моря і океани. А вода в них солона. Чи всяка вода може задовольнити потреби людини? Щоб дітям було зрозуміло: підходимо до столика, на якому стоїть 3-літрова банка підсоленої води, півсклянки прісної води, піпетка й тарілочка.

-  Діти, уявіть собі, що воду морів і океанів нашої планети ми злили в цю банку. Тут солона вода. Тоді прісна вода займе лише півсклянки.

І лише 3 краплини ( рахуйте -1. 2. 3. ) це вода річок і озер.

-  Чи багато нас прісної води? (Мало).

Води живим істотам треба багато, на планеті її недостатньо. Треба воду економити. Що ви робите, щоб економити воду?

-  А може не треба її економити, бо вона вся повертається назад до природи?

-  А в якому вигляді? і підвожу дітей столика, на якому стоять: 3-літрова банка води; тарілка й чашка з залишками їжі; брудна морква на тарілці, брудна сукня ляльки в ванночці, брудні пензлики, мило, біля кожного предмету стоїть баночка, пісочок й лежить серветка. Посередині стоїть велика миска.

Ставлю по 2 дитини біля кожного "знаряддя праці ", розливаю в баночки воду з великої банки. Пропоную виконати потрібну роботу, діти виконують. Брудну воду з маленьких мисок вcі зливають в велику миску. А я перед цим кожного запитую:

-  Що ви робили? - злили в миску.

Діти, а ви знаєте звідки вода надходить до наших кранів? Так, вода надходить до нас з природних водоймі, з річок і озер трубами, але перед цим проходять очистку на спеціальних станціях. Потім вона відправляється назад вже по іншим трубам. Діти , пригадайте, яка кристально чиста вода була в банці, а перетворилась на противну мутну воду. З річок і озер до нас прийшла чиста вода, а повертається туди дуже брудною. Тому вода в річках та озерах перестала бути чистою. І перед тим як вода надійде знову у водопровід, її треба очистити. Вода без потреби, надходить до каналізації, де перемішується з брудною жижею. Щоб з цієї жижи отримати чисту воду, будуть спеціальні очисні споруди, які не встигають очищати велику кількість брудноті води. Вони працюють на межі. Якщо кран залишився відкритим, то не тільки даремно витрачена чиста вода, але й збільшилась кількість брудної води. Відповідне навантаження на очисні споруди. Поки що водопровідну воду можна пити, але її якість з кожним роком погіршується. З нещільно зачиненого крану витікає дуже багато крапель води за добу це 5 отаких банок води. Ось про що можуть говорити краплі, коли кран не зачинений:

Джерельце всохло, струмок заслаб,

А ми із крану -

Крап, крап ,крап,

Міліють ріки і моря,

Не витрачайте воду

Зря ,зря ,зря,

Лише мине трохи літ,

Води не стане,

Hі, Hі, Hі.

Звідки надходить вода в дім? Куди повертається вода?

Запам'ятайте, діти, чистої води мало і її треба берегти - не забруднювати. А ще забруднює воду, ми з’ясуємо грі "потрібне - непотрібне".

Я буду загадувати загадки, а ви відповідати. Хто знайде відповідь, підніме руку. Будьте уважними.

1. Я в річці. Я іржавая. Я порізала ступню маленької дівчинки, коли вона купалася. Ще я? (бляшанка)

- Вона повинна бути в чистій воді? (Hі)

2. Я дуже хвора. Meні не вистачає кисню для дихання. Meні більше не подобається плавати у цьому озері.

Хто я? (риба)

-  Потреба в чистій воді ? (так)

3. Я мокра. У мене поганий запах. Мій колір зовсім непривабливий. Щодня завод викидає в мене свої відходи. Це я. ( Брудна вода )

- Вона нам не треба.

4. Я в річці. Я склянка, прозора, з дуже гострими краями. Я порізала руку хлопчика, який вчився плавати .- Це я? (Розбита пляшка)

- Вона повинна бути в чистій воді? - (Hі)

Я мокра. Я потрібна всім живим істотам. Уcі рослини, тварини, люди умруть без мене. - Це я ?- (Чиста вода)

Нам потрібна чиста вода. Тому ми не повинні її забруднювати. - Послухайте, як про це розповідається у віршику:

Чи ми з природою єдині,

Чи вірно спрямували крок?

 Ми кожну річку і ставок

Від лиха зберегти повинні!

Включаю музику.

Вставайте зі стільчиків. Хай за вікном у нас зима, тріскучий мороз, а ми уявимо, що зараз, в групі у нас весна, а ви лісові струмочки.

На моє слово "Струмочки ", ви утворюєте два струмочки і течете по лісі, не наштовхуєтесь один на одного, тримаючись за руки. На моє слово "Озеро", ви, струмочки, утворюєте одне велике озеро і повторюєте рухи, які я називатиму. Отже будьте уважними.

- Де мої струмочки?

По закінченні музики:

- Чи сподобались, вам гості, наші весняні, веселі, теплі струмочки? А озеро?

- Молодці діти! Ви були дуже уважними, добре й цікаво відповідати на мої питання, розповідали, працювали, зображували лісові струмочки.

Заняття можна побудувати і за казкою.

Маємо такий досвід використання казки в пошуковій діяльності.

Наводжу зміст такого заняття:

Вода потрібна всім

Старший дошкільний вік

На столі стоять три склянки із чистою і дощовою водою.

До лісового джерельця прибігли дві кізоньки напитися водиці.

Читаю вірш М.Чумарної "Лісове джерельце ".

Лісове джерельце -

Добре в нього серце,

Bcім дає водиці:

І звірятку, й птиці,

Дереву й травині,

Квітці і людині.

Тому не міліє,

Дзюркотить радіє,

Із лісів дзвінкою,

Витіка водою.

Попили кізоньки водички і одна другій каже: «Яка добра вода! Пила б і пила».

Діти, у цій склянці вода, яку пили кізоньки. Що можна сказати про неї? Яка вона? (Чиста, прозора.) Одна з кізочок почала гратися, бити ніжками і грудочка землі впала у воду. (Кидаю грудочку землі в склянку з водою.) Якою стала вода? Чи можуть люди або тварини пити таку воду?

Без води не може бути життя на землі. Без неї не проживе ні людина, ні тварина, ні рослина. Якщо землю не зрошувати водою, то на ній нічого не родитиме. (Показую на прикладі кімнатних рослин.)

З давніх-давен люди поклонялися воді. Є таке прислів’я: "Земля найбагатша, вода найсильніша". Але вода не завжди буває корисною для людини. Що може зробити шторм на мopі? (Потопити кораблі.) А до чого може призвести повінь? (Винищити все на своєму шляху). Згадайте, яких бід наробила повінь у Закарпатті. Вода дуже сильна.

Вода може міняти свій колір, смак. (Зафарбовую воду харчовим барвником, в іншу склянку кидаю цукор, лимон.)

А кізоньки гралися, гралися і знову захотіли пити. Джерельця була калюжа із дощовою водою (Виставляю дощовою водою.)

Як ви гадаєте, звідки треба пити воду? Чому? Із джерельця, бо вона чиста.)

Саме так і сказала старша й розумніша кізонька своїй подрузі. А ми з вами пограємо зараз у гру "Подоляночка". Як бачите, вода оживила Подоляночку.

Така цілюща вода оспівувалась у казках, піснях, (Читаємо вірш.)

Температура води завжди залежить від температури навколишнього середовища. (Пропоную попити води, щойно набраної з криниці, і води, яка стояла в кімнаті, а також підігрітої на вогнищі.)

Наші кізоньки гралися і побачили на галявинці гарні квіточки. (Показую букет ромашок.)

Загадка: Стоять у полі сестрички жовті очка, білі повічки.

-   Що це за квіточки? - запитала одна.

-  Я не знаю - відповіла друга.

Діти, допоможіть кізонькам роздати кожному по ромашці.

Подивіться, яка жовта у неї середина, а білі пелюстки подібні до повік -такі дрібненькі. Листочки теж дрібні, зелені, ніби ж хтось порізав.

Зрізати ромашки треба знизу ножем, щоб не пошкодити коріння. Рослини ми підвішуємо у темному місці, куди не проникають сонячні промені, і сушимо.

Із сухих квітів можна заварювати чай.

Що лікує ромашка? (Кишечник, шлунок, дезінфікує рани.) А зараз ми поп'ємо чаю із цієї лікарської рослини.

Пошуково-дослідницька діяльність може поєднуватись з різними методами: спостереженнями, працею, іграми тощо.

А скільки задоволення може дати пошукова діяльність у формі гри.

Прикладом гри-дослідження може бути гра з мильними бульками.

Хіба ви ніколи не видували мильні бульки просто заради втіхи? А скільки знань криється в цій на перший погляд простій справі!

Треба взяти півсклянки перевареної охолодженої води і розчинити в неї шматочок мила. Додайте декілька крапель гліцерину - це збільшить успіх вашої роботи. Чим густіший мильний розчин, тим більший розмір мильної бульки будете мати.

В цей розчин встромлюємо тонку солом'яну трубочку, розщеплену на кінці, або трубочку для коктейлю, і обережно, повільно видуваємо бульку. Розмір мильної бульки буде залежати від товщини трубки: чим товща трубка, тим більший розмір мильної бульки. А ще, чим холодніший розчин, тим булька більша.

Дайте змогу дітям трошки часу просто попускати бульки, мимохідь зверніть увагу на розмір мильних бульок, як високо вони підіймаються, який колір мають, як довго живуть ...

Діти погрались, а тепер приступаємо до пошуку відповіді на різноманітні питання, проведемо нескладні досліди.

Дослід 1.

Що знаходиться в середині мильної бульки?

Видувши бульку, вийміть трубку з рота. Зверніть увагу дітей на те, що булька прагне скоротитися, зменшитися в розмірі.

Чому так відбувається? Повітря починає витікати крізь соломинку. Давайте перевіримо. Запалюємо свічку, і кінець соломинки підносимо до краю полум'я свічки. Зверніть увагу дітей на те, як полум'я свічки відхилилось у протилежний бік.

Отже, в середині мильної бульки знаходиться повітря.

Дослід 2.

Прикрийте відкритий кінець соломинки пальцем. Мильна булька перестала зменшуватись. Ми перекрили хід повітрю. Зверніть увагу на те, що чим менша булька за розміром, тим більше вона схожа на кульку.

Дослід 3.

Дайте змогу дітям повидувати великі мильні бульки. Розглянути їх форму: схожі на грушу, сливу ... А відірвавшись від трубочки чи соломинки, стають кульками. Це пов'язано з тим, що повітря в середині бульки рівномірно розтягує плівку бульки.

На доведення цієї думки надувайте повітряну кульку з латексу (звичайну повітряну кульку) і разом з дітьми спостерігайте за змінами її форми.

Дослід 4.

Які мильні бульки довше живуть?

Практично в експерименті разом з дітьми вирішуйте:

а) Чи залежить тривалість життя мильної бульки від її розміру;

б) Чи залежить життя бульки від густоти розчину.

Для розв'язання проблеми (б) треба мати два - три стаканчики з різною густотою розчину. Бо саме відповідь на ситуацію (б) і є відповіддю проблему всього досліду.

Дослід 5.

Від чого залежить висота польоту мильної бульки?

Створіть проблемну ситуацію і шукайте відповідь на такі запитання:

а) Чим більша булька, тим вище вона підіймається. Слідкуйте, які за розміром кульки підіймаються вище.

б) Висота польоту залежить від наявності вітру, його сили і напряму. Слідкуйте за тим, в якому напрямі рухаються мильні бульки.

Зважайте, що у різну погоду польоти мильної бульки неоднакові.

Наснагу в організації пошуково-дослідницької діяльності знаходимо у спадщині К.Д. Ушинського та В.О. Сухомлинського (див. додатки)

Пошуково-дослідницьку діяльність проводять на заняттях і прогулянках. Наводимо приклад організації пошукової діяльності в зимовий період в різних вікових групах.

• З однієї руки зняти рукавичку. На обидві руки піймати сніжки .

• Простежити перетворення в морозний день сніжинок у воду від подиху.

• Сніг у посудині занести у приміщення. Звернути увагу на брудну воду на дні посудини.

• Наповнити дві банки теплою водою. Одну із них закопати в сніг, іншу залишити на повітрі.

• У посудині винести теплу і поставити у сніг.

• Скляні пробірки порівну наповнити водою. Поставити їх у місця з різною температурою повітря. (На вулиці, в кімнаті).

• У кілька посудин вмістити льодяні бурульки і поставити їх у різні місця групової кімнати.

• Сушіння лялькової білизни у різну погоду: теплу вітряну, тиху, похмуру, морозну.

• Кристалики інію обережно зняти з поверхні і помістити у тепле приміщення.

• Поставити дві склянки на мороз - одну з чистою водою, другу із солодкою.

• В морозну погоду зволожити сухий сніг.

• В кінці зими, коли пригріває сонце, потрогати стіни будинків, кору дерев. Біля стіни рівним шаром покласти трохи снігу.

• Спробувати зліпити сніжки з сухого снігу в рукавичках і без них.

• Довести невелику кількість води до кипіння, над посудиною з водою помістити холодну тарілку принесену з вулиці. Запотівшу тарілку винести на холод.

• Спробувати підняти фанерні ящики наповнені снігом та піском.

• Занести сніг у приміщення, воду, що утворилася поставити на мороз.

• Посудину з водою винести на вулицю. Підігріти посудину із льодом.

• Розглянути снігову крупу, спробувати її награти.

• В морозну погоду, напередодні потепління, прикрити один чи кілька предметів, рослин. Звернути увагу на утворення інію.

• У дві прозорі склянки налити воду з крану із талого снігу .

• В декілька пробірок набрати снігу різного забруднення і перетворити його на воду.

• Доторкнутись до посудини з нагрітою водою, водою кімнатної температури і принесеною з холоду.

В повсякденному житті можна провести такі системи дослідів:

1. Чи є повітря в сирому курячому яйці?

Візьміть сире куряче яйце і опустить його обережно на дно каструлі з теплою водою. Варіть яйце. Зверніть увагу дітей на те, що на шкарлупці з'являються крихітні повітряні бульбашки, які виходять з яйця.

Розкажіть дітям про будову яйця, про необхідність повітря для розвитку пташенятка. Закінчить цю розповідь акцентом: без повітря неможливе життя.

2.  Чи ховається в яйці повітряна бульбашка?

Візьміть круто зварене яйце. Обережно поступово зніміть шкарлупку. Покажіть дітям, як шкарлупка щільно прилягає до самого яйця. Та от в одному місці кругленьке, гладеньке, обтічне яйце має заглибину. Так, в цьому місці в яйці було сховано повітря.

3. Чи можна дізнатись, де ця схованка, не розбиваючи яйця?

Налийте у глибоку миску води з міцним розчином солі. Опустіть в цю воду яйце. Подивіться, яким місцем яйце сплило на поверхню. Саме тут міститься повітряна бульбашка. Яйце більш важкою частиною опускається на дно. Помітьте це місце олівцем. А тепер знімайте шкарлупку і отримайте підтвердження досліду.

До організаціі пошуково-дослідної діяльності з водою пропонуємо таку систему: