1. Низька платоспроможність населення, що зумовлює звуження внутрішнього попиту, зниження нагромадження і обсягу інвестицій.

Так, частка оплати праці в структурі собівартості продукції складає біля 10%. А у відношенні до ВВП - біля 25 % (в ПРК - біля 70 %).

Підприємства орієнтовані переважно на зовнішній ринок. Так, частка експорту в структурі ВВП складає біля 60 %.

2. Наявність нераціональної структури економіки, застарілого обладнання і скорочення виробництва. Такі явища спричиняють необхідність залучення значних обсягів інвестицій та проведення реструктуризації і санації підприємств. За розрахунками експертів ступінь зносу основних виробничих фондів в народному господарстві України досягає 70-80%. До того ж, треба враховувати, що в умовах лібералізації економічного розвитку і посилені конкуренції з іноземним капіталом на території країни необхідність оновлення основного капіталу зростає.

3. Проведення лібералізації економіки, жорсткої грошово-кредитної політики привели до зростання обсягів дебіторської і кредиторської заборгованості підприємств і установ, а також бартеризації економіки. Так, за останні роки в окремі періоди обсяги дебіторської і кредиторської заборгованості підприємств і установ досягали величини ВВП. А частка бартеру в структурі проведених операцій доходила до 40%. В той же час, рівень монетизації ВВП складає від 10 до 20 % (в промислово-розвинутих країнах - від 40 до 100 %).

4. Наявність жорсткої податкової системи. Результатом є скорочення розвитку підприємницької діяльності, обсягів господарських операцій та нагромадження капіталу. Поряд з цим збільшується обсяг тіньового сектору та його відтоку за межі країни. За офіційними даними біля половини наших підприємств працює в " тіні". Високі ставки податків на доходи громадян. Так, якщо максимальна їх ставка в Росії зараз складає 13%, то в Україні - 40 %. Щорічно з України вивозиться капітал обсягом до 4 млрд. дол. США.

5. Використання незбалансованої бюджетної системи. З одного боку, державні органи управління не забезпечують надходження запланованих доходів до Державного бюджету. Зростає бюджетна заборгованість суб'єктів підприємницької діяльності. З іншого боку, в Україні високий рівень державних видатків. З урахуванням витрат Пенсійного фонду України вони досягають 40% ВВП. До того ж, використовуються вони не зовсім раціонально. Існує дуже багато необґрунтованих пільг.

6. Наростання обсягів державного боргу. Державний борг країни досягає критичного рівня (біля 60 % величини ВВП). При цьому, сума зовнішнього державного боргу більше, ніж в 2 рази перевищує величину внутрішнього боргу. І хоча в останні періоди відзначається зменшення обсягів зовнішнього боргу, та це здійснюється за рахунок наростання внутрішнього державного боргу.

7. Недостатній розвиток фінансової інфраструктури і фінансового ринку. Кількість фінансових посередників і обсяги їх операцій в Україні є недостатніми для забезпечення нормального функціонування фінансового ринку. Причиною є невеликі обсяги залучення фінансових ресурсів країни до обігу. А це - одна із причин гальмування розвитку ринкових відносин.

8. Кризовий стан системи соціального страхування та пенсійного забезпечення. Існуюча система не здатна забезпечити мобілізацію достатніх обсягів фінансових ресурсів і необхідних (в умовах низького рівня доходів населення) соціальних виплат. В зв'язку з цим, вона потребує суттєвої трансформації.

9. Слабкий потенціал банківської системи. Кредитні ресурси, що надаються комерційними банками суб'єктам господарювання досягають всього 10% ВВП, тоді як в ПРС - 50-60%. В Україні майже 40% грошової маси перебуває поза банківським обігом.

10. Високий рівень доларизації економіки. На початок 2010 р. доларова маса, що знаходиться на території України оцінювалася в 15-20 млрд. дол. При цьому слід зазначиш, що обіг гривневої маси досягав 10 млрд. грн. Таким чином, доларова маса більше ніж в 10 раз перевищувала гривневий обіг.

Виходячи з цього, до основних напрямів управління державними фінансами з метою стабілізації розвитку України відносяться:

1. Впровадження заходів з питань підвищення платоспроможності населення і суттєвого збільшення обсягів внутрішнього ринку. До інструментів, що можуть бути використані з метою реалізації таких заходів, відносяться: підвищення межі прожиткового мінімуму, збільшення мінімальної заробітної плати, впровадження заходів, що мають за мету підвищення заробітної плати і досягнення раціональної частки її в структурі ВВП, збільшення соціальних виплат, розширення підприємницької діяльності та ін.

2. Проведення зваженої інвестиційної політики з метою формування раціональної структури економіки країни, реструктуризації і санації крупних приватизованих підприємств. Задля вирішення таких задач державні органи управління повинні створити необхідні умови для формування і використання інвестицій в народне господарство. Зокрема, сюди можна віднести: збільшення інвестицій за рахунок коштів державного бюджету та державних цільових фондів, створення умов для розширення інвестиційної діяльності підприємств, установ та громадян; залучення коштів з-за кордону з метою збільшення інвестиційного потенціалу країни на вигідних умовах.

3. Створення умов для відродження вітчизняного виробництва, формування достатніх обігових коштів для підприємств всіх форм власності; скорочення обсягів дебіторської і кредиторської заборгованості. Задля досягнення цієї мети державні органи управління повинні скоординувати зовнішньо-еконономічну політику у напряму забезпечення пріоритетного розвитку вітчизняного виробника, введення в обіг фінансових інструментів, здатних забезпечити погашення взаємозаборгованосіі підприємств і установ в умовах наявності зважених обмежень у грошово-кредитній сфері, скорочення рівня бартеризації економіки.

4. Забезпечити перехід від жорсткої грошово-кредитної політики до зваженої. З цією метою проводити регулювання грошової маси в обігу з урахуванням інфляції, забезпечення народного господарства грошовими коштами, необхідності проведення санації підприємств, досягнення раціональної плати за кредитні ресурси, збільшення обсягів кредитування юридичних і фізичних осіб.

5. Проведення кардинальних змін в системі оподаткування. Зменшення кількості (або якості) податків і зборів, їх фіскального тиску; впровадження заходів з детінізації економіки та поверненню вивезених капіталів в Україну; збільшенню притоку іноземних капіталів.

6. Розробка і реалізація заходів з метою збалансування державного бюджету. Досягнення раціональної величини і структури доходів державного бюджету забезпечення достатніх доходів місцевих бюджетів; впровадження доцільної і прозорої структури і обсягів державних видатків на всіх рівнях; забезпечення раціонального використання державних коштів.

7. Управління державним боргом з метою досягнення його раціональної величини і структури. Для цього здійснювати залучення коштів на найбільш сприятливих умовах. Використання коштів, залучених в процесі формування державного боргу повинно проводитися на найбільш доцільній і ефективній основі.

8 Для забезпечення прискореного розвитку фінансового ринку і фінансової інфраструктури в Україні потребують реалізації заходи з забезпечення захисту фінансових інвестицій, перетворення фінансових інструментів, емітованих суб'єктами господарювання в ліквідні активи, розширення операцій емітентів з цінними паперами, досягнення раціональних меж розвитку фінансового ринку і фінансової інфраструктури.

9. Проведення реформи системи соціального страхування та пенсійного забезпечення з метою формування необхідних ресурсів для проведення передбачених виплат, а також збільшення фінансових інвестицій.

10. Розробити та впровадити в життя заходи з метою зміцнення банківської системи країни та обсягів кредитних ресурсів, що надаються фізичним і юридичним особам. Для цього доцільно більш активно залучати іноземні капітали до фінансування банківської системи, проводити менш жорстку грошово-кредитну політику, зменшити податковий тиск на комерційні банки.

11. З метою послаблення доларизації економіки провести заходи зі зменшення тінізації економіки, надання гарантій вкладникам коштів в цінні папери і депозити, зменшити податкове навантаження на проведення фінансових операцій.


Висновок

У роботі було розкрито:

-  функції фінансів;

-  фінансову система та її основні елементи;

-  фінансову політика та її інструменти;

-  управління фінансами з метою стабілізації соціально-економічного розвитку України;

-  роль фінансів в соціально-економічному розвитку.


Використані джерела

1.  Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента. Как управлять капиталом? — М.: Финансы и статистика, 1994.

2.  Рузавин Г.И. Основы рыночной экономики: Учебн. пособие. — М.: Банки и биржи, ЮНИТИ,. 1996.

3.  Финансы предприятий: Учебн. пособие/Под ред. Е.И. Бородиной. — М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995.

4.  В.Д. Базилевич, Л.О. Балаетрик. Державні фінанси. Навч. Посібник / за зап. Ред.. Базидевича В.Д.- К: Атіка, 2002-368с.

5.  Михалюк І., Мельник А., Крупка М., Залога З. Державне регулювання економіки- Лівів, Атіка, Ельга – Н, 2000-592 с.

6.  Теорія фінансів / за зап. ред.. О.Д. Василика – К., ЦНЛ,2005-480с.


Информация о работе «Фінанси, їх структура і функції»
Раздел: Финансовые науки
Количество знаков с пробелами: 39513
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 1

Похожие работы

Скачать
28568
0
0

... Це фонди фінансових ресурсів, що зосереджені в розпорядженні місцевих Рад народних депутатів та органів місцевого і регіонального самоврядування. Компетенція кожного з них в галузі бюджету і фінансів розмежована. Місцевих бюджетів в Україні понад 13 тисяч. Найчисленіша група – сільські, селищні, міські бюджети. Міські бюджети існують у всіх країнах світу. Розвиток їх функції зумовлені рядом наці ...

Скачать
38770
0
0

... перспективи; економічно-математичні методи та автоматизовані системи управління фінансами; раціональне поєднання економічних та адміністративних методів управління. 3 Органи управління фінансами та їх функції Загальне управління фінансами України здійснюють Міністерство економіки, Міністерство фінансів, державне казначейство. Оперативне управління здійснює аппарат. За його допомогою держава керує ...

Скачать
38527
0
0

... право здійснення аудиторської діяльності й контролює дотримання вимог законодавства з аудиторського контролю. (1) Основним фінансовим інститутом третього блоку органів системи управління фінансами в Україні є Національний банк України. Він здійснює: - емісію грошей, виступаючи інструментом фінансових відносин; - регулювання грошового обігу в Україні; - організацію ефективного функціонування ...

Скачать
17985
0
1

... надходження коштів від оренди місцевих майнових комплексів комунальних підприємств і приватизації їхнього майна, вилучень частини прибутку за результатами господарської діяльності цих підприємств тощо. 4.Взаємозв’язок місцевих і державних фінансів. Місцеві фінанси і державні фінанси – це нетотожні поняття. Місцеві фінанси не включаються до складу державних фінансів, хоча й тісно з ними пов ...

0 комментариев


Наверх